Мозамбік стала фінальною відвіданою країною в епічній мандрівці країнами Південної Африки після Зімбабве, Замбії та Малаві. На той момент мені уже було досить пересувань по землі, тож я вирішив пересісти на літаки.

Це була напрочуд вдала ідея, враховуючи розміри країни. А ще через це зі мною трапилося чимало цікавих пригод, але про все по порядку. Для початку, як завжди, відео з тієї поїздки.

А далі описую все у статті з фотографіями про країну, що вже стала 113 у мене по списку.

***

Отже, діставшись у північно-західний куток країни із Малаві, я опинився в доволі ізольованому містечку Тете, що розташоване на берегах величної ріки Замбезі.

 

Віза, до слова, без жодних проблем за $70 оформлюється на кордоні. З транспортом в принципі проблем також нема. Чого лише вартий цей величний міст через найбільшу ріку Південної Африки.

 

Враховуючи, що до основних цікавинок, які я збирався відвідати на півдні країни, було аж півтори тисячі кілометрів, я вирішив летіти літаком, оскільки таке пересування по землі в Мозамбік потягнуло би з легкістю на три дні.

Ось як виглядали мої пересування по країні на карті всієї мандрівки регіоном. Дивіться на прямі лінії.

***

НеПРИЄМНА несподіванка

Буквально за день до мого вильоту з Тете на пошту приходить повідомлення про те, що рейс змінено. І замість того, щоб летіти напряму в столицю країни Мапуто, спочатку візьметься курс у велике місто Набула, що знаходиться на півночі країни. А вже потім у Мапуто.

В принципі нічого страшного, якщо не враховувати того факту, що у мене вже був запланований трансфер на білосніжні пляжі Індійського океану навколо містечка Інхабане. Ну, що ж. Подивимося, як підуть справи далі…

Я сів на рейс місцевої авіакомпанії LAM у невеличкому милому аеропорту Тете.

 

Далі ми прилетіли у Нампулу, де усі пасажири вийшли з літака і повернулися знову на борт після невеличкого очікування.

 

В той момент я замислився про те, наскільки відрізняється контингент людей, в залежності від того, яким видом транспрту вони користуються. Мене оточували гарно вдягнені інтелегентні люди. Це вже зовсім не те, що пересування автобусами по сусідніх Малаві, Замбії чи Зімбабве.

Зовнішній вигляд і манери стюардес також неабияк тішили. Тож я просто насолоджувався усім процесом.

 

При посадці навіть не повірив, що ми спускаємося в африканську столицю. Але так і є. Це Мапуто. Майже як Сан-Франциско.

Мозамбік

 

Опинившись в сучасному аеропорту столиці Мозамбік, почалося найцікавіше.

 

Мене зустріла представниця авіакомпанії та дуже вибачилася, що через їхні зміни розкладу, мені не вдалося вилетіти своїм рейсом. Біда у тому, що наступний рейс на узбережжя уже наступного дня, але про мене належним чином подбали.

За мить до виходу до аеропорту під’їхав автомобіль та повіз мене у готель в центрі міста. На рецепції мене уже чекали з велкам-дрінком, зачекінили в номер і видали ваучери на триразове харчування.

 

Я смачно пообідав та пішов відпочивати у номер. Ой, як мені цього не вистачало після трьох тижнів у Африці. Чесно кажучи, я навіть зрадів тому, що рейс перенесли. Ось це так сервіс ?

***

Мапуто (Maputo)

У зв’язку із вище переліченими комбінаціями, мені випала нагода ознайомитися зі столицею країни, чого я в принципі не планував робити. Тож, добряче відпочивши, я пішов на невелику прогулянку.

Варто сказати, що Мозамбік – це колишня колонія Португалії. Як і в багатьох інших великих містах регіону, тут збереглося трохи колоніальної архітектури, починаючи від кількасотлітнього форту…

Мозамбік, Мапуто

… до більш пізніх епох європейського панування.

Мозамбік, Мапуто

Мозамбік, Мапуто

Мозамбік, Мапуто

Мозамбік, Мапуто

 

Де-не-де трапляються руїни, хоча ситуація тут значно краща, ніж у Гвінеї-Бісау, що також була колонією Португалії свого часу.

 

Після здобуття незалежності у 1975 році, Мозамбік різко обірвала усі зв’язки з колишньою метрополією та приєдналася до радянського табору. Про ці часи також свідчать численні пам’ятники і споруди, типові для соціалістичного режиму.

Мозамбік, Мапуто

 

Але в цілому зараз це країна, що швидко розвивається, і мені дуже сподобалася тутешня якась така навіть латинська атмосфера. Відчуття у Мапуто точно були більш наближені до, скажімо, Бразилії, аніж до Африки.

Мозамбік, Мапуто

Мозамбік, Мапуто

Мозамбік, Мапуто

Мозамбік, Мапуто

Мозамбік, Мапуто

Мозамбік, Мапуто

 

Загалом дуже гарне місто.

Мозамбік, Мапуто

***

Пляж Тофо (Tofo Beach)

Наступного ранку за мною заїхав водій та відвіз в аеропорт, де я сів на свій рейс до узбережжя.

Літак був уже значно меншим, але це ніяк не впливало на привабливість стюардес.

 

Пролітаючи над периферією, довелося спостерігати уже зовсім інші пейзажі країни. Окраїни Мапуто – це звичайні нетрі, яких вдосталь по всьому Чорному Континенту.

А от берегова лінія тут – одна із найгарніших у всій Африці. Взагалі піщані пляжі Індійського океану значно симпатичніші, ніж бурхливе узбережжя Атлантичного океану. Можете просто порівняти картинки з розповідей про Занзібар (Танзанія) на сході та Сенегал чи Бенін на заході.

 

Аеропорт знаходиться в містечку Інхамбане (Inhambane), а пляжне селище Tofo Beach буквально за 20 км звідси. Тут вже панує типова відпочинкова прибережна атмосфера.

Мозамбік, пляж Тофо

Я поселився у колоритному хостелі Fatima’s Backpackers.

Мозамбік, пляж Тофо

Мозамбік, пляж Тофо

 

Ось у такому бунгало.

Мозамбік, пляж Тофо

 

Хостел знаходиться прямісінько на пляжі буквально за 20 метрів від води.

Мозамбік, пляж Тофо

 

Tofo Beach є популярним курортом серед серферів.

Мозамбік, пляж Тофо

Мозамбік, пляж Тофо

Мозамбік, пляж Тофо

Більшість відпочивальників – білі південно-африканці, які уже добряче вклалися в тутешню інфраструктуру і часто надають перевагу саме цьому місцю у порівнянні з холодними водами біля Кейп Таун.

Мозамбік, пляж Тофо

Мозамбік, пляж Тофо

Мозамбік, пляж Тофо

 

Не можу з ними не погодитися.

Мозамбік, пляж Тофо

Мозамбік, пляж Тофо

 

Як і годиться у таких місцях, ввечері усі відпочивальники збираються в якомусь із барів, де грає жива музика, та весело проводять час, обмінюючись враженнями зі своїх мандрів.

Мозамбік, пляж Тофо

 

Оскільки Tofo Beach є відносно розкрученою туристичною точкою, то до послуг відпочивальників тут різноманітні активності. Багато хто виходить в море у пошуках китів та дельфінів. Але особисто я обрав дещо інше.

Мозамбік, пляж Тофо

Прокинувшись вдосвіта, смачненько поснідав та приєднався до цікавого туру.

 

Це так зване морське сафарі. Хоча вся подорож відбувалася у внутрішніх заплавах, а не у відкритому океані.

Мозамбік, пляж Тофо

 

Ми сіли у традиційний рибальський човен та під відкритими вітрилами вийшли у лиман.

Мозамбік, пляж Тофо

Мозамбік, пляж Тофо

 

За якийсь час дісталися до коси, одну з яких я бачив з ілюмінатора літака. Зранку під час відливу тут можна погуляти, хоча буквально за пару годин усю цю територію затоплює вода.

Мозамбік, пляж Тофо

 

Просто неймовірне відчуття: ось так пройтися по суші, яка невдовзі зникне. Навколо абсолютна чистота.

Мозамбік, пляж Тофо

 

Далі ми відплили трішки від коси та пострибали у воду, щоб подивитися на підводне життя. Це, звичайно, не Єгипет чи Панама. Але все одно цікаво.

***

Інхамбане (Inhambane)

Останні півдня у Мозамбік я провів у містечку Інхамбане, що є одним із найстаріших європейських поселень на східному узбережжі Африки. Власне про це свідчить архітектура центральної частини міста.

Мозамбік, Інхамбане

Мозамбік, Інхамбане

 

Особливо мене порадувала присутність вишуканих будинків середини двадцятого століття, виконаних у стилі конструктивізму. Щось подібне бачив у Котону, столиці Беніну.

Мозамбік, Інхамбане

 

Зайшовши перекусити у місцеве кафе, я записував влог…

… і вже буквально, коли збирався виходити, пролунав голос: «Ей, товаріщ». Виявилося, що місцевий полісмен навчався у Росії, коли Мозамбік дружила із Радянським Союзом. Ми перекинулися кількома словами і побажали успіхів одне одному.

 

Я сів у рікшу та подався в аеропорт, куди прилетів зі столиці кількома днями раніше.

 

Про саме летовище також вартує згадати. Його розмір настільки маленький, що прохід на виліт і приліт здійснюється через один внутрішній хол. Ще ніде такого не бачив.

 

Люди просто на вулиці за столиками очікують, коли прилетить їх літак, вийдуть пасажири та вони зможуть зайняти ще теплі місця.

 

Я також зручно вмостився та з приємністю, потягуючи холодне пиво, згадував попередній місяць та всі пригоди, що трапилися зі мною у Зімбабве, Замбії, Малаві та Мозамбік.

І зараз, пишучи ці рядки, я наче вдруге переживаю той неймовірний час. Ехх. Далі буде…

Support and Follow events in UkraineMore Info