Є один такий древній народ у світі – курди. До слова це одна із найбільших у світі націй, що не має власної незалежної держави. Фактично історичний Курдистан поділений між чотирма сучасними країнами, а саме: Туреччина, Іран, Сирія, Ірак.
Століттями курди піддавалися гонінням та асиміляції з боку домінуючих культур. Та, не зважаючи на складну долю, зараз їх налічується майже 40 мільйонів. ~20 в Туреччині, ~10 в Ірані, ~5 в Іраку, ~3 у Сирії та ще трохи порозкидано по світу.
І лише в Іраку курди мають широку автономію, яку здобули 30 років тому, продовжуючи відстоювати досі. У них свій уряд, дипломатія і навіть армія. Фактично Іракський Курдистан функціонує, як незалежна держава, хоча і не визнана ООН.
Я вже давно цікавився курдами та їхньою культурою. І ось пртягом недавнього пакетного відпочинку в Туреччині вирішив врешті реш туди поїхати і побачити все на власні очі.
Як все було, дивіться у цьому відео…
.., а також читайте у статті…
***
Хто такі кудри?
Це окремий народ, що відноситься до Перської етно-лінгвістичної групи (як українці до слов’ян), що уже багато століть населяє центральну частину Близького Сходу.
У них своя курдська мова. А користуються курди у письмі арабським скриптом.
В цілому їхня історія та геополітичне становище дуже нагадує мені українців. От тільки нам значно більше пощастило. 20 мільйонів курдів в Туреччині і досі не мають права навчатися рідною мовою в школах. До слова «курдське питання» є одним із ключових каменів спотикання Туреччини на шляху до членства у Європейському Союзі.
***
Що таке Іракський Курдистан?
У 1991 році під час війни у Перській Затоці (Буря в Пустелі) курди, які складали ~20% населення Іраку, скористалися ослабленим режимом Саддама Хусейна і проголосили власну національну автономію.
З того часу Іракський Курдистан розвивається значно динамічніше ніж решта країни, будучи відносно стабільним та безпечним місцем для життя і ведення бізнесу. 80% економіки тримається на нафті, а частковий суверенітет забезпечується величезною військовою базою США.
В результаті війни у Сирії, курдські сили зараз контролюють порядка 20% території країни. А ще у 2017 році був проведений референдум за незалежність із позитивним голосом у понад 92%. Єдиною державою, що офіційна визнала референдум став Ізраїль.
В будь-якому разі курди продовжують боротьбу за своє самовизначення і цілком ймовірно, що протягом наступних років світ побачить ще одну незалежну державу.
А наразі пропоную вам проїхати Курдистаном разом зі мною (хоча б віртуально). Ось карта мого тамтешнього пересування.
***
Як потрапити в Іракський Курдистан
Віза
Громадяни ЄС, США та ряду інших країн Першого Світу можуть вільно відвідувати Іракський Курдистан. Натомість українцям потрібна віза, яку я думав доволі складно виробляти.
Але на щастя мій колега Констянтин Ліорек, з котрим ми разом подорожували Західною Африкою (див. Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Кот д’Івуар, Гана) підказав «короткий хід».
Для цього варто звернутися в дипломатичне представництво у Польщі.
Biuro Pełnomocnika Rządu Regionalnego Kurdystanu w Polsce
Office of the Representative of Kurdistan Regional Government to Poland
Aleje Jerozolimskie 53 00-697 Warszawa
+48 22 622 22 37
poland@gov.krd
www.poland.gov.krd
Написати на мейл, вказавши намір відвідати Іракський Курдистан.
Мені оперативно відповіли та надіслали ось ==> таку форму.
Також вам вкажуть реквізити для оплати. Ціна розгляду заявки всього 10 Євро.
Через 4 днів я отримав позитивну відповідь з таким підтвердженням.
Це треба роздрукувати, щоб показати на кордоні. З цим документом можна перетинати сухопутний кордон з Туреччини, а також летіти напряму в Ербіль (основне місто регіону).
Транспорт
Квитки на літак в Ербіль доволі дорогі. Від 300$ в одну сторону з/до Стамбулу. Тому, є сенс летіти з/до міст у Пд-Сх Туреччині, звідки регулярно ходять комфорті автобуси в Іракський Курдистан.
Найближчий аеропорт до кордону Sirnak. А найцікавішими турецькими містами, звдіки зручно добиратися є Газіантеп, Санліуфра, Діярбаркір та Мардін.
Тест на COVID
Оскільки я подорожував у час пандемії, то на кордоні всі пасажири в примусовому порядку повинні зробити тест на Ковід. Ціна 50$. Насправді це радше фікція, коли просто беруть мазок з горла, щоб заробляти додаткові гроші.
Скориставшись порадою представницва Курдистану в Польщі я зробив тест на Ковід ще будучи в Туреччині. Але курдським прикордонникам це було до лампочки. Тож довелося робити знову.
***
Добирання
Особисто я їхав з Мардіну. Це колосальне місто на Південному-Сході Туреччини, що розташовується на схилі гори з неймовірним видом на долину Месопотамії.
Я ще обов’язково якось напишу про подорж цією частиною Туреччини. А наразі фокус на курдах. Там у готелі я познайомився з цікавою парою Діяром та Ебру. Він курд – вона туркеня.
Як і багато інших місцевих туристів, вони приїхали в Мардін на вихідні, оскільки це популярний напрямок. Ми душевно поспілкувалися про різні справи та побажали одне одному успіхів.
Я сів на автобус та подався в путь. Одним із пасажирів виявився Іван, хлопець із Молдавіїі, котрий уже пару років працює у Ербілі дизайнером в архітектурній фірмі.
На кордоні все дуже цивілізовано. Усі процедури пройшли десь за дві години.
Перше, що мене вразило – це інфраструктура. Широчезні рівні автобани. Але от 5-кілометрового тунелю крізь гору я точно не очікував там побачити.
Близько півночі (12 год з Мардіну) наш автобус прибув у Ербіль. Іван підкинув мене на таксі у готель, який я раніше забронював на букінгу. А саме – Janet Bludan hotel. 25$ замість 40$ на стійці.
***
Ербіль
Перші враження
Відіспавшись, я смачно поснідав та вийшов на вулицю роздивлятися що й до чого. На перший погляд атмосфера нагадувала мені щось подібне до Ірану. Зрештою, як я і говорив курди відносяться до перської групи народів.
На відміну від Туреччини, де всі притримуються правил карантину та ходять у масках на вулиці, тут я не бачив такої жодної людини. Ситуація дуже спокійна. Люди доброзичливі та залюбки фоткаються. Не те, що в Африці, де за таке можуть кинути камінь.
Загалом відчуття дуже позитивні. Клімат і енергетика просто супер.
Цитадель
Окрасою Ербілю є цитадель, що знаходиться в самому серці міста. Це одне із найстаріших місць на Землі, де без перестаку вже понад 6000 років мешкають люди.
Я роками споглядав картинки цієї величної споруди. І ось я тут. В це було складно повірити.
На превеликий жаль вхід у цитадель був зачинений, як мені пояснили, у зв’язку з пандемією. Я пройшовся по периметру, але інших варіантів потрапити у середину не знайшов. Лише можна уявити яких зусиль потрібно було докласти, щоб взяти цю твердиню штурмом у давні части.
Музей Освіти
Неподалік цитаделі знаходиться музей освіти, де мене прийняли, як поважного гостя. У цьому приміщенні знаходилася перша школа в Курдистані. Директор провів мені екскурсію та розповів про дисидентів та національну еліту, яку свого часу винищили домінуючі режими.
Я пояснив, що чудово його розумію, та поділився деякими фактами з історії України.
Базари / Торгові Центри
В Ербілі функціонує базар у класичному для Близького Сходу вигляді, де можна придбати абсолютно все. Від горіхів до золотих прикрас.
А крім того, потрохи виростають сучасні торговельні центри, які нічим не поступаються тим, що є в Дубаї.
Решта міста
В архітектурному плані більшість міста доволі скромна. Це і не дивно через тривалі військові дії у недалекому минулому.
В той же час вимальовуються нові райони і виглядає все багатообіцяюче.
Ввечері багато людей (переважно чоловіки) виходять на вулицю та сідають в численних кафе, спілкуючись про життя та інші побутові справи.
Інколи можна зустріти насправді цікавих персонажів.
Білшість курдів мусульмани. Але є серед них і ті, хто сповідують інші релігій. І християнство також. Більшість спільнот проживають в окремих кварталах. Скажімо у християнському районі працюють алкошопи і там всі затарюються пивом чи іншими напоями.
***
Сардар (гід та фіксер)
В Ербілі я познайомився з Сардаром. Він працює гідом, а також фіксером для ноземних журналістів чи інших офіційних делегацій. Тобто допомагає вирішувати всілякі питання, пов’язані з дозволами на зйомки, пропусками у певні місця та домовляється про зустрічі.
У зв’язку з специфікою такої діяльності Сардар дуже багато знає про історію та культуру свого народу, а крім того чудово орієнтується в геополітичних питаннях. Тож я обов’язково рекомендую до нього звернутися, якщо потребуватимете фахової допомоги.
Ось його прямі контакти:
- https://www.facebook.com/sardarmuhammad.abdullah
- https://www.instagram.com/kurdistan.and.iraq.tours/
- sardar1986@yahoo.com
- +9647503273209
Людина перевірена ?
***
Гори Курдистану
На півночі регіону знаходяться гори Загрос, що відділяють Іракський Курдистан від Туреччини та Ірану. В той це час через свою прохолоду та свіже повітня це основний напрямок для відпочинку всіх, хто проживає у жаркій посушливій долині Месопотамії.
Я домовився з Сардаром про невелику дводенну екскурсію найцікавішими теренами регіону. Тож ми сіли у авто і подалися у пошуках пригод.
Зовсім недалеко після виїзду з міста край дороги височіє цікавий форт часів Османської імперії.
Навіть на третій день я все ще не міг повірити, що в Курдистані такі дороги.
Взагалі вся країна доволі мілітаризована. Їхнє положення можна чимось порівняти з ситуацією Ізраїлю, при якій по всіх кордонах знаходяться потенційні вороги.
За годинку-дві дорога заходить в гори та починає петляти здоровенним каньйоном. Це частина історичної Hamilton road, яку ще у 1930х рр було прокладено під керівництвом офіцера Британської арміїі, щоб з’єднати тодішню територію протекторату Іраку з Персією.
Однією з місцевих цікавинок є водоспад, який навіть зображений на Іракських Динарах.
Такі місяця користуються особливою популярністю серед арабських туристів з Багдаду.
Натомість мене цікавило дещо інше. А саме каньйон біля містечка Rawanduz. Просто колосальне місце.
Навіть невеличкі регіональні дороги знаходяться в хорошому стані.
Ще однією окрасою є каньйон біля містечка Az Zibar.
Ну майже, як наші Заліщики.
Зовсім поряд знаходиться резиденція президента…
… і всюди навколо багато військових, хоча всі вони доволі дружні.
Тут навіть є ось такі класні готелі.
Хоча у селах люди живуть доволі скромно.
Тим не менше, це не заважає їм проводити гучні весілля на сотні осіб.
Місцева кухня – це взагалі окрема розмова. Наприклад, ось така вечеря коштувала нам лише 7 баксів на двох. І це при тому, що на фото ще не потрапив шашлик.
Нарід просто колосальний…
***
Акре (Acre)
На тутешній території є купа різних цікавих історичних містечок. Одне з них – Акре, що знаходиться на половині шляху між Ербілем та Догоком.
Центр міста нагадує маленький значно слабше розвинений Мардін в Туреччині, звідки власне і починалася моя подорож.
Простий дешевий сніданок разом з місцевими дядьками – це якраз той досвід, заради якого варто їхати у таку «глубинку».
***
Лаліш (Lalish)
Близький Схід є справжньою солянкою народів. Однією з найцікавіших місцевих спілнот є Єзиди. У них своя віра, мова та деякі інші риси, що відрізняють їх від Курдів. А в селищі Лаліш знаходиться основна єзидська святиня світу.
Тут я вперше побачив стільки жінок на вулиці. Чомусь курдянки своєю присутністю мене так не тішили.
Люди виглядають уже принципово інакше. Вони нагадали мені мешканців Кашміру, де я побував ще у 2010 році.
Там чудова енергетика. Обов’язково рекомендую відвідати при нагоді.
***
Інші Терени
Крайня північна частина Іракського Курдистану, що межує з Туреччиною, є доволі непередбачуваним місцем. У горах і досі перебувають збройні формування PKK (Робочої Партії Курдистану), яка вже пару десятиліть бореться за незалежність країни.
Міжнародна спільнота визнала PKK терористичною організацією, хоча це своєрідний еквівалент УПА в часи радянської окупації. Час від часу бійці PKK здійснюють атакати на прикордонні території сусідніх Туреччини та Ірану, через що в тутешніх місцях посилена військова присутність.
В будь-якому разі це не зупинило Сардара розвідувати нові гірські шляхи.
Також вочевидь це не сильно бентежить інших людей, які цілими сім’ями проводять вихідні ось на таких пікнік-зонах.
Навколо насправді дуже багато гарних місцин. Чого лише вартий цей струмок.
***
Амеді (Amedi)
Останнью моєю відвіданою локацією в Курдистані стало древнє місто Амеді (Amedi), що нависає над навколишньою долиною, через яку раніше проходив один із сегментів Шовкового Шляху.
Зовсім недавно до міста проклали автомобільну дорогу, хоча раніше потрапити в це місто-фортецю можна було лише через цю історичну браму.
На кінець дня Сардар повіз мене у Догок, третє найбільше місто Іракського Курдистану, що знаходиться на три годинии їзди ближче до турецького кордону ніж Ербіль.
Там я уже сів на автобус назад в Туреччину. Але перед тим ми ще застрягли у трафіку, оскільки це був вихідний і люди поверталися з гір до дому. Я у Львові по Стрийській трасі в неділю ввечері 🙂
***
РЕЗЮМЕ
Це була просто неймовірна подорож. Особисто я багато чого зрозумів, побачив та переосмислив. Курдистан показав мені наскільки з історичної перспективи українцям пощастило мати власний клаптик землі під сонцем. Тож треба це цінувати, друзі.
Люди, яких мені підкинула доля, надовго залишаться у моїй пам’яті і я маю надію, що якось ще повернуся в Іракський (а може вже і ні) Курдистан.
Але це не кінець історії, друзі… Щоб вилетіти назад до Львова я приїхав у Діярбаркір (Туреччина), що вважається неофіційною культурною і духовною столицею всіх курдів світу.
А там я знову цілком випадково зустрів Діяра та Ебру, з котрими бачився тижнем раніше в Мардіні.
Мабуть це доля. В цій подорожі зі мною трапилося занадто багато випадків, що пронизується єдиною тематичною історією. У цих людях і цьому регіону щось є. І це «щось» я хочу пізнати краще.
Тому впевнений, що це лише початок цікавого шляху до пізнання. Подивимося, як буде далі. А наразі дякую вам, що прочитали цю статтю.
Це насправді була одна із найкращих подорожей з усіх 123 країн, де мені наразі вдалося побувати. Почуємося…
Доброго дня, ви відвідували Діхок з візою Курдистану? Це ж уже територія Іраку? Дякую!
Не відвідував. Навряд чи туди пустять з візою Курдистану.
Може мається на увазі Дохок (Дахук)? Якщо так, то це територія Курдистану і з курдської візою туди можна. Ми заїжджали двічі
Точно. Там був. Жодних проблем.
Козел Через відсутність забруднення атмосферного повітря в Курдистані та країні Бельгія, крім нестачі забруднення повітря в регіоні і країна перебуває під контролем Аспарда та Бенджаміна. На думку “найважливішого національного здоров’я” Представництво уряду Курдистану не передбачає мінімум бізнесу та послуг. Ми закликаємо громадян за межами Курдистану дотримуватися умов охорони здоров’я та захисту. За допомогою консультацій вони можуть надавати електронні листи та листи до судових процесів. Представництво торговця наркотиками (усіх педіатрів) називають дилером, а реципієнта називають отримувачем. Свідоцтво – Апеляційне посвідчення Міністерства закордонних справ Бельгії чи Індії та Люксембургу – Надішліть Свідоцтво реєстратору За користування та документ про життя; Будь ласка, подайте… Показати більше »
Круто написано! Загорівся цим напрямом)) Є пару питань щодо нього, буду вдячний за відповіді:
Дякую)
Привіт 🙂 Відповідаю.
1) В районі 100-150 USD/день. Детальніше варто з ним узгоджувати. Чукав перевірений. Попроси про знижку. Скажи, що прочитав про нього в Ореста у блозі. Сподіваюся ви домовитеся.
2) Я користуюся страхівкою від PZU.
3) Той тест, що я робив, то повна фікція. Мені просто мазнули язика і взяли 50 $. То навіть не тест насправді. Ніхто взагалі нічого потім не питав. Якщо зараз правила змінилися, то я сказати нічого не можу на жаль.
Вдалої поїздки 🙂
Я вже було надихнулася твоєю подорожжю і сама сіла такий варіант на літо планувати. Але написала в посольство України в Іраку. Ну от вони мене “втішили” тим, що такий спосіб відвідування автономного регіону Іракський Курдистан – абсолютно нелегальне з точки зору іракських законів, може тягнути за собою кримінальну і адмінвідповідальність (штраф понад 400 дол.+пеня), і наше посольство взааглі не гарантує свій захист таким нелегальним українцям((( Щось тепер вагаюся, чи їхати. Я так розумію, це щось подібне як з нашим Кримом, якби іноземці відвідували його в обхід України, наприклад, з території Росії.
Все в порядку. Можете їхати і не переживати.
Цікаво почитати повну відповідь з посольства ?
На Ваше звернення просимо уважно ознайомитися з інформацією, розміщеною з 17 червні 2019 року на сайті Посольства за посиланням: https://iraq.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/oformlennya-viz/oformlennya-viz-dlya-vyizdu-v-irak Відтак, повідомляємо, що прибуття та перебування громадян України на території Іракського Курдистану, який є автономним регіоном Республіки Ірак, потребує обов’язкового попереднього отримання в’їзної візи від відповідних державних органів Республіки Ірак (у Посольстві Іраку в Україні). Отримання по прильоту в аеропорти м. Ербіль або м.Сулейманія лише тимчасової (термін дії до 30 днів) “візи міграційних органів регіонального уряду” не звільнятиме українських громадян від адміністративної або кримінальної відповідальності за порушення міграційного та митного законодавства Республіки Ірак. Особа, яка перебуває на території Іраку без… Показати більше »
А ще назад ми планували з Ербіля вилетіти літаком в Туреччину. Чи краще їхати по землі?
обидва варіанти нормальні 🙂
Дякую, вчора купили квитки Ербіль-Анталія? спасибі за поради, сподіваюся, все буде гаразд)
І як? 🙂
щойно повернулися з подорожі! Ербіль дуже сподобався – у моєму рейтингу трешовості посунув Тегеран)))) На жаль, Сардар не зміг бути нашим гідом і нікого не порадив, тож за межі міста ви не виїжджали,але в принципі нам і в Ербілі було ок)
Орест, а як ставити підпис на анкеті, ти роздруковував анкету?
Там у pdf є опція намалювати вір руки. Ось так і зробив 😉
Орест, дуже дякую за відповідь! Підкажи ще будь-ласка, там два поля: Applicant Name and Signature і Foreign Name and Signature, що це за іноземне ім’я, що ти там вказував?
Очевидно це місця для підпису візового офіцера.
Я там нічого не вказував
Дякую, Орест. Недавно Ербіль зазнав ракетного удару, надіюсь це не повториться коли я поїду.
дуже на те сподіваюся
Чотири роки, з невеликими перервами, жила в Ербілі. Ніколи б не могла подумати, що туди хтось захоче поїхати)) дуже різнопланова країна, дуже непрості відносини між курдами-арабами-єзидами. І менталітет, який настільки відрізняється від європейського, що іноді здається, що з інопланетянами спілкуєшсь))
Зате дуже цікве та пізнавальне місце 🙂
Привіт. Яка ціна автобуса з Мардін до Ербіля? Можливо є сайт з розкладом?
Ось розклад з цінами – https://www.obilet.com/otobus-bileti/mardin-erbil
Але це варто перевіряти. Ковід вніс багато коректив у життя 🙂
Читати твої статті – наче там побувати! Шикарні гори та бірюзові струмки, таємнича та чудернацька атмосфера кафешок та будівель, загадка якісних доріг, такі близькі обличчя дисидентів, чужорідні нові риси облич та постатей на вулицях – це все захоплює. Якісні атмосферні фото, мабуть, ти вчився це робити та маєш гарний апарат.
Дякую за комплімент. Все фоткаю на iphone11.
Якось читав книгу Travel Photography
А хто переважно їздить з Туреччини в Іракський Курдистан – турки чи курди?
Курди до дому і родичів.
Турки по бізнесу…
Дякую за дуже цікавий матеріал
Завжди радий 🙂
Дуже цікаво, але курди – не кудри.
“***
Хто такі куДРи?
Це окремий народ, що “
Дякую за ремарку
кайф!
Ще б пак
Обожнюю такі місця! А які в них міжособистісні стосунки з іншими іракцями? Взагалі якщо летіти в Ірак, Ербіль мабуть цікавіший за Багдад?
В Курдистані живуть курди – в Іраку араби. Відносини такі собі.
В Багдад також дуже цікаво потрапити…
Дуже цікаво???
Радий, що вам сподобалося 🙂
Дуже цікаво, як там справи з ISIS? До Мосуля не пускають?
ISIS пішло у підпілля після того, як їх майже всюди відбили.
Мозул знаходиться під юрисдикцією Іраку, але мій друг Сардар (див контакти у статті) може організувати туди поїздку 🙂