На днях я придбав один навчально-практичний бізнесовий курс, за ціною якого можна було б купити непогане авто на бляхах. Дехто сказав би, що я дурень, хоча насправді особисто ні на мить не завагався, що зробив правильне рішення, вклавши ці гроші у професійний та особистий розвиток.

Зрештою основним критерієм відмінності людини від інших живих істот на Землі є право вибору. Саме від того, яким чином скористаємося ним і залежить якою людиною станемо. Тим не менше є ряд обставин, вибирати які ми об’єктивно не можемо.

Як писав у відомому вірші, Симоненка:

Можеш вибирати друзів і дружину, 
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата, 
Та не можна рідну матір вибирати.

Батьки, сім’я та найближче оточення з ранніх літ є тим фактором, який ми насправді обрати не можемо. Натомість саме це у свою чергу найбільше впливає на формування особистості дитини та великою мірою впливає на розвиток подій у дорослому житті.

Особисто мені дуже пощастило народитися і вирости у насправді класній сім’ї, за що я часто (хоча і недостатньо) в середині душі щиро дякую долі. Зараз, коли у мене за спиною вже 30 років і понад 100 країн, я можу подивитися назад та проаналізувати, які ж активності з дитинства найбільше вплинули на мене у позитивному значенні.

Усі вони звичайно ж були ініційовані батьками, оскільки тоді я ще не сильно замислювався над тим, що варто робити, а що ні. Отже поїхали…

***

1) Спорт

Відколи пригадую себе, я пробував займатися наступними видами спорту (починаючи від найбільш ранніх літ): карате, плавання, баскетбол, футбол, бадмінтон і навіть стрільба з лука. Єдиним спортом, де я затримався довше ніж пару місяців став бадмінтон, у якому вдалося досягти непоганих результатів.

Але зважаючи на свою непосидючість навіть бадмінтон згодом набрид. Пригадую, як одного разу мама запропонувала теніс, як логічний розвиток уже набутих навичок. Це було доволі дорого для нас, про що тоді я ще не зовсім розумів. Так само складно було зрозуміти, чому в більшості дітей були ракетки новіших моделей ніж у мене та модніші шмотки.

Натомість мене постійно відправляли на різні турніри і ще у середній школі я немало наїздив по Україні, хоча великим тенісистом навіть всеукраїнського масштабу так і не став. Звичайно батькам було приємно, коли я вигравав, але не думаю, що вони очікували від мене вийти на ATP рівень.

Натомість теніс дав мені багато друзів, непогану форму та й загалом це класний спорт, який рекомендую всім. Скажімо, саме на тенісному корті я познайомився з Борисом Расіним, з яким згодом неодноразово подорожував світом. А також і досі регулярно спарингуюся з клієнтом і другом Іваном Бобровим та вважаю, що граю зовсім непогано, як на любителя.

Також у моєму житті завжди мав місце велосипед.

***

2) Англійська

Складно переоцінити наскільки важливою є англійська мова в сучасному світі. Це навіть не перевага – це необхідність. Вірите у це чи ні, але в моїй картині світу не існує поняття про те, що сучасна молода людина може не знати англійської.

Зрештою, це моя друга мова. Якщо я не можу знайти необхідної інфи в інтернеті солов’їною, то вбиваю в пошуку саме англійською. Якщо якась програма не має українського інтерфейсу, у мене все англійською. Коротше кажучи, я постійно дивлюся на захід та перебираю інфу саме звідти.

Воно й не дивно. Ще у дошкількому віці мама записала мене на курси англійської. Також наскільки мені дозволяє пам’ять у п’ятому класі я вже практично вільно говорив. Принаймні так сказала практикантка на відкритому уроці в СШ №4, де я тоді навчався.

Зараз у межах власної компетенції блогера та онлайн маркетолога я переважно навчаюся з оригінальних західних матеріалів, а не перекладених напівфабрикатів. Те саме стосується відвідання різноманітних подій та простого буденного спілкування з людьми, яких зустрічаю у численних мандрівках. Без англійської зараз просто ні кроку.

***

3) Подорожі

Для того, щоб краще вивчити мову і розширити кругозір ще у ранньому підлітковому віці батьки відправляли мене у різні міжнародні мовні табори. Спочатку це була Словаччина, далі Німеччина і згодом мені навіть пощастило потрапити на навчання у Англію.

Подібні мандрівки неабияк впливають на розвиток молодої свідомості, адже все пізнається у порівнянні. Нові країни, нові знайомства, нові звичаї і культури. Все це відкладається у голові та заставляє критичніше мислити. Що добре, а що зле. Де краще і де гірше. До чого варто прагнути, а чого уникати.

Зрештою, саме ці ранні мандрівки вочевидь прив’язали мені жагу до мандрів, що наразі є невід’ємною частиною мого особистого і професійного життя.

***

4) Освіта

Вибір навчального закладу також має величезне значення, хоча багато хто ставить під сумнів існуючу традиційну систему освіти. Як би там не було, «мене поступили» у школу із посиленим вивченням англійської, хоча вона знаходилася у центрі, що було за 9 км від нашого дому на окраїні міста біля аеропорту. Вже з третього класу я сам тролейбусом їздив до школи.

Насправді я був нечемним учнем і татові доводилося постійно червоніти за мене на батьківських зборах, аж поки не було прийнято рішення про переведення мене в інший заклад. На щастя ним стала Класична Гімназія, що була вже значно ближче до нашого дому, а також завдяки співпраці з ЛНУ ім. Івана Франка, давала можливість своїм випускникам поступити в університет весною ще до того, як решта абітурієнтів здавали вступні екзамени.

Таким чином я потрапив на юрфак, де чудово провів 5 років, хоча і не працюю зараз «по спеціальності». Здавалося б це все доля випадку, хоча насправді результат небайдужого батьківського ставлення.

Більшість моїх однокласників зі школи та гімназії та однокурсників з університету зараз є успішними людьми. Я постійно пересікаюся із багатьма у побуті та впевнений, що при потребі у межах кількох телефонних дзвінків (чи повідомлень у фейсбук) зможу найти відповідного спеціаліста чи іншу людину, яка допоможе вирішити те чи інше завдання.

***

5) Пласт

Просто не можу не згадати про ПЛАСТ. Ще в одинадцять років я потрапив у лави цієї Української Скаутської Організації, яка тоді фактично забрала мене з вуличної тусовки і лускання насіння на трубі біля підвалу. ПЛАСТ виховав у мені прогресивні патріотичні відчуття, підсилив любов до мандрів та постійно направляв в сторону розвитку особистих якостей.

Останнім часом мене почали запрошувати проводити гутірки для юнацтва і цілком можливо, що наші шляхи з ПЛАСТом будуть неодноразово пересікатися. Зрештою це дуже популярний рух серед нашої великої діаспори. ПЛАСТ одне із того, що насправді об’єднує українців закордоном.

***

Інші Гуртки та Нові Можливості

Ой скільки їх ще було. Всі вже й не пригадаю. Свого часу я навіть ходив на ламбаду і вчився грі на гітарі. Здавалося б просто ні на чому не міг зупинитися, але насправді це був пошук.

Мабуть саме пробувати нові речі є найважливішим у такому ранньому віці. Кожна з цих активностей залишає свій слід у житті молодої людини та робить її всебічно розвинутою. І можливостей стає все більше та більше.

Недавно зі мною сконтактувалися Стас і Марина. Минулого року вони відвідали Digital Nomad Forum, який я проводив до речі у приміщенні головного корпусу ЛНУ ім. Івана Франка. А ще за збігом Стас двічі вигравав квитки на різні події, промо-розіграш яких я влаштовував у своїх соцмережах.

Стас і Марина розповіли, що переїхали до Львова з Дніпра та й відкрили тут Школу усного рахунку Соробан. Якщо коротко, то Методика Соробан – це спосіб розвитку мислення дитини на основі підрахунку чисел. Але увага! Підрахунок відбувається в уяві, а не математично, як ми це навчилися робити у школі.

Я спеціально відвідав їхню школу у Львові, щоб зрозуміти про що саме йдеться. Математичний підрахунок не дає тієї швидкості, яка забезпечується методом Соробан. Десятирічні хлопці при мені у долі секунди робили складні підрахунки. Я почувався, наче на кастингу «молодий геній».

Насправді варто просто прийти і особисто подивитися у чому полягає суть. Це дуже цікаво і словами у блозі не передати.

Ось деталі львівської філії Школи Соробан за лінком ==>  soroban.ua/ua/lviv/.

Якщо вирішите, віддати свою дитину до них на навчання, то знайте, що з промокодом OPENMIND матимете знижку 15 % на 3 місяця навчання. Просто вкажіть його при реєстрації в полі «Звідки дізналися про Соробан»

***

РЕЗЮМЕ

Як би там не було, а варіантів до розвитку дитини просто море. Хоча беззаперечно їхній вектор залежить в першу чергу від самих батьків, їх пріоритетів та життєвої позиції. Особисто я маю чудовий приклад, який показує, що найкраща інвестиція – це інвестиція у розвиток.

Дякую, мамо і тату, за те, що свого часу вирішили відправити мене на теніс або у Словаччину, а не придбали нову кухню чи килим до дому. Навряд чи я зможу відплатити хоч 1% того, що ви мені дали, але я буду старатися.

P.S. Друзі, а яки би ви доповнили цей список по дитячих активностях, які найбільше роблять позитивний вплив на подальше доросле життя людини?

#OMBIZ FORUM (Львів, 7-8 липня)Деталі та Реєстрація