Це було просто щось! Вкотре переконуюся, що варто йти до самого кінця і відкриватися до світу, щоб той відкривався до нас! Ось прямими текстом ще під хвилею емоцій!
А з вами траплялися подібні речі? Якщо так, то поділіться, будь ласка, в коментах!
Впевнений, що усім буде цікаво почитати! Побільше б подібних моментів усім людям.
Що це було?
Яке диво?
Це щоб аби що, але написати, навіть коли нема реально чим поділитися?
Можна було всю оцю інформацію розтягнути на одну хвилину? я розумію, що важко так розтягнути, але ж у цей час треба якось поважати почуття своїх друзів і не відволікати їх так дарма…
До речі, це одна з причин відписатися.
Буду рахувати, коли набереться 7 причин відписатися – відпишусь.
В автора дивне переконання, що відосік несе більше інформації/драйву і т.д., ніж текстова версія інфи. Типу “краще раз побачити, ніж 50 разів прочитати”.
Те, що звук в більшості відосіків – одна назва, самі відосіки не можна дивитися на підвищеній швидкості (щоб осилити інфу як в текстовому варіанті, швидко за 5 хв заміть години), і, взагалі, що незручно це дивитися поза домівкою – то нікого не хвилює.
Різним людям по-різному зручніше сприймати інформацію.
Саме тому комбіную поміж відео, аудіо, фото і текстових матеріалів.
Оресте, Ви повернули квиток на Лісичанськ-Львів?
Який сенс десятки разів клацати і оновлювати сайти Укрзалізниці, замовлення квитків? Ви створююте зайве завантаження на електронні системи і заважаєте іншим людям придбати квитки. Бо сервери і бази даних оброблюють Ваші щохвилинні запити!
Поважайте інших людей! Не натискайте марно кнопку оновити!
Не повернув.
Навіщо тоді голосно заявляти, що варто йти до самого кінця, якщо не дійшов до кінця??
Не кажучи вже, що можна не множити сутності згідно “бритви Окама” і не їздити в засніжений Київ заради бла-бла.
Наступне відео буде про те, як епохально встиг на останнє місце в львівській маршрутці.
Коротше, списався блогег)))
Тихіше, шановний))) А то зараз Орест запитає, хто Ви взагалі такий чи така, і попросить лінк на результати Вашої діяльності. Коротше кажучи, «спєрва дабєйтєсь», а тільки потім залишайте коментарі в цьому болотці дешевого самолюбування і неграмотності. 🙂
Хах, про дешеве самолюбування – в яблучко)))
Мені найбільше сподобалось, що якщо поляки випадково пустили на рейс в Британію – треба штампувати пафосну статтю. “Головне йти до кінця, і весь світ підкориться мені крутому вершителю справ!!!”
А коли туркмени так само випадково сказали трохи почекати (на жаль, чи на щастя)- тоді все тихенько, і навіть статті немає, як же так? Хе-хе))))
Я вражений наскільки ретельно ви вивчили мій блог. Щиро дякую за таку турботу 🙂
Після посадки на поїзд я всю дорогу намагався повернути квиток, але система постійно видавала помилку.
Як згодом з’ясував від одного з дописувачів (див комент вище), на превеликий жаль Укрзалізниця тимчасово заблокувала повернення квитків он-лайн (лише через касу, щоб не було махінацій у святковий період). Дуже прикро, але я старався…
Дякую, що намагались повернути. Мабуть то тисячі інших клікальщиків і клікальщиць намагались знайти квиток. УЗ звичайно потворна організація в сенсі ІТ.
Клас, дякую, що поділився!!!
Завжди радий 🙂
Круто, но реально классная история это как ты в Англию залетел по временной визе
Насправді я взагалі без візи потрапив у Англію 😉
Очь детальніше про цю аферу – https://openmind.com.ua/2013/11/20/uk-transit-without-visa-concession/
Лол, чувак, такі «новорічні дива» трапляються десятками щодня. А бувалий користувач УЗ за 35 хвилин встиг би ще і в МакДаці взяти меню. Якось гіперубого ця неймовірна історія звучить із вуст людини, яка відвідала 100+ країн
Ну, не знаю, як там для тебе чи інших чуваків з МакДаку, але особисто для мене це дуже унікальний випадок. Тому, я вирішив його відразу зафіксувати і поділитися з іншими.
Знайоме відчуття! Особливо про F5 сторінки Укрзалізниці з задіянням усіх знайомих людських ресурсів 🙂 Нещодавно навчився користуватися телеграм-ботом, який моніторить квитки автоматично. І якщо вони з-являються – повідомляє про це. Сподіваюсь, буде корисно: https://znaj.ua/society/yak-znajty-kvytky-na-ukrzaliznycyu-abo-sho-take-railwaybot
Гарних свят!
Крутяк! Дякую! На сайті Tickets.ua також є сервіс повідомлення про появу квитків на пошту чи тел. І навіть бронюють автоматично. Я і його задіяв, але нажаль без результатно. Класичне F5 та збіг обставин все порєшали 🙂
Гарна історія. З неї у мене виникло лише одне питання: чи проявив Орест Зуб оту саму соціальну солідарність та здав квиток на потяг Лисичанськ-Ужгород, щоби ще хтось міг потрапити до дому про такому стану речей з квитками…
І мені стало дуже вот цікаво.
Оресте, що ти на це скажеш?
Стосовно чого саме?
Ви читаєте мої думки, Володимире!
Як тільки я почув слова моєї сусідки по кріслу, відразу ж витягнув телефон і зайшов у приватний кабінет на сайті Укрзалізниці, де його і придбав.
Та на жаль при спробі повернути квиток, система видавала помилку. Я багато разів пробував, аж поки не доїхав до Львова. Чесно 🙁
Укрзалізниця заблокувала тимчасово повернення квитків он-лайн , тільки через касу, щоб не було махінацій
Цікава історія) Мені якось так вдалося здати квиток у потязі і на наступній станції на вільне місце прибіг щасливий чолов’яга)) Але виявилося, що я здала свій квиток, а не друга, тож довелося ще домовлятися з тим хлопцем про обмін місцями))