Цей туристичний рік однозначно пройшов під лозунгом #МандруйУкраїною. Ще ніколи українці так активно не подорожували власною державою. Чого лише вартує зростання інтересу до Херсонщини, яка раніше відгравала радше транзитну роль.
Так само підтягуються й інші регіони країни, де виникають свої окремі локальні ініціативи, спрямовані на розвиток внутрішнього туризму. Однією із таких спільнот є Форум Лідерів Думок у Запоріжжі, організатори якого об’єдналися заради розвитку громадянського суспільства в місті.
Одним із напрямків їхньої діяльності є популяризація Запоріжжя, як туристичного напрямку. Для цього на останні вихідні літа (29-30 серпня) вони запросили п’ятьох тревел-блогерів, щоб ті оглянули туристичні принади Запоріжжя. Цими героями стали: Марія Себова, Яна Метьолкіна, Тарас Ковальчук, Владислав Хільченко, а також ваш покірний слуга 🙂
Хто б міг подумати, що в індустріальному Запоріжжі є стільки всього цікавого з точки зору мандрів. Не вірите? Тоді читайте цю статтю далі…
***
Орієнтація
Для кращого розуміння Запоріжжя й того, що воно може запропонувати туристу, я б поділив його на чотири окремі райони, кожен з яких має свою ізюминку.
- Хортиця
- Старе місто
- Соцмістечко
- Центр
Я прилетів у Запоріжжя колоритним пропелерним літаком від Мотор Січ з Києва. На жаль прямих рейсів зі Львова ще немає. Хоча в принципі графік непоганий і можна знайти зручні стиковки. Квиточки обійдуться десь від 5000 грн у два боки зі Львова. Просто гляньте комбінації на skyscanner чи в іншому пошуковику.
В перший же день провів презентацію своєї книги Формула Продуктивності для місцевої спільноти, а також відвідав Туристично-Інформаційний Центр, який мене приємно вразив.
Добре, що є такий заклад. Це відразу вказує на серйозність підходу місцевої влади до розвикту туризму. А тепер про все по черзі.
***
Острів Хортиця
Мабуть найвідоміший острів України, а заодно і місце, яке часто асоціюється із Запоріжжям. До слова, Хортиця також є найбільшим річковим островом Європи. Це справді унікальна місцина, зважаючи на своє положення фактично посеред урбаністичного центру.
Насправді це окремий туристичний напрям, де є можливість займатися купою різних цікавих справ.
Більшість з вас знає про Хортицю, як місце козацької слави. Там є класно відбудована репліка Зопорізької Січі, де кожен бажаючий може ознайомитися з тим, як раніше жили козаки.
Але наспраді на цьому місці ніколи Січі не було. Одне із семи історичних поселень козаків на Дніпрі знаходилося на малесенькому острові поряд із Хортицею (див зліва на карті), що тепер зветься островом Байда, де у середині 16 століття знаходився замок Байди Вишневецького.
В будь-якому разі сучасна Хортиця відграє важливу історичну роль і нагадує з якого ми роду. Сучасні козаки щодня влаштовують інтерактивні демонстрації володіння зброєю та коротко й цікаво пояснюють деякі фрагменти тодішнього війського побуту.
Вони навіть мають свій інстаграм профіль (@sichovicozaks). Тож рекомендую підписатися, а також завітати на їхній перформенс при нагоді.
Окрім козацької тематики на Хортиці є купа варіантів для проведення активного відпочинку. Але давайте про це після того, як завершимо історично-культурну тематику.
***
Старе Місто (Олександрівськ)
Сучасне Запоріжжя бере свій початок від Олександровської фортеці, що була заснована тут в кінці 18 ст. Після того, як Росія пробила вихід до Чорного Моря, фортеця втратила свою військову роль, хоча на її території продовжувало існувати містечко Олександрівськ, яке носило радше провінційний характер.
Нове життя у місто вдихнула залізниця, що пройшла через Олександрівськ в кінці 19 ст. З того дореволюційного часу залишилося немало цікавих будівель, які розташовані у південній частині сучасного міста.
Історичний екскурс Запоріжжям проводив місцевий краєзнавець та громадський діяч Роман Акбаш. Тож, якщо будете у Запоріжжі, щиро рекомендую звернутися саме до нього.
***
Соцмісто
З приходом радянської влади і стартом нової економічної політики (НЕП) навколишні села було об’єднано в єдине велике місто, яке власне і отримало сучасну назву – Запоріжжя. Завдяки форсованій індустріалізації місто переживає небачений розвиток.
Будуться нові підприємства, наймогутнішим з яких мабуть стає колосальна дамба Дніпрогес. А поряд зводиться цілий район за інноваційними принципами того часу з думкою про нове життя у світлому комунізмі. Соцмісто стає своєрідним урбаністичним взірцем не лише для всього СРСР, але й цілого світу. До речі зараз піднімається питання про внесення соцміста до списку ЮНЕСКО.
В основу покладені ідеї того, що в межах цього району “совєтський таваріщ” повинен вирішувати усі свої життєві потреби. Окрасою соцміста стає цей квартал.
(фото з retro-zp.blogspot.com)
Масштаб цього задуму складно усвідоми, якщо просто прогулятися вуличками райони, що потроху перетворюється в нетрі.
Наразі можна лише здогадуватися, як тут все було організовано.
Але в будь-якому разі конструктивіська архітектура 30-х років двадцятого слоліття вражає.
***
Центр
В 50-60х роках СРСР все ще продовжував свій бурхливий розвиток до світлого комунізму. На хвилі ейфорії перемоги у Другій Світовій Війні народний дух та економіка перебували на піку, а Запоріжжя, як і решта індустріальний гігатнів потужної машини, продовжувало рости.
Майже чере все місто було прокладено колосальний проспект довжиною понад 10 км, який став одним із найдовших у Європі. Зараз він носить назву Соборності, хоча ще навіть до 2016 року називався проспектом Леніна.
В післявоєнний період тут почали зводитися нові будинки у стилі Сталінського Ампіру. Колосальні масивні споруди, подібні до тих, які можна бачити на Хрещатику в Києві.
Середня частина проспект фактично і є центром сучасного Запоріжжя. Тут знаходиться більшість каферок, локальних бізнесів, адміністративні споруди та відбуваються основні заходи міста.
Але достатньо буквально пройти одну арку і зануритися у внутрішній дворик, як ви знову потрапляєте наче в інший світ. Квартири на проспекті видавали еліті (якщо так можна сказати про радянський період), а в бічних вулчиках жили звичайні пролетарі.
В будь-якому разі все це є відображення тих конроверсійних часів.
***
Сучасне Запоріжжя
Кажуть, що економічну динаміку міста можна визначити за кількістю кранів на горизонті. Так ось, кранів у Запоріжжі я побачив зовсім небагато. Серед масштабних будівництв в очі кидається хіба новий міст, який не можуть завершити уже дюжину років.
А ще милує око готель Хортиця-Пелес, де нас розмістили організатори.
Впевнений, що з такими людьми та місцевою спільнотою “зірковий час” Запоріжжя не за горами.
***
Острів Хортиця (туристичний)
Весь острів є національним заповідником і вартує окремого візиту. На чудовому сайті ostriv.org можна знайти купу цікавої інформації та підібрати для себе ті активності, що цікавлять саме вас.
Зокрема, ми займалися наступними справами:
Помилувалися крутими берегами з води на приватній party-баржі.
Власником цього катеру виявився місцевий винороб, котрий має ціле господарство на протилежному березі Дніпра в місцевості Бабурка.
Тут проводяться дегустації, а також можна просто помилуватися красою традиційної центрально-української оселі.
І ну і звичайно варто придбати вино, щоб підтримати таку класну ініціативу та й потішити себе і друзів. Див – instagram.com/baburka_villa_del_vino.
Місцеві дніпровські кручі облюбували собі скелелази клубу instagram.com/rocknropejt/. Вони часто тут займаються, а також раді забезпечити такий досвід всім бажаючим. Маршрути для початківців піднімаються до 20 мтерів над водою. І повірте, це захоплює подих та додає нових навичок до вашого життєвого арсеналу.
В принципі на Хортиця притягає ентузіастів з абсолютно різних сфер діяльності. Спражній оазис посеред великого міста. Це місце сили.
Кульмінацією стала вечірня екскурсія на каяках до самого Дніпрогесу. У них є цілий річковий клуб, де можна орендувати все спорядження та чудово проводити час на воді.
Просто неймовірний досвід.
***
РЕЗЮМЕ
Не зважаючи на те, що я побував у понад 120 країнах світу, можу з впевненістю сказати, що Запоріжжя має чим похвалитися і однозначно заслуговує на вашу увагу. Звичайно подані тут цікавинки є лише невеликою частиною місцевих красот.
Чого лише вартує музей техніки Фаетон, де зібрана найбільша в Україні колекція ретро-автомобілів.
А ще є плавні, броварня Синя Білка та купа інших “міцевих перлин”.
Щиро вдячний моїм колега блогерам (Марія Себова, Яна Метьолкіна, Тарас Ковальчук, Владислав Хільченко), з котрими розділив цей час, а також дівчатам з оргкомітету Форуму Лідерів Думок.
Ви справді молодці. Рухаєте позитивні тенденції і розвиваєте місто. Саме за такими шаленими, амбітними і відкритими людьми майбутнє наших міст і держави. Впевнений, ще обов’язково почуємо та десь перетнемося. Так тримати.
Спасибо, Орест, приятно читать теплые слова о нашем городе. Вы смогли уловить его изюминки и очень правильно разделили на четыре района, в каждом из которых есть что посмотреть. Как жаль, что я не знала о приезде блогеров. Это все-таки событие для любителей путешествий. Хотела бы пообщаться. Я тоже увлеклась внутренним туризмом. Изучаю разные локации Запорожья, хочу увидеть Олешковские пески и другие красоты Херсонщины.
Херсонщина поряд із вами. Що заважає вам туди потрапити?
Оресте, дякую за теплі відгуки про наше місто, але на жаль наш центральний проспект носить назву просто Соборний,а не Соборності, як хотіли багато мешканців Запоріжжя
Дякую за ремарку.