Найбагатша країна світу – Катар

А ви знаєте, якою є найбагатша країна світу? Багато хто би відразу подумав про США, Японію чи якісь інші західноєвропейські країни. І частково це правда, адже економіки цих заможних держав і справді серед найбагатших у світі.

А втім, при визначенні багатсва прийнято брати метрику не загальної величини економіки, а радше співвідношення цього об’єму до кількості мешканців. Інакше країни з великим населенням мають колосальну перевагу. Скажімо, загальне ВВП Індії знаходиться на п’ятому місці у світі. Але багатою цю країну назвати складно.

У будь-якому разі перше місце у списку ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення займає Катар і сягає аж 130 000 доларів США на рік. Для порівняння: в України цей показник заледве дотягує до 10 000 і ми знаходимося аж на 111 місці, акурат між Йорданією та Філіппінами. Ну, хоча б число гарне.

Недавно по дорозі в Австралію мені вдалося побувати у Катарі. Тож пропоную і вам оглянути цю країну. Принаймні віртуально. Для початку, як завжди, відео.

А далі стаття з фото…

***

Геополітика Катару

Катар є однією з крихітних арабських держав Перської затоки. У них там своя тусовка. Іншими є Кувейт, Бахрейн, трохи більші Об’єднані Арабські Емірати та Оман, а також місцевий гігант – Саудівська Аравія.

Усі ці держави ще 50 років тому за рівнем економічного розвитку знаходилися ледь не у Середньовіччі. А зараз є потужніми гравцями міжнародних глобальних процесів. Звичайно, що правила диктує нафта, але й грамотне адміністрування теж.

Також їх об’єднує спільне минуле, але в сучасному часі герой цієї публікації стоїть осторонь своїх побратимів. Решта сусідів на чолі з Саудівською Аравією вважають, що Катар підтримує ісламських екстремістів та уже пару років не ведуть із ним жодних відносин, наклавши при цьому економічне ембарго.

При цьому Катар якось викручується та ще й умудряється диктувати умови й активно впливає на світову політику. Скажімо, медіахолдинг Аль-Джазіра є одним із найвпливовіших у світі, а Катарські Авіалінії, якими, до речі, я летів, декілька років поспіль отримували звання найкращої авіакомпанії світу.

Додайте до цього активну медіаторну позицію у міжнародних військових конфліктах, колосальні інвестиції в мистецтво, а також Чемпіонат світу з футболу 2020 – і ми маємо справжнього гігантського карлика, який непропорційно впливає на світ у порівнянні до свого розміру.

Це захоплює, і мені дуже цікаво було подивитися, як там усе влаштовано.

***

Доха – перші враження

Між перельотами у нас було дві ночі, що в принципі ок для того, щоб хоч якось роздивитися місто. Спершу ми поїхали в Національний Музей Катару, що знаходився неподалік від нашого готелю.

Колосальна споруда, яка за задумом архітектора повинна нагадувати троянду пісків, кристал, що зустрічається у місцевій пустелі. А ще це було дуже корисно для Мартусі та розвитку її проекту Галерея 101.

Ми не заходили дивитися на експозиції всередину, а натомість оглянули музей ззовні та його внутрішній двір.

Сама Доха викликала у мене двоякі враження. Тут дуже важливим є місце перебування. Скажімо, левова частина міста виглядає так, наче десь у Каїрі. Незавершені вулиці, купа будівельного бруду, хаотично припарковані авто і лише чоловіки на дворі. Так відразу і не подумав би, що це найбагатша країна світу.

***

Район Аль-Дафна

Хоча зовсім поряд знаходиться симпатична набережна, звідки відкривається чудова панорама на діловий центр міста з численними хмарочосами.

Туди доволі легко добратися на сучасному метро, яке відкрилося всього пару місяців тому. Ціна разового проїзду в метро становить 3 Ріали, тобто десь 20 гривень.

Все доглянуто і гарно працює. Пересуватися таким чином по місту саме задоволення.

А це вже сам район Аль-Дафна, де сконцентровано більшість хмарочосів мегаполісу.

Як бачите, людей наколо негусто.

Тут мені пощастило натрапити на парочку місцевих, які, мабуть, перебігали з одного офісу в інший.

***

Пустеля

Уся країна добре пристосована до автомобілів і вибратися за місто не проблема. Побувати в Катарі та не поїхати в пустелю було б харамом (гріхом). Тож ми вибралися на захід сонця до пісків разом із нашою коліжанкою Мартою та її хлопцем.

Виявилося, що дюни на південь від міста знаходяться поряд з величезними рафінеріями. Доволі цікаве поєднання.

Як би там не було, а захід сонця в пустелі один з тих ліпших.

***

Сук – історичний центр міста

Будь-яке місто на Близькому Сході має свій сук (souq), тобто великий базар, що зазвичай слугує центром всіх основних подій у місті.

В Досі сук такий уже дуже окультурений. Числені мешканці міста виходять на вулицю та розбігаються по кафешках. Ми завітали у кафе під назвою “Троянда Пустелі”, яке відкрила українка. Зараз тут неформальний центр слов’янської спільноти Катару.

Також заскочили в іранський ресторан…

… та й загалом гарно прогулялися місцевими вуличками.

Як не крути, а вночі такі міста виглядають дуже симпатично.

На одній із площ відбувалося святкування дня незалежності Кувейту, що пригадало мені про візит в цю країну.

***

Катара – культурне селище

На свій відносно невеликий розмір у Досі насправді є багато чим зайнятися. Зокрема, на особливу увагу заслуговує культурне селище Катара, що знаходиться на півночі міста.

Це окремий район з різноманітними галереями, музеями та іншими культурними осередками, де поціновувачі мистецтва можуть легко зависнути на пару днів.

Усе збудовано під старовину! І хоча автентики тут не відчувається, добре, що є такі місця, які контрастують з надсучасними хмарочосами.

Там же ми зустріли нашу давню подругу Галю, котра проживає у Катарі вже 7 років. Щасливо вийшла заміж та виховує сина. До речі, у мене є інтерв’ю з Галиною п’ятирічної давності про те, як вона потрапила у Катар і як виглядає життя стюардеси.

Північна частина міста значно відрізняється від південної. Власне, тут і проживає наша колега.

***

Перлина – ще один район міста

Галя повезла нас у ще один цікавий район міста – Перлина. Це щось подібне до Пальми в Дубаї. Практично ціле окреме місто, збудоване на штучних островах. Як не крути, а найбагатша країна світу може собі це дозволити.

Як і їх еміратські колеги, катарці дуже люблять робити копії на відомі місця. Тож збудували собі власну венецію, де кожен охочий може винайняти житло. Цей район зокрема облюбували експати.

***

РЕЗЮМЕ

Незважаючи на те, що Катар – це найбагатша країна світу, не можу сказати, що хотів би тут жити. Беззаперечно такий розклад багатьом підходить і безліч людей приїжджають сюди у пошуках можливостей. Але мені особисто тут трохи бракує душі. Можливо, це мої власні упередження, хтозна.

Як би там не було, цей коротенький візит виявився доволі пізнавальним та цікавим. Вдалося відвідати друзів, які у мене є по цілому світі, і просто класно провести час.

Бюджет

Ціни тут доволі прийнятні. Скажімо, наш готель коштував ~50 доларів за ніч, поїсти можна від $5 і вище, а транспорт більш ніж доступний. Наприклад, таксі в аеропорт коштувало майже $8. В принципі, цілком норм, як на найбагатшу країну світу.

Впевнений, що ще сюди повернуся десь між перельотами у світі. А тим часом, готую матеріал про Австралію, куди ми подалися згодом.