Багато хто зараз думає про те як стати блогером. Якось на одному із виступів я обмовився, що за моєю діяльністю слідкує порядка 80 000 осіб. І в цей момент потягнулася рука із залу. Встала молода дівчина і, дивлячись у свій телефон, запитала: “Оресте, про які 80k ти говориш? У тебе всього ж 2000 підписників!”
Хмммм. “А звідки така інформація?”,- запитався я. Дівчина з впевненістю заявла, що у мене всього 2000 підписників на YouTube (хоча наразі вже понад 7000). І тут я дещо зрозумів – виявляється для неї, а також багатьох інших, YouTube – це весь інтернет.
А тепер давайте відмотаємо пару років назад і подивимося на те, як я прийшов у блогінг. Якраз розповідав про те як стати блогером на відкритті IT та Медіа Школи CIT, що недавно з’явилася на Сихові у Львові. Див відео…
***
Як все починалося…
Ідея стати блогером зародилася ще у далекому 2010 році, коли я проходив стажування в Індії. Там я вперше зустрів людей, які вільно подорожували світом, маючи лише невеликий наплічник і комп’ютер з собою. Вони практично нічим не володіли, хоча їх банківський рахунок точно не був пустим.
Тому, повертаючись в Україну після п’ятимісячного стажування, я твердо вирішив, що хочу жити так само. Тоді я не знав, що саме потрібно для цього зробити. Але зауважив, що їх дещо об’єднувало. Практично всі вони вели блоги. Тому, я задумався як стати блогером і вирішив, що варто зробити так само, скориставшись алгоритмом про те, Як знайти роботу своєї мрії або Діяльність, яка приносила б задоволення і гроші.
Але, будучи повним гуманітарієм, мені складно давалися технічні справи і виявилося, що в онлайні не все так просто, а кнопки “бабло” не існує. Тоді я чомусь вирішив, якщо потрапю на роботу в одну із львівських ІТ компаній, то там навчуся робити сайти. Тим не менше після численних співбесід і купи подань на вакансії мене так нікуди і не взяли. Просто не вийшло отримати бажану роботу.
Розчарований, погодився хоч би на щось та влаштувався “по професії” у представництво Омбуцмена. Але довго протриматися там я не міг та після прочитання статті 10 Причин ніколи не йти на роботу все ж таки наважився на чергову спробу старту власної справи онлайн.
Таким чином з’явився Ukraine Travel Secret (який наразі чекає кращих часів) і згодом, аж через п’ять місяців, справа зрушилася. Я почав заробляти перші кошти онлайн і розвиватися далі (мій шлях в деталях).
В результаті мені нарешті вдалося досягнути життя, про яке мріяв, і наразі я відвідав понад 100 країн світу, запустивши при цьому ряд успішних онлайн проектів серед яких і ОМБІЗ Картель – найкорисніша онлайн бізнес спільнота УАнету.
***
Широко Відомий у Вузьких Колах
Ще на самому початку своєї блогерської кар’єри я прийняв ряд нетипових для УАнету рішень. Серед них:
- Створювати виключно україномовний контент (і ось чому).
- Обслуговувати свідому, думаючу аудиторію, а не публікувати розваги.
(Три кити OpenMind діяльності це: саморозвиток, подорожі, онлайн бізнес) - Ядром моєї професійної діяльності буде власний stand alone ресурс (цей блог),
а не чиясь окрема соцмережа, на алгоритми якої не маю жодного впливу.
Насправді зазвичай амбітні справи займають більше часу ніж ми розраховуємо з самого початку. І блогінг тут не виняток. Це колосальна праця, яка потребує сумлінних зусиль і щоденного фокусу. Навіть зараз стільки років потому аудиторія OpenMind відносно невелика (тут знайдете мій медіакіт).
Але в цьому якраз і весь сочок. Фішка не у ширині ринку. Фішка у долі цього ринку та глибині вибудови відносин з аудиторією. Прочитайте статтю Весь маркетинг світу в одній статті. 1000 справжніх фанів і ви самі усе зрозумієте.
***
Блог – це Ключ
Завдяки вдалому поєднанню багатьох рухомих частин мені вдалося жити, наче мільйонер, без мільйона в кишені. Але згодом я усвідомив, що транслювати свої ідеї на широку аудиторію людей, які тобі довіряють, це величезна відповідальність.
З простого інструменту досягнення особистих цілей OpenMind.com.ua та соцмережі навколо (facebook / instagram / youtube) стали справжнім медійним майданчиком, який здатен перерости у щось значно більше ніж я уявляв на самому початку, коли просто хотів подорожувати.
Я переконаний, що ведення блогу є одним із найкращих способів розвинутися в індустрії, яка вам близька по духу. Пропускаючи контент через себе, людина починає значно краще орієнтуватися в темі. Навколо джерела корисної інформації починає закручуватися активність з іншими людьми, котрі цікавляться тією ж тематико, підтягуються партнери та зрештою з’являються клієнти.
Блог – це ключ, до дверей, що здатні відкрити шлях кудись далі. Але в той же час не варто забувати, що грамотний розвиток своєї діяльності онлайн вимагає колосальної самовіддачі та зусиль. Хоча воно того варте на всі сто відсотків. Щиро бажаю успіхів у вашій діяльності.
симпатизируете как блоггер и ваши мысли очень похожи на мои, хоть я сам украинец, и принимаю вашу идею украиноязычного блога, приходится переводить ваши тексты и читать на русском. Надеюсь, не обижаетесь
Клас. Дуже приємно це чути 😉
Казали “оверквалифаєд” на співбесідах претенденту без жодного релевантно-айтішного досвіду?
І це в часи, коли джунами брали всі підряд, хто пролистав книжку “Основи тестування”.
Це якийсь булшит, друже 🙂
Друже, overqualified не означає занадто висока кваліфікація в конкретній сфері, це означає занадто високий IQ для конкретної роботи, як от юрист – ІТ
тестером, наприклад 😉
Oh rly??
Сверхквалификация (англ. Overqualification, также Overspecialization – сверхспециализация) – состояние, при котором человек имеет квалификацию или образование превышающее то, которое необходимо для работы на данной должности.
Саме так 😀 Я теж пробувалася в ІТ, і мені саме так і сказали на одній із співбесід 🙂
Можу лише порекомендувати не подаватися в майбутньому на вакансії, в описі яких вказана вимога до діапазону IQ 🙂
Я приймаю рекомендації тільки від зареєстрованих коментаторів, а не від непроханих Гостей 😉
Так, рекомендації від непрошених незареєстрованих Гостей особливо цінні 😀
Також це ввічлива форма відмови. Зрештою я розумію роботодавця. Мабуть вони розуміли, що я б там довго не затримався, маючи за плечима такий цікавий досвід.