Переконаний, ви так само, як і багато інших людей, час від часу запитуєте себе чи у всесвіту: “А чому ми пасемо задніх?”. Мова йде про основні статистичні критерії, за якими порівнюють країни у світі. Наприклад: Індекс розвитку людського потенціалу, ВВП на душу населення, Дохід на душу населення etc.

Зазвичай Україна займає останнє місце в Європі та бовтається на рівні з африканськими середнячками. А у списку загального багатства на людину ми взагалі останні у світі. Хоча, не сприймайте все це буквально. Я відвідав багато африканських країн та з впевненістю скажу, що там нема що порівнювати – за винятком ПАР.

Рівнятися варто на Європу. І саме тому на перший погляд така депресивна статистика негативно впливає на емоційне здоров’я населення, а також на репутацію країни у цивілізованій міжнародній спільноті.

Давайте розбиратися. Я зовсім не експерт у цих справах. Та й взагалі вперше пишу статтю такого роду в блозі. Не претендую на об’єктивну думку, але вважаю, що цю тему варто почати копати. Принаймні мені точно цікаво буде. І сподіваюся вам корисно.

Беззаперечно коріння росте з економіки. Одним із найважливіших показників розвитку економіки є ВВП (Валовий внутрішній продукт) – ринкова вартість всіх товарів та послуг. Станом на 2018 рік номінальне ВВП України становить $125 мільярдів. 

За загальним обсягом економіки ми перебуваємо на 57 місці у світі акурат поміж Кувейтом і Марокко. 

Зверніть увагу, що сусідні Угорщина і Словаччина, які ЗНАЧНО менші за Україну, продукують майже стільки ж ВВП, як і ми. 

Не секрет, що левова частина трансакцій України проходить у межах тіньової економіки. За різними підрахунками, частка тіньової економіки в Україні становить від 30 до 45 %, а отже – не відображається у жодній офіційній статистиці. Тож припустімо, що враховуючи ~40% тіньової економіки, загальне ВВП України станом на 2018 рік сягало оптимістичних $175 мільярдів. 

Таким чином, ми б піднялися на декілька сходинок, що у глобальному відношенні в принципі багато не міняє. 

І що це нам говорить?

***

Все пізнається у порівнянні

Відвідавши понад 100 країн, я добре вивчив урок про те, що варто порівнювати з близькими прикладами, якщо хочеш щось краще зрозуміти. Принаймні з точки зору геополітичної перспективи. І тут, на мою скромну думку, найкращим варіантом, від якого варто відштовхуватися є Польща. 

Чому Польща? Найбільш наближена по кількості населення та історичному минулому сусідня держава, яка в принципі мала подібні економічні позиції станом на час розпаду СРСР.

І що ми бачимо? (джерело – classora)

Станом на 1991 рік (проголошення незалежності) рівень величини економіки України фактично дорівнював Польщі, країні, яка також вийшла з комуністичного минулого. При цьому різниця населення була 14 млн осіб. Станом на 1991 рік в Україна проживало 52, а в Польщі 38 млн осіб. 

Зараз же Польща займає 21 позицію у світі (джерело). 

Також зверніть увагу кого вона вже обскакала.

А Україна…

… чи за оптимістичними мірками, враховуючи долю тіньової економіки. 

 

Ось ще тенденція розвитку двох економік, з 1991 по 2014 роки (джерело).

Ви самі знаєте, що трапилося 2014, хоча за останні роки в України спостерігається ріст у ~3% щорічно.

 

Відповідно у більшості людей постане питання…

***

Що в Україні пішло не так?

Можна думати-гадати і називати різні причини. Але реальність полягає у тому, що у світі уже все придумано, і часто достатньо лише пройти по протоптаній стежині. Саме це зробила Польща та інші країни колишнього Східного Блоку. Пригадуєте крихітні Угорщину і Словаччину на фото зверху? 

Для переконливості я ще додам сюди Чехію та Румунію, що у 4 і 2 рази менші відповідно, хоча їхня економіка значно більша за українську. 

У всіх були однакові стартові позиції, хоча біля розбитого корита залишилися лише ми. 

То у чому причина? Україна просто не пішла тим шляхом, що інші вище вказані країни.

***

Де ключ до успіху?

Я уже згадував про те, що не варто винаходити велосипед. Так ось…

Усі ці країни, в які зараз українці їздять на заробітки, з самого початку після розпаду СРСР пішли у напрямку євро- та Північно-Атлантичної інтеграції. В результаті усі вони вступили в ЄС

… і стали членами НАТО.

 

А тепер дивимося, хто цього не зробив, і досі пасе задніх (принаймні у Європі)? 

Індекс розвитку людського потенціалу (джерело)

 

ВВП на душу населення (джерело)

 

Мова йде про балканські країни, що досі не в ЄС і НАТО (і це лише питання часу), а також наших найближчих сусідів, які також лишаються поза вказаними блоками.

Невже це не є очевидно? 😉

***

Відмазки

Хтось скаже: “Так, але у нас інша ситуація. Всі успішні країни, які ти назвав, Оресте, не були безпосередньо у складі СРСР. Окрім того, станом на час проголошення незалежності України, частка російського населення сягала 17%. Тому Великий Брат не пускає“. 

На це легко наведу приклад балтійських держав, які також входили до складу СРСР та були інтегровані у совкову централізовану економіку. А ще, до вашого відома, в Естонії і Латвії навіть зараз чверть населення обох цих держав складають росіяни. В Литві – 6% і ще 6% поляків.

Тим не менше, вони також пішли на Захід, у зв’язку чим усі три країни пережили економічне зростання, що в теорії міжнародної економіки позначилося терміном Балтійські Тигри. Відразу після вступу в ЄС усі три країни росли надзвичайними темпами по 6-11% на рік.

***

Ще не пізно, хоча пройшло багато часу

Я завершу цю публікацію фразою, якою почав: 

“Історичний крок України, який змінив би ВСЕ”…

Сподіваюся, після прочитання цієї статті ви розумієте, що єдиний крок для України, якщо ми хочемо бачити світле майбутнє, це крок в ЄС і НАТО. Важливий момент – ці інституції ідуть пакетом. Інакше тенденція останніх тридцяти років буде продовжуватися. Принаймні на це вказує історія, з якої можна багато чого навчитися. 

Ну, а в найпесимістичнішому плані можна просто втратити свою незалежну державу. Приклади усім нам знайомих подій уже довели, що це не фантастика. І насправді нема нічого гіршого для великої нації, ніж не мати свого клаптика землі у світі. А така доля спіткала курдів (40+ млн), уйгурів (10+ млн), тібетців (6+ млн) та інші нещасні народи.

***

Перспектива (якщо все піде добре)

А тепер найцікавіше, щоб не будувати ілюзій, та все ж таки залишатися оптимістом.

Припустимо, що на початок 2020 року тіньова економіка вийде в біле поле і стартовою позицією ВВП України стане 175 мільярдів $/рік. Нагадую, що у Польщі, з якою у нас були ідентичні стартові позиції у 1991 році, зараз – $586 мільярдів. Це втричі більше. 

Середній ріст ВВП Польщі з 1991 року до сьогодні становить 4,1% на рік. Давайте візьмемо дуже оптимістичну цифру і припустимо, що з початку 2020 року Україна показуватиме стабільний щорічний приріст в середньому на 5%.

Таким чином, ось на що ми можемо розраховувати: 

  • 2021 – $183 млрд 
  • 2022 – $192 млрд 
  • 2023 – $202 млрд 
  • 2024 – $212 млрд 
  • 2025 – $223 млрд 
  • 2026 – $234 млрд 
  • 2027 – $246 млрд 
  • 2028 – $258 млрд 
  • 2029 – $271 млрд 
  • 2030 – $285 млрд 
  • 2031 – $299 млрд 
  • 2032 – $314 млрд 
  • 2033 – $329 млрд 
  • 2034 – $346 млрд 
  • 2035 – $363 млрд 
  • 2036 – $381 млрд 
  • 2037 – $400 млрд 
  • 2038 – $420 млрд 
  • 2039 – $441 млрд 
  • 2040 – $463 млрд 
  • 2041 – $486 млрд 
  • 2042 – $510 млрд 
  • 2043 – $535 млрд 
  • 2044 – $562 млрд 
  • 2045 –  $590 млрд

Тобто, за умови співставлення усіх вищевказаних оптимістичних ознак, ми зможемо досягти теперішнього рівня розвитку Польщі лише у 2045 році, тобто аж через 25 років (це ціла чверть століття). Зрештою, наш західний сусід власне це і робив стільки же часу, щоб бути там, де є зараз.

Справа залишається за нами! Якою стежиною піти чи залишатися тупцювати на місці, що в сучасних глобальних реаліях означає падати вниз. 

Особисто я хочу бути причетним до таких позитивних змін. Саме тому живу і працюю в Україні, хоча маю можливість перебувати будь-де. Я щиро вважаю, що тут є купа цікавої та перспективної роботи, чим власне і займаюся.

І наголошую – не варто намагатися винаходити велосипед. У нас вже є достатньо чітких яскравих прикладів. Завдання полягає лише в тому, щоб адаптувати найкращу практику. Успіхів 🙂

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: