Переконаний, ви так само, як і багато інших людей, задумуєтеся про майбутнє України та інколи запитуєте себе чи у всесвіту: “А чому ми досі пасемо задніх?“. Мова йде про основні статистичні критерії, за якими порівнюють країни у світі. Наприклад: Індекс розвитку людського потенціалу, ВВП на душу населення, Дохід на душу населення etc.

Зазвичай Україна займає останнє місце в Європі та бовтається на рівні з африканськими середнячками. А у списку загального багатства на людину ми взагалі останні у світі. Хоча, не сприймайте все це буквально. Я відвідав багато африканських країн та з впевненістю скажу, що там нема що порівнювати – за винятком ПАР.

Рівнятися варто на Європу. І саме тому на перший погляд така депресивна статистика негативно впливає на емоційне здоров’я населення, а також на репутацію країни у цивілізованій міжнародній спільноті. Тож, давайте розбиратися…

*** Ця публікація доступна у таких форматах: 

1) Відео з YouTube каналу.

 

2) Аудіо з подкасту

Слухайте у: Apple Podcasts / Google Podcasts / Overcast / Spotify

 

3) Стаття у блозі…

***

Що маємо зараз?

Беззаперечно коріння росте з економіки. Одним із найважливіших показників розвитку економіки є ВВП (Валовий внутрішній продукт) – ринкова вартість всіх товарів та послуг. Згідно Міжнародного Станом на початок 2020 року номінальне ВВП України становило 150 мільярдів доларів США.

За загальним обсягом економіки ми перебуваємо на 56 місці у світі акурат поміж Казахстаном і Кувейтом

Зверніть увагу, що сусідня Угорщина, яка майже у п’ять разів менша за Україну, продукує більше ВВП. А економіка Словаччини складає третину української, хоча саме країна менша у 10 разів.

***

Все пізнається у порівнянні

Відвідавши понад 100 країн, я добре вивчив урок про те, що варто порівнювати з близькими прикладами, якщо хочеш щось краще зрозуміти. Принаймні з точки зору геополітичної перспективи. І тут, на мою скромну думку, найкращим варіантом, щоб зазирнути у перспективне майбутнє України, є Польща

Чому Польща? Найбільш наближена по кількості населення та історичному минулому сусідня держава, яка в принципі мала подібні економічні позиції станом на час розпаду СРСР.

І що ми бачимо? (джерело – classora)

Станом на 1991 рік (проголошення незалежності) рівень величини економіки України фактично дорівнював тій, що у Польщі, країні, яка також вийшла з комуністичного минулого. При цьому різниця населення була 14 млн осіб. Станом на 1991 рік в Україна проживало 52, а в Польщі 38 млн осіб. 

Зараз же Польща займає 21 позицію у світі (джерело).

Також зверніть увагу кого вона вже обскакала. Таких економічно процвітаючих важковаговиків, як Швецію та Бельгію

А Україна…

майбутнє україни

 

Ось ще тенденція розвитку двох економік, з 1991 по 2014 роки (джерело).

Ви самі знаєте, що трапилося 2014, хоча за останні роки в України спостерігається середній ріст у ~3% щорічно.

 

Відповідно у більшості людей постане питання…

***

Що в Україні пішло не так?

Можна думати-гадати і називати різні причини. Але реальність полягає у тому, що у світі уже все придумано, і часто достатньо лише пройти по протоптаній стежині. Саме це зробила Польща та інші країни колишнього Східного Блоку. Пригадуєте крихітні Угорщину і Словаччину на фото зверху? 

Для переконливості я ще додам сюди Чехію та Румунію, що у 4 і 2 рази менші відповідно, хоча їхні економіки значно більші за українську. 

 

У всіх були однакові стартові позиції, хоча біля розбитого корита залишилися лише ми. 

То у чому причина?

Відповідь: Україна просто не пішла тим шляхом, що інші вище вказані країни.

***

Де ключ до успіху майбутнього України?

Я уже згадував про те, що не варто винаходити велосипед. Так ось…

Усі ці країни, в які зараз українці їздять на заробітки, з самого початку після розпаду СРСР пішли у напрямку євро- та Північно-Атлантичної інтеграції. В результаті усі вони вступили в ЄС

 

… і стали членами НАТО.

 

А тепер дивимося, хто цього не зробив, і досі пасе задніх (принаймні у Європі)? 

Індекс розвитку людського потенціалу (джерело)

майбутнє україни у європі

 

ВВП на душу населення (джерело)

 

Мова йде про балканські країни, що досі не в ЄС і НАТО (і це лише питання часу), а також наших найближчих сусідів, які також лишаються поза вказаними блоками.

Невже це не є очевидно? 😉

***

Відмазки

Хтось скаже: “Так, але у нас інша ситуація. Всі успішні країни, які ти назвав, Оресте, не були безпосередньо у складі СРСР. Окрім того, станом на час проголошення незалежності України, частка російського населення сягала 17%. Тому Великий Брат не пускає“. 

На це легко наведу приклад балтійських держав, які також входили до складу СРСР та були інтегровані у совкову централізовану економіку. А ще, до вашого відома, в Естонії і Латвії навіть зараз чверть населення обох цих держав складають росіяни. В Литві – 6% і ще 6% поляків.

Тим не менше, вони також пішли на Захід, у зв’язку чим усі три країни пережили економічне зростання, що в теорії міжнародної економіки позначилося терміном Балтійські Тигри. Відразу після вступу в ЄС усі три країни росли надзвичайними темпами по 6-11% на рік.

***

Ще не пізно, хоча пройшло багато часу

Сподіваюся, після прочитання цієї статті ви розумієте, що світле майбутнє України можливе лише при вступі у ЄС і НАТО. Важливий момент – ці інституції йдуть пакетом. Інакше тенденція останніх тридцяти років буде продовжуватися. Принаймні на це вказує історія, з якої можна багато чого навчитися. 

Ну, а в найпесимістичнішому плані можна просто втратити свою незалежну державу. Приклади усім нам знайомих подій уже довели, що це не фантастика. І насправді нема нічого гіршого для великої нації, ніж не мати свого клаптика землі у світі. А така доля спіткала курдів (40+ млн), уйгурів (10+ млн), тібетців (6+ млн) та інші нещасні народи.

***

Майбутнє України (якщо все піде добре)

А тепер найцікавіше, щоб не будувати ілюзій, та все ж таки залишатися оптимістом.

Отже, середній ріст ВВП Польщі з 1991 року до сьогодні становить 4,1% на рік і наразі складає 565 млрд. $. Давайте візьмемо ДУУУУУЖЕ оптимістичну цифру і припустимо, що з початку 2020 року Україна показуватиме стабільний щорічний приріст в середньому на 5%.

Але насправді це малоймовірно, тому для порівння також візьмемо і польський показник БЕЗПЕРЕРВНОГО зростання економіки на рівні 4% щорічно. Таким чином, ось на яке економічне майбутнє України ми можемо розраховувати: 

Зростання 5%/рікЗростання 4%/рік
  • 2020 – $157 млрд
  • 2021 – $165 млрд
  • 2022 – $173 млрд 
  • 2023 – $182 млрд 
  • 2024 – $191 млрд 
  • 2025 – $200 млрд 
  • 2026 – $210 млрд 
  • 2027 – $221 млрд 
  • 2028 – $232 млрд 
  • 2029 – $244 млрд 
  • 2030 – $256 млрд 
  • 2031 – $269 млрд 
  • 2032 – $282 млрд 
  • 2033 – $296 млрд 
  • 2034 – $311 млрд 
  • 2035 – $327 млрд 
  • 2036 – $343 млрд 
  • 2037 – $360 млрд 
  • 2038 – $378 млрд 
  • 2039 – $397 млрд 
  • 2040 – $417 млрд 
  • 2041 – $438 млрд 
  • 2042 – $460 млрд 
  • 2043 – $483 млрд 
  • 2044 – $507 млрд 
  • 2045 – $532 млрд
  • 2046 – $558 млрд
  • 2020 – $156 млрд
  • 2021 – $162 млрд
  • 2022 – $168 млрд 
  • 2023 – $175 млрд 
  • 2024 – $182 млрд 
  • 2025 – $189 млрд 
  • 2026 – $197 млрд 
  • 2027 – $205 млрд 
  • 2028 – $213 млрд 
  • 2029 – $222 млрд 
  • 2030 – $231 млрд 
  • 2031 – $240 млрд 
  • 2032 – $250 млрд 
  • 2033 – $260 млрд 
  • 2034 – $271 млрд 
  • 2035 – $282 млрд 
  • 2036 – $293 млрд 
  • 2037 – $305 млрд 
  • 2038 – $317 млрд 
  • 2039 – $330 млрд 
  • 2040 – $343 млрд 
  • 2041 – $357 млрд 
  • 2042 – $371 млрд 
  • 2043 – $385 млрд 
  • 2044 – $400 млрд 
  • 2045 – $416 млрд
  • 2046 – $433 млрд
  • 2047 – $450 млрд
  • 2048 – $468 млрд
  • 2049 – $487 млрд
  • 2050 – $506 млрд
  • 2051 – $526 млрд
  • 2052 – $547 млрд
  • 2053 – $569 млрд

Тобто, за умови співставлення усіх вищевказаних оптимістичних ознак, ми зможемо досягти теперішнього рівня розвитку Польщі десь між 2046 та 2053 роками, тобто не раніше ніж через 26 років (це ціла чверть століття). Зрештою, наш західний сусід власне це і робив стільки же часу, щоб бути там, де є зараз.

Справа залишається за нами! Якою стежиною піти чи залишатися тупцювати на місці, що в сучасних глобальних реаліях означає падати вниз. 

Особисто я хочу бути причетним до таких позитивних змін. Саме тому живу і працюю в Україні, хоча маю можливість перебувати будь-де. Я щиро вважаю, що тут є купа цікавої та перспективної роботи, чим власне і займаюся.

І наголошую – не варто намагатися винаходити велосипед. Світле майбутнє України можливе. У нас вже є достатньо чітких яскравих прикладів. Завдання полягає лише в тому, щоб адаптувати найкращу практику. Успіхів 🙂

Що скажете, друзі? А якими вибачите майбутнє України у 2050 році?

Support and Follow events in UkraineMore Info