Непал (трекінг в Гімалаї, Катманду, рафтинг, Покхара)

Побачити величні Гімалаї – це мрія мільйонів. Саме тому стільки людей щороку їдуть у Непал, який стає все популярнішим напрямком і для українців. Оскільки я збираюся відвідати усі країни світу, то й Непал завжди стояв у мене на порядку денному.

І ось планети стали таким чином, що перебуваючи у травні на яхті в Греції, я поспілкувався по скайпу з Ігорем Петрушином, засновником сервісу пошуку та бронювання авторських турів EscapeWithPro. Жереб було кинуто і Непал став моєю 115 відвіданою країною.

Ось відео з цілої мандрівки. Приємного перегляду. 

Ну, а далі стаття, якщо вам більше подобається текстовий формат 😉

***

Найкращий час відвідати Непал 

Беззаперечно найкращим сезоном для відвідання Непалу є осінь та весна. Приблизно жовтень-листопад та квітень-травень. Це якраз час між літнім дощовим сезоном та зимовими холодами у високогір’ї. У такі дні зазвичай сонячно, що дає можливість побачити неймовірні засніжені вершини, а в денний час туристів супроводжує приємна тепла температура 15-25 градусів, що якраз підходить для походу.

Оскільки чекати аж до весни я не міг, то вирішили організовувати подорож восени. Тож я зареєстрував профіль на сайті EscapeWithPro, описав маршрут (ось тут) та почав поширювати інформацію вже про другу спільну мандрівку читачів цього блогу.

***

Як розпланувати маршрут Непалом 

Беззаперечно основне за чим варто їхати у Непал – це Гімалаї. А щоб відчути їхню велич, варто принаймні ними трохи пройтися. Найпопулярнішими треками є похід до Базового табору Евересту й кільцевий маршрут навколо масиву Анапурни. Біда у тому, що обидва походи вимагають неабиякої фізичної підготовки, а також щонайменше двох тижнів часу.

Оскільки ми їхали радше в рекреаційних цілях у поєднанні з реалізацією власних ділових планів (ось, як це працює – МастерМайнд), то я вирішив взяти за основу Poon Hill trek. Це один із найцікавіших маршрутів, що дає можливість сповна насолодитися Гімалаями, не вимагає спеціальної фізичної підготовки і його можна пройти за декілька днів.

Фактично Poon Hill trek є частиною великого кільця навколо масиву Анапурни і доступний абсолютно для всіх. Власне від цього ми і відштовхувалися. І розпланували всю мандрівку країною ось так:

1 День – Прибуття в Катманду. Огляд міста
2 День – Катманду. Огляд міста й околиць
3 День – Рафтинг і переїзд в Покхару
4 День – Трекінг
5 День – Трекінг
6 День – Трекінг
7 День – Трекінг
8 День – Покхара. Відпочинок й огляд міста
9 День – Переліт Покхара-Катманду-Україна

Про все детальніше далі. А наразі карта загального пересування.

Вважаю це оптимальним варіантом і цілком збалансованим для трохи більш ніж тижневої поїздки.

***

Катманду – столиця Непалу 

З України легко добратися у Непал. Стандартна ціна за переліт коливається у межах $600 з Києва у Катманду і назад. Як правило, більшість трансферів здійснюються в Об’єднаних Арабських Еміратах, тож при бажанні є ще нагода відвідати Дубай, що ми й зробили.

Забув зазначити. Цього разу до нас долучився мій батько, що додало неабиякої родзинки усій мандрівці.

Більшість рейсів прибувають в Катманду з самого раненька. Тож є сенс подбати про те, щоб організувати ранній заїзд у готель та виділити перший день для спокійного відпочинку. Оскільки члени нашої групи летіли різними літаками, то в обід уже вся команда була в зборі. Лише на вечір долучився Мартін замість моєї коліжанки Марти (по центру), котра також випадково опинилася в той самий час у Катманду.

В місті є багато на що подивитися, адже це древня столиця та основний центр непальської культури. Тому є сенс зупинитися тут принамйні на 2-3 ночі. Багато будівель було пошкоджено в результаті нищівного землетрусу 2015 року. Але про це важко здогадатися, гуляючи активними вулицями міста.

Загалом Катманду є типовим великим азійським містом бідної країни. Це нормальна ситуація на вулицях міста.

Хоча мій батько не відразу до такого звик. У Делі (Індія) коїться щось подібне.

На особливу увагу заслуговує візит до місця кремації людей просто неба. Все виглядає так само, як у Варанасі, хоча й трохи в меншому масштабі. Протягом кількох годин після смерті збираються усі родичі чоловічої статі. Жінки на таких церемоніях відсутні.

Тіло кладуть на підготовлене багаття і починається кремація. Уся церемонія триває 2-3 години. Далі прах покійного розноситься над річкою, а всі люди розходяться по своїх буденних справах, що вкотре заставляє задуматися про плинність життя.

Приблизно 12% населення Непалу сповідують Буддизм. По цілій країні є безліч буддистських храмів, що називаються ступами. Зокрема, у Непалі найцікавішими з них є Swayambhu Maha Chaitya (або Monkey Temple), що знаходиться на високому пагорбі, звідки відкривається гарна панорама на місто.

… а також найбільший буддистський храм у цілій країні – Bouddhanath Stupa. Атмосфера у цих місцях явно відрізняється від інших сакральних локацій. Люди умиротворено ходять по колу (за годинниковою срілкою) та думають про вічне.

***

Долина Катманду 

Долина, у якій розкинулося Катманду, споконвіків була центром розвитку місцевої культури. Та окрім самого Катманду тут знаходиться ще два міста, які свого часу конкурували з теперішньою столицею за владу в регіоні, хоча зараз усе це злилося в єдиний хаотичний мегаполіс.

Бактапур знаходиться за 12 км на схід від столиці Непалу. Тут найбільша концентрація історичних споруд в країні. А ще весь центр міста, як і історична частина мого рідного Львова, занесений у список ЮНЕСКО. Це цілий архітектурний ансамбль.

З безліччю деталей.

Ось цей отвір, наприклад, призначений для того, щоб віряни із заплющеними очима потрапили в нього руками. Якщо вцілили – значить загадане бажання збудеться. Ось, до речі, про те, як матеріалізуються думки та мрії стають реальністю.

А це ще одне королівське місто Патан (Patan), що примикає до Катманду з півдня. Як ви уже могли побачити, типовим є наявність центральної площі, обтяженої архітектурою.

Ввечері другого дня нас на святкову вечерю запросив Ганеш, власник туристичної фірми, що безпосередньо займалася організацією нашої мандрівки. Додам, що EscapeWithPro співпрацює лише з операторами, які особисто перевірені Ігорем.

Ми провели невеликий бриф, а також мали нагоду ще глибше зануритися у місцеву культуру і посмакувати локальну їжу.

***

Рафтинг у Непалі

Наступного дня ми сіли у мікробус та поїхали на схід у напрямку Покхари, спостерігаючи по дорозі звичайне місцеве життя.

Беззаперечно рафтинг є однією із найцікавіших форм активного відпочинку. Зокрема, я мав нагоду уже спробувати бурхливі ріки в Чорногорії, Туреччині і навіть в Уганді. Та просто гріх було пропустити таку нагоду в Непалі. Тим більше, що мало які справи так розвивають командний дух, як факт перебування в одному човні з рештою групи.

Зважаючи на те, що дорога у Покхару тягнеться вздовж річки, гріх не проїхати частину шляху по воді. І саме тому ми внесли рафтинг у нашу програму. Насправді я трохи засмутився, коли дізнався, що розраховувати можна лише на пороги другої категорії. Хоча насправді було на чому гоцати – аж затамовувало подих.

На відрізках між порогами можна було просто покупатися у спокійній воді.

Також ми сходили на землю для відпочинку, адже просидіти три години у човні не так вже й просто.

Загалом це був класний досвід. Як каже мій тато: «Найкращий відпочинок – це зміна діяльності».

На вечір ми дісталися Покхари та почали готуватися до основної частини подорожі.

***

Трекінг в Гімалаї

Територія навколо Покхари багата на різні пішохідні маршрути. Власне цей регіон вважається значно цікавішим для гірського туризму, ніж терени навколо Евересту. Як я уже писав вище, ми обрали Poon Hill trek за його доступність і мальовничість. Тут добре промарковані маршрути і, в принципі, можна дати собі раду, хоча з нами був професійний гід Крішна.

Для початку самого треку зраненька нас підвезли до містечка Наяпул (Nayapul). Ось схема цілого походу.

Як бачите, за чотири неповні дні ми подолали 36 кілометрів.

***

День 1 (Nayapul – Hille)

Виходимо з ожвавленого містечка і практично відразу потрапляємо в традиційні кольорові непальські села.

Дорога добре вимощена. Річ у тому, що це частина колишнього важливого торговельного шляху з Індії у Китай.

Спочатку все полого, але потроху піднімаємося догори. Тим часом відкриваються все цікавіші пейзажі.

Популярний тип гойдалки з бамбука, що зустрічається у багатьох місцях.

Де-не-де є можливість покупатися в прохолодній гірській річці, що власне ми й зробили.

На ніч ми дісталися до невеличкого селища Хілле (Hille), де й заночували в одному з місцевих чайних будиночків.

***

День 2 (Hille – Gorepani) 

Лише зранку вдалося побачити як тут гарно.

Усі чайні будиночки на шляху повністю укомплектовані всім необхідним для комфортної зупинки подорожніх. Чиста постіль, теплі покривала, смачна їжа та гарячий душ. Не вистарчало тільки одного елементу. Але ми це виправили. Шукайте надпис на стовпці знизу.

Другий день походу був найскладнішим, адже довелося набирати майже півтора кілометри вертикального перепаду висот.

І левова частка цього по сходинках, що неабияк виснажує. Але не мого батька.

В будь-якому разі кожен непростий крок вартує тієї краси, що зустрічається навколо.

Хоча довелося добряче попотіти.

Подолавши основний підйом, ми з’ясували, що левову частину маршруту можна було проїхати на авто паралельною дорогою, про яку ми були не в курсі. Але згодом я зрозумів, що все таки варто було пройтися, адже далі місця ставали більш туристичними і втрачали у своєму колориті.

На висоті понад 2500 метрів над рівнем стежина проходить повз мальовничий вологий ліс, що називається cloud forest (хмарний ліс). Мені уже доводилося блукати у подібних місцинах Гватемали, Панами, Коста-Рики і Перу.

Натомість я ніколи не пробував носити вантажі так, як це роблять місцеві портери.

Виявилося, що в цій корзині майже 35 кг, тягар яких і досі відчуваю на хребцях спини, пишучи ці рядки на моєму робочому місці в офісі.

З горем навпіл під вечір ми дісталися до високогірного селища Горепані (Gorepani), що знаходиться на 2800 м.н.м. Тут вже значно прохолодніше та відчувається висота. Тож вся група розсмокталася по номерах.

***

День 3 (Gorepani – Poon hill – Tadapani) 

Наступного ранку ми прокинулися вдосвіта, щоб почати сходження на сусідній Poon hill (3210 м) та зловити схід сонця.

Разом із нами сотні людей перебувають в очікуванні одного з найкращих видів у їхньому житті.

І ось приємні вранішні промені починають пестити наші обличчя.

В той же час темні силуети гір стають світлішими і перед нами відкривається неймовірна панорама на гімалайські піки, деякі з яких сягають 8000 метрів.

Контрольне групове фото.

І гайда назад в готель трохи перепочити.

Почавши спускатися з Горепані в інший бік я зауважив, що автомобільні дороги підкралися навіть сюди. Ще пару років і цей трек перетвориться у популярну туристичну стежку. Тож не зволікайте.

А ми тим часом рухалися далі, уже навіть якось звикнувши до пейзажів, за які інші готові пожертвувати найціннішим.

Poon hill трек і справді був чудовим рішенням. По своїй суті він є дуже різноплановим, адже буквально кожні пару сотень метрів постійно бачите щось інше.

Особисто мені найбільше сподобалося селище Тадапані (Tadapani), де ми зупинилися на третю ніч походу. Зараз тут все функціонує навколо туризму. Але й раніше воно було цілком самодостатнім за рахунок торгівлі.

***

День 3 (Tadapani – Ghandruk) 

А ще Тадапані знаходиться прямісінько під нависаючими скелями. Хоча дізнатися про це можна було лише зранку.

Останньою зупинкою нашого походу було селище Гандрук (Ghandruk). Тут ми нагородили себе, переодягнувшись у національні строї місцевих мешканців, щоб зробити пам’ятні фото.

Пару років тому сюди проклали дорогу, що навічно поміняло обличчя й економіку містечка.

Тепер замість кількох днів пішки дістатися до цивілізації можна за пару годин. Що ми, звичайно, і зробили, запакувавшись в один джип Tata індійського виробництва. Якраз на таких майже десять років тому я пересувався з Кашміру в Ладах в Індії.

Єдине, чого насправді хочеться після такого походу – це завалитися у класний сучасний готел. На щастя, з цим проблем у нас не було. Ганеш чудово про все подбав.

***

Покхара

Покхара – це найтуристичніше місто Непалу. Тисячі мандрівників, які сповзають з гір, проводять тут «реабілітацію». Або ж, навпаки, закуповуються перед тим, як підніматися вверх. Тож атмосфера тут цілком нормальна.

І хоча тут є чим зайнятися, ми обмежили себе лише відвідинами однієї ступи на високому пагорбі, звідки відкривається вигляд на всю долину.

Спустившись вниз, потрапляємо на берег озера…

… звідки на човні повертаємося у місто.

Для того, щоб привести себе в порядок, ми влаштували собі чоловіче СПА. Якщо читаєте мій блог уже деякий час, то в курсі, наскільки я люблю гоління небезпечним лезом.

Це мистецтво особливо цінується у країнах Індійського субконтиненту і зазвичай супроводжується масажем голови та обличчя й іншими приємними процедурами. Всі хлопці зацінили.

По завершенні ми уже не їхали назад у Катманду по землі. А сіли на літак, який за 25 хвилин довіз нас напряму в аеропорт. Хоча дорога по землі зайняла би увесь день.

Далі кожен сів на свій рейс та повернувся в Україну.

***

РЕЗЮМЕ

Фух. Надзвичайна вийшла подорож! Я давно мріяв про щось подібне. Відразу скажу, що подібний трекінг у Непалі доступний абсолютно для всіх та не потребує спеціальної підготовки чи професійного спорядження.

Ось що у мене було з собою.

Усе це речі, які використовуються у звичайних походах в Карпатах чи навіть під час прогулянки у парку. Спальник мені взагалі не знадобився. Зокрема, тут:

• мембранна куртка Турбат
• тепла фліска Турбат
• декілька футболок
• штани-шорти (2 в 1) Турбат
• спідня білизна
• сандалі Турбат
• кросівки Trailbreaker Dynafit
• ультралегкий спальник Турбат
• прапор України
• сонцезахисні окуляри
• шапка-пов’язка Турбат
• фірмовий записник від ОМБІЗ Картелю
• павер банк на 20 000 mha
• легкий рушничок Турбат
• джентельменський набір
• годинник Casio ProTrek
• наголовний ліхтарик Petzl
• ремінь на з секретною кишенею Tatonka
• ультралегкий наплічник Osprey
• безпровідні навушники Huavei
• спортивний гаманець на пояс
• монопод Xiaomi
• екшн камера Sony x3000r
• набір з тарілки, горнятка, виделки

А ось і короткий огляд усього спорядження.

Придбати спорядження при потребі рекомендую в магазинах Горгани. Усім моїм підписникам надається 10% знижка. Просто скажіть, що ви читаєте Ореста Зуба ?

Бюджет

Ось скільки може коштувати подібна подорож.

• $990  – Організований тур-пакет по Непалу
• $600 – Переліт з України і назад 
• $100 – Внутрішній переліт Покхара-Катманду
• $215 – Додаткові витрати протягом подорожі
  (ресторани, вхідні квитки, інші дрібні покупки)

Разом $1905 за неймовірну пригоду, що запам’ятається на все життя.

Якщо бажаєте долучитися до подібної мандрівки, рекомендую зайти на сайт EscapeWithPro.com, відсортувати тури за фільтром «Непал» і подивитися варіанти. Впевнений, що ви знайдете щось для себе. Гарних та безпечних вам мандрів ?