Херсонщина літаком зі Львова (або Києва) на довгий вікенд. Бюджет і локації

Херсонщина літаком зі Львова (або Києва) на довгий вікенд. Бюджет і локації

Через те, що більшість країн залишаються закритими для українців протягом пандемії, значно зріс інтерес до внутрішнього туризму. А там, де з’являється попит, підтягується і пропозиція. Цього літа було вперше відкрито пряме авіасполучення між Львовом і Херсоном та Одесою.

Тож я вирішив скористатися такою нагодою та відвідати Херсонщину, щоб протестувати, як там можна провести довгий вікенд у форматі уже звичного дня львів’ян сіті-брейку – такого, як зазвичай літаємо у різні європейські міста.

Що з того вийшло, дивіться у цьому відео.

А також читайте у статті далі…

***

За повні чотири доби нам вдалося відвідати:

  • Херсон
  • Острів Джарилгач
  • Олешківську пустелю
  • Нову Каховку
  • Станіславські кручі

Ось карта всього маршруту.

Звичайно, це було б неможливим, якби ми не орендували авто напрокат.

Ну, а тепер про все по черзі.

***

Переліт

З мого рідного Львова у Херсон літає SkyUp. Рейси здійснюються по четвергах, суботах і вівторках. Щоб провести довгі вихідні, ми вилетіли в четвер о 12:30 і прибули у Херсон о 14:00. Назад поверталися в понеділок о 15:00 з прибутям у Львів о 17:30.

Враховуючи, що раніше автомобілем чи поїзом дорога у Херсон тривала цілу добу, то півтори години в повітрі – це лише одна мить, за яку навіть не встигаєш переглянути бортовий журнал.

Ой, як приємно було повернутися у наш лаунж після чотиримісячної перерви. До слова, це найдовший період часу протягом останніх десяти років, коли я не відвідував аеропорт.

Приємним здивуванням стало заповнення рейсу десь на рівні 70%. Окрім туристів, були і люди, котрі просто поверталися додому. Багато хто з них вперше летів у рідне місто літаком.

При наближенні до Херсона крізь ілюмінатор відкривається абсолютно інша картинка, ніж звичні галицькі пейзажі. Численні заплави Дніпра та безкраї поля.

 

Приземлившись, усі пасажири гучно поплескали і кинулися витягувати свої пакунки. Але не тут то було. Перед виходом з літака кожному перевірили температуру.

Спустившись по трапу хотілося сфоткати злітну смугу, але у відповідь прозвучало: «Фатаграфіровать нєльзя». Хммм. Цікаво чому саме. На щастя, таких заборон немає в самому приміщенні аеропорту.

У зв’язку з окупацією Криму, Херсонський аеропорт став справжніми воротами для мешканців півдня України. До слова, минулого року його послугами скористалися понад 154 тисячі пасажирів.

Ну, поїхали в місто.

***

Херсон

Нас зустрів один з моїх підписників Дмитро, який займається приватними трансферами по регіону. Незважаючи на те, що аеропорт знаходиться за містом, у центр Херсона їхати всього 15-20 хвилин. Трафік невеликий, тож за мить опиняєтеся у серці міста.

Херсон

Більшість сучасного міста сформувалося у радянський період, на що вказує навколишня архітектура.

Херсон

Херсон

Хоча і є чітко виражений історичний центр з ще дореволюційною забудовою.

Херсон

Херсон

Херсон

 

Херсон став першим збудованим містом після того, як Росія перемогла Туреччину і пробила собі вихід до Чорного моря у середині 18 ст. Все починалося з фортеці, від якої наразі залишилася брама та оборонні вали. Будівництвом, як і усіма політичними справами регіону, завідував фаворит Катерини Другої – Григорій Потьомкін.

Херсон

 

На території фортеці знаходиться основна святиня міста – Спаський собор.

 

Саме тут і похований великий полководець свого часу Потьомкін.

І тут в мене трішки розривається шаблон. Григорій Потьомкін заснував місто і фактично уособлює таку саму роль у Херсоні, як Данило Галицький у Львові. Але в той же час, не без його допомоги було ліквідовано козацтво і знищена Січ.

Те саме стосується й інших героїв. Ось, наприклад, пам’ятна дошка на одному з історичних будинків в центрі про те, що там свого часу проживав «Вєлікій Рускій Полководець – Алєксандр Васильєвіч Суворов». Той самий, котрий придушив повстання Коліївщини.

Зрештою, можу це зрозуміти. Як не крути, саме завдяки цим історичним фігурам існує теперішнє місто, що має неабияку славу з минулих років. Наприклад, саме у Херсоні було спущено на воду перший 66-гарматний великий корабель Чорноморського Флоту «Слава Єкатєріни».

І все було б ок. Це ж історія! Якби не те, що зараз цей Чорноморський флот веде агресивну війну проти України. Пора би якось уже визначатися з національними героями.

Херсон

 

Також у місті є невелика набережна, звідки відкриваються пейзажі на порт.

Херсон

А ще є можливість заскочити на один із прогулянкових кораблів, звідки зазвичай лунає щось у стилі «Ласковий Май».

Херсон

Загалом атмосфера у місті спокійна та приємна. Натомість, справжнім відкриттям для мене стали ось такі надписи, які зустрічаються по цілому місту.

Я б навіть не зауважив, якби про це не розповів Дмитро. Виявляється, що це така підпільна «реклама» сайтів, де можна придбати наркотики. Дивина та й годі…

Але не думайте, що я вороже налаштований і передаю лише негативні речі. Насправді моя мета візиту в Херсон полягає у тому, щоб розповісти про цей край та дослідити його самостійно. Тож ділюся лше власними враженнями. І зараз лише про хороше.

Перш за все приємно здивувало те, наскільки життя у місті інтегроване з водою. Навколо є багато люксусових закладів, куди можна дістатися лише на човні, що у свою чергу виконують роль таксі.

Херсон

Звичайно, у таких місцях гріх не спробувати місцевий улов.

Херсон

 

Також тішить і те, наскільки динамічно розвивається креативний клас. Однією із найцікавіших локацій міста, де пульсує сучасне життя, є креативний простір Urban Cad, що виник на території ревіталізованого заводу.

Херсон

Власне тут і проходила презентація моєї книги “Формула Продуктивності” для місцевої спільноти.

Особлива подяка за підтримку колегам із книгарні “Учбова Книга”, де власне можна і придбати книгу, якщо вас не було на презентації.

Перший день у Херсоні пройшов неймовірно. І це було можливим лише через те, що є прямий рейс. Інакше після доби у дорозі потрібно ще два дні відходити.

***

Дніпровські Плавні

А тепер уявіть ситуацію, що в центрі міста знаходиться справжнє водне сафарі. Саме так воно є у Херсоні. На протилежному березі Дніпра є безліч спортивних та рекреаційних баз, звідки уже починаються Дніпровські Плавні.

Для початку варто човном дістатися протилежного берега. Ми сіли у переповнений дітлахами баркас та почали форсувати ріку.

Херсон

Це нагадало Буркіна-Фасо, коли я цілий день ішов морем на маленькому човнику разом з десятками африканців.

За мить дісталися протилежного берега. Виявилося, що всі діти є учасниками спортивно-водної секції.

Херсон

Херсон

Це дивовижно спостерігати, як відбувається процес приготування до такого спорту, адже у Львові чогось подібного взагалі немає. Зрештою, кожному своє. Ми ходимо по горах.

Там же спустили на воду свою байдарку та відправилися досліджувати навколишні терени.

Сказати, що я під враженнями – це не сказати нічого. Ну, де ще у світі можна ось так в центрі міста буквально за мить опинитися посеред дельти ріки з дикою природою навколо?

Зазвичай подібні тури супроводжуються тривалими переїздами і складною логістикою. А у Херсоні – це еквівалент прогулятися у міському парку.

Багато мешканців міста мають тут свої дачі, куди дістатися можна лише по воді.

Було б круто прилетіти з компанією і винайняти ось такий будинок на вихідні. Це абсолютно інший досвід.

Херсон

Дві години у плавнях пролетіли як одна мить, і це однозначно одне з найцікавіших занять у місті. Всім рекомендую.

Додам, що тур нам організовував місцевий оператор ХерсON. Особливо хочу відзначити спосіб бронювання. Просто заходиш на сайт, обираєш бажаний тур і дату, оплачуєш онлайн і вуаля. Далі лише приходиш на стартову точку у визначений час. А ціна такого щастя лише 200 грн на особу.

Також хлопці з ХерсON мають свою кав’ярню та інформаційний центр на основній пішохідній вулиці міста, де можна ознайомитися й з іншими турами. Приємно, коли все працює, як належить. Так тримати, молодці.

 

***

Острів Джарилгач

В обід нам підігнали орендоване авто і ми вирушили у Скадовськ. Додам, що машину я брав у приватника через OLX. Виявилося, що так теж можна. Підписав договір, дав $200 завдатку готівкою і все.

Після анексії Криму Скадовськ почали відвідувати значно більше людей. На перший погляд, це звичайний український морський курорт.

Херсон

Там ми зустріли давнього приятеля і коуча по досягненню цілей Олексія Адаміва, котрий перебрався на літо у значно кращий клімат, розмінявши львівські дощ і хмари на південні сонце і море.

А далі пересіли на паром, щоб дістатися власне самого острова.

Скадовськ

Додам, що зі Скадовська на острів Джарилгач щодня декілька разів ходить паром, а також численні приватні катери. Ціна у два боки 200 грн за паром і 500 грн за катер.

Сама ця переправа уже є своєрідною пригодою.

Прибувши на острів, потрапляєш наче в інший світ. Джарилгач, до слова, є найбільшим островом у Чорному Морі. Його ще називають Українськими Мальдівами. Хоча про Мальдіви тут нагадує хіба білосніжний, наче кашка, пісок та прозора водичка.

Острів Джарилгач

Острів Джарилгач

Острів Джарилгач

 

Все решта перебуває на зародковому етапі цивілізації. Особливо бентежить ситуація з таборуванням, яке абсолютно ніяк не врегульовано, що є передумовою до самозахоплення території.

Став намет де хочеш. Какай теж де хочеш.

Острів Джарилгач

 

Практично все треба брати з собою. Хоча є дві кафешки, де можна похарчуватися і випити холодного пива.

 

З іншого боку, це дуже унікальне місце, яких небагато залишилося в Україні. Джарилгач, або просто Джа, стає доволі популярним. Лише за один вечір ми встигли зустріти декілька компаній знайомих. Ось, наприклад, хлопці та дівчата з Indie Trips та Ever Rest Club.

Іншими словами, нудно тут точно не буде. Але варто також і знайти час, щоб просто помилуватися природою на самоті подалі від інших.

Острів Джарилгач

Острів Джарилгач

***

Асканія Нова

Після Джарилгача ми планували потрапити на сафарі у заповідник Асканія-Нова. Але, на жаль, цього не вдалося зробити у зв’язку із слабкою організацію колективу цієї «перлини» України.

Про те, що трапилося, я написав у цьому пості на Фейсбук. Просто сором.

Виявилося, що це не лише нам так не пощастило 😞

 

***

Олешківська Пустеля

Дев’ять років тому по дорозі до Криму я уже намагався якось заїхати сюди на авто. Але не знаючи дороги, просто вгруз та ледве відкопався.

Тож зараз вирішив зробити все правильно і поїхав до туристично-інформаційного центру. Там нас зустріла директорка парку та з усміхненим обличчям провела інструктаж.

Вхід коштує 50 грн з людини і ще 10 грн так званий «processing fee», щоб за тебе надіслали кошти в банк. Здійснити банківський переказ онлайн можливості немає, оскільки не тягне мобільний інтернет. Ну ок.

Приємно вразило те, що, на відміну від Асканії, співробітники національного природного парку «Олешківські піски» насправді дбають про відвідувачів. Цього року вперше до них поїхали стільки людей і добре, що постає розуміння важливості клієнтоорієнтованості.

Так ось! Олешківські піски – це справжня пустеля діаметром до 20 кілометрів. З дюнами, барханами та дуже незначною рослинністю.

Олешківська пустеля

Олешківська пустеля

Олешківська пустеля

 

У це доволі складно повірити не побувавши там. Щоб краще відчути місцину, рекомендується прогулятися двокілометровим кільцевим маршрутом, що триває приблизно 1 годину. Це ж пісок. Аби не збитися, є маркувальні знаки.

Також організовано декілька місць відпочинку, що свідчить про турботу про відвідувача.

Олешківська пустеля

Реально прикольна точка щоб відчути пустелю, без необхідності летіти у Єгипет.

Олешківська пустеля

***

Нова Каховка

Всі ви чули про Каховське водосховище, що виникло у зв’язку з будівництвом ГЕС у 1950-х роках. Внаслідок цього було затоплено майже 100 сіл включно з історичною місцевістю Великий Луг. Рівень води значно піднявся, а новосформоване «море» тягнеться майже до самого Запоріжжя.

В той же час це є джерело води для численних каналів, що використовуються для зрошування навколишніх посушливих аграрних територій. Канал у Крим також починається саме звідси.

Нова Каховка

Натомість, мабуть, не всі в курсі про те, що у місці будівництва ГЕС знаходилося найвужче місце у нижній течії Дніпра, що становило всього 40 метрів. Це ж і була історична стратегічна переправа, кудою стняти літ численні армії форсувати Дніпро з лівого берега на правий і навпаки.

Саме тут ще у кінці 14 століття було зведено сторожову вежу Вітовка, яка фіксувала крайні південні володіння Литовського-Руського князівства. Тож це дуже важливе історичне місце.

Нова Каховка

Для обслуговування ГЕС разом із дамбою радянська влада збудувала місто Нова Каховка, населення якого сягає понад 45 000 осіб і є другим за величиною в Херсонській області. В місті є цікаві архітектурні зразки Сталінського ампіру.

Нова Каховка

Нова Каховка

***

Виноробня Трубецького

Справжньою окрасою цього регіону є виноробне господарство князя Трубецького.

Виноробня Трубецького

В кінці 19 столітя російський князь Петро Трубецький, власник тутешніх земель, організував на крутих схилах Дніпра виноробне господарство, яке стало одним із найвідоміших у Царській Росії. Підприємство також існувало у Радянські часи та успішно розвивається зараз завдяки інвесторам і правильному менеджменту.

У цього місця неймовірна історія та атмосфера, яку нам передала Ольга Василівна, котра працювала тут понад 50 років.

Без перебільшень скажу, що це була найкраща екскурсія по виноробні, яку я відвідував. Тож, якщо будете тут, спитайте про пані Олю, щоб саме вона вам усе показала та розповіла.

Виноробня Трубецького

Ну і, звичайно, насолодіться місцевими виробами.

 

Також тут функціонує готель і це класне місце, щоб зупинитися на ніч або ж навіть на декілька днів.

Виноробня Трубецького

 

Незважаючи на ексклюзивність, ціни на вина дуже приємні. Все можна придбати у локальному магазині чи замовити з доставкою на сайті.

Виноробня Трубецького

***

Поля Херсонщини

Насправді для того, щоб насолодитися Херсонщиною не обов’язково їхати кудись у спеціальне місце. Краса тут навколо. Просто сідаєш у авто, обираєш напрямок і гайда у пошуках пригод.

Поля Херсонщини

 

Зупинися і придбай свіжих персиків у місцевих фермерів (чи симпатичних фермерок).

 

Пофантазуй про те, що може бути всередині цих неймовірних курганів.

 

Помилуйся колоритом тутешніх сіл.

Поля Херсонщини

 

Просто зупинися і подивися, яка краса навколо тебе.

Поля Херсонщини

***

Станіслав

Хоча ні. Таке місце, без якого подорож на Херсонщину буде неповною, є. Це селище Станіслав, що розташоване на високому правому березі Дніпровського лиману 40 км на захід від обласного центру.

Станіслав, Херсонщина

Це величезне село, що має шанс стати туристичною Меккою регіону. Краса і колорит його вулиць просто вражає.

Станіслав, Херсонщина

Станіслав, Херсонщина

Станіслав, Херсонщина

 

Тут навіть є окремий пляж.

Станіслав, Херсонщина

 

Але все у доволі плачевному стані.

Станіслав, Херсонщина

 

З одного боку села справжній каньйон, куди можна з’їхати на авто.

Станіслав, Херсонщина

Станіслав, Херсонщина

Станіслав, Херсонщина

Станіслав, Херсонщина

 

Мабуть, місцеві мешканці ще не усвідомлюють, де вони живуть і яке «золото» у них під ногами.

 

А з іншого боку села – справжні кручі, що на пару десятків метрів піднімаються над лиманом.

Станіслав, Херсонщина

Станіслав, Херсонщина

Це, мабуть, найгарніше місце в Україні, аби споглядати як заходить сонце.

Станіслав, Херсонщина

Цей вечір ще досі у моїй пам’яті. Найкраща місцина, щоб завершити перше знайомство з Херсонщиною.

***

РЕЗЮМЕ

Перед вильотом вдалося ще зустрітися з давнім знайомим Андрієм Богдановичем, котрий зараз працює заступником голови Херсонської ОДА і серед інших обов’язків відповідає за розвиток туризму в області. Андрій каже, що справи рухаються і туризм – це пріоритет.

 

Також дали інтерв’ю на місцевому радіо і телебаченні та поділилися свіжими враженнями.

 

А крім того, спокійно провели останній вечір в чудовій компанії сім’ї Дмитра, завдяки якому наша мандрівка вийшла ще зручнішою. Як я вже писав з самого початку, Дмитро займається приватними трансферами, а також має гостьові кімнати в місті. Тож не соромтеся звертатися до нього при нагоді.

 

Бюджет (на двох осіб):

  • 3200 грн – переліт
  • 1800 грн – оренда авто (брали тут)
  • 700 грн – бензин
  • 400 грн – паром на Джарилгач
  • 2700 грн – проживання
  • решта харчування та дрібні витрати

Загалом вийшло порядка 10 000 грн за повних чотири дні, включно з усіма супутніми витратами. В Херсон літають прямі рейси зі Львова та Києва. Тож сміливо можна гарно провести довгий вікенд, не перетворюючи цю подорож у справжній проєкт.

Станіслав, Херсонщина

Я дуже радий, що відкрився такий новий цікавий напрям. Тож #МандруйУкраїною і буде вам щастя. Також чекаємо гостей з півдня у наших містах. Почуємося…

Якою є стратегія туристичного розвитку Львова, а також її альтернативи

Якою є стратегія туристичного розвитку Львова, а також її альтернативи

Після кризи, спричиненої пандемією, чимало моментів у туристичній сфері треба переосмислити і фактично з колін піднімати всю цю індустрію.

Як Львів буде найближчим часом розвивати туризм і яким є бачення і стратегія цього напрямку? На цю тему я поспілкувався з директором Львівського центру розвитку туризму Віталієм Куликом.

Чи будуть у Львові казино і квартал червоних ліхтарів? За чим до нас їдуть іноземні туристи? На туристів з яких країн робить ставку наше місто?

 

Про це і не тільки у трьох форматах цього інтерв’ю.

1) Відео на каналі.

 

2) Аудіо з подкасту “Не тільки у Львові” на каналі Radio SKOVORODA, 

 

Таймкоди:

  • 00:08 – Як планують розвивати туризм у Львові
  • 02:37 – Про ефективність роботи у публічному секторі
  • 03:19 – Посада Віталіка
  • 04:00 – Чим займається Центр розвитку туризму
  • 06:41 – Хто займається зовнішньою промоцією?
  • 08:38 – Lviv City Card
  • 13:27 – Потреба в sales people
  • 16:43 – Про стратегію
  • 20:47 – Казино і легалізація проституції
  • 23:22 – Зйомки туристичних програм у Львові
  • РЕЗЮМЕ

 

3) Стаття.

***

Хто розвиває туризм у Львові

Львівський центр розвитку туризму, який працює вже 10 років, є структурним підрозділом управління туризму Львівської міськради. Разом вони формують туристичний офіс Львова, який популяризує і розвиває туризм у нашому місті.

Центр розвитку туризму задумувався як організація, яка мала полегшити господарську діяльність, пов’язану з туристичними процесами. Зокрема, йдеться про взаємодію з місцевим бізнесом.

 

Чим  саме займається Центр розвитку туризму? Спершу установа займалася забезпеченням роботи туристично-інформаційних центрів, а в процесі її функціонал і штат розширились.

Отож, по-перше, у підпорядкуванні установи є центри туристичної інформації (на сьогодні їх є три – в аеропорту, на вокзалі і на площі Ринок). По-друге, це туристичний сайт Lviv Travel. По-третє, це проект Lviv City Card (туристична картка, яка дає певний перелік послуг: відвідавання музеїв, користування громадським транспортом, знижки від комерційних бізнесів і так далі).

Крім того, зараз Центр розвитку туризму готує до запуску Музей міста, який облаштовують у підземеллях львівської Ратуші.

Щодо зовнішнього напрямку, то установа працює у синергії з управлінням туризму, яке визначає стратегію – основні ринки, на які треба виходити. Також ще є окремий відділ промоції міста.

***

Чому Lviv City Card погано продається

Минулоріч я відвідав виставку Lviv Tourexpo і розмовляв з працівниками Центру розвитку туризму, які розповіли, що за перший рік існування Lviv City Card її придбали 600 туристів. Тобто, виходить, що з 7 тисяч туристів, які щоденно відвідують місто, лише двоє купують цю картку.

Віталій Кулик каже, що причина таких мізерних продаж – відсутність промоції. А промоція відсутня через брак фінансів. Для запуску цього проекту Центр розвитку туризму залучив власні кошти (2 тисячі євро), вклав їх у брендинг і запросив технічних спеціалістів з Києва, які фактично подарували софт за невелику комісійну вигоду з реалізації кожної картки.

Далі центр планує популяризувати картку своїми силами, оскільки міська рада не може виділити потрібних на це коштів (на промоцію потрібно десь 150-200 тисяч гривень). Ще одна проблема тут у маркетингу, адже відповідного фахівця у центру немає.

Lviv City Card

«Ці картки у нас коштують 250, 350 і 450 гривень. Але для українців це все одно високі ціни. Притому що комплекс послуг, які ми туди «зашили» доволі широкий: крім відвідання майже всіх музеїв і користування громадським транспортом, це і відвідання платних музеїв як Львіварня чи музей-аптека, а також проїзд на Чудо-потязі (вартість цієї послуги без картки 100 грн)», – каже Віталій.

Зі свого боку я порадив Віталію таки залучити професійного маркетолога, який би працював на чітко вимірюваний результат. Крім того, серед не надто затратних методів може бути налаштування реклами у Фейсбуку: тут дуже легко відслідковувати туристів, які приїжджають до Львова і пропонувати їм рекламу Lviv City Card.

***

Яка візія на майбутнє

Нещодавно у Львові відбулася сесія стратегічного планування, на якій представники бізнесу та опініон-мейкери впродовж двох днів напрацьовували різні ідеї. Так з’явилася Стратегія розвитку туризму у Львові.

Колеги з управління розвитку туризму ЛМР

Утім Віталій Кулик каже, що він не є прихильником прийняття документів на три роки, в яких головна мета звучить таким чином, що Львів повинен залишатися зі своєю автентикою і мотивувати гостей повертатися сюди знову. «Мені таке не особливо про щось говорить», – наголошує Віталій.

Як людина, яка прийшла в Центр розвитку туризму з туристичного бізнесу, він переконаний, що туризм вимірюється лише грошима. Чим більше туристів – тим більше грошей. Якщо щось не приносить прибутку – значить це нікому нецікаво. Однак таке бачення не характерне для влади міста.

Туризм у Львові

Навіть такі речі як казино, салони еротичного масажу і квартал червоних ліхтарів, на думку Віталія, може бути магнітом, який притягує туристів. У багатьох містах Європи так є і ніхто з цього не робить проблему. Однак, у нашому суспільстві такі напрямки точно не на часі.

«Але якщо ми говоримо, що туризм – одна з основних складових економіки міста, то її треба наповнювати всіма можливими методами», – переконаний мій співрозмовник.

У новій Cтратегії розвитку туризму йдеться також про те, що Львів позиціонується як культурне місто з багатою архітектурою. Цільова аудиторія цього разу – туристи зі скандинавських країн. Проте Віталій каже, що він спілкувався з багатьма мешканцями скандинавських країн і їм нецікаво дивитися, скажімо, на наш Оперний театр. Що ж їх цікавить?

Віталій пригадав історію, як минулого року до Львова приїжджала телевізійна команда з Монреалю, Канада знімати програму про Львів. Він пропонував операторам зняти відомі львівські локації, які можуть бути цікаві туристам, але вони шукали менш розкручені місця, і знімали, наприклад, будинок-кросворд і потріскану штукатурку на старих будівлях на Підзамчі.

Фото з portal.lviv.ua

«Я просив їх зняти Оперний театр, наші собори. А вони відповіли, що туристам з Канади це нецікаво. В Європі вони побачать ще кращий Оперний», – каже Віталій.

***

Подкаст – «Не тільки у Львові»

Проект серії подкастів «Не тільки у Львові», який ми реалізували з ініціативи Центру розвитку туризму на Radio SKOVORODA, дав чимало ідей щодо того, як без великого бюджету розвивати туризм у місті.

До речі, якщо ви ще не слухали подкасту, то обов’язково послухайте. Почуєте багато свіжих і цікавих думок від провідних фахівців, які впливають на туристичний клімат Львова.

Всі випуски ось тут ==> soundcloud.com/radioskovoroda/sets/ntul

 

Центр розвитку туризму вже почав працювати над реалізацією однієї з ідей: облаштувати спуск для огляду Полтви. Цей проект, за словами Віталія, можна втілити за тиждень часу.

Віталій Кулик каже, що зібраний фідбек від гостей проекту «Не тільки у Львові» дав хороше підгрунтя для роздумів. Адже час показав, що стандартними шаблонними методами Львів не виграє конкуренцію в європейських міст. Тому продовжуємо працювати у цьому напрямку, адже нам у цьому місті жити і розвивати його.

Команда, яка працювала над подкстом

Якщо ж у вас, друзі,  є ідеї з приводу того, які туристичні проекти можна було б запустити у Львові, то запрошую поділитися вашими думками у коментарях. Почуємось!

Як залучити в економіку області півмільярда $ інвестицій при зарплаті 8 000 грн/міс

Як залучити в економіку області півмільярда $ інвестицій при зарплаті 8 000 грн/міс

Львівщина є доволі інвестиційно привабливим регіоном для іноземних компаній: близькість до кордону з ЄС, розвинена інфраструктура, доступна сировина, енергетичні ресурси і кваліфікована робоча сила.

І якщо з початком війни на сході України інвестиційна активність знизилась, то вже після 2016 року у Львівську область почали приходити нові іноземні інвестори. Про це свідчать такі цифри: прямі іноземні інвестиції за 2015 рік становили 28,4 мільйонів $, а за 2019 рік – понад півмільярда $.

На цю тему я поспілкувався з керівником управління інвестиційної політики Львівської облдержадміністрації Романом Матисом. Наведені вище цифри, власне, є результатом роботи його команди.  

Які аргументи йому вдалося знайти для іноземців, котрі боялися приходити сюди з грошима в умовах війни? Якою є його мотивація працювати за 8 тисяч гривень в місяць? І в що варто інвестувати кошти в теперішніх умовах? Відповіді на ці питання знайдете, послухавши нашу розмову.

 

Як завжди публікація доступна у трьох форматах.

1) Відео на каналі.

 

2) Аудіо з подкасту

Слухайте у: Apple Podcasts / Google Podcasts / Overcast / Spotify.

 

3) Стаття.

***

Усе почалося з хобі

До приходу в ЛОДА Роман Матис 16 років займався бізнесом, а саме консультував українські та іноземні компанії в галузі маркетингу та комунікацій. Своїм хобі він називає маркетинг територій: у вільний час писав у шухляду стратегії розвитку для різних місцевостей.

І в 2014 році вирішив, що треба розробити стратегію розвитку для Львівської області у частині залучення інвестицій. Цю стратегію він запропонував тодішньому голові ЛОДА і невдовзі його запросили втілювати її в життя.

==> Ось лінк на презентацію інвестиційної стратегії від пана Романа.

Основна ідея Романа Матиса була не вигадувати утопічні проекти, а провести SWOT-аналіз, тобто виявити сильні і слабкі сторони, ризики і загрози, і з усім цим чесно йти до інвесторів.

Роман Матис про інвестиції

Серед привабливих переваг Львівщини для інвестора Роман Матис називає такі фактори як доступна сировина, енергетичний ресурс, робоча сила і вигідне географічне розташування. Іноземні компанії все це почули і сказали, що їм це цікаво.

Прийшовши в ЛОДА, Роман створив нову структуру – управління інвестиційної політики з двома відділами: один – по залученню інвестицій, інший – по супроводу інвестиційних проектів.

***

Перший виклик – війна

Логічно, що питання війни турбувало всіх іноземних інвесторів, яким нове управління презентувало Львівщину. На це Роман Матис знайшов контраргумент: «Я сказав, що територія Львівської області за 1300 км від зони конфлікту. А ще давайте змоделюємо ситуацію: сталося найгірше і москалі переможно йдуть через всю Україну, доходять до Львова. То чому ви вирішили, що вони зупиняться в Шегинях? Що їм заважає дійти ще 300 км до Варшави?».

Цим контраргументом, каже Роман, він почав відразу відбивати сумніви у інвесторів. Також він наводив їм приклади підприємств, які взагалі успішно працюють за кілька десятків кілометрів від зони конфлікту.

***

Відгуки бізнесу – найкраща промоція Львівщини

На початку роботи в ЛОДА команді Романа Матиса важко було у притиранні з органами влади. На промоцію управлінню інвестиційної політики майже не виділяють грошей, а якщо й виділяють, то це така сума, за яку неможливо зробити якісну промоцію.

Роман Матис про інвестиції

Найкращою промоцією для Львівщини могли бути лише відгуки бізнесу, який вже працював у регіоні. Цей напрямок взяв на себе відділ супроводу інвестиційних проектів, який допомагає бізнесу консультуванням і контактами з державними службами.

“Ми закриваємо комунікацію з чиновниками. Якби цього не було, то були б постійні бар’єри, корупція, бюрократія”, – каже Роман Матис.

Загалом за п’ять років відділ супроводу надав послуги понад 700 бізнесам (Ось ТОП-100 компаній).

Як це допомогло в справі залучення інвесторів? Мій співрозмовник наводить приклад. Один німецький інвестор звернувся до управління за підтримкою в пошуку локації для розміщення заводу. Але звернувся не сам особисто, а через консультантів.

Через три місяці на зустріч приїхав вже віце-президент компанії і сказав, що його не треба переконувати запускати тут підприємство, бо він зустрівся з шістьма німецькими компаніями, які працюють в регіоні, і вони дали позитивні відгуки.

***

Як живе чиновник на 8 тисяч гривень зарплати

Роман Матис про інвестиції

У питанні зарплати чиновників спостерігаємо парадокс: людина, яка залучає багатомільйонні інвестиції, отримує не більше 8 тисяч гривень на місяць.

Роман Матис каже, що всі роки роботи в ЛОДА живе на свої власні заощадження. «Я ніколи не приховував, що йду не за фінансовою мотивацією, а щоб зробити так, щоб тут був бізнес. Тому що рано чи пізно я повернуся в бізнес-середовище, і хочу, щоб тут була робота. Також я розумію, що як професіонал я також виросту в ціні», – каже він.

Робота чиновника – це фактично волонтерство, додає Роман.

Він довго думав, чи братися за цю справу, але врешті «сам собі це продав».

«Я вважав, що мушу це зробити. Якщо ти знаєш ЩО треба зробити, знаєш ЯК це зробити, і більше ніхто не знає і не хоче цим займатись, то якщо ти цього не зробиш – бізнесу не буде», – резюмує Роман Матис.

Йому підказували ідею, що робота управління інвестиційної політики повинна оплачуватись у відсотках від суми залучених коштів. Хоч це й жарт, але це правильний капіталістичний підхід.

Але, як каже мій співрозмовник, важлива не зарплата, а те, що за ці п’ять років вдалося створити 75 тисяч прямих та опосередкованих робочих місць.

***

РЕЗЮМЕ

На завершення Роман Матис розповів, що хорошим варіантом пасивного інвестування будуть вкладення у квадратні метри офісів, які потім здаватимуться в оренду бізнесу. Тому він радить ставати власниками нерухомості, яка на вас працюватиме.

ОРЕСТ: До речі, саме тому я запустив проект CoLVIVing, де є можливість проживати, працювати і мати доступ до середовища однодумців, з якими можуть розвиватися.

Натомість, у тенденцію віддаленої роботи, про яку заговорили під час всесвітнього локдауну, Роман не вірить. Каже, що будувати лояльність до бренду серед працівників, які працюють дистанційно, неможливо. Якщо це проекти, які передбачають фріланс – то це одна справа. Однак більшість проектів передбачають командну роботу, яка дистанційно  є малоефективною.

Підписуйтеся на пана Романа у фейсбук (приватний профіль / публічна сторінка) де він публікує доволі багато цікавого та корисного матеріалу не лише про економіку Львівської області, але й про інші побутові справи з життя нашого міста і регіону.

Як туристичному бізнесу подолати кризу

Як туристичному бізнесу подолати кризу

Коронакриза найсильніше вдарила по туристичному бізнесу: вже чотири місяці ніхто не подорожує, чимало бізнесів закрилися. І за оптимістичними розрахунками, відновлення у цій сфері почнеться щонайменше через півроку.

Засновник сервісу вигідних подорожей TripMyDream – Андрій Буренок взагалі впевнений, що того тревел-бізнесу, який був до кризи, уже не буде. Під час нашої розмови Андрій розповів, як переживає складні часи його компанія і як криза може надихнути на нові звершення.

 

Цей матеріал існує в трьох форматах. 

1) Відео на каналі.

 

2) Аудіо з подкасту

Слухайте у: Apple Podcasts / Google Podcasts / Overcast / Spotify.

 

Таймлайн:
========
00:13 – Випадкова зустріч у Львові
00:43 – Як справи?
01:47 – Як справи у бізнесі
02:59 – 6 місяців мінімум бізнесу не буде
04:27 – Revenue stream (Джерела доходу) у TripMyDream
07:40 – Чим займався на карантині
09:08 – Практика ретритів
10:50 – Як вигрібаєте під час карантину
14:31 – Курс по інтернет маркетингу
15:50 – Я не люблю слово ” персональний бренд”
18:23 – Як я скористався кризою
20:57 – Про книгу “Profit first”
21:49 – Мотивація в бізнесі
24:08 – Ціль чи результат?
25:52 – Історія про рибака
27:26 – Щастя в моменті

 

3) Стаття.

***

Як було до кризи

Раніше на сервісі TripMyDream було майже 100 тисяч пошуків авіаквитків на день. Тепер ця цифра скоротилась до 20 тисяч в день. Люди шукають авіаквитки, але майже не купують, тому конверсія знизилась у декілька разів.

У TripMyDream було кілька revenue streams (джерел доходу). Основне джерело – це комісія з продажу авіаквитків (2,5% від фінальної вартості квитка). Також сервіс відправляв трафік на Booking.com і таким чином заробляв на бронюванні готелів. Квитки і готелі складали майже 60% доходів.

Андрій Буренок

Крім цього, розробники сервісу аутсорсили деякі продукти для однієї великої європейської компанії. А ще з першого дня створення TripMyDream Андрій з командою побудували своє медіа і робили спецпроекти з різними брендами. Деякі спецпроекти коштували по пів мільйона гривень.

І останнє джерело – це YouTube-канал, але його створили не для монетизації, а для реклами TripMyDream. Зараз канал має майже пів мільйона підписників.

***

Як справи зараз

Як каже Андрій Буренок, перше, що він зробив під час кризи – трішки зупинився і почав більше часу проводити з сім’єю. Це був час, аби спокійо обдумати, що робити далі.

Поки бізнес з продажу авіаквитків простоює, команда Андрія займається розробкою на аутсорсі. За словами Андрія Буренка, зараз його головна мета – зберегти команду. Він повністю виплачує людям зарплату, нікого не скоротив. Для цього йому доводиться багато докладати своїх коштів.

Андрій Буренок

«Можливість у тому, що інші компанії повинні заплатити мені понад 300 тисяч євро. Але я не знаю, чи вони взагалі заплатять колись», – каже Андрій.

При цьому всьому він почувається менш стресово, ніж 4-5 місяців тому, коли вів повноцінну операційну діяльність.  «Якщо я нічого не можу змінити, то треба прийняти ситуацію і йти далі», – додає засновник TripMyDream.

***

Мотивація і рух вперед

Труднощі мотивують Андрія і додають нових ресурсів. Ти починаєш мислити out of the box і дивитися на ситуацію під іншим кутом.

Тож поки одна частина команди займається розробкою, інша – запустила онлайн-курс по інтернет-маркетингу. Завдяки промоції цього курсу на YouTube-каналі Андрієві вдалося набрати на навчання 170 учнів.

«Чим ми відрізняємось від інших? Майже усі роблять уроки в записі, а ми робимо лайв. У чаті спілкуємось з кожним учнем, перевіряємо домашні завдання. Це мотивує, бо люди приходять не до компанії, а до мене», – каже Андрій Буренок.

***

Як скористатись кризою

ОРЕСТ: Особисто мені ця криза дозволила на багато речей поглянути зі сторони. Три місяці я виділив виключно для оптимізації внутрішніх процесів і побудував платформу, яка забезпечить ривок, коли ринок піде вгору.

До речі, дуже раджу книгу Profit first by Mike Michalowicz, вона гарно розкладає по поличках питання фінансів у невеликій компанії.

Андрій Буренок при цьому зауважує, що у 99% стартапів не профіт понад усе, а revenue. Коли ти робиш бізнес, то є дві мотивації: або це справа заради грошей (тоді нема значення, чим саме ти займаєшся), або це бізнес, який є натхненням. Мій співрозмовник каже, що завжди йшов другим шляхом.

Читайте також історію стартапу EscapeWithPro у статті “Як продати бізнес і запустити новий стартап“.

«Важливим є те, для чого ти це робиш. Є ті, хто йдуть до цілей, але для них неважливий шлях. А є ті, для кого важливий шлях. Як правило, ті хто йдуть до цілей, не мають задоволення від шляху. А є ті, для кого важливим є не досягнення цілей, а сам шлях», – каже Андрій.

***

РЕЗЮМЕ

Андрій Буренок каже, що його істина у тому, що треба цінувати те, що ти маєш тут і зараз. Колись він жив майбутнім і думав про те, що через 10-15 років буде мати те і інше, і тоді буде щасливим. Але такий підхід просто забирає енергію і ти не живеш повноцінно теперішнім життям.

Отож, друзі, наш внутрішній стан є важливим незалежно від того, якими є зовнішні обставини. Сподіваюся, що в мудрих порадах Андрія ви знайшли для себе якісь рішення або ж ідеї до того, як варто реагувати на теперішню ситуацію і як з неї виходити. І я більш ніж упевнений, що якщо ви застосуєте ці ідеї, то у вас все буде круто. Щиро бажаю вам успіху на цьому шляху. Почуємось!

Дрогобицька агломерація може стати потужним мегаполісом “Прикарпатськ”

Дрогобицька агломерація може стати потужним мегаполісом “Прикарпатськ”

Дрогобицька агломерація, що включає Дрогобич і міста довкола, такі як Трускавець, Стебник, Борислав, Східниця, маює всі шанси стати другим найпотужнішим центром Західної України у багатьох аспектах. Мова йде фактично про відродження, адже 100 років тому цей регіон був центром нафтовидобувної промисловості і давав фору багатьом містам Європи.

Для того, аби розібратися, як така амбітна мета може стати реальністю і які можуть бути перешкоди на шляху до цього, я запросив до розмови експерта з питань стратегічного планування розвитку громад Андріяна Фітьо, який координує розробку проекту “Агломерація «Прикарпатськ»”

 

Тож у нас вийшла цікава дискусія, що доступна у трьох форматах.

1) Відео на каналі.

 

2) Аудіо з подкасту

Слухайте у: Apple Podcasts / Google Podcasts / Overcast / Spotify.

 

3) Стаття.

***

Конкурентні переваги агломерації

Дрогобицька агломерація складається з міст Дрогобич, Борислав, Стебник і Східниця (це саме ядро), а також низки навколишніх сіл. Хоча сфери впливу можна розширювати на Стрий, Моршин, Сколе, Турка, Старий Самбір.

Загалом населення регіону сягає понад 200 тис. осіб, тому в перспективі він може стати другим по величині урбаністичним центром Західної України. Умовно цю агломерацію назвали Прикарпатськ, але це лише робоча назва. А от точну назву наразі тримають в таємниці.

 

Якщо говорити про конкуренцію між територіями, то невигідно позиціонувати конкурентним лише, скажімо, Борислав чи Східницю. Саме агломерація має більше шансів конкурувати з іншими територіями як в Україні, так і в Європі.

Читайте також статтю “Львівська агломерація – новітня історія становлення та перспективи розвитку”, в якій йдеться про перспективи розвитку нашого Львова

 

Кожна з громад має свої переваги

Скажімо, Трускавець – це бальнеологічний курорт. Східниця може розвивати екотуризм. Борислав має всі шанси відродити промисловість. Дрогобич – колосальна історична знахідка, адже тут є дві старі церкви, які занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО, а це сигнал для туристів з усього світу. Тобто, разом ці спільноти мають шанс. Проблема лише в тому, що вони не можуть правильно його використати.

дрогобицька агломерація

Як каже Андріян Фітьо, потрібно доносити до еліти цих міст меседж, що для того, аби досягти успіху, треба об’єднатись. Право здійснювати таке об’єднання громади отримали з прийняттям Закону про співробітництво територіальних громад. У цьому законі прописано, зокрема, те, як між собою взаємодіють місцеві бюджети і як вони ранжують різні рівні компетенції.

І ключовим зараз є вміння комунікувати між собою, щоб це об’єднання таки відбулось. Влада міст повинна знайти спільні точки дотику заради своїх конкурентних переваг. Адже щоб конкурувати з іншими містами вони повинні створити такі умови, в яких і самим мешканцям, і потенційним інвесторам буде комфортно перебувати на цій території.

(Трускавець)

***

Транспортний хаб

Для розвитку територій надзвичайно важливим є те, наскільки добре сформована логістична мережа. Як відомо, точка болю у цьому питанні – це погані дороги або взагалі їх відсутність між певними населеними пунктами.

Однак, як стверджує Андріян Фітьо, після децентралізації бюджети громад зростуть в рази, відтак завдання побудувати дороги вже не буде ключовим. Важливішим стане інше питання: як добратися в Дрогобицьку агломерацію з Києва, Одеси чи Харкова?

Біля Стрия є військова злітно-посадкова смуга, і саме тут є можливість розвивати транспортний хаб.

«Коли ми говоримо про внутрішні переміщення, то сісти на приватний літак в Харкові і за півтори години прилетіти є набагато простіше, ніж подорожувати потягом добу.  Тут є місце, де можна паркувати малу авіацію. Тобто, якщо сюди прилетить 200 приватних літаків, то їх є де запаркувати», – каже Андріян Фітьо.

 

ОРЕСТ: Зі свого боку додам, що проблему могло б вирішити продовження залізничної колії з Трускавця до Борислава, яка б закільцювала з’єднання між містами. І таким чином можна було б зробити своєрідний S-Bahn. 

дрогобицька агломерація - залізниця

Також у мегаполісі проситься новий діловий центр, що може постати в самому центрі агломерації. 

 

А це місто знаходиться на трасі, що проходить найближче до Карпат з півночі та в перспективі частково може конкурувати з E-40.

***

Дрогобицька Агломерація потребує лідерів

Протягом попередніх років уже було кілька спроб формалізувати агломерацію. Зокрема, мова йде про такі події: 

  • 1995 – «Містопроект» розробив схему планування Дрогобицької агломерації
  • 2003 – Створена асоціація міст і територіальних громад Дрогобичини 
  • 2015 – Підписано меморандум про співпрацю між тутешніми містами

Але далі справа не пішла 🙁

Отже, креативні і яскраві ідеї є, але, як завжди, все впирається у фінансування та ініціативу. Андріян Фітьо каже, що у випадку летовища все можна було б організувати на засадах концесії. Тобто, треба знайти інвестора, який візьме на себе більшу частину фінансування проекту, а натомість отримає це летовище в оренду на визначену кількість років.

Чиновники на місцях не готові на такі кроки через низьку обізнаність у таких речах. «Чиновники заскорузлі, у них відсутнє передове мислення. Тому децентралізація має виокремити лідерів, які прогресивно мислять», – каже Андріян Фітьо.

Дрогобицька агломерація - дрогобич(Дрогобич – Smart City/Facebook)

За його словами, всі проекти щодо концесії наразі існують лише на словах, а щоб щось пропонувати інвестору, потрібно це перекласти на мову цифр. Інвестор не дивиться на гарні фотографії, йому потрібні конкретні цифри: скільки він вкладе, як і коли це повернеться.

***

РЕЗЮМЕ

Як бачимо, передумов для розвитку є багато. Плюс агломерації в тому, що кожна адміністративна одиниця зберігає свою автономність, але в маркетинговому плані вони позиціонуються як одне ціле.

Львів’яни також виграють від того, що поруч розвинеться Дрогобицька агломерація, як потужний центр, адже наше місто відчуватиме конкуренцію, а це стимулюватиме активніший розвиток. А це вже передумова до процвітаючої держави загалом. Тому цю тему треба ще більше розвивати, адже на таких дискусіях будується велика спільна справа.

Тож якщо вам небайдужа ця тема, то діліться у коментарях вашими думками. Можливо, ви можете щось додати або навпаки маєте критичні зауваження. Також покажіть цей матеріал тим, хто може бути зацікавлений у цій темі – мерам міст, підприємцям у вашому регіоні, тому що від того, як будуть розвиватися міста залежить якість вашого життя.

Як поєднати державну службу та вільні подорожі світом

Як поєднати державну службу та вільні подорожі світом

Робота чиновника в розумінні багатьох людей переважно асоціюється з постійною зайнятістю без вільних вечорів і навіть вихідних днів. Але сьогоднішній мій гість Андрій Бондаренко доводить, що можна ефективно працювати на державній службі і при цьому втілювати в життя інші свої мрії. Для Андрія такою мрією є подорожі по цілому світу.

Андрій Бондаренко працює на посаді заступника міського голови Хмельницького, а також є активним мандрівником (відвідав вже 62 країни!) та веде свій блог про подорожі Andy Travel. Також Андрій є членом нашого ОМБІЗ Картелю, участь в якому потрібна йому для того, аби з часом повністю зайнятися улюбленою справою вже у ролі бізнесмена.

Отож, запрошую послухати нашу розмову, з якої ви дізнаєтесь, як саме Андрієві вдається поєднувати державну службу і мандри, і як до цього ставляться його колеги і звичайні люди.

 

Як зазвичай, маємо три формати: 

1) Відео на каналі.

 

2) Аудіо з подкасту

Слухайте у: Apple Podcasts / Google Podcasts / Overcast / Spotify.

 

Таймлайн: 

  • 00:26 – В скількох країнах вже побував
  • 01:06 – Як вдається поєднувати подорожі з держслужбою?
  • 02:34 – Не любив чиновників і зараз їх не люблю
  • 03:54 – Звідки береш час на подорожі?
  • 05:47 – Про гроші
  • 07:26 – Яка реакція співробітників на подорожі Андрія
  • 08:25 – Як реагує суспільство на мандрівки чиновника
  • 09:27 – Імплементація зарубіжного досвіду інших країн
  • 11:18 – Про транспорт
  • 14:37 – Про тайм-менеджмент і книгу Формула Продуктивності
  • 16:30 – Зміни у житті після прочитання книги

 

3) Стаття.

***

Нетиповий чиновник

Як каже Андрій Бондаренко, про державну службу він ніколи не мріяв, але склалося так, що після навчання в університеті він потрапив на роботу у фінансове управління Хмельницької облдержадміністрації.

За цю справу взявся дуже серйозно, і за шість років «доріс» до начальника управління та зрештою до заступника міського голови. У цей перід він не забував про подорожі, адже без них він не може жити та ефективно працювати.

Андрій Бондаренко

Андрій каже, що йому ніколи не подобалося у чиновниках те, що вони закриті від людей. Тому він відкрито розповідає про свої мандри, зокрема, й те, скільки коштів на них витрачає.

«Я не приховую, що витрачаю на подорожі в рік приблизно 100 тисяч гривень. Це десь третина мого заробітку. Це багато. Але якщо я не буду подорожувати, то не буду приносити користі суспільству. Подорожі мене надихають», – каже Андрій.

***

Де чиновнику брати час на мандри

Насамперед в Андрія є доволі тривала офіційна відпустка – 45 днів у рік. Крім того, є звичайні вихідні і святкові. Як правило, Андрій бере одну довгу відпустку тривалістю три тижні, а потім ще тричі назбирується по тижню. Таким чином в рік йому вдається здійснити чотири мандрівки.

До речі, подібним чином вдається мандрувати ще одному нашому картельчанину, автору блогу “Подорожуй” Віктору Стиничу. Про нього можна прочитати у статті “Як подорожувати по 100 днів у році, якщо ви працюєте на звичайній офісній роботі”.

Під час подорожі роботі Андрій присвячує не більше 15-20 хвилин на день – контактує зі своєю командою, щоб відкоригувати певні питання.

***

Як реагують люди

За словами Андрія, і колеги по роботі, і пересічні містяни позитивно сприймають його захоплення подорожами. Співробітники стежать за його мандрами, чекають на розповіді, активно лайкають фото в соцмережах.

Андрій Бондаренко

За спостереженнями Андрія, 95% містян також позитивно сприймають інформацію про його подорожі. І, як наголошує мій співрозмовник, справа не в тому, що ти десь в Аргентині чи ще десь, а в тому, щоб управлінська машина функціонувала. Люди, які є на місці, повинні виконувати ту роботу, яку вони мають виконувати.

«На життєдіяльність міста не повинна впливати відсутність чи присутність на робочому місці керівника. Має працювати система, яку до того ти налагодив»,- каже Андрій.

***

Тайм-менеджмент – це головне

Управління часом – важлива річ, коли ви хочете все встигати на роботі і ще й працювати на свою мрію. Андрій каже, що раніше він працював на роботі допізна, приходив додому виснажений і сил не залишалося навіть на те, щоб обробити фотографії з мандрів. При цьому на роботі він все одно багато чого не встигав.

«Коли я прочитав книгу «Формула продуктивності», то все змінилося. Зараз я вчасно йду з роботи і не перевтомлююсь. Вдома ще займаюся навчанням, підготовкою до подорожей, а на роботі все встигаю. Я зрозумів, як меншими зусиллями досягати більших результатів», – розповідає Андрій.

Також він ще раніше задумався про те, що хоче монетизувати своє захоплення подорожами. І для цього приєднався до ОМБІЗ Картелю, в якому ми допомагаємо учасникам запустити бізнесову діяльність, або ж розвинути вже наявну справу.

***

РЕЗЮМЕ

Як бачите друзі, життям своєї мрії можна жити навіть тоді, коли у вас є серйозні робочі обов’язки. Андрій Бондаренко знайшов свою золоту середину. Його приклад показує, що можна йти не лише протоптаною стежиною, а й обирати інші варіанти, яких є безліч. Адже світ навколо відкритий, і вибір лише за вами.

Тож успіхів вам у цьому напрямку та підписуйтеся на Андрія у фейсбук і зазирніть на його сайт – andy-travel.com.ua. А якщо і вам вдається поєднувати роботу з улюбленою справою, то діліться своїм досвідом у коментарях. Почуємось!

Чи варто йти в політику? І, якщо так, то для чого!

Чи варто йти в політику? І, якщо так, то для чого!

Будь-яка молода, амбітна і проактивна людина, яка прагне змін і не бачить їх у нашій політиці, точно ставила собі таке запитання. Але чи насправді у цій сфері все так просто? Чого варто очікувати, якщо ви таки надумали йти в політику? Що може розчарувати?

Про це, а також про інші інсайдерські моменти ми поговорили, учасницею ОМБІЗ Картелю, PR-консультанткою та політичною технологинею, Наталією Міхновою.

Одна з професійних місій Наталії – відкривати те, що робиться за кулісами політики, щоб люди могли все це знати і тоді приймати рішення – йти чи не йти в політику. То ж у нас вийшла доволі цікава і корисна розмова.

 

Як завжди, така публікація існує у наступних форматах: 

1) Відео на каналі.

 

2) Аудіо з подкасту

Слухайте у: Apple Podcasts / Google Podcasts / Overcast / Spotify.

 

Таймлайн:

  • 1:16 – Про досвід Наталії Міхнової у політичній сфері
  • 3:51 – Для чого людям йти в політику
  • 7:26 – Політика як робота: скільки можна заробляти
  • 12:03 – Про два шляхи для тих, хто хоче робити зміни
  • 15:00 – Які бонуси дає політична діяльність
  • 17:54 – Про персональний бренд у політиці
  • 20:52 – Історія про те, як те, що зачіпає особисто, може штовхати зміни
  • 24:35 – Про онлайн-інструменти, якими ділиться Наталія Міхнова з тими, хто йде в політику

 

3) Стаття…

***

Для чого людям йти в політику

Одного бажання робити зміни на краще недостатньо, щоб йти в політику. Яка ж має бути мотивація? По-перше, потенційний політик обов’язково повинен мати вогонь і драйв, бо без них він буде прісний і нікому не цікавий. По-друге, має бути присутня гостра реакція на несправедливість і бажання діяти. Також важливо мати амбіції, адже політика може стати непоганою кар’єрою.

Гроші при цьому також мають значення. Якщо в політику йде людина, яка має бізнес, що приносить стабільний дохід, тоді такий політик не буде від когось залежати і втілюватиме ті ініціативи, які він хоче.

 

Якщо ж постійного доходу нема, тоді в політику треба йти на роботу. Скажімо, є партії, які платять зарплати на позиціях керівника районної, міської або обласної організацій (в середньому 10-15 тисяч гривень). Однак таких посад дуже мало.

Є ще варіант працювати чиновником у міській або обласній раді (краще у міській раді, бо тут зарплати вищі). Це хороший варіант, бо результат своїх дій можна побачити дуже швидко. І це хороший досвід, який працюватиме на вас у майбутньому.

***

Як потрапити у політику через партію

Якщо ж ви все таки вирішили потрапити у політику через політичну партію, то насамперед треба підібрати собі ту політичну силу, яка імпонує вам по цінностях. Партії є достатньо відкриті.

Потрапити до них можна кількома шляхами:

  • Написати на фейсбук-сторінку партії
  • Відвідати партійний івент і там познайомитися з людьми
  • Заповнити анкету на сайті партії.

Йдучи в політику, треба розуміти, які бонуси дає ця діяльність. Перше – це публічність, людина дуже швидко стає відомою. Друге – це зв’язки.

Третє – це доступ до інформації, якою згодом можна скористатися для розвитку свого бізнесу. Не плутати з наживою! Якщо, наприклад, людина з бізнесу йде в політику, то тут не повинно бути конфлікту інтересів. Скажімо, якщо це будівельний бізнес, то його власник може йти в політику, щоб вибивати собі земельні ділянки і т.д. Це вже зовсім інша дорога в політиці, якою не варто прямувати.

***

Якими є мінуси політичної діяльності

Утім, крім бонусів, у політиці є й свої негативи. Це та ж публічність, оскільки до політика і його сім’ї прикута увага громадськості. Також це фінансова публічність, адже як політик ви будете зобов’язані декларувати свої доходи.

Ще один мінус – це знецінення. Сьогодні ви – класний політик, який робить зміни, а завтра – ви стали депутатом і в людей, які не вміють критично мислити, спрацьовує стереотип: якщо депутат, то значить вже накрав. І це знецінення також треба вміти витримати.

Тут важливо мати своє золоте правило: дбати про свій персональний бренд. А для цього потрібно позиціонувати себе, свої ініціативи, дії, максимально їх транслювати вашій аудиторії. І тоді все це конвертується у певний соціальний капітал. Згодом можна піти з політики, але ще неодноразово користуватись бонусами від цієї діяльності. Звісно, за умови що ви були успішним політиком.

***

Вогонь, який робить чудеса

Що важливо: треба завжди мати дві частини ініціативи. Перша частина – це те, що вас персонально болить, за що ви готові боротися до кінця. Друга частина – це те, що потрібно людям, їхні актуальні проблеми (їх виявляє соціологія, фокус-групи). Коли є поєднання цих двох складових, тоді політик є якравий і переконливий, і це виділяє його серед інших.

Як каже Наталія Міхнова, ваш власний вогонь здатний творити чудеса. І якщо ви можете знайти всередині себе цей вогонь, якщо ви готові боротися з несправедливістю конкретними кроками і розумієте, що вашої мотивації вистачить на півроку-рік, тоді вам точно треба йти в політику. Ви знайдете партію, бізнес, який вас підтримає і тоді ви будете успішними у політиці.

***

Де навчитись як стати політиком

Після 15 років роботи з політиками і партіями Наталія Міхнова вирішила перевести свою діяльність в онлайн і допомагати більшій кількості людей опанувати політичні інструменти.

чи варто йти в політику

«Завдяки ОМБІЗ Картелю я наблизилась до онлайну. І прийняла рішення не працювати з якоюсь конкретною партією, а взяти всі ці знання, інструменти і дати їх більшій кількості людей через онлайн. Сьогодні я можу працювати з людьми, які живуть на сході, півдні чи в центрі країни. А раніше я могла працювати тільки з тими, хто тут на заході», – каже Наталя.

Про навчальні програми Наталії Міхнової можна детальніше почитати на сторінці «Політична кухня» у Фейсбуку і на сайті election.in.ua. Тут можна дізнатися, як стати професійним політиком, як вигравати кампанії без використання чорного піару і що робити, якщо чорний піар використовують проти вас.

«Це цікава професійна місія – наближати політтехнології до тих, хто хоче йти в політику. Бо політика – це річ, яку треба робити професійно. Тоді ти в цьому будеш успішний», – резюмує Наталія Міхнова.

***

РЕЗЮМЕ

Отож, якщо ви надумали йти в політику або ж просто хочете більше ознайомитись  з цією «кухнею», то рекомендую зайти на сторінки Наталі.

Невдовзі в нас будуть ще інші розмови на цю тему. Адже це те, що розвиває нашу країну і формує громадянське суспільство. З допомогою якісної політики можна закласти хороший фундамент нашого майбутнього будинку. І чим більше у нас буде таких будинків, тим краще всім нам буде тут жити.

Вся правда про “легкий” заробіток на кліках, лайках та переглядах в інтернеті

Вся правда про “легкий” заробіток на кліках, лайках та переглядах в інтернеті

Зазвичай, коли люди вперше думають про те, як заробити гроші онлайн, то шукають якусь магічну таблетку. І тут частто на очі потрапляє інформація про заробіток на кліках, лайках чи переглядах, що цілком природньо викликає інтерес до “легких грошей”.

Але реальність полягає у тому, що халяви не буває. Як я писав у статті про заробіток в інтернеті, кошти генеруються лише тоді, коли хтось щось продає, а інший купує. Тобто від реальних людей, які платять реальні гроші за реальний товар чи послугу. 

Саме звідти пішла моя шкала цінностей, яка чітко ілюструє наступний принцип: “Чим корисніші ваші дії для інших, тим більше коштів можна заробити”. Але відповідно для ціннішої справи варто докласти і більше зусиль. Все логічно. 

Обов’язково ознайомтеся із вичерпним матеріалом, де я доступно пояснюю про заробіток в інтернеті

Але раз ви уже завітали на публікацію про заробіток на кліках, лайках чи переглядах, то давайте спробуємо розібратися чи насправді тут все настільки просто. 

 

*** Ця публікація існує у таких форматах: 

1) Відео з YouTube каналу.

 

2) Аудіо з подкасту

Слухайте у: Apple Podcasts / Google Podcasts / Overcast / Spotify.

 

3) Стаття…

*** 

Для того, щоб почати на цьому заробляти потрібно здійснити лише два кроки:

  1. Зареєструвати акаунт у соцмережах (якщо його нема)
  2. Зареєструватися в сервісах, які платять за кліки, лайки, перегляди та інші завдання

Далі пояснюю основні принципи такої не зовсім престижної діяльності… 

***

Заробіток на кліках в інтернеті

заробіток на кліках

Суть роботи тут полягає у звичайних кліках по рекламних банерах і лінках на різних сайтах. Серед завдань, які розміщують сервіси із заробітку в соцмережах, є такі:

  • веб-серфінг (перехід по сайтах)
  • соціальні мережі (оплачувані лайки, репости)
  • YouTube (лайки, дизлайки, підписки)
  • тизерна реклама (клік на банер).

Погодьтеся, що рекламодавець не отримує клієнтів від таких дій. І ваші механічні функціїї це просто відмашка платформи для того, щоб сфабрикувати активність. Цінності – нуль.

***

Заробіток на лайках в інтернеті

заробіток на лайках

Йдеться про отримання грошей за просте розставляння лайків у соцмережах (також сюди входять репости, лінки, коментарі, вступ у різні групи, підписка на пабліки).

Тепер подивіться критично. Блогеру чи автору сторінки якась компанія пропонує збільшити активність аудиторії, що частково проявляється у лайках. Погоджуючись на таку пропозицію, компанії звертаються до сервісів, де сидить армія готових полайкати будь-що і запускається процес. 

Боти чи напів метрві користувачі просто лайкають чийсь профіль. Але чи стануть вони справжніми читачами цієї людини? Звичайно, що ні. Ось і відповідь – цінності також нуль. 

Для крашого розуміння рекомендую ознайомитися з моєю публікацією про 13 способів, як розкрутити інстаграм профіль.

***

Заробіток на переглядах в інтернеті

заробіток на лайках

У цьому випадку йдеться про звичайний перегляд відео на YouTube чи інших рекламних оголошень. Лише за сам перегляд відео не платять багато. Тут працює той же принцип, що і з лайками, які нікому не потрібні. 

Стосовно рекламних оголошень, то мова йде про перегляд рекламних матеріалів, перегляд банерів, які маячать у браузері або в мобільному додатку. Теж повна фігня, адже той, хто виконує таку примітивну справу, зовсім не зацікавлений у придбанні рекламованих товарів чи послуг. 

***

Сервіси, на яких можна заробляти

Щиро не рекомендую вам такі методи заробітку в інтернеті. Але, якщо бажаєте спробувати і переконатися особисто, то знизу подаю пару варіантів. Натомість закликаю дивитися у напрямку розвитку своєї компетенції та напрацьовувати реальних клієнтів.

Отже…

 

LikesRock

заробіток на лайках

Що треба робити: лайки, шери, репости, підписки, перегляди відео у Facebook, Twitter, Instagram, YouTube, Telegram, Pinterest.

Скільки платять: за одне виконане завдання від €0.001 до €0.01.

Як виводяться кошти: PayPal, VISA/MasterCard, Yandex.Money, Payeer, Advanced Cash, Bitcoin, Ethereum, Litecoin, Bitcoin Cash.

 

SEO Sprint

Що треба робити: перегляди сторінок, сайтів, відео, банерної реклами.

Скільки платять: кліки, репости від 1 цента, реєстрація з активністю – від 1,33 цента

Як виводяться кошти: VISA and MasterCard cards, PayPal, Privat24, WebMoney Transfer, Yandex money, Qiwi, Payeer, AdvCash, Perfect Money, Apple Pay, Mobile payments, Bitcoin and other cryptocurrencies.

 

Unjmoney

Що треба робити: перегляд реклами

Скільки платять: 10 центів за кожен переглянутий блок реклами

Як виводяться кошти: PayPal; Qiwi; Webmoney; Bitcoin; Yandex-гроші

 

MoeVideo

Що треба робити: розміщення відеореклами на своєму ресурсі (партнерська програма)

Скільки платять: 10 центів за тисячу переглядів

Як виводяться кошти: Webmoney

 

Jugl

Що треба робити: перегляд оголошень, придумувати теми на форумі

Скільки платять: від 0,5 євро

Особливі вимоги: працює лише через мобільний додаток; мінімальна сума для виведення коштів – 50 євро.

Як виводити кошти: PayPal, банківська картка VISA

 

В Україні також популярні низка російських сервісів, але я спеціально їх не згадую, адже не варто ними користуватись.

*** 

РЕЗЮМЕ

Загалом заробіток на кліках, лайках і переглядах доволі марудна справа, а заробітки просто мізерні. Це одноманітна робота, яка швидко набридає, і не розвиває ваші професійні здібності та компетенцію.

Якщо ви серйозно налаштовані на те, щоб працювати онлайн, тоді рекомендую ознайомитися з моєю історією створення онлайн-бізнесу, а також детально опрацюйте публікацію – Доступно про заробіток в інтернеті від практика.

Це вкаже на правильний шлях. Успіхів та не розмінюйтеся на дрібниці. У вас все вийде.

Якими будуть нові райони Львівської області та що це означає для людей

Якими будуть нові райони Львівської області та що це означає для людей

Невдовзі будуть затверджені нові райони Львівської області. На днях Кабмін врешті затвердив Львівську ОТГ, до якої таки увійшло багато навколишніх сіл та містечок. Про це у мене є окрема публікація про те, Якою буде Львівська ОТГ.

А наразі залишилося розібратися з районами, Для цього я поїхав у Київ та поспілкувався з народним депутатом Романом Лозинським, який входить до робочої групи, дотичної до реформи Децентралізації

*** 

Як завжди, пропоную вашій увазі: 

Відео на каналі.

 

2) Аудіо з подкасту

Слухайте у: Apple Podcasts / Google Podcasts / Overcast / Spotify.

 

Таймлайн відео/аудіо

  • 00:28 – Якою стала нова Львівська ОТГ
  • 03:57 – Як відбувається процес утворення районів
  • 05:57 – Як будуть функціонувати нові райони
  • 10:00 – Якими будуть райони у Львівській обл
  • 21:16 – Чи є непорозуміння при формуванні районів
  • 26:41 – Коли можна очікувати затвердження районів

 

3) Стаття…

***

Затверджена Львівська ОТГ

Нарешті сформована Львівська ОТГ.

львівська отг

До нового формування, окрім Львова увійшли ще 17 населених пунктів:

Міські ради:
– Винники 
– Дубляни

Ради селищ міського типу:
– Брюховичі 
– Рудне 

Селищні ради;
– Грибовицька (села Великі Грибовичі, Збиранка, Малі Грибович)
– Грядівська (села Гряда, Воля-Гомулецька)
– Зашківська (села Зашків, Завадів, Зарудці)
– Лисиничівська (села Лисиничі, Підбірці) 
– Малехівська (село Малехів)
– Рясне-Руська (села Рясне-Руське, Підрясне)

Фактчино мова йде про об’єднання Львова з двома містами, двома смт і 13 селами. Площа зросла міста зросла майже удвічі переважно у північному напрямку, а населення збільшилося порядка на 50 тис. осіб.

Детальніше про плюси та мінусти такої великої громади дивіться у матеріалі з Юлією Гвоздович про те, якою буде (стала) Львівська ОТГ.

*** 

Нові райони Львівської області: не 20, а 5, 6 або 7

Наступний крок – фіналізація нових районів. До сьогодні загалом по Україні було 490 районів, які сформували ще в радянські часи. А після завершення нового поділу їх має стати 100-110.

Старі райони (490)Нові Райони (~100)
старі райони українинові райони україни

 

У Львівській області наразі є 20 районів.

старі райони львівської області

До осені їх буде суттєво менше. Оптимальна кількість, про яку зараз говорять – сім районів.

 

Щодо кількості районів Львівщини було три варіанти

 

Перший запропонувало Міністерство розвитку громад і територій – п’ять районів.

нові райони львівської області варіант1

 

Другий варіант подала ЛОДА – шість районів.

нові райони львівської області кабмін

 

І третій варіант, який експерти і профільний комітет ради назвали найбільш оптимальним – сім районів. 

нові райони львівської області

Логіка при формуванні нових районів така, що їх мешканцям має стати простіше і ближче до послуг, а не важче і дорожче. Ідея в тому, щоб кожен мешканець області міг доїхати до свого райцентру не довше ніж за годину. 

Також бралися до уваги методичні рекомендації, у яких вказується, що населення районів повинно складати між 150 та 800 тис. осіб. А відстань райцентрів до обласного центру повинна коливатися у межах 30-60 км. 

«Дуже важливо грамотно з людьми спілкуватись. А це не завжди відбувається. Треба точково збирати людей і пояснювати, що це ваші гроші і укрупнитись буде краще, тому що у вас з’являться такі і такі можливості», – каже Роман.

Роман Лозинський про нові райони Львівщини

***

Оптимальне рішення поділу нових районів

Особисто я також вважаю, що найкращим є рішення поділу на 7 районів. А саме:

  • Львівський,
  • Червоноградський,
  • Золочівський,
  • Дрогобицький,
  • Ново(Яворівський),
  • Самбірський,
  • Стрийський.

Таким чином у нас виходить один центральний Львівський та 6 практично рівносильних між собою інших районів. При цьому, як на мене, зберігається баланс і гармонія, де жоден суб’єк явно не переважає, а значить спільноти змогуть органічно розвиватися на місцях. 

Це дає основу до розвитку Львівської та Дрогобицьких агломерацій. А ще кожен центр району з’єднаний зі Львовом окремою хорошою дорогою та залізницею. В той же час усі райони також мають добрі зв’язки між собою. 

нові райони львівської області зв'язки

Дуже сподіваюся, що нові райони Львівської області будуть саме такими.

***

Все згідно стандартів ЄС 

Додам від себе, що це не проста вигадка бюрократів, адже реформа Децентралізації опирається на стандарти які вже існують в ЄС, де поділ адміністративно-територіальних одиниць відбувається акурат за таким принципом та відповідає Номенклатурі територіальних одиниць для цілей статистики (NUTS).

 

Ось схема NUTS третього рівня (1500800 тис. осіб) – еквівалент наших нових районів.

 

А це уже другий рівень NUTS (800 тис. – 3 млг. осіб) – еквівалент наших існуючих областей. Приклад в сусідній Польщі – Воєводства.

Отже рухаємося у правильному напрямку. 

***

Які ще питання залишились

Наразі ще ведуться розмови про те, де буде центр у нових районах. Наприклад, мешканці Бродів хочуть Бродівський район, люди із Золочева – Золочівський. Хоча, опираючись на методику, я вважаю Золочів кращим кандидатом. 

Також свого роду змагання за центр відбувається між досвідченим Яворовом і молодим і драйвовим Новояворівськом.

При визначенні центру того чи іншу району дивляться на те, наскільки там якісні адміністративні будівлі, як виглядає ситуація з кадрами і так далі. Також береться до уваги транспортна доступність: мешканець села чи селища повинен впродовж години дістатися до центру свого району.

 

Міста обласного значення зникнуть?

Таке поняття як місто обласного значення (серед яких є Львів, Трускавець, Моршин, Борислав, Червоноград, Дрогобич, Новий Розділ, Самбір, Стрий) втрачає сенс, оскільки всі ресурси тепер будуть йти в громади.

*** 

Коли затвердять нові райони?

Крайній термін остаточного затвердження нових районів – кінець червня цього року. Адже з 27 липня стартує передвиборча кампанія і нова карта громад і районів має бути сформована.

У кожному районі будуть нові районні ради, однак після реформи постане питання, чи потрібні депутати районних рад. А для того, щоб не призначати вибори до районних рад, треба міняти Конституцію. Цього зробити не встигли.

Тому районні депутати будуть, втім їх буде менше, а також в них не буде повноважень і ресурсів. Усі конкретні справи вирішуватимуть громади.

***

РЕЗЮМЕ

Що вже сьогодні можна спрогнозувати, то це те, що після завершення адміністративного поділу з’явиться багато нової енергії. Вже сьогодні є багато прикладів успішних і спроможних громад, які показують класні результати.

Тому можна сказати, що реформа децентралізації є однією з найпрогресивніших і найуспішніших в нашій країні. І все в нас буде круто, тому що ми рухаємось у правильному напрямку.

Що робить Мельбурн одним із найкомфортніших міст світу

Що робить Мельбурн одним із найкомфортніших міст світу

Насправді я не планував відвідувати Мельбурн, але так сталося, що у зв’язку з пандемією COVID-19 багато планів було перетасовано. Візу в Нову Зеландію мені так і не дали. Тож довелося летіти відразу в Австралію.

Отже, я змінив квитки та з Катару взяв курс в одне із найкомфортніших міст у світі. Зрештою, навіть дещо і радий, що так сталося. Адже хтозна коли б я ще раз міг туди потрапити.

Отож, ця розповідь – про Мельбурн, звідки почалася наша подорож Австралією, вже 122 відвіданою країною світу.

Для початку, як завжди, невелике відео…

А далі стаття…

***

Почну з того, що протягом цілих семи років (2011-2017) Мельбурн перебував на першій позиції найкомфортніших для життя міст світу. Останніми роками його обскакав Відень.

А загалом варто зазначити, що найкомфорніші міста знаходяться в Австралії, Західній Європі, Канаді та Японії.

Серед вказаних на цій мапі я особисто побував у Торонто, Копенгагені, Відні, Токіо, Осаці, а також Сіднеї, про який невдовзі вийде окрема публікація.

Я проживаю у Львові, який вважаю відносно комфортним містом, хоча, звичайно, маємо тут ще багато чого покращувати. Тож, на основі власних спостережень, просто спробую показати, що робить Мельбурн настільки привабливим для життя.

***

Перші Враження

Як я зазначав, ми прилетіли з Катару. Переліт тривав майже 14 годин і після такого марш-кидка адекватно сприймати речі навколо доволі складно. На щастя, нас зустріли в аеропорту і повезли відсипатися в одне із околиць міста.

Вийшовши на вулицю наступного дня, я побачив цілком типову картину для англо-саксонського світу. Охайна спокійна вуличка з невеликими особнячками та припаркованими авто обабіч.

Мельбурн

Де-не-де зустрічаються невеликі кондо.

Мельбурн

Загалом десь так живе простий люд в Канаді, США та біле населення ПАР. Така собі провінційна Каліфорнія.

А це буквально за декілька вулиць місцевий хаб з магазинчиками та невеликим кафе, що нагадує фрагменти з Дикого Заходу.

***

Громадський Транспорт

От що відрізняє Австралію від решти вказаних країн, то це якісний розвинений громадський транспорт. Скажімо, в Каліфорнії без власного авто насправді складно хоч кудись рипнутися.

А тут станція міської електрички прямісінько під боком за 5 хв пішки від нашої хати. Поїзди курсують кожні 5-10 хв і за 20 хв ти уже в самому центрі міста.

 

Для коротшого пересування по місту найкраще користуватися трамваями, що є справжньою гордістю міста. До слова, мережа трамвайних ліній сягає 250 км, якою щороку користуються понад 200 мільйонів пасажирів, що є однм із найбільших показників у світі.

Трамвай – це своєрідний символ міста та усі мешканці цим дуже гордяться. А ще проїзд у центральній зоні абсолютно безкоштовний, що спонукає людей не пхатися на авто в центр.

Мельбурн

Мельбурн

Ось окреме відео про трамвайні мережі Мельбурна за моєю участю на каналі Залізні Магістралі.

 

А це схема мережі усього рейкового транспорту міста.

Як бачите, розвинений громадський транспорт є невід’ємною складовою комфорту життя у місті.

 

Також у Мельбурні густа мережа велосипедних доріжок та смуг, якими зручно і комфортно пересуватися містом.

Мельбурн

Мельбурн

Це все велосипедні доріжки.

***

Центр Мельбурна

Ви уже зрозуміли, як виглядають околиці міста. Тепер пропоную прогулятися центральною частиною.

Перше, що мене вразило, це велика кількість історичної забудови.

Річ у тім, що в другій половині 19 ст. Австралія переживала Золоту Лихоманку, яка за масштабами була навіть більшою, ніж у Каліфорнії. В результаті впродовж 1970-80 рр. Мельбурн був найбагатшим містом цілого світу.

Це породило безліч прогресивних рухів, серед яких і перше офіційне затвердження восьмигодинного робочого дня працівників.

Незважаючи на те, що люди перебувають в діловому центрі величезного мегаполісу, все якось спокійно та на розслабоні.

Мельбурн

Мельбурн

Мельбурн

Абсолютно немає відчуття затиснення такого, як, скажімо, в Нью-Йорку.

 

Роками місто притягувало людей із цілого світу. Тут проживають десятки різних спільнот, серед яких, як і багато де, чітко виділяється китайський квартал.

 

На особливу увагу заслуговують місцеві провулки, які своїм символізмом уже починають змагатися навіть з трамваями. Десятки ревіталізованих колись закинутих провулків наразі перетворюють на осередки мистецтва і богемної тусовки.

Мельбурн

Мельбурн

Мельбурн

 

Ті, що стартанули першими, зараз є фешенебельними пасажами…

Мельбурн

… або ж просто класними залюдненими вулчиками, де приємно проводити час.

 

Також кожне комфортне місто, яке себе поважає, повинно мати мистецько-культурний центр. І Мельбурн тут, звичайно, на висоті.

Фото взяті зі статті Мартусі про мистецтво в Австралії. Рекомендую переглянути, якщо цікавитеся таким. 

 

Це реально одне із найприємніших міст, в яких мені доводилося бувати.

Мельбурн

Мельбурн

***

Пляжі та Розваги

Ну яка ж Австралія без пляжів? Ще б пак. І хоча центр Мельбурна лежить у гирлі ріки, околиці міста на десятки кілометрів розтягнулися вздовж численних пляжів.

Мельбурн

Все чудово доглянуто і можна собі лше уявити який це кайф жити в такій локації.

Мельбурн

Мельбурн

 

Найвідомішим, звичайно, є Брайтон Біч (не той, що на півдні Брукліна). Ви точно бачили десь в інтернеті ці кольорові господарські будиночки, які є ще однією візитівкою міста.

 

А поряд, уже ближче до центру, розкинулися багаті околиці міщан з будинками Вікторіанської епохи або більш нового періоду.

Мельбурн

Мельбурн

Мельбурн

 

Пляжі тягнуться на десятки кілометрів і чим ближче до центру міста, тим стає все кучніше та веселіше.

Мельбурн

Мельбурн

 

Австралійці мають неписане правило “8 – 8 – 8”, що означає:

  • 8 годин на роботу
  • 8 годин на розваги
  • 8 годин на відпочинок

І я не можу з ними не погодитися. А ось такі умови сприяють дотриманню таких принципів.

***

Наколо Міста

Жодне із комфортних міст не обмежується його кордонами. Звичайно, навколо є також багато всього цікавого.

За годину їзди на південь від міста знаходиться Philip island, крайня точка якого радше нагадує Азорські острови, ніж Австралію.

Мельбурн

Звідси прямою лінією можна дістатися Антарктиди.

Мельбурн

Мельбурн

На це вказують гнізда пінгвінів, які облюбували ці терени.

 

Багато з цих пляжів придатні до серфінгу. Весь клаптик землі – лише для тебе. Не те, що на Балі.

Мельбурн

В той же момент зацініть, наскільки детально регулюється кожен крок. На цьому знімку вказано коли і як можна вигулювати собак.

Нашій людині стільки правил не зрозуміти. Але вся фішка якраз і полягає у чіткому регламентуванню різних сфер життя до найдрібніших деталей. Це унеможливлює хаос.

 

До речі, багато людей, зокрема пенсіонерів, на постійній основі проживають у таких кемпер-хатинках. Це значно дешевше, ніж орендувати квартиру в місті. Мало хто доробляється до власного житла, що теж дивно.

Мельбурн

***

В останній вечір перебування у Мельбурні ми скоштували м’ясо кенгуру, яке виявилося доволі непоганим.

Щиро вдячний Інні та Юрі за те, що запросили нас і показали це все. Пані Інна навчалася в школі з моєю мамою, а такі зв’язки – вічні. Ще побачимося.

***

РЕЗЮМЕ

Мельбурн не без підстави вважається одним із найкомфортніших міст для життя у цілому світі. Це у свою чергу кожного року приваблює тисячі людей. і цілком можливо, що зовсім скоро він пережене Сідней як найбільше місто Австралії.

У мене залишилися лише позитивні враження і ще добрий взірець того, куди варто рухатися містам в Україні. А наразі для затравки хочу сказати, що далі ми взяли напрокат кампервен і поїхали вздовж узбережжя власне до Сіднею.

Тож про все по черзі. Будьмо на зв’язку…