Ох і не багато людей знає про таку країну та ще менше там побували. Султанат Бруней є однією із найменш відвідуваних держав у туристичних цілях. Але, враховуючи, що я збираюся відвідати усі країни світу, питання стояло лише коли саме.

Чесно кажучи, не думав, що це трапиться так швидко. Історія була наступна. Якось я натрапив на акцію від Etihad Airways з можливість придбати open yaw квитки (з прильотом і вильотом у різних точках) та й неслабо так закупився, а саме: Мінськ – Найробі / Дар-Ес-Салам – Мінськ / Мінськ – Куала-Лумпур / Сеул – Мінськ. Пересадка щоразу відбувалася в Абу-Дабі.

Таким чином у Африці вдалося відвідати Кенію, Уганду, Руанду і Занзібар фактично непівкільцевим маршрутом. Натомість в Азії усе значно цікавіше. Що знаходиться поміж Малайзією та Кореєю, де я ще не був? Ну, звичайно ж Філіппіни та Бруней.

Для початку пропоную це коротеньке відео.

А далі опис із фотографіями про цю незвичайну країну…

***

Ось, де Султанат Бруней знаходиться на карті світу.

Як бачите, він повністю окутаний Малайзією та займає зовсім невелику частину одного із найбільших островів світу – Борнео (він же Калімантан). Це вже майже край світу. Принаймні з нашої тутешньої перспективи.

На все про все ми виділити всього три дні. Як і з Кувейтом, вважається начебто тут взагалі нема що робити. Хоча для мене це якраз і сигнал того, що повинно бути насправді цікаво. Погнали 🙂

***

Бандар-Сері-Бегаван (столиця)

Першим ділом ми заселилися у гестхаус та просто вийшли на вулицю десь поїсти. На щастя відразу знайшли класний локальний ресторанчик з типовою для регіону їжею. Ще б пак! Раніше ми купу часу проводили у Таїланді, В’єтнамі та інших країнах Пд-Сх Азії.

Далі за нами заїхав один каучсерфер та повіз показувати місто. Перший ділом звичайно що завітаємо в основну мечеть країни. До слова, Бруней – це ісламська монархія.

Сучасний центр міста виглядає охайно і добре впорядкований.

***

Плавуче Місто

Візитною карткою цілої країни є місто на воді. Свого часу більшість людей мешкали саме у таких поселеннях, але згодом із розвитком інфраструктури почали перебиратися на сушу.


Хоча багато хто і досі тут живе, жодня добираючись у центр на човнах. Як праивло, тут мешкають бідніші версви населення. Наш новоспечений друг навіть сильно не хотів сюди їхати, але наша допитливість все ж таки перемогла.

Виглядає доволі колоритно, чи не так?

Насправді це не зовсім на руку уряду. Часто людей примушують виселятися на сушу. Або принаймні будують “більш пристосоване” житло. Скажімо таким чином сім’ю нашого друга “попросили” переїхати за допомогою містичного підпалу.

Ну, ок! Вертаємося назад.

***

Їжа

Після невеличкої прогулянки варто підкріпитися. Тож наш товариш запропонував спробувати дещо локально-традиційне. Незнаю, що воно таке, але смакувало “Дай Боже”.

***

Королівське гоління

Якщо ви слідкуєте за моїм блогом уже деякий час, то знаєте, що я не пропускаю нагоди поголитися “небезпечним” лезом. Насправді це відбувається лезами до звичайної бритви, але спосіб залишається таким, як у старі добрі часі.

Представники південної Азії (Пакистан, Індія, Бангладеш, Непал) знають толк у цій справі.

Зазвичай до самого гоління додається ще й масаж і це вершина благодаті. В Кувейт, Албанії, Ірані, Йорданії, Тунісі та деяких інших країнах я завжди проходжу цей ритуал при нагоді.

***

Нічні ринки

Це ще одна традиційна штука для цілого регіону. Нічні ринки особливо популярні у Тайвані, де ми були пару років до того. А, Зважаючи, що Бруней на туристичні точки не дуже багатий, усі місцеві вважають нічний ринок справжньою атракцією для гостей. Зрештою так воно і є.

***

Неочевидне багатсво Брунею

Якщо ви зазирнете у рейтинг ВВП на душу населення, то побачите Бруней серед перших у списку. Але, побувавши тут, не скажеш, що це прям Люксембург чи Сан-Марино. Річ у тому, що більшість коштів зосереджено в руках султана і близьких до нього людей.

Тож фінанси розприділяються між населенням не зовсвм рівномірно. В той же час в людей безвідсоткові кредити на авто, дотуються ряд різноманітних продуктів першої необхідності та й принципі усім так ок. Основу ВВП країни складає заробіток із нафти, що не зникає безслідно.

Томуде-не-де можна побачити справжні палаци чи інші предмети неймовірної розкоші. Один із таких готелів нам показали в останній вечір перебування у країні. Цілком норм.

Три дні у крихітній країні пролетіли дуже швидко. Зрештою нам цього було і досить, адже попереду чекав найкращий острів у світі – Боракай. Але це вже інша історія.

Особисто мені Бруней сподобався. Не думаю, що колись спеціально сюди ще полечу, але вам при нагоді обов’язково рекомендую заскочити. Тим більше, що для нас він безвізовий та логістично зручно лежить посеред одного із найцікавіших регіонів світу – Південно-Східної Азії.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: