Як розвивати онлайн бізнес, будувати сім’ю і знайти місце під сонцем у Новій Зеландії

Ми познайомилися з Анжелікою Романенко доволі давно, ще коли я лише починав розвиватися в інтернеті і заробляти перші кошти онлайн. Десь на початку 2014 року вона придбала мій курс TraveLEarning (а зараз є учасником ОМБІЗ Картелю).

Натомість бізнес Анжеліки тоді уже активно функціонував. Разом із чоловіком Максимом вони ведуть власну продуктову софтову компанію Tamaranga.com і спеціалізуються на створенні маркетплейсів у нішевих індустріях. Такий собі OLX для окремих сегментів ринку.

Самі вони із Запоріжжя, хоча згодом разом із синочком перебралися до Львова, де в принципі вже збиралися осідати. Але так склалися обставини, що їх почало носити по світу. Спочатку сім’я Романенків перебралася в Чорногорію. До речі, ми з Мартусею заїжджали до них у гості під час автомобільної екпедиції по Балканах. А ще тоді записали інтерв’ю про довготривалі подорожі з дітьми і роботу онлайн (рекомендую переглянути).

Тим не менше в результаті наших героїв занесло аж на край світу у Нову Зеландію, де наразі вони непогано влаштувалися і вже починають обживатися.

Це була доволі весела історія, протягом якої мені доводилося неодноразово бачитися з Анжелікою. І ось, коли вся пилюка осіла, я в деталях розпитав у неї про те, як відбувався весь цей процес, чому Нова Зеландія, чим вони там займаються і як продовжують вести свій бізнес.

Отже, приємного перегляду…

***

Таймлайн:

00:35 – Де ти зараз знаходишся
03:35 – Чого тебе поперло аж в Нову Зеландію
04:57 – Бізнес Анжеліки
06:00 – Ви спеціально шукали місце куда виїхати з України
11:05 – Як ти налаштувала процес роботи
12:42 – Який тип послуг Ви надаєте
13:05 – Можна пару прикладів навести
15:05 – Який розподіл обов’язків
15:50 – Як ви поєднуєте тематику Digital Nomad з подорожами
17:30 – Як ви розвантажили побутову діяльність
19:15 – Так чому ж Нова Зеландія
25:15 – Збір документів це формальність
26:55 – Історія про одруження
29:45 – Як зараз виглядає ваше життя, що ви робите
31:55 – Що ви робите ще крім роботи
33:00 – Як часто ви вилітаєте з острова
35:07 – Не має відчуття що Ви відірвані від світу
40:00 – Нова Зеландія як напрям для подорожей
42:00 – На завершення про оточення

***

А тут в розповідній формі від першого лиця…

Пошук свого місця під сонцем у світі

Ми ніколи не шукали спеціальне місце. Стикнулись з не ІТ дійсністю України у 2014 році. На той час ми жили другий рік поспіль у Львові, переїхали із Запоріжжя. Вже планували купувати квартиру у Львові.

На запрошення друзів полетіли на Гоа. У нас це було в планах ще до революції. Залишили няню з малим у Львові на квартирі. Бабця з дідусем мали приїхати до внука за два дні з Запоріжжя.

За той час поки ми летіли пограбували нашу квартиру. Злодії подзвонили у двері, сказали що вони газовики. Няня відчинила двері і далі були маски шоу… У няні шок, малий нічого не зрозумів, на той час мав три роки. За словами няні грабували місцеві жителі. У нас винесли всього десь на 7-8 тис.дол. І ми про це дізналися коли прилетіли на Гоа.

Вирішили, що такий безлад буде ще певний час і ми його проведемо в подорожах. Тож я приїхала до України, забрала сина з нянею і поїхали. Пожили в Чорногорії (саме тоді записали інтерв’ю з Орестом, який приїхав у гості). Це недалеко і можна було залишитись на певний час. За цей час нічого в Україні не змінилось. Дуже давно хотіли поїхати на зимовку і направились до Таїланду на півроку.

І знову ніяких змін в Україні. Тож ми повернулись до Чорногорії, проте виявилось, що змінились правила перебування в країні. Багато країн почали закривати свої кордони і міняти правила в’їзду та перебування. Країни хочуть бачити легальних емігрантів не залежно від вашого доходу.

Отож ми вирішили десь пожити більш довгий термін і я згадала про навчання у Новій Зеландії.

***

Чому саме Нова Зеландія?

Я хотіла, щоб це була країна, в яку ми поїдемо легко. Без усіляких челенджів.

Через блоги я дізналась про те, що в Нову Зеландію можна поїхати на навчання та отримати вищу освіту за один рік навіть, якщо в тебе до того не було освіти, але був досвід в суміжній спеціалізації, на кого ти будеш навчатись. І після того ще отримати рік робочої візи. І за бажанням за рік знайти роботу, залишитись тут і податись на резидентську візу.

Все це я дізналась через так звані агенції, які допомагають студентам із зупровідними документами й аплікаційним процесом. Вони це роблять безкоштовно. Їх роботу оплачує інститут з тих грошей, які оплачують студенти за навчання. В агенції відповідають на усі ваші питання, допомагають зібрати документи, заповнити їх, допомагають коли ти приїжджаєш. Свою комісію агенції одержують з початком навчання студента.

Якщо подаватись до інституту самому – це коштувало б стільки ж, як скористатись послугами агенції або можливо навіть більше. Агенції володіють інформацією щодо знижок для певних верств населення, не кажучи вже про економію часу.

Зараз тут є декілька агенцій. Найбільша агенція, яка працює із пострадянським простором, Kiwi Education, навіть формує ціле ком’юніті навколо навчання.

Все це мені здалось дуже цікавим і більш легким ніж деінде. І ми не мали на меті тут залишатись. Думали – приїдемо подивимось і скористаємось шансом про один рік. Врешті решт так ми і зробили. Зараз навіть дають три роки робочої візи після навчання.

Я їхала як студентка. Мій чоловік їхав просто у якості партнера. Він не мав можливості працювати. І малий їхав, як студент.

Документи, які треба показати з України – це те, що в тебе є статок і хоч якесь майно. Я показувала документи про ФОП, що я заробляю. Зазвичай треба імміграційному офіцеру довести, що ти маєш намір повернутись. З цим нам було важко. Адже ми півтора року вже не жили в Україні, квартиру в Запоріжжі продали, а у Львові не купили.

Цього і не доказували. А говорили що ми цифрові кочівники (digital nomads). Тобто, подорожуємо різними країнами, у яких живемо по півтора роки і все у нас гаразд. У нас є гроші і ми хочемо приїхати повчитись. Якщо нам зайде ми у вас ще трохи поживемо. Якщо ні – наступний крок Кремнієва Долина у Сан-Франциско. Загалом то ми айтішники, люди нової формації.

В результаті дали першу візу за 2 дні 🙂

***

Поєднання сім’ї, подорожей і роботи

Ми зробили такий лайфхак. Коли поїхали з України, малому було майже 4 роки і ми взяли з собою няню. Півтора роки подорожували разом з нянею, тому дитина була під наглядом, а ми “пахали”.

Тоді було становлення наших продуктів. Випускали тільки перші версії. Це був такий стартап, при тому ми були бутстрап стартап. У нас не було ніяких інвестицій і не має й досі. У нас були клієнти, які чекали на продукти та платили наперед і ми мали виправдати їх сподівання. Ми реально пахали. Щоб було зрозуміло, за півроку в Таїланді ми два рази скупалися. Хоча жили тоді у Крабі.

В Нову Зеландію вже няню не брали. Малий приїхав сюди, коли йому було майже шість років. На перші півроку, як ми поїхали сюди, сина залишили з дідусем і бабусею в Запоріжжі.

Щоб взяти няню в Нову Зеландію, необхідно було або влаштовувати її тут офіційно на роботу, але це зробити ми не могли. Я сама студентка, а Макс турист. Або вона мала їхати сюди на навчання. Але оплачувати їй навчання і проживання вже було задорого. Малий просто пішов до школи. З 9 до 15 його не має, а це вже майже півняні.

***

Організація віддаленого бізнесу на новому місці

Свій бізнес у нас був і до того. Як такого постійного офісу у нас не було і не має. Ми постійно працювали і працюємо віддалено. В нас здебільшого команда розподілена. Підрядників постійно змінюємо. Я і мій чоловік зареєстровані, як ФОП. Я працюю з закордонними клієнтами, чоловік з українськими замовниками. Оскільки ми уже є резидентами Нової Зеландії, то мабуть мій ФОП будемо закривати і працювати з закордонними клієнтами з Нової Зеландії.

Я маю вільний графік. Якщо зараз не попрацюю, ніхто не вмре. Програмісти – програмують, менеджер відповідає клієнтам, саппорт працює ну і все таке. Якщо казати про мене – то я напевно найбільш дистанційована від того, що маю щось робити в певний час в певний день.

Нам трохи важко через те, що здебільшого клієнти знаходяться у країнах пострадянського простору, а левова частина команди також в Україні. У вас лише початок дня у нас вже кінець і нам ще потрібно зідзвонитись з командою, клієнтами, деколи дуже пізно лягаємо спати. Інколи це буває в 3-4 ранку. Якщо є школа стаєм зранку, збираємо і відвозимо малого до школи і потім ще досипаємо.

У мене був досвід фрілансу, коли я працювала з України із США, там було ще гірше. Якщо зараз у нас вечір понеділка, а у вас ранок, ми на вихідних відпочили, протягом дня понеділка все підготували, ввечері зі всіма зідзвонились, щось поробили і пішли спати. А зі США там вже з неділі починав працювати.

У нас є друзі з якими ми зустрічаємось здебільшого по вихідних. Звісно вони можуть з нами зустрічатись по буднях, але ми не можемо, оскільки по буднях, поки що, працюємо. Така в нас доля.

Ми вважаємо, що досі не вийшли зі стадії стартапу. Тому що це ще не система, це не бізнес. Бізнес це, коли ти справді можеш лише заглядати, і все працює навіть, як два тижні тебе не має. Покищо ми самозайняті.

***

Продукт (OLX для нішевих індустрій)

В нас готові продукти. Ми продаємо ліцензії на використання CMS для запуску своїх власних маркетплейсів. Тобто в нас можна купити такий собі OLX і запустити в свої ніші. Це наш флагман продукт – (ознайомитися).

Наприклад, людина працює в якійсь ніші, займається тільки технікою. Вона бачить, що у неї доволі багато зв’язків і може запросити своїх партнерів на дошку оголошень (свій маркетплейс), де вони окремо побудують спільноту чисто про техніку. І вони не будуть користуватись сервісами OLX, які беруть за це плату. Фактично клієнт може зробити і собі таке ж, але нішеве.

Отже, клієнт купує готовий продукт. Розгортає. Він виглядає і працює, має майже всі ті ж функції, як і на OLX. Все зручно і люди знають, як цим користатись. Вони це використовують для розширення бізнесу, заробляють на піднятті чи закріпленні рекламних оголошень.

Це, наче вордпрес для блогів! Так ми вордпрес для дощок оголошень.

Наша фірма називається Tamaranga. У нас уже є свій маркетплейс додатків, які можна застосувати, щоб додати якусь функціональність чи змінити зовнішній вигляд своєї дошки оголошень.

***

Нова Зеландія – рай для життя і мандрів

Кажуть це найгарніша країна у світі. До речі, на YouTube каналах Kiwi Education, а такох директора цієї агенції Дениса Власіна є доволі багато цікавої інформації про Нову Зеландію вцілому. 

Якщо потрапиш сюди, зможеш точно порівняти і поділитись своїми враженнями. Сюди зараз навіть сім’ями приїжджають на два-три місяці. Це неймовірний досвід і цікавий напрямок.

Можна співставити корисне із приємним! Приїхати, наприклад, на навчання і ще додатково подорожувати. Так робить багато людей. Наразі у Новій Зеландії нам дуже подобається. Поживемо і побачимо, як підуть справи далі.

Ми ж диджитал номади і вже звикли до такого. Ну, і звичайно запрошуємо в гості 🙂