З юності я активно катався по світу. Ще навіть, будучи студентом, мені вдалося відвідати майже 30 країн. Ось парочка порад про те, які є тревел-можливості для студентів. В абсолютній більшості це були різноманітні грантові програми і стажування.

Мені часто таланило. Принаймні так вважали інші колеги. Але, я впевнений, що вся фігка полягає у грамотно складених документах на відповідну програму, де одну із вирішальних ролей відіграє мотиваційний лист. Я особисто написав сотні мотиваційних листів, внаслідок чого побачив кавалок світу і неабияк прокачався професійно.

Але, якщо копнути глибше, то ця навичка дала мені значно більше. Воно допомагає конструктивно, щиро і переконливо висловлювати свою думку, що є безццінним скілом в сучасному світі. Зрештою, цей блог також частково з’явився через те, що у нульових я багато писав.

Представляю вашій увазі гостьовий пост Наталі Гавриш, автора сайту make-a-stand.com. До слова, Наталя вчилася зі мною у Класичній Гімназії (на рік молодша), є донькою моєї класної керівнички, а також віднедавна учасниця ОМБІЗ Картелю.

Далі прямим текстом від автора публікації…

Привіт. Я Наталя Гавриш і я завжди мріяла навчатися за кордоном. Ні, насправді, не так 🙂

Будучи студенткою, я доволі скептично ставилася до фанатичного пошуку закордонних програм навчання та стажування. Вважала, що ті, хто насправді хоче вчитися – як я, наприклад 😉 – можуть отримати всі необхідні знання і в чудових українських університетах, а ті хто вишукує програми навчання, просто хочуть влаштувати собі gap year, втекти трохи від батьків і не брати ще відповідальності за доросте життя.

[Добре хоч на канікулах не відмовила собі і встигла закохалася у маленькі французькі містечка завдяки міжнародним літнім таборам для молоді.] 

Що ж, мушу визнати, з часу студенства мої погляди змінилися кардинально.

Що ж було переломним моментом?

Я почала працювати у сфері academic writing і отримала можливість подивитися на систему освіти Англії та Америки зсередини. Те, що я побачила було своєрідним культурним шоком – щоразу, незалежно від спеціальності, студентів спонукають самостійно шукати та оцінювати джерела інформації (зважте, усі джерела більше ніж 5-7 річної давності за кордоном вважаються застарілими), аналізувати та аргументувати, вирішувати кейси.

З іншого боку, я щоразу більше переконувалась, що саме такі вимоги є запорукою успіху у сучасному світі, де доступність інформації давно переставила акценти з вивчення фактів на їх аналіз.

Отож,

Освіта за кордоном, семінари, стажування – це не просто подорож і нові знайомства (хоча і вони також!) і не лише практика мови (зрештою, вам у більшості випадків доведеться отримати міжнародний сертифікат, який буде підтверджувати достойне знання мови ще до початку аплікаційного процесу), це шанс здобути практичні знання і навички, які є актуальними і затребуваними на сучасному глобалізованому ринку.

На щастя, можливостей міжнародного навчання та стажування в української молоді зараз вдосталь, тож, сподіваюсь, ви мудріші за мене в юності )), берете приклад з Ореста, який свого часу проходив стажування для молодих підприємців у Хорватії, і вже готуєте необхідний пакет документів або ж хоча б розглядаєте варіанти.

У такому випадку, хочу поділитися з вами секретами успіху написання мотиваційного листа, який є обов’язковим, більше того, основним документом, який вам потрібно буде представити.

***

Що таке мотиваційний лист і для чого він потрібен?

 

Щоб краще зрозуміти, що ж приймальна комісія прагне побачити у мотиваційному листі, варто подивитися на інші документи, які ви подаватимете:

  • копія атестату чи диплому, які розповідатимуть про те, які курси ви вивчали і які бали отримували;
  • заповнена анкета (Application form), з якої вже можна буде дізнатися звідки ви, яка у вас освіта, досвід роботи та громадської діяльності;
  • розширене CV, яке буде зазначати не лише дату та назву організації, але і те, якими були ваші обов’язки та досягнення;
  • рекомендаційний лист (листи) – який покаже як вас бачать інші люди, у яких ви навчалися чи працювали;
  • молоді науковці додають також дослідницьку пропозицію (Research Proposal – я пояснюю як її писати тут);
  • супровідний лист, у якому потрібно коротко розказати хто ви і для чого подаєте аплікацію до цього університету.

Навіщо при цьому всьому ще й мотиваційний лист? Ну, точно не для того, щоб просто повторити щось із вище сказаного!

Це те місце у пакеті документів, де очікують побачити вашу особистість, почути про події, роздуми, переживання, які привели вас до тої мрії чи бачення свого майбутнього, який ви зараз намагаєтеся реалізувати через обране навчання чи стажування.

Українські студенти схильні недооцінювати значення мотиваційного листа. На це є свої причини. Ми звикли, що на вступ впливають конкретні досягнення – середній бал атестату, бал ЗНО, перемоги на олімпіадах. В той же час, нам дивно навіть уявити таке, щоб комусь надали перевагу при вступі просто за те, що він хороша і цікава людина.

І все ж, це так!

Мотиваційні листи є вимогою не лише для тих, хто поступає з-за кордону, а й для усіх студентів і саме вони мають вирішальне слово, коли кандидати мають приблизно однакові оцінки та досягнення. Справа у тому, що для університетів важливо не просто набрати схильних до навчання учнів, а створити спільноту, у якій студенти зможуть заряджати своєю мотивацією інших, збагачуватися культурно, відчувати розуміння і підтримку.

Саманта Вайтхаус, член приймальної комісії у одній з найкращих бізнес шкіл Америки, думкою якої я нещодавно ділилася зі своєю аудиторією, розповідає, що есе таки мають вирішальне значення у багатьох випадках і оцінює вона їх, питаючи себе, “Якби я вчилася з цією людиною на одному курсі, чи збагатив би він процес мого навчання своїм унікальним і оригінальним трактуванням матеріалу чи предмету, чи просто переповідав би підручник?” Місце у навчальному закладі дістається, звичайно, першим.

Тепер, коли ви розумієте суть мотиваційного листа, давайте перейдемо до порад, які допоможуть вам його написати.

***

5 практичних порад по написанню мотиваційного листа

 

1. Покажіть свою особистість

Інша поширена назва мотиваційного листа – Personal Statement – містить більший акцент на особистості, проте, вона, на жаль, не отримала влучного відповідника в українській мові. І все ж, “мотивація” це не тільки те, чого ми хочемо, але й те, чому. Адже направду мотивує лише те, що витікає з глибин нашої свідомості, що ми пережили емоційно. Те, що заставляє нас прокидатися за дві години до роботи, щоб з’їсти жабу, правда, Орест? 😉  Погодьтеся, бажання батьків, щоб їх син вивчав юриспруденцію за кордоном, навряд чи мотивує його пристрасно навчатись і надихати інших.

І тут з’являється нова проблема – а як власне розповісти про свою особистість? І справді, тих, хто не вважає себе літератором, а це переважна більшість, таке питання зазвичай жахає. “Хіба мої попередні досягнення і мої мрії це не я?” – обурилася якось студентка на зауваження щодо есе.

Що ж, ні, ви – це радше ваші рефлексії і уявлення про себе, думки, це емоції і особисті переживання, які є унікальними. Саме цим і має обростати ваше есе, щоб показати вас. Найкраще для цього використати один чи декілька конкретних прикладів з вашого життя…

 

2. Використайте один або декілька конкретних прикладів

Саме конкретний приклад з життя зробить ваше есе цікави і успішним і допоможе (1) показати себе, (2) показати своє вміння рефлексувати над тим, що відбувається в вашому житті, робити з нього висновки, що вже саме по собі є гарною для вас характеристикою.

Є кілька способів вибрати необхідний приклад. Перш за все, на конкретний приклад можуть наштовхнути загальноприйняті теми на вступ у коледж. Серед них, прохання описати як ваше культурне чи етнічне походження є частиною вашої особистості; проаналізувати подію, яка щонайбільше приклалася до вашого особистісного зростання, або ж перепону чи поразку, яку вам вдалося пережити і що навчив вас цей досвід; розповісти про випадок, коли ви поставили під сумнів усталену ідею чи переконання і до чого це призвело; розповісти про те, яку проблему ви хотіли б вирішити і чому (перелік усіх тем англійською мовою можна прочитати тут).

Інший спосіб – оберіть три позитивних прикметники, які характеризують вас найкраще і згадайте конкретний приклад з життя, який би міг продемонструвати, що ви справді такими є. Обдумайте усі приклади і оберіть найцікавіший для мотиваційного листа.

[Я – позитивна, відповідальна, організована. Отримую задоволення від складних завдань і коротких дедлайнів, бо тоді працюєш на межі своєї ефективності і дізнаєшся, що вона далі, ніж тобі здавалося…]

Третій – згадайте, який випадок з життя ви любите про себе розповідати, розпитайте друзів і батьків, яку одну історію вони б розповіли про вас. В цьому часто і захована ваша особистість. Залишилося розібратися, про що говорить ця історія, як її можна поєднати з вашою мрією. Повірте мені, якщо ви справді обираєте спеціальність за покликом серця, зв’язок обов’язково знайдеться.

 

3. Не намагайтеся згадати усі досягнення

Не перетворюйте мотиваційний лист у СV! Не бійтеся, приймальна комісія точно прочитає про всі ваші попередні навчання і стажування. Насправді, мотиваційні листи мають чіткі обмеження по довжині, які не варто порушувати. Зазвичай, це до 500 слів. Нехай краще ваш мотиваційний лист міститиме лише один приклад, але читатиметься на одному диханні, ніж буде нудним переліком того, які ж ви молодці.

 

4. Переконайтесь, що лист має логічну структуру

Відсутність структури ще одна поширена помилка українських студентів родом із нашого навчання. Ми звикли писати твори, де ніхто не каратиме за красномовне і граматично правильне розтікання мислю по древу. За кордоном, учнів ще з молодших класів вчать писати есе, у якому чітка і логічна структура, побудована навколо тези (thesis statement).

Якщо ви вже здавали чи готувалися до TOEFL чи IELTS, по поняття для вас знайоме. Теза – це те основне твердження, яке ви обґрунтовує у есе. Місце тези чітко визначене – у кінці першого абзацу. Таким чином, на початку есе вам необхідно зачепити інтерес читача (англійське “hook” – “підчепити на гачок” чудово передає суть завдання) і підвести його до вашого твердження. Вона має бути відповіддю на питання “то й що?” або “ну і?”

Загалом, мотиваційний лист варто поділити на таких три блоки

  • Конкретний приклад, який демонструє ваші конкретні думки і переживання в той момент, який ви описуєте. Закінчуватися цей абзац має твердженням – відповіддю на питання “то й що?”: що даний випадок змінив для вас чи всередині вас, що він говорить про вас як про людину.
  • Подальший розвиток подій – як ви надалі здобували досвід, чого навчалися, які цілі поставили. Не варто згадувати усі досягнення, пам’ятаєте попередній пункт, правда? Говоріть лише про те, що напряму підтримує ваше твердження, вашу тезу.
  • Розділ про університет/стажування – розкажіть як даний курс, програма навчання чи можливість стажування наблизить вас до вашої життєвої цілі. Зазначте, яким чином ви можете збагатити досвід навчання чи стажування інших студентів чи учасників, чим можете бути цікавими і корисними. Можна також додати, яку користь ваше навчання, стажування чи наукова робота принесе суспільству, вашій країні. Іншого короткого підсумку, який би виділявся у окремий абзац, робити не варто.

 

5. Оберіть правильний тон та лексику

Іншим важливим елементом успішного есе є правильно підібраний тон і лексика. Тон має бути не офіційним, щирим, але не фамільярним. Стосовно лексики – уникайте “словникових” розумних слів, використовуйте розмовну мову. Можна вжити цікаві мовленнєві звороти, але не прислів’я і приказки – народна мудрість недоречна у есе і мудрості вам не додає. Уникайте неформальних слів та не використовуйте скорочень (типу gonna, I’ll тощо).

Ще одна порада щодо мови – речення мають бути не довшими за 35 слів (о, як, ми, українці, і ті хто вивчає англійську загалом, це любимо!), адже вони погіршують розуміння, а речення довші за 45-50 слів взагалі вважаються помилкою в есе. Короткі речення до 8 слів також звучать обрубчасто – ними варто іноді розбавляти текст, за їх допомогою можна зробити акцент, але кілька таких речень підряд однозначно викличе неприємну реакцію у читача.

Мабуть зайве і згадувати про те, що мотиваційний лист, як і решта документів, які ви подаватимете, не має містити граматичних та пунктуаційних помилок, тож вичитка професіоналом – абсолютний must have.

Щоб краще уявити можливий ефект від редагування, подивіться на приклад мотиваційного листа із обмеженням 300 слів до і після редагування.

Студент довго продумував есе і читав поради. Очевидно, що вибрав приклад, яким хотів поділитися. Інший приклад – перемога у змаганні у коледжі – студент підібрав, але не зумів вмістити у текст.

Далі студент звернувся  за професійною допомогою до радника із Writing Centre, і отримав такий коментар : “Couple of obvious feedback point. First, the grammar is terrible. Please fix it. The story literally has no bearing whatsoever on why ISB should offer you an admission. Yeah you don’t complete books and you did this time. So? How is this a compelling reason to admit you? Overall it just looks very generic and literally tells me nothing about you. I would encourage you to consider re-thinking and re-writing this. All the best!”. Тож, ось який мотиваційний лист вийшов після редагування.

Зважте, вичитка і редагування мотиваційного листа не вважається порушенням правил, а співпрацюючи з вникливим редактором – ви не втратите себе чи свій голос.

Порада-бонус: не будьте занадто мелодраматичні, не тисніть на жалість – це матиме зворотній ефект. І звичайно, не кажіть, що дана програма чи навчання ваш останній шанс. Жалісливий тип, один з тих типів людей, яким, як стверджує Людмила Калабуха, завжди кажуть “Ні”. Запам’ятайте цю ідею – допоможе і при вступі і в житті!

***

P.S. Я займаюся написанням та редагуванням есе та мотиваційних листів для іноземних студентів вже багато років, а також веду свій блог, присвячений написанню есе – make-a-stand.com. Буду рада відповісти на ваші запитання та допомогти з вичиткою документів на вступ, редагуванням мотиваційного листа чи перекладом. Своїм – особливі умови, тому пишіть українською для ідентифікації 😉

Пишіть, де вам буде зручно:

Особиста сторінка – https://www.facebook.com/natalya.havrysh

Бізнес сторінка – https://www.facebook.com/makeastand.education/

Емейл –  natalya@make-a-stand.com

Буду рада почути ваші відгуки і коментарі! Яким є ваше ставлення до міжнародного стажування і навчання? Чи писали ви вже коли-небудь мотиваційний лист і наскільки складно це для вас було? У чому складність? Якими своїми порадами можете поділитись? Якщо тільки плануєте писати, які питання ще маєте?