Підсумки 2017 року або Як жити, наче мільйонер, без мільйона в кишені (vol. 6)

Цікава штука життя! Минулого року наприкінці грудня я опублікував статтю Як нехотячи (але й не випадково) я став мільйонером або Підсумки 2016 року (vol.5). Попередній рік виявився найуспішнішим та водночас найскладнішим у моєму житті на той момент. Стаття набула особливого розголосу великою мірою за рахунок вказаної суми. Так вже побудоване наше суспільство, що гроші займають одну із найважливіших позицій. Як не крути, але це ключ до багатьох дверей. Ось, згаданий контроверсійний пост за лінком.

І тут неочікуваний поворот подій! Вперше за усі роки своєї блогерської кар’єри я заробив трішки менше ніж попереднього року! Здавалося б фуууу – це падіння обличчям в багнюку або ж принаймні крок назад. Але, як виявилося, зовсім ні!

Ретельно проаналізувавши попередній рік, можу з впевненістю сказати, що по якості життя, по мандрах, і найголовніше по позитивному впливу, який вдалося зробити у світі, 2017 рік виявився успішнішим за попередній! Для затравки скажу, відвідав свою соту країну, написав книгу-бестселлер і ще зробив багато чого іншого, хоча купа справ так і не далися.

Хоча сухі цифри по заробітку показують спад, це не єдина метрика! Зрештою у мене в кишені лежить більше готівки ніж 31 грудня 2016. Парадокс? Зовсім ні, друзі! Кешфлоу – це звичайно добре і дуже важлива штука, але ще є купа інших факторів, які мають значення, в незалежності від того скільки заробляти грошей у валовому відношенні. 

Якщо ви недавно читаєте мій блог, то просто хочу сказати, що окрім сотень корисних публікацій цього ресурсу є серія про те, Як жити, наче мільйонер, без мільйона в кишені. Це своєрідні щорічні підсумки, які публікую в кінці кожного року, починаючи ще з 2012, щоб зафіксувати прогрес (або регрес) та поділитися для натхнення з іншими.

Ось детальні щирі звіти за 2012, 2013, 2014, 2015 і 2016 роки.

З того часу багато чого змінилося! Інколи мені здається, що топчуся на місці, але переглянувши ось ці заміри, вкотре переконуюся, що сумлінними послідовними кроками все ж таки рухаюся вперед. Також це своєрідна сповідь перед вами, дорогі читачі, у якій ви можете чітко простежити, що неможливо раптово прокинутися зіркою або ж проскочити в телепорт, який дозволить відразу опинитися на горі. Лише органічний ріст! Вся історія перед вами, як на долоні.

Щиро вважаю це безцінною документацією для молодого (і не тільки) покоління. Цілком можливо, що натрапивши на подібну підбірку десь 6-7 років тому, я зміг би досягнути більшого ніж вдалося на даний момент. Хто його зна! Це лише припущення. Тому повертаємося до реального – того, що вже є тут.

Як і в попередні роки, окремо розглядаємо кожного кита, на яких ґрунтується OpenMind діяльність: подорожі, бізнес, життя. А крім того відверто ділюся, як успіхами, так і невдачами. Поїхали…

***

Подорожі

Це був найактивніший мандрівний рік за все моє життя. Протягом 2017 я побував у аж у 36 країнах, новими з яких стали 23. Поки що це рекорд і я не впевнений чи хочу повторювати щось подібне. Це було дуже інтенсивно, але, як дехто сказав: «Мета виправдовує засоби». В кінці минулого року я поставив ціль відвідати 100 країн поки мені не стукне 30 років. Так і вийшло, хоча інколи доводилося лізти зі шкіри, жертвуючи при цьому іншими сферами життя.

Тим не менше у вересні я закрив УСІ КРАЇНИ Європи, а в листопаді потрапив у Коста-Ріку, що стала ювілейною сотою країною. Тим самим план навіть було перевиконано, оскільки 101 стала Нікарагуа. Ось, як виглядає карта відвіданих країн цього року.

А тут схема перельотів за 2017. Трансатлатничні сегменти – це круїзна переправа з Канар у Панаму через Кариби. Все решта перельоти, яких цього року назбиралося аж 50, що в сумі понад тричі навколо Землі.

Хронологічно мандрівки відбувалися таким чином: 

***

Весна (Африка + Азія)

Східна Африка (Кенія, Уганда, Руанда, острів Занзібар в Танзанії)  

Далека Азія (Бруней, Філіппіни, Південна Корея)

Це був своєрідний політ у вирій, але вже не настільки епічній, як скажімо по 5 місяців у Південно-Східній Азії (2012/13 чи 2014/15) або ж у Південній Америці + США (2015/16) . Зате все одно намоталися неслабо. Подорож вийшла дуже цікаво і доволі різноплановою. 

У травні вдруге у житті скористалися пакетним туром і полетіли в Туніс, де замість того, щоб валятися на пляжі чи плескатися у басейні, самостійно попхалися в Сахару, що в результаті перетворилося на справжню пригоду.

Стривайте! У квітні ще була Мальта, куди ми заскочили на три дні поміж презентаціями книги у Польщі. Ледь не забув.

***

Літо (Європа)

…було повністю присвячено Європі.

Спочатку офлайн детокс у Фінляндії… 

… і далі ще одна самостійна подорож в Ірландію. 

У серпні нарешті вдалося реалізувати медійний проект #ЄвроМініЕксп, що власне був автомобільною мандрівкою Європою через усі карликові держави (Сан-Марино, Ватикан, Монако, Андорра, Люксембург, Ліхтенштейн). По ходу ми знімали багато відео й підбирали пасажирів на BlaBlaCar. Просто переходьте за лінками і насолоджуйтеся.

Ну і дуже символічну крапку в підкоренні Старого Континенту я поставив на мисі Кабо да Рока в Португалії неподалік Лісабону, що є найзахіднішою точкою Європи. Ось, як я відвідав УСІ КРАЇНИ ЄВРОПИ в хронологічному порядку.

***

Осінь (Америка)

В кінці вересня ми полетіли на Канари, де сіли на круїзний лайнер та через всю Атлантику пішли у Панаму, зупиняючись при цьому на деяких Карибських островах.

Далі закрили решта три країни Центральної Америки (Панама, Коста-Ріка, Нікарагуа)…

… осіли в серферському кемпі та йога ритриті на березі Тихого Океану та вилетіли у США. Там я взяв участь у одній крутій конференції в Лас-Вегасі, звідки ми на авто через Долину Смерті та гори Сієра Невада катнули у Лос-Анджелес. 

***

30-ий день народження на Пхукеті

Фінальною мандрівкою року став Таїланд, куди ми полетіли на Turkish Airlines відразу з Лос-Анджелеса, зробивши при цьому зручну пересадку у Стамбулі. Це було теж дуже символічно, адже рік тому я запланував зустріти 30-річчя на якомусь екзотичному острові, яким став Пхукет. 

Але все вийшло удвічі прикольніше, оскільки до 30-річчя додався ще й 5-річний ювілей наших спільних з Мартусею мандрів, які розпочалися саме з Таїланду у далекому 2012 році. Ми незле шиканули і провели відпочинок в Пхукеті на доволі високому рівні (принаймні для нас). Летіли бізнес класом, жили у класних готелях та відвідували цікаві активності.

Зараз (31 грудня, післяобіду) я сиджу у нас вдома у Львові та спокійно пишу цей пост. Хоча минулого року у цей же час повертався із Західної Африки та не був впевнений чи встигну потрапити на Новий Рік до дому. І знаєте що? Встиг! Хворий і втомлений перетнув поріг за годину до півночі. 

***

Темна сторона мандрів цього року

Весь цей опис може виглядати круто. Більшість людей на Планеті не зроблять чогось подібного і за ціле життя. Я щиро вдячний долі та всьому і всім навколо, що маю таку можливість. Але скажу відверто – це було дуже інтенсивно. 

Ціною мандрів я занедбав ряд інших сфер життя і бізнесу. 36 країн за рік – це реально дофіга!

Зараз, озирнувшись назад, я почуваюся чудово та з приємністю згадую ці всі шалені пригоди. Хоча були моменти, коли просто хотілося осісти і нікуди не гнати. Це дві сторони медалі, між якими варто шукати баланс. І мені здається, що я до нього наближаюся. Поїхали далі…

***

Бізнес

Здавалося б основним фейлом року мало стати те, що явно просіли фінансові показники прибутку. Але, як я вже писав вище, основним є те, що з цими всіма грошима відбувається далі, а крім того які додаткові (нефінансові) активи вступають у гру. Ключовим же на виході є вплив на покращення світу, а не сума грошей у кишені. Принаймні для мене. До речі, їх також чомусь на кінець року залишилося більше ніж попереднього.

Як я вкотре переконувався – це ніщо інше ніж відображення цінності, яку людина несе у світ. 

***

Книга

Для розігріву в січні разом із видавництвом Мандрівець ми нарешті видали книгу Формула Продуктивності, яка вже пішла тиражем 5000 примірників. Перша тисяча розійшлася буквально за два тижні. Згодом книга 6 тижнів була у топ-10 по продажах в мережі книгарень «Є», і три тижні з яких трималася на першому місці.

Для досягнення подібного результату довелося ретельно спланувати піар кампанію. Було проведено ряд живих презентацій у різних містах України, а також зустрічі з українцями в Польщі (та навіть у Римі), а також залучити усі мої знання з онлайн маркетингу. Загалом вийшло доволі цікаво. Аж настільки, що і досі мало не щодня читачі надсилають свої відгуки. Щиро вам дякую, друзі! Без вас ця книга не відбулася б.

***

Систематизація

Паралельно з цим велася просто титанічна робота по дослідженню основних бізнесових проблем і викликів, з якими стикають люди у комерційній діяльності. Таким чином вдалося виділити типові групи проблем та шляхи їх вирішення, що ляже в основу майбутньої систематизації навчально-практичної частини діяльності OpenMind.

Фінальні штрихи до цієї платформи я дописував з острова Боракай у Філіппінах. Ось, якщо вам цікаво – (переглянути). 

Також відбулися деякі покращення курсу TraveLEarning, а наша спільнота зросла до понад 400 осіб. Люди працюють та розвивають свої проекти, що неможе не надихати.

***

Product Placement 

Абсолютно новий вид діяльності вдалося відкрити цього року. Тобто, щось подібне накльовувалося ще з кінця 2016, але 2017 можна сміло вважати справжнім проривом у плані кооперації в B2B сегменті. Скооперувався з Turbat, Gorgany, BlaBlaCar, Бумеранг, рядом готелів та іншими класними гравцями туристичного ринку і не тільки.

Вдруге зробили проект разом із Turkish Airlines (який ще досі триває) і навіть на пару місяців став обличчям Visa в Україні.

Якщо вам цікаво, то ось всі деталі по тому, як я підхожу до подібної співпраці. Користайте! 

Це дуже цікавий напрямок, який зараз набирає обертів в Україні. Власне за рахунок подібних варіантів співпраці мені вдалося неабияк здешевити мандри або ж принаймні отримати безпосередній доступ до продуктів чи послуг, якими б я і так користувався на ринкових умовах. 

У зв’язку із скасуванням Шенгенських віз туристична індустрія значно пожвавилася, а компанії доросли до того, що готові виділяти бюджети на просування онлайн, включно через блогерів. Про це ще пару років тому казав Борис Ложкін на Львівському Медіа Форумі.

Беріть це на замітку. Ще неодноразово почуєте про це від мене і цього року.

***

Спікер

Рівень подій, на які запрошують виступити у якості спікера чи експерта також значно виріс! Навіть не можу пригадати де і скільки разів доводилося виступати. Серед останніх: Презентація нової картки MasterCard від Приватбанку, відкриття TravelHub у Києві, а також воркшоп по тревел-блогінгу для турагентів столиці.

Ось, деталі, якщо бажаєте запросити мене і на ваш захід. Буду радий допомогти.

***

Телебачення і YouTube

Протягом листопада-грудня на всеукраїнському спортивному каналі Xsport.ua що-вихідних транслювали мої тревел влоги, у які також почав неслабо інвестувати цього року.

Сподіваюся, що ви оцінили наскільки зросла якість відео на YouTube каналі. Це звичайно наразі лише гра у пісочниці, але треба з чогось починати, адже для мене, як блогера, який вийшов із текстового медіа, ютуб це справжня terra incognita. Чим далі, тим більше я знаю, що я нічого не знаю. Тож, працюємо далі.

***

Команда

Після кадрових перетрубацій в кінці 2016 цілий рік ми пропрацювали у новому складі. Наразі у нас сформувався сильний кістяк з декількох ключових гравців. Ми добре притерлися один до одного і я впевнений разом перевернемо гори у 2018. Обов’язково познайомлю вас з цими надзвичайними людьми найближчим часом і щиро схиляю перед ними голову. Друзі, ви круті. 

***

Бізнес – це складно

Саме тому більшість ним навіть не пробує займатися, а 95% з тих відважних людей, хто все ж таки береться, зливає воду протягом перших кількох років. Я не жаліюся, а просто констатую факт! Це насправді дуже складно!

На плечі підприємця падає купа різних справ, котрі не завжди відомо, як розрулювати. І це не лише технічні чи фінансові питання. Мова також йде про відносини з людьми, переговори, власне внутрішнє натхнення і мотивація колег по роботі. Тут просто нереально величезна кількість рухомих частин, які варто між собою поєднувати.

Чесно, я в захваті від того, як інші добиваються успіху. Інколи дивлюся зі сторони, як хтось щось критикує, та у більшості випадків бачу людину, яка поняття не має про що говорить. 

Цього року це особливо простежувалося, оскільки частково відчув себе розтягнутим поміж сфер, про які абсолютно нічого не знаю. Це страшно і захоплююче водночас, про що навіть в Ірландії я написав вірш, коли емоції взяли гору. 

В будь-якому разі ми самі ковалі свого життя і маємо рівно стільки, на скільки заслуговуємо. А ще, кожен сам обирає собі напрям. Це дуже непростий вибір, але я все одно буду по ньому іти, як писав у статті Чому я веду блог Українською. Зрештою, плоди на цьому битому шляху значно соковитіші ніж на широкій протоптаній дорозі, якою ходить більшість.

*** 

Життя

Здається, що кожним роком я все більше його відчуваю. Це й логічно, адже із збільшенням досвіду є можливість краще оцінити різні події та явища. Нещодавно мені виповнилося 30 років, на який кохана Мартуся і найближчі друзі юності зробили класний сюрприз. 

Незважаючи на турбулентність подій, про які написано вище, мені здається, що я потроху наближаюся до істини. Основні уроки і висновки приходять після помилок (часто повторюваних і ганебних). Але у кожного своя швидкість і здатність засвоювати інформацію. Не варто лізти зі шкіри. Спокійно не означає повільно, а – виважено і мудро.

Еліксир життя вже майже у моїх руках. Його практично вдалося вивести, хоча й не вистачає всього кількох інгредієнтів. У одному із наступних постів я обов’язково напишу про ці висновки. А для затравки навіть є ось такий пост у фб.

Наразі скажу лише, що ВАРТО ДО СЕБЕ ПРИСЛУХАТИСЯ! Насправді правил у світі не існує. Нема того, як повинно бути. Має бути так, як краще саме вам. Єдина умова – це не повинно шкодити іншим. Все! 

*** 

Плани на 2018 

Цей пост починався із того, що начебто все просіло. Хоча насправді я почуваюся значно впевненіше ніж будь-коли. Після відвідання сотні країн я повернувся до рідного Львова. Дуже добре відчуваю тверду землю під ногами. Ще б пак, це ж львівська бруківка, що стоїть тут сотнями років. Сподіваюся, цей плацдарм, а також близькі люди поряд, дадуть можливість підстрибнути високо-високо, адже здається, що я так навіть і не починав.

***

Подорожі

Я й далі буду рухатися у напрямку заповітної мріїї відвідати усі країни світу по алгоритму її реалізації. Але вже не такими темпами. Десять нових країн на рік цілком нормальний ритм, що дасть можливість мені відсвяткувати 40 років у останній відвіданій країні світу. 

Епічних «польотів у вирій» на півроку поки не планую. Беру на озброєння іншу тактику. З бази у Львові десь раз на квартал вилітатиму на 2-3 тижні в якийсь регіон і повертатимуся назад. Проектую, що це дасть можливість до більших маневрів протягом мандрівки, зменшить кількість багажу, а також збільшить проникнення на місцевості. Ідея полягає у тому, щоб по-справжньому мандрувати, поки на базі справи рухатимуться у звичному ритмі.

Ось, до речі, вже хочу похвалитися наступною мандрівкою! Частина Західної Африки (Того, Бенін, Буркіна-Фасо, Нігер) 26/02-14/03! Це подарунок, який я зробив собі на новий рік і буквально щойно придбав квитки.

Як показала практика з обома круїзами (2015, 2017) чи Кубою, 2-3 тижні моєї абсолютної відсутності в оперативному управлінні практично ніяк не впливає на хід справ, якщо їх правильно запустити. А за місяць і більше вже все потроху починає розсипатися. До повної автоматизації ще працювати і працювати.

***

Бізнес

Першим ділом – це продовження систематизації, процес по чому вже триває пару місяців. Зверніть увагу на головну сторінку блогу, ЗМІ, відвідані країни, спікер, співпраця, структуру YouTube каналу та інше. Відчуваєте? Це лише початок складання величезного пазлу, над яким зараз ламаю голову.

Також, оскільки більше часу планую проводити в Україні, то намічається ряд живих заходів, що матимуть на меті сформувати ще більш стійкі зв’язки між учасниками нашої спільноти та бажаючими влитися в тусовку завзятих онлайн підприємців або ж принаймні тих, то цінує пригоди у житті та свободу в бізнесі. Тож, слідкуйте за оновленнями. 

Вже тривалий час курс TravLEarning є ядром моєї навчально-практичної діяльності, а також №1 продуктом, що приніс найбільше користі у світ і зробив найбільший позитивний вплив на професійну діяльність сотень клієнтів. Це величезний клапоть роботи, але його також будемо переробляти і вдосконалювати. Намічається мабуть найбільше оновлення за весь час існування проекту. 

Родзинкою стане спільна поїздка прихильників OpenMind діяльності у спільну мандрівку закордон. Куди саме, наразі секрет. Але, я впевнений, що це буде неперевершено. 

Ще однією високою нотою 2018 року буде нова книга. Про що саме і коли вона буде – почуєте згодом. 

Коротше кажучи, роботи валом. А можливостей навколо є значно більше ніж ми можемо осягнути. Просто озирніться навкруги, придивіться уважніше і ви самі все побачите.

***

Життя  

Відверто кажучи, за теперішніх умов ми з Мартусею можемо спокійно жити в будь-якій точці світу. Зрештою, ми реально проживали у Таїланді, на Балі, в Мексиці, Аргентині etc. Ще раніше у 2010 я мешкав у Індії. Але тут наш дім. Ніде я не почуваюся краще. Ніде я наразі не бачу більше можливостей до самореалізації ніж в Україні. 

Я мрію про те, щоб наша держава стала заможною і потроху від себе до цього намагаюся докладатися, як в середині кордонів так і ззовні. Не лише діловими справами, але й особистими. Починати завжди варто із самого себе. Далі через оточення, село, місто і по наростаючій.

Планую прожити в Україні усе життя. Хочу, щоб до нас приїжджали гості з різних країн та були у захваті. Щоб іноземні компанії сюди інвестували; Щоб значно виріс рівень якості життя більшості населення; Щоб ми їздили класним громадським транспортом по рівних дорогах; Щоб публічний сектор працював на людей; Щоб було побільше класних гірськолижних курортів; і так далі…

(екіпа від Бумеранг Бордшоп у Львові)

І ще я мрію про багато інших речей! Вирішення подібних завдань – це всього лиш технічні питання. Друзі, лід вже зрушився. Ми рухаємося у правильно напрямку. Але роботи ще непочатий край. Все залежить лише від нас.

Ну, і повертаючись до теми статті! Як бачите, для цього всього зовсім не потрібно бути мільйонером, хоча це було б не погано. Достатньо просто бути нормальним чуваком, ставитися добре до інших, сумлінно покращувати свої професійні та особисті якості, а також відкриватися до світу. І тоді доля постійно стелитиме вам шлях.

Щиро бажаю вам успіхів, у 2018. Нехай це буде найкращий рік у вашому житті на даний момент. Сподіваюся, що ця стаття хоч на 1% наблизила вас до реалізації бажаного чи принаймні зробила невеличкий просвіт. Якщо так, що вважатиму, що недарма писав її сьогодні цілий день (останній день 2017 року) і вже понад 6 років веду цей блог. Це все для вас!

А наразі напишіть! Як пройшли ваші попередні 365 днів?
Що вдалося, а що ні? Які пріоритети на прийдешній 2018?