Після майже місяця активної подорожі країнами Східної Африки (а саме: Кенією, Угандою і Руандою) ми нереально втомилися. Згідно першочергового плану цілої мандрівки, далі ми повинні були дістатися острову Занзібар, перетнувши фактично цілу Танзанію. Але сили та і бажання зрештою на такий подвиг більше не було.

Тому, хиромудро скориставшись скомплікованим перельотом Кігалі – Буджумбура – Найробі – Занзібар – Дар-Ес-Салам ми фактично втікли на омріяний острів. Чому втікли? Це була пригода ще та. Дивіться у цьому відео. Насправді ми шукали рай у цій частині світу і Занзібар власне таким здавався.

Але чи насправді цей острів є настільки привітним, як можна подумати із його назви? Ось про це ви дізнаєтеся з даної статті. Приємного перегляду і читання.

***

Для початку давайте подивимося де саме знаходиться Занзібар на карті світу.

А тепер про все далі.

***

Незвична особливість

Всі ми знаємо про приливи та відливи. Але мабуть багато хто не всі курсі про те, якого масштабу вони можуть досягати. Враховуючи, що об’єм води в океані доволі великий, то при пологому дні вода може відходити дуже далеко. Наприклад у випадку із Занзібаром це може сягати кількохсот метрів. Це відбувається протягом більшої кількості світлового дня і так майже по всього периметру острова.

За винятком північно-західної частини, де значно глибший берег і вода відходить всього на 10-20 метрів від звичної лінії. Відповідно саме це є найбільш бажаним місцем відпочинку на цілому острові. І саме тут розташувалися основні готелі. Уся місцевість називається Нунгві, від назви тутешнього селища.

Зрештою можна зрозуміти чому це найкрутіша точка на острові. Тутешній пляж нагадує Кариби. Скажімо Плайя-дель-Кармен у Мексиці або ж Арубу чи Кюрасао.

***

Неспіврозмірно Дорого

Перша лінія встелена великими дорогими готелями, де зазвичай відпочивають за принципом All Inclusive.

Далі де-не-де можна натрапити на непогані гестхауси. Власне в одному з таких ми і зупинилися.

Надзвичайно вразили ціни. Тут неспіврозмірно дорого з якістю, яку отримує гість. Найдешевші варіанти починаються від 45-50 $. Середній сегмент від 80 $. А щось пристойніше 200 $+ за ніч. У це складно повірити після країн Південно-Східної Азії (Таїланд, В’єтнам, Балі) чи навіть Південної Америки. Але що поробиш. Це Африка. Тут зовсм інші правила. Хочеш бути, як білий містер? Плати, як білий містер.

Насправді на той момент ми уже були згідні платити будь-які гроші. Зрештою подивіться на цю красу. Хіба воно не варто цього?

Життя тут іде своїм ритмом. Ввечері на пляжі стає доволі людно.

Щодня відбуваються різні активності.

Ми намагалися не пропускати заходи сонця. Ну майже, як в Пуерто Ескондідо в Мексиці.

Еххх. Краса неземна.

***

Шокуюча Реальність

Це все в принципі круто. Але буквально на третій лінії від берега і далі в глибину острова починається справжнє середньовіччя. Складно повірити, що поряд із сучасними готелями і ресторанами люди й досі живуть у мазанках без подачі електроенергії. І це теж африканська реальність.

***

Стоунтаун – столиця острову

Основним містом острову, а відтак і цілої провінції, є місто Стоунтаун. Колись воно було центром могутньої держави Султанат Занзібар, яка контролювала левову частину Східної Африки та цілого регіону. У місті знаходиться велика історична частина, що входить у список світової спадщини ЮНЕСКО.

Після понад тижня залипання на пляжі ми поїхали у Стоунтаун, оскільки там знаходиться аеропорт. Тутешніми вуличками можна гуляти вічно. Я просто обожнюю такі місцини. Тут радше відчувається, що знаходишся на Близькому Сході, а не десь у Африці.

Де-не-де спостерігається колишня присутність колоніальних держав. Зокрема, протягом тривалого часу Занзібар був частиною Португалії або ж Британської Імперії.

Цікавий факт! Тут в Стоунтауні у 1946 році народився Фреді Меркурі у Парсианській сім’ї. Оскільки, це була частина Британської Імперії, то багато народів переміщалися поміж різними провінціями. Так, скажімо зараз можна зустріти багато індіців у Кенії чи Південно-Африканській Республіці. Або чого лише вартує солянка Малайзії (малайці, китаці, індійці).

***

Майже приватний переліт

Наступний довгий авіарейс відправлявся зі столиці Танзанії (Дар-Ес-Салам) в Абу-Дабі (ОАЕ). Але туди ще якось треба було добратися з острову. Можна паромом. Але значно цікавішим видався варіант коротенького перельоту, щоб потім не товктися через все місто.

Я був приємно враженим розмірами літака при посадці. Капітан, побачивши цей подив, запросив мене сісти біля нього на місце другого пілота. Ось так я ще точно не літав. Просто вау-ефект на завершення. Короткий переліт і ми знову сідаємо на рейс, який повіз нас у наступну країну. Але про це вже наступного разу.

***

РЕЗЮМЕ

Якщо коротко, то Занзібар мені не зайшов. Чи то через завищені очікування; чи то через факт попередньої тривалої мандрівки; чи там просто не є настільки круто, як ми собі уявляємо. Високі ціни, постійниі відливи-припливи води; колосальна різниця рівнів життя туристів та місцевого населення; обдерті збідовані вулиці та люди.

Все це впливає на загальні враження. Хоча про красу місцевих пляжів та локальний колорит не посперечаєшся. В будь-якому разі це місце, яке однозначно варто відвідати, адже воно займає важливе місце у геополітичній історії світу і Занзібар є насправді унікальним.

Бюджет

Багато читачів просили розкривати тему фінансів наших мандрівок. Але на жаль (чи на щастя) у мене вже не збереглося записів з тамтешніх витрат, хоча я сумлінно фіксую усі свої видатки у мандрах і побуті.

Загалом протягом тижня було потрачено 983 $ на двох.

Ось приблизні ціни:

  • 45-80 $ кімната у скромному гестхаусі
  • 20-25 $ звичайна вечеря на двох у ресторані
  • 50 $ переліт Стоунтаун – Дар-Ес-Салам
  • 50 $ танзанійська віза
  • etc…

Сподіваюся було цікаво та пізнавально. Далі буде 🙂

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: