Сімейна подорож на лижі в Тіроль, Австрія (Що, Куди, Як та Скільки)

Останнім часом я почав значно більше часу проводити з сім’єю. А ще ми відродили традицію спільних подоржей. Зокрема, минулого травня всі разом ходили на яхті між осровами у Греції, а у вересні ми з татом підкорювали Гімалаї у Непалі.

Тож новий 2020-й рік вирішили також почати разом та зібралися відкрити зимовий катальний сезон десь в Альпах. Вибір припав саме на Тіроль в Австрії, оскільки це один із найкращих регіонів для зимового відпочинку. Що там, куди, як і по скільки розповідаю у цій статті.

А для початку відео з поїздки для затравки.

***

Добирання

Тіроль знаходиться у західній частині Австрії, тонкою смужкою землі розділяючи між собою Німеччину й Італію. Багато моїх колег їздять туди на авто. Але це понад 1000 км дороги зі Львова. І при нормальному темпі доведеться виділити по два дні у кожному напрямку лише на добирання.

Значно краща альтернатива – це переліт у Меммінген, який ще називають Мюнхен-Захід, звідки до Львова літає РаянЕйр, а до Києва – ВізЕйр. Меммінген, що у Німеччині, лежить у передгір’ї Альп і звідти їхати у серце Тіролю раптом дві години.

Приємним бонусом в такому разі може стати візит у відомий замок Нойшванштайн, що лежить пару кілометрів у бік від основної дороги.

Квитки обійдуться у кілька десятків євро в обидва боки, а летіти всього ~2 години. Там відразу в аеропорту береться авто на прокат і вуаля. Загалом наша дорога з хати у Львові до будиночка в Альпах зайняла всього 5 годин. І для чого люди так мучаться з переїздами по два дні?

Також хочу зазначити, що я спакував із собою все спорядження (1 сноуборд, 2 пари взуття, 2 шоломи) та навіть умудрився зареєструвати його як спортивне, що на 10 євро дешевше, ніж лижі. Ну, сноуборд – це ж не лижі, правда?

Окрім бордового спорядження також вдалося запхати у чохол деякі речі. А решта помістилося у наші спеціалізовані гірськолижні рюкзаки Osprey Kamber, якими обзавелися в мережі магазинів туристичного спорядження Gorgany. Щоб зрозуміти, наскільки цей рюкзак крутий, подивіться коротенький огляд у відео, що починається з 15:08 хв.

***

Долина Пітцталь (Pitztal)

Тіроль – це доволі велика область, де практично кожен другий схил гори має свій підйомник та окремий курорт. Тож є сенс обрати для себе якусь одну долину і досліджувати територію в межах цієї місцевості. Особисто я розглядав курорти на сайті Skiresort.info.

Вибір впав на долину Пітцталь (Pitztal), яка функціонує як одна велика туристична зона, що складається з кількох альпійських сіл, трьох гірськолижних курортів та в цілому є привабливим місцем. Особливо мене приваблював тутешній найвисокогірніший зимовий курорт у цілій Австрії, але про це згодом.

Вхідним містечком у долину Пітцталь з автобану є Імст (Imst).

Звідси регулярно ходять автобуси, що з’єднують між собою усі навколишні села та гірськолижні витягти. Зрештою, жити можна будь-де, навіть якщо ви без авто, оскільки пересуватися навколо немає жодних проблем. За годину можна добратися куди завгодно, хоча на власному авто, звичайно, зручніше.

Чим ближче до підйомників, тим дорожче. Перші три ночі ми жили у гестхаусі, що знаходиться на території справжньої ферми.

У селищі Арцль (Arzl). Це перше село при в’їзді у долину.

А далі через те, що все було заброньовано, перебралися в сусідній Єрзенс (Jerzens), що знаходиться акурат під витягом на курорт Гохцайгер (Hochzeiger).

В обох випадках умови були дуже комфортні: з окремими спальними кімнатами для пар, укомплектованою кухнею та безкоштовним паркінгом. А у першій місцині навіть була сауна. По цінах розписую усе вкінці.

***

Де кататися?

У долині Пітцталь є три гірськолижні курорти: Гохцайгер (Hochzeiger), Ріфзе (Rifflsee), Льодовик (Gletscher). І кожен з них має свою особливість.

Гохцайгер (Hochzeiger)

Спочатку ми пішли на розвідку до найближчого курорту.

Подивилися де всі, окрім мене, можуть взяти спорядження напрокат.

Ціни: 30-40 Євро/день за повний комплект, залежно від категорії якості. Все максимально автоматизовано і сервіс на висоті.

Ознайомилися з цінами на скіпаси. 45 Євро/день для дорослого та безліч інших опцій залежно від віку та часу придбання квитка.

Та поїхали на центральну станцію ось такою вагонеткою.

А там — краса.

Дехто приймає сонячні ванні та відпочиває, насолоджуючись навколишніми пейзажами.

А дехто активно катається по численних схилах.

Знайдеться чим зайнятися і для тих, хто не лижник чи сноубордист.

Я ледве дочекався наступного дня, щоб ознайомитися з цим курортом краще.

Тут 45 кілометрів різних трас, а найвища станція знаходиться на висоті 2500 метрів над рівнем моря.

Загалом це курорт середньої величини. Він вважається одним з найкращих у своєму класі, де кожен знайде прийнятні спуски для себе. Коротше кажучи, суцільне задоволення.

Льодовик (Gletscher)

Після двох розминочних днів на Гохцайгер, ми поїхали на Pitztal Gletscher (Льодовик), що є найвисокогірнішим лижним курортом у цілій Австрії. Щоб дістатися до його підніжжя, варто проїхатися у кінець долини, аж поки дорога не впреться у майже вертикальну гору.

Там усі перевдягаються у катальне взуття, лишають авто і переходять у вагончик, який через тунель у скелі піднімає людей на нижню станцію, що знаходиться на висоті ~2800 метрів.

А там вже зовсім інший світ.

Катальний сезон на льодовику стабільно триває з вересня по травень і можна бути впевненим, що снігу тут багато завжди. А піднявшись на верхню станцію (~3500 м.н.м.), взагалі голова йде обертом від усієї краси навколо.

Ну і, звичайно, слів мало, щоб описати тутешнє катання. Я, звісно ж, їздив по цілині. Як казали інструктори: «На свій страх і ризик». Але інакше просто не можу.

Моя сестричка Анничка також зацінила тутешню якість їзди.

***

Чим ще зайнятися?

Якщо ви не лижник чи не сноубордист, то не хвилюйтеся. У Тіролі знайдеться чим зайнятися кожному.

Перш за все, завжди можна відвідати один із місцевих барів, що наглухо забивається людьми, які от-от спускаються з гір під вечір.

Але значно цікавіше проїхатися навколишніми теренами та краще роздивитися місцевість. Зокрема, ми виділили один день на те, щоб катнутись в сусідні Швейцарію та Італію в межах одного кільцевого маршруту, довжиною лише ~250 км.

Основна долина Тіролю вздовж річки Ін тягнеться з Швейцарії.

Зовсім швидко можна опинитися в іншій країні. Здавалося б, яка тут різниця. Хоча насправді Швейцарія принципово відрізняється від Австрії. Це відразу видно по інфраструктурі й тутешній архітектурі. Кожен будинок тут нагадує маленьку фортецю.

Є, звичайно, і справжні фортеці.

Поряд Італія, а саме німецькомовного регіону Південний Тіроль, який свого часу перебував під юрисдикцією Австрії. Тут вже значно нижче, тепліше та й в принципі – інший світ з притаманною для італійців халтуркою.

У будь-якому разі, це одне із багатьох місць, куди можна і варто поїхати, якщо базуватиметеся у Тіролі.

***

РЕЗЮМЕ

Ну, що я можу сказати. Тіроль, Австрія та все, що тут є – це вже рівень, адже все пізнається у порівнянні. В той же час висока якість коштує відповідно. Ось наші витрати за тиждень перебування в описаному регіоні (на пару):

240 Євро – квитки на літак
180 Євро – оренда авто
303 Євро – проживання (якщо рахувати лише нас двох)
104 Євро – бензин
211 Євро – скіпаси
130 Євро – харчування у кафе та ресторанах
63 Євро – купівля продуктів у магазинах
30 Євро – інші покупки

Разом – 1261 Євро за чудовий тиждень в Альпах.

Сподіваюся вам була корисною ця публікація. Обов’язково перегляньте відео, де я також все методично подаю про цю мандрівку в Тіроль. Ну, і буду радий відповісти на додаткові питання, якщо бажаєте щось уточнити. Успіхів та гарного вам катання.