Як я відвідав 100 КРАЇН СВІТУ

А, якщо конкретніше, то сто одну. Зараз я перебуваю в Костра-Ріці, котра власне стала ювілейною сотою відвіданою країною ще три тижні тому, коли я перейшов пішохідний міст з Панами, зафіксувавши роковий момент ось цим постом у фейсбук.

Тоді я швиденько протягом трьох днів проїхав цілу державу і на два тижні завис в сусідній Нікарагуа, яка і стала сто першою по рахунку. А згодом повернувся назад у Коста-Ріку, де вже цілий тиждень перебуваю у маленькому серферському селищі Увіта на березі Тихого океану. 

Завтра з самого ранку у мене рейс в Лас-Вегас, куди я лечу на одну топову бізнесову конференцію. В моєму житті починається новий етап. Позаду лишається цілих півсвіту і я не бачу кращого способу відсвяткувати це ніж у деталях поділитися з вами, як це мені вдалося зробити. Впевнений, вам буде цікаво і корисно!

***

Передісторія

Я завжди мріяв про мандри! З самого дитинства у моїй кімнаті висіли різні карти, які батько змінював мені відразу після того, як я вивчав їх на пам’ять. Коли до нас приходили гості, то основною розвагою дорослих було «загнати» мене у грі на столиці, але я завжди перемагав. 

Далі у школі при завданнях на домашнє читання я постійно намагався просунути вчительці ідею того, що моїми книгами є всілякі атласи чи географічні посібники. Інколи проходило, а інколи ні.

У шкільні роки батьки відправляли мене у міжнародні англомовні табори. В університеті я скористався з купи різних академічних програм для молоді, і по завершенню навчання, коли почав працювати онлайн і заробляти кошти дистанційно, їздив все далі і далі. 

В результаті я наважився сказати собі та цілому світу навкруги правду. Оголосити мрію, зробити декларацію – ВІДВІДАТИ УСІ КРАЇНИ СВІТУ, про що в середині мріє стільки людей (шкода лише, що не всі наважуються на цей крок). З того моменту пройшло неповних три роки і ось я вже на половині шляху. 

Зараз карта відвіданих мною країн виглядає ось так!

А тут загальний список поділений по роках і регіонах, та ще й з містами і перельотами.

*** 

Що вважається країною і скільки їх є?

Як, я вже писав у статті про всі країни Європи, ця розмова може затягнутися точно не на одну гальбу пива. Тому, для початку пропоную ототожнювати терміни країна і держава. 

А скільки їх є? Моя відповідь – 197 (принаймні станом на 13/11/2017)  

• 193 держави – офіційні члени ООН 
• +1 – Ватикан (спостерігач ООН)
• +1 – Палестина (спостерігач ООН)
• +1 – Косово (визнана більшістю держав – не член ОНН)
• +1 – Тайвань (у 1971 членсто в ООН перейшло до Китаю)

Усі доплюсовані суб’єкти є фактично незалежними суверенним державами, але з поданих причин не мають офіційного членства в ООН. Тобто виходить разом 197. 

На цьому мій список завершується, хоча є ще купа інших адміністративних одиниць, що в тій чи іншій мірі мають ознаки державності. Наприклад, Аруба, де я недавно побував, чи той самий Гонконг. Їх до офіційного списку відвіданих держав я не відношу, оскільки ця історія не мала б кінця. Ось мої чіткі критерії, від цього пропоную відштовхуватися далі.

***

Перші 50 країн – Європа

У вересні 2017 року, відвідавши Португалію, я фактично закрив усі країни Європи, про що написав детальну статтю. І нарахував їх рівно п’ятдесят (50). Це значно спрощує нам завдання, оскільки можете в деталях переглянути перші 50 країн та хронологію їх візитів. 

Для затравки скажу, що десь в половині з них вдалося побувати ще в студентські роки. А решта вже розгрібав по ходу. Ось детально та по хронології – як я відвідав УСІ КРАЇНИ ЄВРОПИ. 

(Вересень 2017. Мис Кабо да Рока – найзахідніша точка Європи і остання країна, Португалія)

Переглянути статтю про те, як я відвідав УСІ КРАЇНИ ЄВРОПИ!

*** 

Відвідані країни 50-100

Перед тим, як почнемо дивитися на решту країн поза межами Європи, скажу, що вирватися у «великий світ» мені вдалося лише після того, як я завершив навчання в університеті, оскільки вже не потрібно було щодня ходити на пари і здавати відробки за пропущенні заняття, що я регулярно робив, коли втікав за кордон. Винятком є лише…

2005

51 – Канада

Як і в багатьох українців, у мене в Канаді живуть родичі, а саме кузенки (двоюрідні сестри). Вперше вдалося до них потрапити ще у далекому 2005 році. Це була моя єдина поїздка за межі Європи в студентські роки. 

Далі я ще всього один раз восени 2014 року літав у Торонто на христини. Там же я особисто познайомився з одним із моїх натхненників – американським блогером, який вже відвідав усі країни світу, Крісом Гільбо. А крім того, в межах тієї самої мандрівки навідався у східну франкомовну провінцію Квебек. 

***

2010

52 – Індія

Ця подорож змінила моє уявлення про світ! В той час, як більшість одногрупників після універу повлаштовувалися на роботи і почали будува власне життя, я подався на стажування в Індію. П’ять місяців (квітень-вересень) проведених у абсолютно іншій культурі добряче мене сколихнули. 

Також я вперше позустрічав людей, які вільно подорожують світом і щось там роблять на своєму комп’ютері. Власне після Індії я твердо вирішив, що хочу подорожувати більше і дальше, та повертався в Україну з чіткою метою створити власний бізнес, який би мені дав свободу географічну й фінансову.

53 – Об’єднані Арабські Емірати 

Восени, повертаючись з Індії в Україну, спеціально придбав квиточки з друзями таким чином, щоб три дні провести в Дубаї, скориставшись із класної опції оформлення візи авіакомпанією при транзиті до 96 годин. Очевидно, що за 7 років це місто вже значно змінилося, але і тоді все було дуже вражаючим. Ми винайняли на прокат авто і цілих три дні їздили по різних місцинах цього неймовірного мегаполісу. 

54 – Оман 

Одного дня ми вирішили схитрити. Вдяглися у традиційний одяг і просто поїхали в Оман у пошуках оазису. Перетнули кордон, закосивши під місцевих. Паспорти ніхто не перевіряв і ми просто проїхали прикордонний пункт, впевнено кивнувши головою із авто. Фактично бачили лише пустелю і посушливі гори, катаючись по задвірках цікавої країни. Але факт залишається фактом. В Оман ще обов’язково повернуся на довше.

***

2011

Цей рік був найважливішим для мене в особистому й фінансовому плані. По-перше я зустрів Мартусю, з котрою ми почали будувати сім’ю. По-друге, після різноманітних потуг і купи поразок, врешті зумів розпочати власну справу. Ось тут детально розповідаю про свої перші кроки на цьому тернистому шляху. 

55 – Єгипет

Врешті, у самому кінці року нашкріб єдину 1000$ та полетів з Мартусею в Ізраїль, звідки ж у день прибуття, ми поїхали в Єгипет, у містечко Дахаб, щоб спробувати як це побувати зимою у літі. Нам сподобалося! І в новорічну ніч на березі Червоного моря ми загадали собі, що наступний Новий Рік проведемо в Таїланді, без жодного поняття як це реалізувати.

***

2012

56 – Ізраїль 

Друга частина тієї мандрівки пролягала через Ізраїль, де ми протягом чілого тижня активно подорожували країною, відвідуючи основні найцікавіші місця. Там же я познайомився з Олександром Лапшином (він же Puerrtto), який мав мабуть найбільший вплив на мою блогерську творчість на самих початках. 

(Мертве Море)

57 – Палестина

Не обійшлося і без Палестини. На один день з Єрусалиму ми змоталися у Вивфлеєм, а також Хеброн, куди більшість мандрівників взагалі не навідуються, у зв’язку з непередбачуваною ситуацією (чи принаймні, бо так говорять). Особисто мені Палестина зайшла дуже добре.

58 – Таїланд 

Весь 2012 рік видався напрочуд активним у діловому плані. Фактично за один рік мені вдалося вийти на рівень, щоб вільно подорожувати світом коли і куди захочу. Ось, в деталях про те, як розвивався в інтернеті і заробляв перші кошти онлайн. Наша з Мартусею мрія стала реальністю. Ми придбали квитки і в грудні полетіли в Таїланд, де провели майже два місяці.

***

2013

Таїланд був першою країною однієї великої зимової п’ятимісячної мандрівки країнами Південно-Східної Азії. Згодом у народі подібні типи подорожей почали називати «польотами у вирій». 

59 – Сінгапур

Наступним після Таїланду був Сінгапур. Надсучасне глобальне місто, у якому ми затрималися всього на два дні під час трансферу далі, скориставшись із транзитного безвізу для українців. 

60 – Індонезія (Балі)

На цей райський острів ми також прилетіли пожити. Загалом на Балі ми провели майже два місяці. Це було ще в доінстаграмну епоху. Навіть не можу уявити що там зараз твориться, оскільки куди не глянь, просто всюди фотогенічні кадри. Звичайно Балі – це лише крапля в морі стосовно цілої Індонезії, куди неодмінно повернуся ще дослідити й інші острови найбільшого у світі архіпелагу.

61 – Малайзія

Наступною стала Малайзія, країна небаченої краси та значно вищого рівня розвитку ніж собі уявляє більшість людей. Порядка двох тижнів ми роз’їжджали по різних видатних місцях цієї комфортної сучасної країни з доброзичливими людьми.

62 – Шрі-Ланка 

Ну, і останньою країною майже піврічної вилазки стала Шрі-Ланка, що чудово вписалася у наш маршрут додому, розбивши тривалий переліт з Пд-Сх Азії навпіл. Майже три тижні на острові Цейлон пішли на славу. Аж на стільки, що я наважився освідчитися Мартусі в літаку, під час нашого фінального рейсу в Україну.

Весь літній сезон ми провели на рідних землях. Єдиним винятком стала моя двотижнева вилазка в Грузію. Весь фокус був заточений на черговий “політ у вирій”. І так, дочекавшись осені, ми полетіли на Кубу, транзитом відвідавши при цьому Британію без візи. 

63 – Куба 

На “острові свободи” я вперше (і мабуть єдиний раз) стикнувся з комунікаційними труднощами. Річ у тому, що англійською спілкуються практично всюди. Тільки не на Кубі. Окрім того, на той момент в країні була дуже складно вийти онлайн, адже інтернету практично ніде не було. 

З іншої сторони це був чудовий двотижневий офлайн детокс, а також можливість перевірити чи проживе бізнес хоча б два тижні без моєї прямої турботи. Натомість всю енергію сконцентрував для того, щоб належним чином насолодитися цим неймовірним місцем, що досі застигло десь у середині попереднього століття.

64 – Мексика

Таким чином ми лише почали розсмаковувати Латинську Америку і з Куби полетіли у Мексику. Первинним планом було провести там всього один місяць і далі спускатися вниз аж до Панами. Але країна виявилася настільки цікавою і багатогранною, що ми зависли у Мексиці аж на 4 місяці, поживши при цьому у трьох різних локаціях. 

Там же я вперше (і сподіваюся єдиний раз) у житті стикнувся з досвідом у якості жертви збройого пограбування. Чесно кажучи, не дуже приємно. Але зараз просто відношуся до цього, як до дорогого тренігу з виживання у латиноамериканських країнах. Загалом Мексика просто чудова. Ось всі деталі з тієї мандрівки. 

***

2014

Повернулися ми вже в нову Україну, адже зієї зими на Батьківщині прогуділа Революція Гідності. Не зважаючи на загальний економічний спад, моя справа продовжувала рости, адже я просто закатав рукави і з головою занурився в роботу, провівши більшість літнього сезону у рідному Львові. Цю обстановку розбавила хіба автомобільна екпедиція на Балкани, але справжні пригоди почалися восени…

65 – США 

Як вже писав вище, у жовтні я полетів христити похресника в Торонто. Скориставшись ситуацією, подався на американські візу, яку отримав без проблем, та провів чудові вихідні в Нью-Йорку.

Допоки я поневірявся на іншому континенті, Мартуся займалася організацією нашого нестандартного весілля. Відразу після мого повернення ми одружилися та полетіти у медовий місяць, який розтягнувся майже на півроку та перетворився в ще один «політ у вирій» країнами Пд-Сх Азії (Східна частина). Першим на шляху став Гонконг. А далі…

66 – Тайвань 

Навіть не знаю, як описати цю дивовижну країну одним словом! Це практично неможливо, адже Тайвань ввібрав у себе найкраще від Китаю, Японії та США. Не зважаючи на невеличкі розміри країни, навіть цілого місяця там нам було дуже мало. 

67 – В’єтнам 

Далі ми прилетіли у В’єтнам, де зустріли новий 2015 рік та прожили майже місяць в мальовничому прибережному селищі Муй Не, в якому порядка 90% туристів росіяни. Ще такого ніде не зустрічав. А загалом В’єтнам просто чудовий і може гідно скласти конкуренцію Тайланду, як один із найкращих напрямків у всій Південно-Східній Азії.

***

2015 

Через те, що “акули перегризли кабель” (так нам сказали), у цілому В’єтнамі пропав інтернет. Це трапилося буквально за пару днів до мого чергового онлайн тренінгу. Довелося оперативно застосовувати відповідні заходи. 

68 – Камбоджа 

Тому, ми просто взяли та й переїхали в сусідню Камбоджу, де окрім несамовитих пляжів відвідали древні храми Анкор. Пригадуєте фільм “Лара Крофт – розкрадачка гробниць” з молодою Анжеліною Джолі у головній ролі? 

Я добре пригадую момент, коли прокинувся одного ранку і побачив, що долар виріс до 40 грн. Це неабияк шокувало мене і навіть заставило задуматися чи варто повертатися назад в Україну. Тому, довелося трішки переглянути свої плани і замість М’янми взяти курс на північ у напрямку Китаю, щоб розвідати тамтешні бізнесові можливості. Таким чином ми потрапили в…

69 – Лаос 

Надзвичайно мила країна з величезною кількістю цікавинок. Острови на ріці Меконг з популяцією прісноводних дельфінів, карстові гори, наче з фільму «Аватар», підземна печера з рікою, що нібито веде у царсво Аіда, буддиські містечка та багато чого іншого. Я реально кайфанув від Лаосу.

70 – Китай 

Ось вона – Піднебесна. Чесно кажучи, Китай просто перевернув мої уявлення. Я чомусь очікував побачити трішки видозмінену версію Індії з усім своїм хаосом й колоритом. А потрапив у високотехнологічне стурктуризоване суспільство. Хоча й може це через те, що ми відвідали лише чотири китайські мегаполіси, залишивши маленькі містечка і віддалені регіони на потім.

Під враженнями ми повернулися в Україну з думкою, щоб позакривати хвости, зустрітися з рідними та друзями, зібрати манатки і махнути кудись «на заробітки». Але все так закрутилося-завертілося, повідкривалися нові можливості та й взагалі справи продовжувати розвиватися далі, що ні бажання, ні необхідності їхати кудись не стало. 

Я остаточно переконався у тому, що ми самі ковалі свого щастя, а не держава чи хтось інший. Кожен здатен створити собі таке життя, про яке мріє. Це правда! 

71 – Казахстан 

Десь між тими турбулентними часами я вирішив зробити перерву та й полетів на розвідку в Середню Азію. Спочатку навідався у колишню столицю країни – Алмати, що лежить в підніжжі величних гір, піднявшись на які я бачив лише хмари під ногами. 

Там же я познаймився з Кирилом Куницьким, який якраз тоді приїхав у Алмати проводити свою подію. А ще виявилося, що навіть у Казахстані в мене є читачі.

72 – Киргизстан

А звідти ще махнув у сусідній Киргизстан, що вважається місцевою «Швейцарією» регіону через свою відносно ліберальну політику. Скажімо, це єдина держава у світі, на території якої Росія і США мають свої військові бази одночасно. Там все дуже цікаво і колоритно. А ще у Бішкеку я відвідав місцеву українську спільноту.

Настала осінь, а відтак і почався черговий «політ у вирій». Ми сіли на круїзний лайнер та попливли через Атлантику в Південну Америку, як це робили тисячі наших співвітчизників сотню років тому. Найцікавішим було те, що на кораблі разом з нами була дюжина українців, включно з деякими друзями та клієнтами. 

73 – Бразилія 

Спочатку прибули у Бразилію, де провели цілих три тижні, відвідуючи основні прибережні міста. Серед них: Сальвадор, Ріо, Вікторія, Сан-Паулу. Кульмінацією поїздки були походи у фавели Ріо-де-Жанейро та водоспади Ігуасу. 

74 – Парагвай 

Буквально на протилежному березі ріки від бразильського міста Фоз-ду-Ігуасу знаходиться кордон з сусіднім Парагваєм, куди ми також звичайно вирішили поїхати. Сама країна доволі мила, але найцікавішим було потрапити у центр українства на континенті. Хто б подумав, що в місті Енкарнацйон ми зустрінемо стільки українців.  

Уся територія навколо вражаючих водоспадів Ігуасу називається Місйонес, що знаходиться на перетині країн кордонів трьох держав, останньою з яких є Аргентина. До речі, вигляд на водоспади саме з цієї сторони є найбільш вражаючим. 

75 – Аргентина

Тому ми перейшли кордон і опинилися в Аргентині. Після відвідин водоспадів полетіли в Буенос Айрес, де винайняли квартиру і поселилися на цілий місяць, щоб просто перепочити від переїздів та відчути пульс великого сучасного латиноамериканського міста. 

76 – Уругвай 

Дехто каже, що Уругвай (ціла країна) є передмістям Буенос-Айреса! Так от, щоб це перевірити, ми взяли пором та ще й навідалися туди. Ну, що я можу сказати. Культура доволі подбіна, але такого лібералізму, як в Уругваю, нема ніде у Латинській Америці. Чого лише варта легалізація одностатевих шлюбів та вживання маріхуани.

***

2016

77 – Чилі

Зустрівши новий 2016 рік в столиці Аргентини, ми сіли у автобус, перетнули величні Анди й опинилися у Чилі. Це одна з найрозвинутіших держав континенту. Крім того там проживає мій перший гість по каучсерфінгу Феліпе, з котрим ми провели декілька чудових днів на березі Тихого океану, після чого взяли курс на Північ у найсухіше місце Планети – пустелю Атакама.

78 – Болівія 

Перепад висот між Чилі та Болівією колосальний. Зранку ти на рівні моря, а під вечір вже майже на 5000 метрів. Лише уявіть. Болівія – це справжній Тибет Латинської Америки, а ідентичність країни визначається не лише географією, але й тамтешнім унікалним колоритом.

79 – Перу 

Ну, і звичайно Перу – ціла Південна Америка в мініатюрі. Не побувавши там, важко сказати, що ви відвідали цей континент по-справжньому. Древня столиця Інків – Куско, загублене місто Мачу-Пікчу, смачнюща їжа та неймовірні пейзажі. Все це, як на мене, виводить Перу на перше місце серед найцікавіших країн континенту. 

Після епічної пригоди Південною Америкою були США (зокрема Каліфорнія) та ще декілька країн Європи. Але справжні мандри продовжилися після того, як ми потрапили у…

80 – Японія 

Це була одвічна мрія Мартусі. Тому, скориставшись хорошим моментом, ми не роздумуючи придбали хороші квитки у Країну Вранішнього Сонця. Це було просто щось. Зазвичай, коли говорять про унікальну культуру, мають на увазі щось старе-традиційне. Натомість, Японія – це справжній культурний Галапагос, де купа надсучасних новинок. Просто ВАУ.

81 – Сальвадор 

У вересні я зібрався на ще одну бізнесову конференцію у США та вирішив поєднати це із кількома державами Центральної Америки. Таким чином разом з товаришем заскочив посерфити у Сальвадор. 

82 – Гватемала 

А ще крім того відвідав Гватемалу, яка стала справжнім відкриттям. Така собі Мексика в мініатюрі, що має у собі все, чого забажає душа. Діючі вулкани, тропічні джунглі, колоніальні міста і древні руїни Мая. Насправді Гватемала – одна з тих ліпших для самостійних мандрів і пригод країна.

83 – Беліз 

Далі був Беліз, де я ледь не відкинув копита через хворобу. Зате спробував, як це мати приватний острів лише для самого себе (з другом). 

84 – Гондурас 

Ну, і зрештою Гондурас – одна з найнебезпечніших країн цілої Планети, де на превеликий жаль ми провели всього лиш один день, оскільки мусіли вилітати у Маямі.

85 – Іран 

Під кінець осені мені знову закортіло кудись рванути. Тому, я просто придбав квитки та й полетів у Іран, досуп до якого останніми роками значно спростився. Ну, що я можу сказати – це одна із найдивовижніших країн нашого світу. Ніде я не зустрічав настільки доброзичливих людей (навіть Тайвань нервово курить в сторонці). Не знаю що ще додати. Просто перегляньте статтю і переконайтеся самі.

86 – Сейшели 

У грудні на мій день народження ми разом з Мартусею полетіли бізнес класом на Сейшели.

Це була класна люксична розрядка в екзотичній місцевості, а крім того початок дослідження нового континенту (не рахуючи Єгипту). Хоча справжня Африка почалася трішки згодом.

87 – Гамбія 

Почалося (ненасильницьке) підкорення Африки. І Гамбія, що є чудовою відправною точкою для спроби Чорного Континенту на смак, дала цьому відлік.

88 – Сенегал 

Звідти я взяв курс на Південь та й заскочив у віддалену провінцію Сенегалу – Касамас, що є своєрідним відносно цивілізованим оазисом посеред хаосу навко. Французька їжа, випивка і загалом хороші манери.

89 – Гвінея Бісау

А от Гвінея-Бісау – це дещо унікальне. Насправді не пригадую більш насиченого локального досвіду ніж плисти човном з сотнею місцевих мешканців на віддалені острови, куди можна добратися всього лиш раз у тиждень. Ця подорож запам’ятається мені надовго. Я ледве встиг повернутися на новий рік додому, прийшовши на поріг о 23:30, 31 грудня.

***

2017 

Почався Новий 2017 Рік. Це була унікальна зима через те, що ми залишилися вдома у Львові. Не зважаючи на те, що Різдвяні Святя ми провели у колі сім’ї та решта вихідних – у колі друзів в Карпатах, катаючись на сноуборді, на довго нас не стало…

90 – Кенія 

В кінці січня разом з Мартусею вилітаємо у Кенію, що дає початок черговій мандрівці Східною Африкою. Країна дуже навіть нічого, і зайшла нам дуже добре. Щонайменше, банківські картки там приймають більш охоче ніж в Україні, та й загалом все доволі розвинуто, як на Чорний Континент.

91 – Уганда 

Зовсім поряд є Уганда, що може по праву вважатися Африкою в мініатюрі. А крім того, це доволі сприятлива країна для самостійних мандрів. Люди вільно спілкуються англійською, навколо відносно безпечно та багато цікавинок для звідання. Чого лише варті рафтинг по Нілу чи сафарі по річці в нацпарку імені королеви Єлизавети.

92 – Руанда 

Сусідня Руанда справжня несподіванка. Хто б міг подумати, що тут заборонені пластикові пакети, а більшість доріг (навіть між містами) мають ублагороджені узбіччя. Коротше кажучи, це така собі Африканська Швейцарія (кожен континент має свою Швейцарію). Ай справді, Руанда виявилася значно розвинутішою ніж більшість собі уявляє. 

93 – Танзанія (Занзібар)

Тим не менше, нам вже було достатньо мандрів на той момент. Хотілося десь впасти на одному місці і просто зависнути, як це робили у багатьох місцях до того. Довелося тікати на острів Занзібар, що знаходиться на узбережжі Індійського океану Танзанії, де до речі ми зустріли доволі багато українців.

94 – Бруней 

Звідти (з Танзанії), не повертаючись назад в Україну, ми полетіли в Бруней – крихітну країну в Південно-Східній Азії на острові Борнео (Калімантан), що має рівень життя наближений до найрозвинутіших держав світу. А все через те, що місцевий султан забезпечує половину країни. В принципі їм ок – принаймні те, що можна було зрозуміти.

95 – Філіппіни (Боракай)

Далі ми полетіли трішки північніше на Філіппіни, щоб на два тижні осісти на острові Боракай, який до речі вже пару років підряд виграє звання найкращого острова у світі. Мабуть у тому все ж таки щось є. 

96 – Південна Корея

І на завершення цієї епічної тривалої довжелезної мандрівки ми ще й заскочили у Південну Корею та потроху почали втягуватися у міське життя. Обмежилися лише Сеулом, який справив чудові враження і викликав ще більше бажання повернутися знов.

Весною я був доволі заклопотаний виданням своє книги Формула Продуктивності. І тому, після ряду презентацій для українських спільнот у Польщі, ми з Мартусею полетіли розвіятися в…

97 – Туніс  

… який власне перевершив усі очікування. Мало де на такому маленькому клаптику землі можна побувати у справжній пустелі, купатися у морі, гуляти покрученими вуличками арабських історичних міст, споглядати на античні руїни, відпочивати в all inclusive курорті чи просто бути частиною сучасного міста. Так ось,. це все реально в Тунісі, найліберальнішій країні Арабського світу.

Ще однією великою мандрівною подією 2017 року стала автомобільна екпедиція карликовими країнами Європи. Але про це все я розповідав у статті про те, як я відвідав усі країни Європи. Натомість тут для нас важливіше дещо інше…

В кінці вересня ми прибули у Лас-Пальмас (Канари), щоб сісти на круїзний лайнер, який мусив доправити нас у Центральну Америку. Але не все пішло по плану. Зате на нашу користь. Через ураган на Карибах, корабель змінив маршрут і додав на нашому шляху ще одну державу…

98 – Сент Кітс і Невіс 

Хто б міг подумати, але засновник Вконтакте й Телеграм Пало Дуров є громадянином цієї крихітної карибської країни після того, як залишив Росію. А ще це популярна офшорна зона та й загалом цікаве місце для дослідження. 

99 – Панама 

Таким чином я почав випереджати свій план ненасильницького підкорення всесвіту. Панама стала 99 по рахунку відвіданою країною і приємно нас вразила. Сучасний мегаполіс, що нагадує Маямі, вражаючий канал і приємна периферія. А ще колоритні острови Бокас-дель-Торо роблять Панаму дуже привабливим напрямком.

100 – Коста Ріка 

І зрештою, ось вона, Коста Ріка, моя сота відвідана країна. Пура Віда (Pura Vida),- кажуть місцеві люди, що в перекладається, як «чисте життя». А означає – жити в кайф та без стресів. Спершу ми швиденько проїхали цілу країну, щоб дістатися до Нікарагуа, але знову повернулися.

101 – Нікарагуа

Країна, яка значно краще себе почуває ніж про неї говорять. Принаймні так виглядає неозброєним оком відвідувача. А крім того тут насправді є чим зайнятися. Серфінг, вулкани, колоніальні міста, смачна їжа – все до ваших послуг. Десь в таких умовах я планував завершити рік, коли писав підсумки минулого року і планував наступний.

***

РЕЗЮМЕ

Тим не менше, життя рухається далі! Як я писав з самого початку цього посту, зараз я все ще знаходжуся у Костра-Ріці, куди повернувся з Нікарагуа. З часу першого надрукованого слова пройшло більше доби, а я ще досі пишу цей пост, хоча за пару годин нам уже виїжджати, а речі ще не спаковані. Зараз тут у мене четверта ранку і скоро зійде сонце. Впевнений, цей пост вартий того. 

Звичайно у мене були перерви. Хоча ця справа займає майже весь мій час. Весь час не лише зі вчора, а майже весь час протягом останніх п’яти років. Хто б міг подумати, куди приведе доля Ореста, який в дитинстві просто розглядав карти на стіні та вивчав столиці на пам’ять. 

Аж не віриться, що за плечима лишилося цілих півсвіту. Як сказав, один мій товариш: «Оресте, ти справді проподорожував цими країнами, а не просто поставив галочку». А й справді! Приблизно 150-200 днів у році я проводжу поза межами України. Хоча, поклавши руку, на серце можу сказати, що галочка стоїть поряд з Оманом й Гондурасом, що я обов’язково виправлю, адже мені насправді цікаво як влаштований світ всюди.

Інша перспектива моїх мандрів полягає у тому, що де б я не був, завжди виступаю таким собі неофіційним амбасадором нашої молодої держави, про яку лише починають дізнаватися у світі. І сподіваюся, що мені вдається робити це належним чином, гідно поводячись за кордоном й надавати правильну інформацію про Україну, а не викривлену медійними каналами.

Також вважаю, що висвітлюючи це все у блозі, будую своєрідний місток для побратимів вдома, хоча б на сантиметр привідкриваючи вікно у широчезний світ. Далі, друзі, справа лише за вами. Весь всесвіт лежить, як на долоні. Робити крок далі чи ні, справа лише за вами. Я особисто маю ще півсвіту різних цікавих місцин, де дуже кортить побувати. Хто зна, може ми і десь перетнемося.

***

Скільки це все може коштувати?

Слушне питання! Я й сам часто над цим задумуюся, адже левова частка моїх грошей іде на фінансування мандрів. На щастя ще з 2012 року я веду статистику витрат і можу все доволі детально підрахувати і викласти. Хоча справа не лише у грошовому еквіваленті. 

Справжня ціна подібних мандрів виходить далеко за межі простих цифр. Я передбачував це майже три роки тому, коли декларував свою ціль відвідати усі країни світу. 

Тим не менше вважаю, що наразі контенту досить. Це і так вийшов справжній лонгрід. Окрім того, мені потрібно декілька днів, щоб підрахувати яку ж справжню ціну довелося заплатити для того, щоб мати півсвіту за пазухою. Вже зараз із впевненістю можу сказати, що ціна немала.

Але це точно вартувало того. Скільки саме варто заплатити та у якій формі? Про це в деталях у наступній статті. Підпишіться, щоб нічого не пропустити, якщо ви раптом не підписані на мене.

Поки я рахую, можете принаймні спробувати відгадати суму в грошовому еквіваленті. Просто записуйте у коментарях ваш варіант. Тому, хто вкаже найбільш близьке чисто, від мене приємний подарунок. Мені аж самому цікаво.

І на завершення хочу щиро подякувати вам зате, що дочитали до кінця! Я насправді відчуваю, що мандрую не сам, навіть коли Мартуся лишається вдома! Дякую за те, що ви! Почуємося! 🙂