Вільна ніша! Гарячі професії арт-ринку та сфери культури, які стають актуальними.

Це був бунтарський крик душі, який я з того часу плекаю і трансформую у конкретні плани та дії. Метою “Gallery101” є створення прогресивного мистецького простору, а шляхом – масштабний проект по відвіданню ста галерей та арт-музеїв у різних куточках світу і паралельна імплементація отриманих знань та досвіду в Україні.

Більше про проект тут  – https://gallery101.com.ua/about/

Нещодавно я перетнула екватор, відвідавши 53 мистецькі галереї та музеї у 22 країнах. Отриманий досвід виявилося не так легко застосовувати до реалій Львова, але вже зараз я можу пишатися маленькими досягненнями: створенням сайту, чітким позиціюванням та практично сформованим брендом, а також освітніми мистецькими подіями які я організовую у межах проекту – ArtWalk  (мистецькі прогулянки), надихаючим інформаційним каналом про мистецтво у Instagram, Facebook та першими сотнями зацікавлених людей.

Ось кілька відгуків від учасників мистецької прогулянки:

***

Інстайти з “III Форуму Креативних Індустрій”

З одного боку дивно, що в еру високих технологій, гіпердинамічності та вседоступності інформації, індустрії культури та творчості стають настільки потрібними. А з іншого все виглядає надзвичайно логічно, адже мистецтво має дуже прикладну функцію в суспільстві. ЇЇ спектр коливається від припущення, що воно є альтернативою церкві у сучасному атеїстичному світі, яке наближає людину до прекрасного, дарує позитивні емоції, натхнення та ідеї, і до складних бізнес-моделей, створення чисельних робочих місць, напрацювання престижу країни і міжнародних колаборацій, також боротьба з нерівністю, конфліктами і насиллям.

Мистецтво – це саме те, що великою мірою рухає прогрес, адже воно надихає на нові винаходи, стимулює креативність, та є своєрідним мостом, що об’єднує людей з різних куточків планети однією мовою та метою. І так, мистецтво може бути успішним бізнесом для підприємливих людей, а митці – не жебраками, на противагу, дуже забезпеченими, щасливими та знаменитими людьми.

Нещодавно я побувала на ІІІ Форумі Креативних Індустрій, саме там були представлені надзвичайно профільні спікери та організації. «Дні креативності в Україні» — це серія освітніх заходів, відеопоказів, конкурсів та виступів, які організовуються офіційним Представництвом міжнародного фестивалю креативності Cannes Lions в Україні. Це є своєрідним інформаційний майданчиком, що об’єднує людей спільною метою рухати позитивні зміни у державі.

Декілька сцен і настільки цікаві теми, що важко було вибрати, що ж слухати. Я всі два дні безперервно переміщувалася між двома поверхами Форуму, тільки й встигаючи занотовувати інсайти і підходити після виступу, щоб взяти візитівку, представитися та здійснити таке важливе перше рукостискання.

Час від часу забігала на бар випити кави, бо вміщувати у свій забудькуватий мозок стільки інформації було надзвичайно складно. Часто мені здавалося, що культурна ніша настільки складна і несформована в Україні, а люди які в ній працюють, просто пробивають тунелі у масивній глибі пострадянської спадщини примітивності світосприйняття.

Та кілька днів по Форуму, коли вся інформація у моїй голові по поличках розклалася у цілісне бачення, я зрозуміла, що позитивні зміни є і вони невідворотні, маховик розвитку культурної та мистецької сфери вже запустився. Це ще раз переконало мене у правильності вибору діяльності, та актуальності проекту “Gallery101”.

Хочу поділитися деякими інсайтами, які я отримала відвідавши “III Форум Креативних Індустрій”:

• ЄС виділяє чимало грошей, якими ми, креативні українці, можемо скористатися. Програма “Креативна Європа”, “Culture Bridges”, “British Council” та інші.
• Україна націлена на розвиток культури і сектор стрімко росте.
• Піднімаються питання авторських прав та розвитку законодавства, яке б регулювало мистецьку та культурну нішу.
• Обговорювалися теми “Взаємодії з приватними та державними культурними організаціями”, “Соціальні ініціативи в сферах креативних індустрій”, “Як створити масштабний культурний проект”, “Створення нових креативних продуктів на перетині культурного та економічного контексту”, “Творчі об’єднання, внутрішня свобода і обмеження. Як заробляти на своєму таланті” – всі ці підняті теми свідчать про шалену актуальність.
• Не вистачає експертів у галузі мистецтва та культури, а людей, які б хотіли увійти у дану нішу зовсім небагато.
• Не вистачає досвіду та профільних закладів навчання, але є можливості грантів та мистецьких резиденцій. Повільно з’являються курси арт-кураторства та програми навчання культурних менеджерів.
• З’являються семінари, МК, тренінги, які спрямовані на навчання охочих увійти у мистецьку нішу (кураторство, культурний менеджмент, опанування грантових систем, історія мистецтва).
• Проводяться конкурси та open call не тільки для митців, але і для арт-критиків, кураторів, творчих проектів та подій.

Прибуток індустрій культури і творчості склав 535,9 млрд євро, тобто 4,2% ВВП Європейського Союзу. Ця галузь є третім за величиною роботодавцем після будівництва і підприємств громадського харчування, таких як бари та ресторани.

.
Креативні галузі Великобританії приносять прибуток у 9,6 млн фунтів щогодини.
.

Статистичні дані показують, що Індустрія культури і творчості за рік зростає на 8,6%, що робить її другою найбільш швидкозростаючою галуззю промисловості у Великобританії (2012-2014р). Ось така от статистика, що може бути перспективною у майбутньому і для нашої країни.
Джерело.

Щодо України, перш за все почався рух у законодавстві і з 2017 року у Міністерстві культури України навіть запрацював сектор розвитку креативних індустрій (такі індустрії, які походять з індивідуальної креативності, вміння і таланту, і які мають потенціал до багатства і створення робочих місць через генерування та використання інтелектуальної власності).

У тому ж 2017 створена багатообіцяюча та прозора державна установа “Український культурний фонд”  метою якої є розвиток національної культури та мистецтва в державі, а також інтеграція української культури у світовий культурний простір.

Все це означає, що у наших талановитих митців з’являється все більше шансів творити  та представляти якісне мистецтво, яке буде матеріалом для формування арт-ринку та формування ідеї у свідомості людей “споживати” мистецтво. Все це потребуватиме у свою чергу інших гравців ніші, кураторів, менеджерів, галеристів і т.д.

Ось тут розвіюється міф про те, що мистецтвом себе не прогодуєш. Бо є зацікавлення, формується попит. Так багато прикладів успішного мистецького бізнесу, задоволених експертів мистецької ніші я зустрічаю у інших країнах. То чому у нас, в Україні, не вірять у перспективи індустрії, яка так процвітає за кордоном? Вірять і помалу звертають свою увагу у цей бік. Що закликаю зробити і вас.

Ключові професії арт-ринку

Загалом, про креативні індустрії говорити довго, деякі з них вже давно на слуху (мода, кіноматограф, музика, дизайн…) і які там є професії більшість з вас знає, а от про що дуже хочу розказати, це про мистецьку нішу, яка аж кричить: “Дайте мені експертів, не вистачає людей!”.

Ось ключові професії арт-сфери, про які постараюся розповісти з практичного погляду на мистецтво, як певної бізнес-моделі, називаючи їх загальнодоступними назвами професій для зручності сприйняття:

• Митець (виробник, автор)
• Куратор (консультант, партнер, співавтор)
• Арт-дилер (продюсер, PRменеджер, менеджер з продажу)
• Мистецтвознавець та арт-критик (лідери думок, преса)
• Колекціонери (ліди, крупні покупці)
• Мистецький музей (топ статусний клієнт)

***

А тепер сам процес від створення продукту і до клієнта:

Митець (автор, виробник), саме він продукує те, що надалі стає об’єктом довгого циклу та залучає безліч зацікавлених людей. Митець може співпрацювати з куратором (консультант, партнер, співавтор)– це та людина, яка допомагає йому створити довершений твір, направляє його, або поєднує його та інших митців у одному проекті. Коли витвір готовий, завдяки арт-дилеру(або окрема людина, або мистецька галерея) (менеджер з продажу, посередник, продюсер, PRагентство) він потрапляє у галерею, на аукціон чи арт-ярмарку, де його мають змогу побачити потенційні покупці.

 

Галерея профільно займається продажем та промоцією митця, досконало знає ринок та має базу покупців і є незамінною ланкою яка формує і ціну і тенденції. Оглянути роботи у галерею чи на ярмарку приходять мистецтвознавці та арт-критики(лідери думок, преса), саме вони великою мірою роблять піар або антипіар твору мистецтва та автору. Також подивитися мистецтво приходять колекціонери (ліди, крупні покупці). Якщо робота попадає до відомого колекціонера, репутація автора росте (напрацювання портфоліо, статусу). Ще більше вона росте, якщо робота потрапляє у мистецький музей (топ статусний клієнт).

 

Отже, у нас є виробничий процес, процес піару, розкрутки та процес продажу. У кожній з цих ніш є свої експерти. Крім певної специфіки, мистецтво має зрозумілі бізнес-процеси, чи не так? Велика відмінність полягає тільки в тому, що це не є ні продуктом першої необхідності ні продуктом який легко оцінити та продати. А також навколо мистецтва панує атмосфера “лакшері”, чогось, що тільки для багатих та обізнаних і це також важлива річ, яку потрібно враховувати. Адже воно дійсно таким може бути, а може і стати на ваги вибору нові чобітки чи картина.

***

Ось спрощена але зрозуміла інфографіка для наглядності:

Також, дуже коротко, про культурний проект, як сферу з великою чисельністю необхідних експертів.

Наприклад, ідея створення мистецького простору у обласному центрі де будуть відбуватися майстер-класи та лекції, виставки сучасних молодих художників, мистецькі ініціативи перформативного, літературного, візуального напрямків.

Тут доречне залучення грантів та місцевих, обласних бюджетів, тобто актуальна професія фандрейзера, експерта з написання грантів. Для функціонування такого закладу потрібен чималий штат персоналу та залучених експертів у нішах: культурного менеджменту, кураторства, PR та SMM.

Для більшого розуміння наскільки широка ніша, ось ще декілька дотичних професій арт-сфери:

• Страхові компанії, які спеціалізуються на страхуванні творів мистецтва
• Юристи, що спеціалізуються на авторському праві у цій сфері ( існує за кордоном багато позовів між галереями й митцями, галереями й покупцями й таке інше, хтось мусить то все розрулювати)
• Спеціалізовані арт-видання, медіа
• Аукціонні будинки
• Транспортні компанії, надійні та кваліфіковані доставляти “тендітні” твори мистецтва
• Технічні спеціалісти (по світлу, інсталяції, звуку) у арт-просторах

Ого, правда? Ось скільки робочих місць та реалізованих покликань продукує мистецька та культурна сфера.

***

Перспективи розвитку мистецької ніші в Україні

Вище я згадувала про Український Культурний Фонд, і для того, щоб ви зрозуміли серйозність та перспективність мистецької ніші, я наведу вам деякі цифри: У 2018 році обрано 298 проектів-переможців. Загальна сума, на яку Фонд підтримує культурні та мистецькі проекти – становить 148 млн грн. І це тільки державний бюджет. А ще є кілька потужних Європейських фондів, що вже фінансують українські мистецькі ініціативи і, я впевнена, будуть продовжити виділяти мільйони євро у майбутньому.

***

Приєднуйтеся!

Наразі я готую кілька мистецьких проектів (більшість з соціальним контекстом), планую подаватися на гранти, організовувати події аналоги яким важко знайти в Україні, створити потужний нетворкінг та, в майбутньому, відкрити власний мистецький простір “Gallery 101”.

Роботи багато, а світ мистецтва безмежно цікавий і динамічний, тому я шукаю людей по духу і з великими амбіціями та бажанням рухати позитивні зміни. І пам’ятайте, мистецька ніша зараз нарощує оберти і її розвиток незворотній, тому хто встигне заскочити у перший вагон, той найшвидше досягне місця призначення 🙂

Ось найсвіжіша інформація – гучний МАНІФЕСТ проетку!

Якщо ця стаття вас зацікавила, можливо, ви маєте ідеї, ресурси чи досвід, хочете поділитися ними і певним чином долучитися до проекту “Gallery101”, пишіть – https://gallery101.com.ua/contacts/. Я в активному пошуку команди та партнерів.