Фух, 2020 рік видався, скажімо так, “цікавим”. Я свідомо не публікував підсумків аж до його остаточного завершення. Зважаючи на недавній землетрус в Хорватії, чорт його зна що могло ще трапитися.
В будь-якому разі, не можу пропускати щорічних підсумів, адже маю таку традицію ще з далекого 2012 року, відслідковуючи прогрес (чи регрес) у різних сферах життя, чим залюбки ділюся з вами. Ось звіти за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 роки.
Ну, а тепер діло за 2020. Розглядаю, як завжди, Подорожі, Бізнес та Особисті справи у форматі…
… відео,
… аудіо,
… а також статті, про що власне далі.
***
ПОДОРОЖІ
Зважаючи на локдаун, який з перемінним успіхом блокував різні частини світу, вдалося непогано поподорожувати, відвідавши при цьому аж зовсім непростих 6 нових країн:
- Катар,
- Австралія,
- Ірак,
- Домінікана,
- Гаїті,
- Колумбія
та ще з дюжину інших.
Все почалося дуже круто з різдвяної поїздки цілою сім’єю в Австрійський Тіроль, де я вперше катався на льодовику та відпочивав на європейському гірськолижному курорті.
Далі тепер лише ми з Мартусею напряму звідти полетіли у Сванетію (Грузія) на курорт Тетнульді, де зустрілися з деякими клієнтами. Це все було організовано нашими колегами “Злови Момент“.
Тож січень, як ви зрозуміли, видався гірськолижним.
Далі в лютому взяли курс на Австралію. По дорозі ще й заскочили у Катар – найбагатшу країну світу.
Коронавірус тоді лише починався десь у Китаї і ніхто не очікував того, що трапилося далі. Ми просто насолоджувалися неймовірно комфортними містами (Мельбурн та Сідней) і мальовничою дорогою між ними на справжньому кемпері.
На превеликий жаль зірвалася наша Нова Зеландія, оскільки пандемія почала набирати обертів. А справжі пригоди почалися по дорозі в Україну. Все було гаряче аж на стільки, що ми прилетіли в Бориспіль за дві години до закриття аеропорту.
Ось повністю історія про те, як ми втікали з Австралії в Україну на карантин.
Далі, як і багато в кого, відбувся невеликий застій. Спочатку самоізоляція на 14 днів, а потім нудна буденність дім – офіс – дім. Так пройшло пару місяців і мені почало зривати дах.
Тож ми потроху почали кататися Україною. І газанули так неслабо. Практично щотижневі поїздки Львівською областю й Заходом України…
Літом навіть вдалося скористатися прямим перельотом Львів – Херсон та на вихідні змотатися на Південь України, який просто вибухнув цього року. А ще уже під кінець серпня вирвався у Центр (Запоріжжя, Нікополь, Кривий Ріг, Дніпро). Іншими словами, цього року багато українців переосмислили власну країну, що дало поштовх до розвитку внутрішнього туризму.
Насправді це вперше протягом останніх десяти років я настільки довго затримався в Україгі. Тож, у моїй крові починало все більше та більше бракувати закордону.
Зрештою, я все ж таки зірвався та у кінці вересня придбав пакетний тур в Туреччину в AntonivTour. І знаєте що? Це було одне із найкращих рішень за весь рік. Як в особистому плані, так і в діловому. Адже я відчув, як тіло і душа знову наповнюються енергією.
Далі з Туреччини Мартуся повернулася до Львова, а я взяв курс на Схід, відвідавши при цьому Курдистан. А саме Турецьку та Іракську його частини. І це було просто неймовірно.
А далі почався наш черговий політ у вирій. 01 листопада в Мартусі день народження, а 06 – річниця, як ми разом. І непросто річниця. У 2020 пройшло вже рівно 10 років з того, часу.
З такої нагоди варто було придумати щось особливе. Тож ми придбали ще один пакетний тур в Домінікану, котра, як виявилося, стала справжнім хітом серед українців цього року.
Під час тамтешнього перебування я ще встиг зганяти в сусіднє Гаїті, до слова найбіднішу країну Західної Півкулі.
І в результаті нас настільки “пригріло сонечко”, що вирішили просто не повертатися в Україну на зиму, та продовжувати рухатися далі. Акурат цього року для нас безвізовою стала Колумбія, тож роздумувати довго не довелося.
В Колумбії ми провели рівно місяць і зараз я пишу ці рядки з міста Шарлот, що у Північні Кароліні в США. Ось таким видався це тревел-рік. І вважаю, це зовсім непоганим варінатом.
З одного боку я трохи вибився з графіку відвідання усіх країн світу, при якому маю план відвідувати принамні по 10 нових держав щороку. Але, зважаючи, на те, що твориться навколо, вважаю результат непоганим у кількісному плані та дуже успішним по якості всіх цих мандрівок.
***
БІЗНЕС
Як пережити кризу
На хвилі ефорії після участі в конференції у Сіднеї та спілкування з моїм ментором Джеймсом Шрамко, я набудував купу планів.
Але глобальна пандемія, що набирала обертів, заставляла замислитися над цими речима. Зважаючи, що я уже пережив одну кризу раніше, то розумів, що нас всіх чекає. Та прийняв дуже важливі рішення.
Про це все я детальніше розповідаю у матеріалі про те, як я пережив попередню кризу та збираюся пережити цю.
Якщо коротко, то вирішив:
- Не газувати із розвитком бізнесу
- Скерувати весь фокус та оптимізацію
Для цього мені довелося відкрити фірму в ЄС, що дало можливість автоматизувати практично всі внутрішні процеси в компанії. Відразу скажу, що це дуже складна й копітка праця, котра тривала багато місяців.
Але зараз, обертаючись назад, я розумію, що це було найкраше бізнес-рішення протягмо багатьох останніх років. Навіть, не завжаючи на те, що наша команда зменшилася, ефективність значно виросла.
Якщо раніше до якогось процесу потрібно було залучати дві людини, то зараз, скажімо онбординг чи офбординг клієнтів в ОМБІЗ Картелі, здійснюється лише однією кнопкою Вкл/Викл, що у свою чергу запускає купу інших процесів, які раніше робилися манульно.
Повірте, це колосальне відчуття, коли розумієш, що з такими самими ресурсами можеш обслуговувати, як 200, так і 2000 клієнтів одночасно. І це, якраз те, що так необхідно для подальшої реалізації професійної місії допомогти почати/розвинути бізнес (чи іншу комерційну дільність) 1930 людям.
Розуміючи, що багато кого цей рік підкосив у фінансовому плані, наважуся себе похвалити за передбачливість і горжуся тим, що вдалося реалізувати. Хто зна, чим би займався, якщо б не спідкали такі обставини.
Тепер у 2021 лише вперед. А, якщо бажаєте, щоб я допоміг по ваших ділових справах, то запрошую в ОМБІЗ Картель або ж у приватне Наставництво.
Новий Бізнес – CoLVIVing
Окрім того, що вдалося не лише втримати існуючу справу на плаву, так ще й розпочати повністю новий успішний бізнес – CoLVIVing.
Розповідаю! У зв’язку з тим, що багато квартир вийшло на ринок, а люди покинули офіси та позакривалися у хатах, виникли наступні проблеми:
- де комфортно жити?
- як ефективно працювати?
- з ким цікавим спілкуватися?
Ці три базові потреби ми реалізувати в колівінгу, який облаштували в одній з історичних кам’яниць у центрі Львова. Довелося трішки проінвестувати цю справу, облаштувавши коворкінг та адаптувавши ряд інших моментів.
Але фактично за пару місяців ми здали усі помешкання і зараз колівінг цвіте й пахне, що є першим проєктом такого формату у Львові. Додам лише, що з січня у нас звільняються деякі апартаменти. Тож, якщо шукаєте житло, велкам до нас. Ось деталі – coliving.in.ua.
Підрезюмувавши, скажу, що 2020 видався доволі успішним роком в діловому плані. І мені просто не терпиться розвиватися далі.
Інші Проєкти
А ще через те, що цілих півроку я не подорожував, то зумів глибше зануритися в суспітне життя Львова. Внаслідок цього вийшли два цікаві проєкти:
Якщо коротко, то це відео/аудіо подкаст, у якому я спілкувався з різними експертами своєї справи, чия діяльність напряму впливає на життя у місті.
Це було дуже цікаво та пізнавально і дало можливість мені зрозуміти багато внутрішніх процесів, які не видно ззовні. А крім того й корисні знайомства. Скажімо, троє з моїх гостей згодом стали кандидатами у мери Львова на виборах. Та ще багато інших полісі-мейкерів.
Це у свою чергу посприяло співпраці з публічним секротом і можу сказати, що я почав вибудовувати новий напрям такого собі government consulting. Найцікавішим мабуть з усіх проєктів став двотижневий курс, який мене запросили провести для підприємців Хмельницького в рамках антикризових заходів.
Цифрові показники підписників у соцмережах постійно зростають. Це радше органічний процес, який я наразі ніяк не форсую, адже розумію, що моя гра на довге плече. Тож балансую між тим всім та розумію, що все рухається, як належить…
***
ОСОБИСТЕ
Сімейні відносини перебувають на гарному рівні. Як, ви уже знаєте, в січні ми всі разом відвідали Тіроль. Далі протягом першої половини року, у зв’язку з обмеженим спілкуванням ззовні, в тісному сіменому колі ми почали все частіше збиратися на селі неподалік Львова, де народився мій батько.
У нашій садибі проживає гуска Гага, котрій уже щонайменше 36 років. Гага є своєрідним символом родини і наразі ми працюємо, щоб зафіксувати це у Книзі Рекорді України.
З Мартусею ми, як і раніше, не розлий вода. А кульмінацією наших теплих відносин стала ювілейна подорож в Домінікану з нагоди спільного десятиріччя. Зрештою, ця подорож триває і досі.
Що стосується мене особисто, то цього року я дуже багато методично працював, крок за кроком вибудовуючи правильні процеси у різних сферах життя. Інколи було складно емоційно так монотонного рухатися, але ж я розумів для чого це все.
Сильно допомагав у цьому всьому теніс, яким я стабільно займався по 1-2 рази на тиждень. Вийшов на якісно новий рівень і навіть продовжую грати в мандрах.
Під кінець вересня в Туреччині, мені здається, що я ввійшов у доволі непогану фізичну форму, що аж почали потроху прослідковуватися кубики. Але це все зійшло на нівець з активними мандрами. І зараз я трохи overweight по відношенні до свого звичного стану.
(це вже зараз із зайвою вагою і втягнутим животом у Картагені, Колумбія)
***
ПЛАНИ
Наразі ми перебуваємо в США і поняття не маю куди у нові країни летіти далі. Найближчий місяць будемо кататися по нових для мене штатах в середині країни, акцентуючи на Півдні та Середньому Заході.
Як тільки в Україні, завершиться локдаун, розглянемо варіант повернутися. А далі уже подивлюся, що буде відкритим і куди можна махнути. Мабуть якийсь Афганістан, Пакистан і може ще пару країн Африки, куди ще пускають. Але якось 10 нових треба буде назбирати.
В бізнесовому плані, збираюся далі методично розвивати ОМБІЗ Картель, вибудовуючи дорожні карти для клієнтів, що є своєрідною новелою. Скажу, що декільком людям цього року ми допомогли запустити бізнес на основі платної підписки. І це та модель, яка мене найбільше надихає.
Цілком ймовірно, що буду виходити зі своєю експертизою на глобальний рівень. Подивимося…
Далі плекатиму відносини з сім’єю, підтримуватиму з друзями та розвиватиму з людьми, які мене надихають на звершення. Це теж свого роду методична справа. Скажімо, протягом мандрівки Америкою збираємося заїжджати в гості до знайомих, з котрими підтримуємо відносини.
От уже пару днів тусувався з однокласником Павлом, котрий розвиває тут компанію Olpr.com та спеціалізується на преміальних шкіряних виробах.
З року в рік мрію про кубики на животі. Тож у 2021 вони уже точно нікуди від мене не дінуться. Для цього потрібно буде відмовитися від крафтового пива, без якого наразі не можу уявити життя. Тим більше в Америці, де IPA таке смачне. Еххх.
***
РЕЗЮМЕ
Як не крути, гарним видався рік. Можу навіть впевнено, сказати, що найкращим за всі попередні. Якщо не віриться, то можете порівняти. Ось звіти за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 роки.
Насправді доволі мало мільйонерів так живуть, а мені якось вдається. І для цього не треба бути мільйонером. Правда?
То, як щодо вас друзі? Як пройшов ваш 2020 рік? Що вдалося, а що ні? Які плани на 2021 і що бажаєте реалізувати? Буду радий посприяти при нагоді.
Тож, не соромтеся ділитися. Успіхів та до зв’язку ?
Гарний видався рік в тебе, Оресте. Я коли аналізувала свій, то теж була задоволена. Єдине, що підкосило – коронавірус, який вивів зі строю майже на місяць. Але то знак, що потрібно надаи уваги сфері здоров’я
Впевнений, що з вашою теперішньою бізнес-моделлю коронавірус не сильно підкосив ділові справи. В будь-якому разі добре, що вже все позаду і можна з новими силами приступати до нового року. Успіхів 🙂
Молодец Орест!)
Дякую! Працюємо далі 🙂