Подорож у Марокко і розвод по-східному

Подорож у Марокко і розвод по-східному

Пустельні пейзажі, драматичні гори, колоритні міста і бурхливі хвилі океану. Хто ж коли-небудь не мріяв про Марокко. Ще б пак, це одна із найцікавіших країн для подорожей з розвиненою інфраструктурою, але водночас із делікатністю Сходу.

Особисто я уже давно мріяв потрапити у Марокко. Але все було якось не на часі. І от планети стали таким чином, що ми з друзями (серед яких Іван Князевич та Олексій Босий зі свої другими половинками) зібралися докупи і придбали квитки у поїздку. Спочатку тиждень провели у Лісабоні на конференції для цифрових кочівників, а далі полетіли у Марокко.

Що з того вийшло, дивіться у цьому відео.

А далі про все по черзі…

***

Віза

Як би дивно це не звучало, віза у Марокко доволі непроста. Та й взагалі дивно, чому нам і досі потрібно виробляти туди візи. В будь-якому разі доводиться записуватися у чергу на подання паспортів у консульство. Очікування може тривати до чотирьох тижнів, та й набір документів теж немалий.

Ось повний перелік візових вимог (дивіться офіційний сайт консульства Марокко):

  • Анкета (3 екземпляри)
  • Закордонний паспорт
  • 2 фото 3,5 * 4,5 см
  • Копія українського паспорта
  • Підтвердження мети поїздки
  • Зворотній квиток
  • Виписка з банківського рахунку
  • Бронь в готелі
  • Страхівка 
  • Довідка з роботи

***

Як завжди, подаю схему нашого маршруту на самому початку.

Перша частина мандрівки з Марракешу через гори Атлас у Сахару і назад – це наша групова частина. Далі усі нормальні поїхали на північ країни, звідки полетіли домів, а я у свою чергу самостійно взяв курс на південь до Західної Сахари і далі у Мавританію і Сенегал.

***

Марракеш (Marrakesh)

Це основне туристичне місто країни. У Марракеш літають лоукости з багатьох країн Європи та й в принципі добратися сюди доволі просто. Особисто ми прилетіли з Мадрида, а решта колег дісталися також з однією пересадкою з України.

Ми попередньо забронювали традиційний готельчик у старій частині міста, який повністю укомплектували нашою тусовкою. Це доволі тісно забудована сукупність споруд з єдиним внутрішнім двориком.

Марокко

 

Десь так жили місцеві купці середнього достатку пару століть тому.

 

Свого часу Марракеш був столицею могутнього султанату, що контролював поставки золота до Європи із родовищ Західної Африки у Малі. Таким чином, місто акумулювало надзвичайне багатство, сліди якого можна бачити й досі.

Це все виливалося у колосальних палацах, маєтках та інших формах ісламської архітектури. Одним із найцікавіших об’єктів є палац Баїя, який частково можна порівняти з Ханським палацом у Бахчисараї, що у Криму.

Марокко, Марракеш

Марокко, Марракеш

 

Деталізація усіх дрібниць вражає.

Подібне я свого часу бачив у Ірані, хоча і в більшому масштабі.

Марокко, Марракеш

 

Сам Марракеш є самодостатнім містом і зовсім не залежить лише від туризму. Це важливий населений пункт Марокко з безліччю університетів, активною внутрішньою економікою та й загалом непоганою атмосферою.

Марокко, Марракеш

Марокко, Марракеш

Чого лише вартує центральна площа міста, що є однією з найбільших громадських просторів світу. Таке враження, що тут зібралася уся Африка.

Марокко, Марракеш

Окрім того, як і завжди у подібних локаціях, я сходив у перукарню поголитися. Завжди роблю це, коли маю можливість. Зокрема, в Кувейті, Тунісі, Брунеї, Йорданії та інших точках, де й досі люди користуються небезпечною бритвою.

Додатково мене запропонували постригти. І в результаті я отримав, мабуть, найкоротшу стрижку за все моє життя, не враховуючи повністю гоління налисо у Дарамсалі (Північна Індія).

***

Гори Атлас (Atlas Mountains)

Ще з міста видніються гори. Це неймовірні хребти, що сягають 4000 метрів висоти і фактично стримують Сахару від захоплення і без того посушливих прибережних територій Середземного моря й Атлантичного океану.

Марокко, гори Атлас

Марокко, гори Атлас

 

Для того, аби їх перетнути, доводиться серпантинами підніматися високо вгору, звідки відкриваються чудові краєвиди.

Марокко, гори Атлас

Марокко, гори Атлас

Марокко, гори Атлас

 

Де-не-де на шляху трапляються традиційні селища, де люди живуть у дуже непростих умовах.

Марокко, гори Атлас

 

За декілька годин дорога починає спускатися вниз і в результаті виходить у пустелю.

***

Аіт-Бенхаду (Ait Benhadou)

За деякий час на горизонті замайоріло щось подібне на цитадель.

 

Це виявилося древнє місто Ait Benhadou, яке розкинулося на схилі невеликого пагорба і явно виділяється посеред навколишнього середовища. Для того, щоб потрапити у місто, потрібно перейти ріку…

Марокко, Аіт-Бенхаду

… і далі ви потрапляєте у зовсім інший світ.

Марокко, Аіт-Бенхаду

Марокко, Аіт-Бенхаду

Марокко, Аіт-Бенхаду

 

Неймовірної краси містична локація, що слугує місцем зйомок багатьох фільмів, Наприклад, як мені сказали, тут навіть знімали Гру Престолів. Сам підтвердити це не можу, оскільки не дивився жодної серії.

Марокко, Аіт-Бенхаду

 

З вершечка пагорба можна краще роздивитися, як виглядає усе навколо.

Марокко, Аіт-Бенхаду

Марокко, Аіт-Бенхаду

 

А це все вигляд на місто з протилежного боку.

Марокко, Аіт-Бенхаду

Марокко, Аіт-Бенхаду

Марокко, Аіт-Бенхаду

Марокко, Аіт-Бенхаду

Марокко, Аіт-Бенхаду

 

Раптом почали наступати темні хмари, що надало обстановці неабиякого драматизму.

Марокко, Аіт-Бенхаду

Марокко, Аіт-Бенхаду

Марокко, Аіт-Бенхаду

 

Мабуть треба вшиватися. Бо зараз залиє. Мартуся, показуй шлях до автобуса.

Марокко, Аіт-Бенхаду

***

Узазарте (Ouzzazarte)

Сівши в автобус, ми поїхали далі та невдовзі потрапили у, на превеликий подив, доволі охайне та впорядковане місто.

Марокко, Узазарте

Це Узазарте, столиця тутешнього регіону. Уряд Марокко добряче дотує віддалені райони країни, що, в принципі, є правильним кроком, для збереження балансу в країні.

Тутешній історичний квартал мені видався не менш захопливим, аніж попереднє місто.

Марокко, Узазарте

Марокко, Узазарте

Марокко, Узазарте

 

По дорозі далі нас нарешті нагнав дощ, який декілька разі чергувався з проблисками сонця.

 

Ніколи не думав, що пустелю може так залити.

Марокко

Марокко

 

А ще приємно вражений колоритом й архітектурою тутешніх поселень. Таке враження, що кожне село може легко слугувати окремим магнітом для туристів.

Марокко

Марокко

Марокко

***

Сахара (Мезуга / Mezouga)

Після ночівлі в одному із селищ, ми знову виїхали в путь і нарешті дісталися глибини пустелі, де вже починаються справжні дюни.

Пустеля Сахара

 

Це селище Мезуга (Mezouga), що знаходиться неподалік кордону з сусіднім Алжиром. До слова, сам кордон між обома країнами закритий ще з 1994 року і не виглядає, що найближчим часом його відкриють. А все це через політичні суперечки.

Пустеля Сахара

 

Ми заїхали в один із кемпів, щоб пересісти на верблюдів та піти ще далі у піски. Ось і почався наш кількагодинний караван. До речі, ходити на верблюдах верхи насправді не зовсім зручно і кількох годин цілком вистачає, щоб відчути як це.

Пустеля Сахара

Пустеля Сахара

 

Мені навіть вдалося провести стрім з горба верблюда, поки інші колеги перевіряли соцмережі.

Пустеля Сахара

Пустеля Сахара

 

В якийсь момент телефонний сигнал зник і нам нічого не лишалося, як насолоджуватися пустельними пейзажами.

Пустеля Сахара

Пустеля Сахара

Пустеля Сахара

 

Подібні дюни я бачив хіба в Омані.

Пустеля Сахара

Пустеля Сахара

Пустеля Сахара

Пустеля Сахара

Пустеля Сахара

 

Через дві-три години ми дісталися місця нашої ночівлі.

Пустеля Сахара

 

Ось табір, де ми провели цілу ніч.

Пустеля Сахара

Пустеля Сахара

Пустеля Сахара

 

Але нам не дали сумувати. Хлопці бербери, які нас супроводжували, влаштували справжнє шоу. Це було пізнавально і мило. Пригадую, в Тунісі була подібна акція, при якій нам навіть спекли хліб у піску.

Пустеля Сахара

 

Наступного дня нас чекав довжелезний переїзд назад у Марракеш. Тому під враженнями більшість людей просто спали в дорозі, акумулюючи енергію на подальші подвиги.

Пустеля Сахара

***

Розвод по-східному

Після повернення у Мараккеш наші шляхи із групою повинні були розійтися, адже далі я тримав курс на південь у напрямку Західної Сахари, Мавританії і Сенегалу. А решта – забронювали авто для поїздки на північ країни. 

Але не тут то було. Фактично за день до виїзду, виявилося, озвучена ціна не відповідає дійсності та в декілька разів перевищує ринкову. З одного боку, це звичайно наш провтик. Але з іншого, це – приклад східного підходу до ведення справ. 

У результаті, за допомогою деяких місцевих лобістів, колегам вдалося повернути гроші, хоча і з деякою неустойкою. Про те, як все відбувалося, дивіться у відео на моєму YouTube каналі в кінці ролика. 

Як би там не було, подорож вдалася на славу і я подався далі. Спочатку я дістався до Агадіру на узбережжі Атлантичного океану, а далі взяв курс у незвідані терени Західної Сахари. Але про це вже у наступній статті. 

Марокко, Агадир

***

Спільна подорож у Непал (08-16 жовтня)

В групових поїздках є щось особливе! У травні ми також були на яхтингу в Греції, а невдовзі збираємося у Непал. 

Подібних неприємностей з нами не трапиться, оскільки організацію всієї мандрівки займаються мої колеги з сервісу пошуку та бронювання авторських турів EascapeWithPro. В програмі у нас похід в Гімалаї, рафтинг, активна культурна, розважальна та ділова програма. Всі деталі про подорож читайте ось тут. Велкам.

***

РЕЗЮМЕ

Також хотів би підбити підсумки і поділитися тим, скільки приблизно може коштувати подібна мандрівка.

Отже, загалом 10 днів у Марокко винесли мені $436. 

  • $134 – вхідні квитки та екскурсії 
  • $100 – проживання 
  • $82 – транспорт 
  • $98 – харчування
  • $10 – таксі
  • $12 – інші витрати

Додайте сюди ще візу ($70) та бюджетний переліт з/до України (~$200).

І в результаті подібна подорож може вийти приблизно у $706 🙂

В принципі, непогано як на мандрівку, сповнену пригод і вражень.

Марокко, Аіт-Бенхаду

На кінець скажу, що сюди точно варто потрапити кожному. Марокко є чудовим поєднанням Африки, Європи та Близького Сходу, де кожен поціновувач точно для себе щось знайде.

Як запустити онлайн відділ продажу для своєї компанії

Як запустити онлайн відділ продажу для своєї компанії

Це гостьовий пост одного з учасників нашого ОМБІЗ Картелю, маркетолога і бізнес-консультанта Петра Савича. Ми познайомилися ще в далекому 2010 році в Ризі під час воркшопу Youth Unemployment, де він розповідав про підприємництво. Згодом Петро Савич став учасником ОМБІЗ Картелю і був спікером під час ОМБІЗ Форуму у 2018 році та e-Biz конференції у цьому році.

Петро Савич під час ОМБІЗ Форуму 2019

Петро є засновником консалтингової компанії Sales Marketing System і займається практичними способами залучення клієнтів, партнерів і спонсорів для комерційних, громадських і благодійних проектів.

Далі читайте прямим текстом від автора статті про те, як грамотно побудувати відділ продажу у вашій компанії.

***

Привіт, мене звати Петро Савич. Я маркетолог, бізнес-консультант, засновник консалтингової компанії Sales Marketing System. Ми допомагаємо підприємцям та власникам бізнесів системно організовувати свій маркетинг та продажі з метою отримання нових клієнтів та збільшення прибутку. 

При цьому вся діяльність побудована повністю в онлайн форматі. Завдяки цьому я маю можливість мандрувати світом та не бути прив’язаним до офісу.

У цій статті я хочу поділитися з вами методикою побудови віддаленого відділу продажів для своїх клієнтів та як це побудовано у моїй власній компанії.

***

1. Яке місце та роль відділу продаж у вашій загальній концепції маркетингу?

Я виходжу з принципу, що система маркетингу ділиться на три ключові етапи (більше про це читайте на моєму блозі):

  • лідогенерація – залучення “холодних” лідів;
  • лідоконвертація – генерація першої оплати;
  • утримання клієнтів – формування довгострокових відносин.

На початку важливо визначити, за який етап чи етапи відповідатиме відділ продажів. Від цього залежить, чим займатимуться менеджери:

  • самі шукатимуть потенційних клієнтів;
  • оброблятимуть ліди, згенеровані рекламою;
  • займатимуться підтримкою наявних клієнтів, щоб вони робили регулярні покупки.

Залежно від того, які задачі в загальній системі маркетингу виконуватиме відділ продаж, потрібно детально описати функції відділу. І відповідно до цих функцій визначити, що саме робитимуть співробітники і які ключові навички їм для цього будуть потрібні.

***

2. Опис ідеального співробітника

Коли ви вже знаєте, що робитимуть менеджери, тепер треба визначити:

  • hard skills – навички та знання;
  • soft skills – особистісні якості;
  • критичні точки (риси, абсолютно неприйнятні для вас).

Універсальних якостей для ідеального продавця немає. Власник або керівник кожної компанії має вирішити, що для нього важливо.

Кілька ідей для soft skills:

  • комунікабельність (має любити спілкуватись);
  • наполегливість (в продажах без цього нікуди);
  • стресостійкість (клієнти бувають різні);
  • дисциплінованість (важливо при роботі у віддаленому режимі).

***

3. Сформулюйте та опублікуйте вакансію

Опис вакансії має складатись щонайменше з двох частин:

1. Чого ви чекаєте від кандидата
2. Що ви можете дати

Орест: Ось приклад нашої вакансії на позицію контент-менеджера – https://openmind.com.ua/2019/05/22/content-manager/. В результаті було отримано 92 відповіді та обрано нового члена OpenMind Team 🙂

З першою все просто – перелічіть необхідні hard та найважливіші soft skills.

Щодо другої частини. Ви шукаєте кращого для вас співробітника, а кандидати – кращу компанію. Тому окрім конкурентної зарплати варто запропонувати додаткові “смаколики”:

  • Вашу експертність. Є люди, яким у вашій сфері кортіло би розкритися.
  • Розвиток та набуття навичок. Запропонуйте програму навчання і зростання.
  • Віддалена робота. Можливість не ходити в офіс і не сидіти на одному місці.
  • Гнучкий графік. Можна жити у своєму ритмі.

Вакансію потрібно розмістити на порталах пошуку роботи. Щоб пришвидшити процес, рекомендую замовити хоча б мінімальний пакет “просування” на цих майданчиках.

Фішка: у Facebook з’явилась функція для фан-пейджів – публікація вакансій. Звідти можна отримати багато заявок, бо ця функція ще не дуже розкручена.

Ми шукаємо менеджера з продажу, тож можна оцінювати, як людина себе презентує. Адже на співбесіді кандидат по суті продає себе вам.

Варто також визначити тип мотивації кандидата. Наприклад, по Адізесу і Герчикову.

На основі ідеального портрету продавця будується серія запитань. Я задаю на співбесіді, наприклад, такі:

  • Розкажіть про кризові життєві ситуації і як ви з ними справляєтесь.
  • Розкажіть про свої життєві досягнення, чим ви пишаєтесь.
  • Що впливає на вашу продуктивність?
  • Як ви відновлюється після емоційних перепадів?
  • Опишіть ідеального менеджера з продажу та співставте себе з цією людиною.

Один кандидат на співбесіді мені сказав: “Ідеальний продавець – той, хто може втюхати кому завгодно що завгодно”. Він не пройшов відбір, оскільки моя компанія допомагає, а не продавлює “аби продати”.

Цей крок ви можете віддати на аутсорс. Можу рекомендувати Андрія Зінчука, одного з учасників ОМБІЗ Картелю, який допоміг закрити мої вакансії.

***

4. Влаштуйте стажування на випробувальний термін

Далі важливо, як людина покаже себе в роботі. Влаштуйте стажування на час випробувального терміну.

У моїй компанії діє двотижневий “випробний термін”. Але у вас стажування може тривати довше або менше.

У стажуванні має бути теоретична та практична частини.

Під час першої продавець вивчає:

  • інформацію про компанію;
  • ваш продукт;
  • методику продажів;
  • інструментарій (CRM-системи, телефонії, месенджери тощо);
  • матеріали, з якими він має продавати.

Найкраще на основі теорії підготувати питання і створити тест у гугл-формі.

Фішка! Всередину навчального матеріалу вставте повідомлення на кшталт “Якщо ти дочитав до цього моменту, напиши мені у месенджер “старт”. Цим ви перевірите якість освоєння матеріалу стажером.

Друга частина стажування – практична. Оцініть, чи задовольняє вас:

  • кількість дзвінків, контактів за день;
  • швидкість роботи;
  • результативність.

***

5. Оберіть методики продажів та розробіть сценарій

За яким алгоритмом менеджер продаватиме? Це варто визначити до того, як нова людина заступила на роботу.

Класична методика:

1. Збір інформації про клієнта.
2. Знайомство, встановлення контакту.
3. Виявлення потреби або проблеми.
4. Презентація продукту або послуги.
5. Виявлення заперечень.
6. Закриття угоди.

  • Метод ХПВ (Характеристики – Переваги – Вигоди):

1. Характеристики. Наш мобільний телефон має діагональ 7 дюймів.
2. Переваги. У інших виробників діагональ нівелюється за рахунок рамок, а у нас майже 99% займає дисплей.
3. Вигоди для клієнта. З таким дисплеєм ви можете дивитися фільми у гарній якості та виконувати робочі задачі з документами.

Ця методика допомагає спілкуватись мовою потреб клієнта.

  • S – ситуаційні;
  • P – про проблему;
  • I – про наслідки проблеми, якщо її не вирішувати;
  • N – питання, які направляють на вирішення проблем.

Підходить для складних або дорогих продуктів.

Джерело зображення – www.lucidchart.com/blog/the-4-steps-to-spin-selling

  • Сторітеллінг. В історії мають бути такі епізоди:

1. Яка проблема була у клієнта.
2. Як він прийшов до висновку, що працювати потрібно з вами, які були сумніви.
3. Як він прийшов до вас, і як ви з ним працювали, що робили.
4. Яким чином у клієнта змінилось життя, яких результатів він з вами досягнув.

Цей метод ідеально підходить для онлайн-шкіл.

На основі обраної методики (або кількох) описуються етапи воронки продаж. Під них пишеться орієнтовний сценарій розмови для продавців. За цими ж кроками ми збиратимемо аналітику і будемо вести фіксацію у CRM-системі.

***

6. Розрахуйте розмір заробітної плати

Зарплата продавця має складатися з двох частин:

  • фіксованої ставки – за зусилля;
  • бонусної частини – за результат.

Пропорція ставка/бонус залежить від циклу продажу. Чим коротший термін, тим більший відсоток для бонусної частини.

Для онлайн-шкіл в середньому це 1,5 тижні і 70% для бонусної частини.

За ставку менеджер виконує мінімально необхідний обсяг роботи:

  • приходить на роботу (з’являється за комп’ютером);
  • відповідає на вхідні дзвінки;
  • веде картки CRM;
  • заповнює аналітичні звіти, та інше.

Бонус нараховується як відсоток від результату, на який впливає продавець. В мене – за рівень конверсії з лідів у продажі.

У такій системі завдання керівника – забезпечити безперебійний потік лідів, а відповідальність менеджера – ці ліди ефективно опрацювати.

Додатковий бонус за виконання плану: поставте менеджеру реалістичний, але важко досяжний план. Переглядайте його щомісяця.

***

7. Потурбуйтесь про технічний функціонал

Для онлайн-відділу продажів потрібні щонайменше три технічні системи:

1. CRM-система.
2. Онлайн-телефонія.
3. Корпоративні месенджери.

Якщо ви тільки починаєте, достатньо простої безкоштовної версії CRM. Базові вимоги до системи:

  • Вести картки з даними клієнтів.
  • Встановлювати нагадування про домовленості.
  • Фіксувати етапи воронки продаж.
  • Записувати телефонні розмови, додавати коментарі після розмови.
  • Формувати показники ефективності співробітника.

Онлайн-телефонія дозволяє телефонувати на мобільні і міські номери з комп’ютера і передавати статистику та записи в СRМ-систему.

Левова частина спілкування з клієнтами проходить у месенджерах. Тому потрібно завести корпоративні акаунти:

1. Заведіть на ваші сімки (щоб доступ був у вас) акаунти у Телеграмі, Вайбері, Вотсапі, ФБ-месенджері, Скайпі.
2. Дайте доступи продавцям.
3. Менеджер звільняється – скидаєте паролі, передаєте профіль новому продавцю.

***

8. Забезпечте стабільне функціонування і розвиток вашого маркетингу

Якщо процеси пустити на самотік, система потроху згасне. Особливо в онлайн-бізнесі. Вам потрібно емоційно підтримувати та енергетично насичувати команду продавців:

  • регулярно розбирати складні або типові ситуації;
  • емоційно підживлювати, мотивувати;
  • проводити поточну аналітику базових показників.

Поточна аналітика складається з трьох кроків: результат, аналіз, план дій на наступний період. Про методику аналізу показників я розповідав на останньому Ебіз-форумі.

Фішка! У мене є звіти, які людина заповнює вручну в кінці дня. Також у мене є автоматична аналітична система, яка видає ці ж показники. Але новий співробітник про це не знає. Тож я порівнюю показники, які подав менеджер самостійно, з автоматичною аналітикою, і розумію наскільки чесна та уважна людина. 

 

Скільки продавців потрібно?

Хоча б двоє. Так ви мінімізуєте ризики – якщо один захворіє або звільниться, процеси не зупиняться.

Чи може керівник бути одним з менеджерів? Ні. Його задача – організовувати, розвивати бізнес.

Коли брати третього продавця? Тоді, коли вхідних лідів більше, ніж можуть обробити наявні. І коли це рентабельно.

 

Коли варто брати керівника відділу продажів?

Якщо у вас працює більше трьох менеджерів. Не варто ставити на цю посаду найуспішнішого продавця. Тут важливіші управлінські навички.

***

РЕЗЮМЕ

У цій статті я спробував дуже коротко описати алгоритм побудови онлайн-відділу продажів. За дужками залишилось багато нюансів та методик. Якщо у вас залишились питання, можна задавати їх у формі тут. Я зі своєю командою з радістю спробуємо вам допомогти.

Тож робіть маркетинг і порвіть свій ринок! А також заходьте на мій блог і додавайтеся у Facebook.

Беліз та приватний острів на Карибах

Беліз та приватний острів на Карибах

Отже, після всіх пригод у Гватемалі, ми дісталися до наступного кордону. Беліз – це малесенька країна у Центральній Америці, що лежить на узбережжі Карибського моря. На противагу Панамі, Нікарагуа, Коста-Риці, Гондурасу і Гватемалі, це єдина англомовна країна Центральної Америки, а контингент місцевого населення тут принципово інший.

Зрештою, незалежність Беліз отримав лише відносно недавно – у 1981 році, а до цього входив до складу Великобританії. Наразі це член Британської співдружності. І тут чітко простежуються мотиви Туманного Альбіону.

Ось відео з тієї мандрівки.

А далі як завжди – текстовий формат статті з фотографіями.

***

Ось як пролягав наш маршрут.

Як бачите, нам знову довелося повернутися у Гватемалу і зачепити клаптик Гондурасу, оскільки звідти вилітав рейс у Маямі. Але про все за чергою.

***

Кордон та візове питання

Беліз є візовою державою для українців. Але, оскільки жодного дипломатичного представництва там у нас немає, то всі відносини ведуться через консульство Великобританії. І, звичайно, спеціально для невеличкого візиту, який наперед за кілька місяців був під питанням, я не став з усім цим морочитися.

Натомість вичитав, що за наявності американської чи британської візи, громадяни України можуть отримати візу в Беліз на кордоні. Клас! Це вже значно краща опція, оскільки я маю однорічну американську візу. Питання вирішено.

 

Після прибуття на кордон нам дали заповнити невеличкі форми і забрали паспорти. Очікуючи понад годину, ми вже було почали переживати.

 

Раптом нас просять зайти в кабінет до начальника зміни. Поважний темношкірий пан розпитав у нас, що ми робимо в такій далечі та поцікавився, хто з нас грає в шахи. Виявилося, що Саша в аплікаційній формі у полі “Інтереси” написав “шахи”.

Це неабияк підкупило прикордонника. Він майже зі сльозами на очах розповів нам, як ледь не став чемпіоном країни, і почав віртуально грати в шахи з Сашком, який протримався всього декілька ходів.

Беліз

В результаті нам видали паспорти і побажали успіхів, не взявши ні копійки за візу. Хоча десь писало, що віза на кордоні коштує $50. Ось це так пригода.

***

Перші враження про Беліз

Відразу за прикордонним пунктом починається місто. Тож ми дісталися до автостанції та сіли на локальний автобус, що їхав у напрямку столиці країни Бельмопан.

Беліз

Беліз

Беліз

 

Тут вже зовсім інша архітектура, ніж в сусідній Гватемалі. Більше нагадує Сент-Кітс або острів Бастіментос у Панамі. Так, це – Кариби.

Беліз

Беліз

Беліз

Беліз

 

Приблизно за дві години ми дісталися до столиці країни – міста Бельмопан.

 

Але тут лише пересіли на інший автобус. Відразу кинулося в очі, наскільки тут багато різних національностей. Як і багато де на задвірках Британської імперії, людей перекидали між континентами, а їхні нащадки продовжують жити уже в новостворених країнах.

 

На вечір ми дісталися до містечка Дандріга та уже в темряві запакувалися у перший же гестхаус і полягали спати.

***

Дангріга (Dangriga)

Прокидаємося зранку, а на ґанку таке.

Беліз, Дандріга

Беліз, Дандріга

 

Це Карибське море. Наша господиня виявилася приємною жіночкою та люб’язно приготувала справжній англійський сніданок.

Беліз, Дандріга

 

Далі ми пішли досліджувати місто. Дангріга є центром культури чорношкірого населення Белізу. Тут цілком приємна і розслаблена атмосфера.

Беліз, Дандріга

Беліз, Дандріга

Беліз, Дандріга

 

Коли ми гуляли вулицями міста, до нас під’їхав один хлопець і запропонував трохи показати, що є навколо. Виявилося, що це співробітник місцевого банку.

 

Чомусь він вирішив повести нас до свого брата, який значно гірше давав собі раду в житті, ніж він. Це нагадало, що навіть в одних і тих же умовах люди інакше організовують свій побут.

Беліз, Дандріга

 

А ще того ж вечора ми пішли у порт і домовилися про трансфер на острів наступного дня з капітаном Горобцем (Captain Sparrow – принаймні так він себе називав).

 

Раптом ми почули неймовірний шум та гучний стукіт барабанів неподалік.

Виявилося, що це якийсь місцевий фестиваль.

 

Тож ми з радістю приєдналися до процесії.

 

А ще навіть вдалося поспілкуватися з Міс міста.

***

Тютюновий острів (Tobaco island)

Як і домовлялися, наступного ранку ми прийшли в порт чи радше невеличку гавань.

Беліз, Тютюновий острів

 

Капітан Горобець уже чекав нас і ми вирушили в море на невеличкому човнику.

Беліз, Тютюновий острів

 

Приблизно через півгодини і ~20 км ходу ми прибули до неймовірної краси малесенького острова.

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

 

У давні часи тут обробляли привезений з континенту тютюн перед тим, як відправляти його через океан в Європу. А зараз це туристичний курорт. Тим не менш, людей практично не було. Ми поселилися в єдиному відкритому на той час готелі.

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

Та в принципі сильно не скаржилися.

Беліз, Тютюновий острів

 

Виявилося, що це низький сезон, і весь острів просто впав у сплячку.

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

 

Окрім нас, тут була лише одна пара туристів, які поїхали того ж вечора, коли прибули ми.

Беліз, Тютюновий острів

 

В результаті можна було відчути, як це – мати весь острів лише для себе.

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

 

Його розміри вражають. Лише 150 на 100 метрів.

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

Повірте: довго у таких умовах висидіти зовсім непросто.

Уже через пару годин починаєш пробувати комунікувати з будь-якими людьми. Зокрема, поспілкувалися з рибалками і придбали у них лангустів на вечерю.

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

 

А ще перехилили декілька чарок рому в єдиному колоритному барі.

Беліз, Тютюновий острів

 

Через два дні за нами прибув капітан Горобець та доправив назад на континент.

 

У нього ми також придбали лангустів, які нам приготували в сусідньому барі.

Класна практика. Подібні ласощі я куштував хіба на Кубі.

***

Понта Горда (Ponta Gorda)

З Дандріги ми сіли на автобус і поїхали на сам південь Белізу – у містечко Понта Горда, звідки повинен був ходити човен через затоку в Гватемалу у напрямку на Гондурас.

Беліз, Понта-Горда

 

Там у мене почалося ускладнення по здоров’ю. Річ у тому, що я простудився при сходженні на вулкан у Гватемалі, та продовжував далі подорожувати, не даючи організму відпочити. Таким чином, звичайна простуда переросла в отит середнього вуха. Мене боліло півголови і я просто не міг нічого вдіяти, тому звернувся в лікарню по допомогу.

Беліз, Понта-Горда

Там мені вкололи знеболювальне, дали пігулки з собою і сказали, що лікувати це можуть лише у столиці, яка, звичайно, нам не по дорозі. Тож я вирішив потерпіти декілька днів до прибуття у Маямі. Решта дороги я провів на транквілізаторах.

На цьому частина мандрівки Белізом завершилася. Після проходження еміграційного контролю мені, як завжди, вліпили штамп на новій сторінці. Просто ненавиджу, коли так роблять, і намагаюся завжди показувати пальцем, де хочу мати штамп.

 

Вийшовши на пірс, ми виявили, що нас перевозитиме ніякий не паром, а звичайнісінький маленький човен. Уффф. Ну, нічого. Прорвемося.

Беліз, Понта-Горда

 

Дві години по хвилях і ми знову повернулися у Гватемалу, а саме у портове містечко Пуерто Баріос (Puerto Barriios).

Там же пересіли на маршрутку і вже за якихось півгодини дісталися до кордону з Гондурасом.

***

Гондурас

Гондурас

Гондурас став 68 відвіданою мною країною. Насправді ми планували побути тут хоча б декілька днів, але трохи затрималися у дорозі через мою хворобу. Тож часу практично не залишалося. Хоча я ще добре тримався.

Гондурас

Усім відомо, що Гондурас є однією із найнебезпечніших країн у світі, а його найбільше місто Сан-Педро-Сула – найнебезпечніше у Гондурасі. Вуаляяя.

Гондурас

 

Чесно кажучи, ми були трохи на стрьомі. Тим більше, коли бачиш табличку на вході кожного магазину про те, що вхід зі зброєю заборонений.

Гондурас

 

Тому, щоб не гратися з вогнем в останній день перед вильотом, ми просто відпочили у хостелі. І це було правильне рішення.

Гондурас

Вночі таксист завіз нас в аеропорт. Ми разом з Сашком полетіли у Маямі, звідки мій друг повернувся в Україну. Натомість я відвідав конференцію Content & Commerce Summit в Орландо, де навіть зустрів кількох онлайн-підприємців з України та написав бізнес-висновки з цієї події.

***

РЕЗЮМЕ

Ось така цікава мандрівка видалася, друзі. Я ледь не відкинув копита і радий, що все так завершилося. Хоча на подібні непотрібні подвиги у майбутньому йти не буду. Якщо зі здоров’ям не все гаразд, то треба відпочивати, а не далі тиснути на педаль.

Беліз просто чудовий. Не знаю, чи ще туди колись повернуся, але точно неодноразово згадуватиму ті часи. Майте на увазі, що з американською візою у вас не буде жодних проблем. І гарних вам мандрів.

Як розвинути YouTube канал у вузькій тревел-ніші

Як розвинути YouTube канал у вузькій тревел-ніші

Канал «Залізні магістралі», автором якого є Олег Васильєв, має вже понад 36 тисяч підписників і щодня аудиторія збільшується. Ніша, в якій працює Олег, доволі вузька – залізничний транспорт і все, що з ним пов’язано.

Отож, як Олегу вдалося розвинути канал у цій ніші і які плани щодо розвитку цієї справи у майбутньому – дивіться у цьому відео, а також читайте у текстовому форматі.

***

Аудиторія каналу – хто вона?

Олег зізнається, що не очікував насправді, що назбирає таку широку аудиторію. Спершу, це були переважно експерти і професіонали, які працюють на залізниці. Згодом долучилися звичайні глядачі, які користуються залізничним транспортом і яким цікаво подивитися, що відбувається у цій галузі в Україні і за кордоном.

За словами Олега, звичайні глядачі зацікавилися його каналом після того, як він почав знімати сюжети про проблеми залізниці, тобто додалася соціальна тематика.

«У мене є репортажі про роботу міського транспорту, особливо піднімаються питання функціонування, розвитку залізниці. У деяких містах взагалі хочуть скасувати рейковий транспорт і замінити його тролейбусами. Тому ці сюжети притягують увагу людей, які живуть у містах і ці питання їх стосуються безпосередньо», – каже Олег.

***

Від дитячої мрії до її реалізації

Створення каналу, присвяченого залізниці, це такий своєрідний формат реалізації дитячої мрії Олега – працювати на залізниці.

«Я цікавився залізничним транспортом, тим, як працює ця система. Потім виникло бажання піти працювати на залізницю, але через певні обставини не вдалось це реалізувати. Я почав працювати журналістом і вже через певний проміжок часу з’явилися думки про блог про залізницю», – розповів Олег.

Як розвинути YouTube-канал у вузькій тревел-ніші

 

YouTube-канал “Залізні магістралі” з’явився вісім років тому, але на початку це були невеличкі фрагменти зйомок руху потягів. Цікаво те, що у тих кадрах є потяги, яких вже немає, оскільки маршрути ліквідовані.

Наприклад…

Еволюція каналу почалася з 2014 року. Саме тоді Олег почав робити сюжети про потяги вже з розповідями. І після цього активність аудиторії почала наростати. Влітку 2018 року вийшов сюжет про найповільніший потяг Умань – Черкаси, який до цього часу набрав вже 500 тисяч переглядів.

«Але я, мабуть, зробив невелику помилку. Коли я монтував цей сюжет, готував текст, то намагався показати глядачам загальну проблему української залізниці – що в нас є дуже повільні маршрути, де потяги їдуть по 8 годин замість 4 годин. І люди сприйняли цей сюжет як свого роду зраду, критику», – каже Олег.

Але саме після цього сюжету він почав робити матеріали, які стосуються роботи залізниці в соціальному плані.

***

Скільки часу забирає канал і чи дає прибутки

Паралельно з розвитком YouTube-каналу Олег займається журналістською діяльністю як фрілансер. Однак більшу частину часу і всі ресурси намагається вкладати у розвиток каналу.

Звісно, Олега часто запитують, чи заробляє він на життя, розвиваючи канал в YouTube. За словами Олега, для того, щоб жити за рахунок каналу, він повинен бути успішним.

Дохід Олег отримує кількома шляхами:

  • монетизація, яку надає сам YouTube,
  • залучення рекламодавців або спонсорів,
  • пожертви глядачів.

 

Читайте також про те, Як тревел-блогери НАСПРАВДІ заробляють на подорожах? 10+2 способів від Ірени Журавель

ОРЕСТ: Спільнота ОМБІЗ Картель допомагає людям монетизовувати їхні захоплення. У нас є безліч інструментів, щоб допомогти розвинути вашу діяльність онлайн.

***

Підхід до створення матеріалу

Насамперед тема сюжету повинна бути цікава глядачам. Олег шукає цікаві теми та об’єкти як в Україні, так і поза її межами.

Як розвинути YouTube-канал у вузькій тревел-ніші

За словами Олега, глядачі вбачають схожість його сюжетів з телевізійними, оскільки він використовує синхрони і стендапи. Проте основна частина сюжету – це відеоряд із закадровим текстом, де у стислій формі пояснюється та чи інша тема.

Процес створення сюжету в Олега виглядає так: вибір теми, виїзд на зйомку, начитка тексту, монтаж.

«Текст пишу вже після зйомки, оскільки в процесі можу помітити цікаві деталі, про які я не знав. Хоча у деяких випадках спершу пишеться сценарій, а тоді ведеться зйомка (це переважно документалістика)», – розповів Олег.

Він каже, що досі перебуває у пошуку формату для свого каналу. Наразі сюжети діляться на ті, які висвітлюють певну проблему, і сюжети з мандрів у різні міста в Україні і за кордоном. 

***

Як повинен розвиватися залізничний транспорт в Україні

Як каже Олег, головне, чого зараз хочуть пасажири залізниці в Україні – це те, щоб потяги рухалися швидше. Люди не хочуть проводити в дорозі по 12-18 годин. Однак, інфраструктури, яка може забезпечити швидкісний рух навіть у межах 140 км/год, у нас нема.

Тобто, перше завдання – це розвиток швидкісного руху і модернізація інфраструктури. Друге – зручність для пасажирів у формуванні маршрутів, вартість квитків.

Також глядачі пишуть Олегові в коментарях, що потрібні вагони для пасажирів з дітьми, для сімейних поїздок, як це є у тій же Польщі.

***

Плани щодо розвитку каналу

Як розвинути YouTube-канал у вузькій тревел-ніші

Перше завдання Олега  – просуватися вперед. Він планує охопити якомога більше європейських напрямків, щоб показати, як функціонує транспорт в Євросоюзі. А ще є мрія: потрапити в одну з екзотичних країн, наприклад в Індію чи Тайланд, де є доволі специфічна залізнична інфраструктура і показати, як вона функціонує.

«Іноді я ставлю собі питання, чи закінчаться теми для зйомок в Україні, – каже Олег. – Поки що практика показує, що теми є». Тож підписуйтеся на канал Олега “Залізні Магістралі” та слідкуйте за оглядами залізничного транспорту.

Гватемала – найцікавіша країна Центральної Америки

Гватемала – найцікавіша країна Центральної Америки

Побувавши уже у понад сотні різних країн, а також у всіх державах Центральної Америки, можу з впевненістю сказати, що Гватемала є найцікавішою в цілому регіоні. Незважаючи на те, що вона у двадцять разів менша, позмагатися може навіть з Мексикою.

Ревучі активні вулкани, містичні древні руїни, стрімкі гори, колоритні історичні міста, самобутня культура, а також сучасне життя. Все це пропонує Гватемала.

Для затравки перегляньте відео з тієї поїздки.

А тепер запрошую до прочитання статті.

***

Як завжди на початку карта відвіданих місць.

***

Гватемала Сіті

Столиця і найбільше місто країни, у якому проживає приблизно п’ять мільйонів осіб. Як і у більшості великих міст Латинської Америки, тут не варто надовго затримуватися, оскільки можна потрапити в таку саму неприємну історію, як я у Мексиці.

Цього разу ми подорожували удвох з Сашком Ружицьким, давнім колєгою з університету. Тим самим, з котрим провели майже півроку в Індії, а ще на тиждень раніше перед Гватемалою розсікали на мустангу в Маямі.

Отже, прибули ми у Гватемалу Сіті вечірнім автобусом із сусіднього не менш кримінального Сальвадору. На автовокзалі нас зустріли давні приятелі з Мексики – Андреа і Фернандо. До речі, я також бачився з цією неймовірною парою у Коста-Ріці, але у межах іншої поїздки.

Гватемала

Вони завели нас поїсти в ресторан, а далі – додому спати, оскільки попередньо домовилися, що рано-вранці поїдемо дивитися на країну.

Прокинувшись та вийшовши на дах будинку, навколо я побачив таке.

Гватемала

Виглядає, наче концтабір. Хоча насправді саме так виглядають багаті райони у Центральній Америці. Через велику злочинність люди по-різному намагаються оберігати свої оселі.

Ми сіли в авто і поїхали у пошуках пригод.

 

Перше, що мене вразило, це співвідношення традиційного місцевого населення до європеоїдної раси. Виявляється, що у Гватемалі 39% становлять прямі нащадки Мая, 41% – метиси (змішана кров європейців та місцевих) і лише 18% білі, тобто нащадки європейців, які прийшли на ці землі багато століть тому.

Гватемала

Гватемала

Більша частка традиційного місцевого населення знаходиться хіба що у Болівії (справжній Тибет Південної Америки), якщо говорити про Латинську Америку.

***

Озеро Атітлан (Atitlan)

За деякий час ми приїхали до неймовірно красивого озера Атітлан, що знаходиться посеред кількох вулканів.

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

 

По берегах озера розкинулися колоритні містечка, де люди притримуються переважно традиційного способу життя.

Гватемала, озера Атітлан

 

Архітектура також неабияк вражає.

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

 

Пересуватися поміж містечками доволі просто на човнах. І це, звичайно, притягує туристів – і місцевих «нових гватемальців», і різних грінго, як ми.

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

 

Кожен знайде тут чим зайнятися, хоча одна із найцікавіших активностей – це похід на пагорб та споглядання світанку. Просто неймовірне видовище.

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

 

Саме тут я зробив фото, яке зараз використовую на усіх аватарках.

***

Чічікастенанго (Chichicastenango)

Це один із місцевих культурних центрів регіону, який притягує до себе паломників у пошуках духовного спокою чи відповідей на вічні питання. Ну, і звичайно, у таких місцях виникають галасливі базари, які дуже милують око.

Гватемала, Чічікастенанго

Гватемала, Чічікастенанго

Гватемала, Чічікастенанго

Гватемала, Чічікастенанго

 

Силою насаджений католицизм тісно переплітається з традиційними місцевими віруваннями, що виливається в унікальну культуру. Зрештою, у нашу релігію також прийшло багато «поганських» традицій.

Гватемала, Чічікастенанго

***

Антігуа (Antigua)

Надвечір Франческо та Андреа привезли нас у містечко Антігуа, а самі повернулися у Гватемала Сіті до свого звичного життя.

Гватемала, Антігуа

 

Антігуа є основним туристичним і культурним містом країни. Щось на взірець статусу Львова в Україні. Місто розташоване у неймовірній локації посеред низки вулканів та побудоване у традиційному іспанському стилі того часу. Це була столиця цілої провінції.

Гватемала, Антігуа

Гватемала, Антігуа

Гватемала, Антігуа

Гватемала, Антігуа

Гватемала, Антігуа

Гватемала, Антігуа

 

Погодьтеся, такий вигляд не може не надихати. Тут я позаписував кілька навчально-практичних матеріалів, які досі використовуються у нашому ОМБІЗ Картелі.

 

Але вся ця краса в результаті стала смертю для міста. Через нищівні землетруси та виверження вулканів у XVIII столітті місто зазнало неабияких пошкоджень і столицю перенесли у теперішнє більш безпечне місце. А деякі місця Антігуи і досі стоять в руїнах.

Гватемала, Антігуа

Гватемала, Антігуа

***

Вулкан Акатенанго (Acatenango)

Спостерігаючи з міста на усі ці вулкани, звичайно, виникає думка: «А який же вигляд повинен відкриватися з гори?». Найцікавіше те, що всі ці піки сягають майже 4 кілометрів висоти. Уффф.

У будь-якому разі туди можна дістатися. Знайти компанію, яка організовує тур, доволі легко. Тож ми долучилися до групи.

 

Спочатку автобус везе усіх до підніжжя, а далі починається мальовничий трек.

Гватемала, вулкан

 

Підйом доволі затяжний і при наборі висоти йти стає все складніше.

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

 

Далі почала погіршуватися погода.

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

 

Всіх облило горизонтальним дощем. Температура різко опустилася і довелося таборуватися уже практично в темряві на висоті 3500 метрів. Це було не дуже круто.

 

Десь посеред ночі вітер вщух і почувся шалений рев. Таке враження, наче поряд з-під землі виривається Годзіла. Ми вибігли на вулицю і побачили щось просто неймовірне.

Гватемала, вулкан

Сусідній вулкан Дель Фуего (вогняний) просто палав. Насправді мені складно передати ті відчуття, коли ти перебуваєш всього за 2 кілометри по прямій лінії від одного з наймагічніших природних явищ.

 

На ранок, коли почало сходити сонце, можна було краще роздивитися усе, що відбувається довкола. І, чесно кажучи, це було одне із найкращих видовищ у моєму житті.

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

 

Частина групи пішла на пік нашого вулкану Акатенанго. Але я уже цього не здужав, оскільки неабияк простудився тієї ночі і почав слабнути. Тож, дякую Сашку за фото.

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

Усі події відбувалися у вересні і на вершині температура опускалася практично до нуля. Рівень організації був такий собі, а прокатне спорядження дуже базове. Тож, якщо будете робити подібне сходження, переконайтеся, що йдете з добрим оператором. Інакше може бути біда.

У січні наступного року (буквально за 4 місяці після нас) живими з Акатенанго зійшла лише половина групи. Решту знесли рятувальники. З такими горами не варто жартувати. Моя хвороба затягнулася аж до Белізу і я ще добре відкараскався.

***

Спільна подорож у Непал (08-16 жовтня)

До речі, якщо вас так само, як і мене манять гори, тоді запрошую приєднатися до нашої чергової спільної поїздки читачів блогу у Непал.

На відміну від сходження на Акатенанго, у нас все класно організовано, адже усе готують колеги з EascapeWithPro. А ще, окрім власне походу по Гімалаях, у нас запланована активна культурна, розважальна та ділова програма. Всі деталі про подорож читайте ось тут. Велкам.

***

Флорес (Flores)

Трішки відпочивши від сходження, ми взяли курс на північ країни та тривалим автобусним переїздом дісталися колоритного містечка Флорес, яке знаходиться посеред озера.

Тут також зазвичай щось відбувається, хоча більшість мандрівників використовують Флорес у ролі перевалочного пункту до мабуть найбільш захопливого об’єкту цілої країни, і навіть Центральної Америки, древнього міста Майя – Тікаль.

***

Тікаль (Tikal)

У Флорес ми домовилися з таксистом, щоб той завіз нас у Тікаль, почекав, і потім доправив до кордону з Белізом, адже древнє місто знаходиться акурат посеред джунглів, куди не зовсім просто добратися громадським транспортом.

Тікаль є найбільшим знайденим містом культури Майя. Розкручена на Юкатані Чичен-Іца (одне із Семи Сучасних Чудес Світу) просто відпочиває поряд з ним. Тікаль вражає з першого погляду ще на підступі.

Гватемала, Тікаль

Гватемала, Тікаль

 

Лише можна уявити, як по цих сходах котилися голови людей, принесених у жертву богам.

Гватемала, Тікаль

Гватемала, Тікаль

 

Смерть тут і досі підстерігає на кожному кроці, нагадуючи про ті часи.

Гватемала, Тікаль

 

Але найбільше вражає центральна площа міста, у якому багато століть тому могло мешкати майже 100 000 осіб.

Гватемала, Тікаль

Гватемала, Тікаль

Гватемала, Тікаль

Я навіть не знаю, що тут ще можна розповісти. Сюди просто варто потрапити. Гватемала – просто супер.

***

Цілий день ми блукали поміж древніми пірамідами. Таксист дочекався, поки ми справилися і довіз нас до кордону з Белізом, який знаходився за декілька десятків кілометрів звідти. Ми попрощалися з Гватемалою і взяли курс на Беліз, чергову країну на шляху.

***

РЕЗЮМЕ

Якщо ви запитаєте мене, чи можна відвідати лише одну країну Центральної Америки, то я без сумнівів відповім, що це має бути Гватемала. Це зовсім не означає, що Панама, Коста-Ріка, Нікарагуа чи Беліз нецікаві. Просто Гватемала –  надзвичайно крута й різноманітна.

Я й досі частенько згадую про ту мандрівку, хоча не впевнений, чи повернуся. У світі є стільки всього надзвичайного, що хочеться побачити, спробувати, відчути. Одного життя для цього точно замало. Але я буду старатися з усіх сил, щоб гідно пройти свій шлях. Поїхали далі, щоб відвідати усі країни світу.

5 висновків після року ведення онлайн школи

5 висновків після року ведення онлайн школи

Це гостьовий пост одного з учасників нашого ОМБІЗ Картелю, дизайнера Віталія Валькова. Попередньо ви уже могли познайомитися з Віталієм у статті про те, як він повернувся із заробітків, придбав комп’ютер, став графічним дизайнером і заснував бізнес

Левовою частиною теперішньої діяльності Віталія є навчання дизайнерській справі початківців. Він уже “собаку встиг з’їсти” у цьому полі та насправді має чим поділитися з людьми, які також працюють у сфері онлайн-навчання. Тож, користайте! Далі прямим текстом від автора публікації. 

Привіт, мене звати Віталій Вальков. Я керівник дизайн студії Logo Chef та навчального онлайн-курсу/гри Freelancer Graphic Designer – він тут valkov.pro

Мій шлях, як людини, котра запускає повноцінний онлайн-курс розпочався із вступу в ОМБІЗ Картель. З того моменту пройшло більше року і на момент написання статті у мене 367 студентів, які пройшли або проходять навчальну програму.

Я вирішив написати цю статю так, щоб вона було корисною для тих, хто лише збирається запустити власну навчальну програму.

Звичайно, варто стартувати з впевненими знаннями, експертністю у своїй темі та бажанням допомогти людям. На момент створення онлайн-курсу я вже понад чотири роки займався дизайном та 2 роки як існувала студія дизайну. У мене було реально чим ділитися.

ОРЕСТ: Детальніше про історія Віталія у статті про те, як він повернувся із заробітків, придбав комп’ютер, став графічний дизайнером і заснував бізнес

Отже, висновки:

***

1. Починайте з меншого

На старті я думав, що зараз запущу велику програму. Вона буде йти місяць, я поділюся з усіма своїми знаннями, усім буде цікаво і всі стануть щасливими.

Щоправда, одразу створити масштабний проект досить важко і коли ти нічого не знаєш у цій сфері, то буде багато факапів. Їх у мене було предостатньо. Зараз я б точно запускав щось невелике у вигляді марафону або ж міні-курсу. Для того, щоб протестувати ідею, попит на неї і зібрати перших учасників, хто зможе дати зворотній зв’язок. Іншими словами, це можна назвати пілотний запуск.

Краще маленька система, аніж великий хаос

Рецептом до цього пункту буде:

  • Складіть чернетку власної програми. Напишіть покроково, як студент повинен переміститися з точки А в точку Б за допомогою вашого курсу.
  • Зберіть першу групу студентів. Беріть когось безкоштовно, давайте знижки, ставте нереально низьку ціну. Зберіть щонайбільше людей, які стануть першими, кого ви будете навчати. Чим більше студентів — тим краще буде в результаті оцінити результативність курсу.
  • Викладіться та допоможіть створити нові результати для них. Допомагайте, спілкуйтеся, проводьте додаткові уроки, які закриють усі питання.
  • Отримайте відгуки та подякуйте студентам, які довірилися вам. Вони часто стають в майбутньому дуже близькими людьми.
  • Проаналізуйте все та сідайте за план наступного запуску.

Важливо студентів запитувати, що можна покращити, чого їм не вистачало, що вони б змінили в цій програмі. Ці відповіді дадуть можливість покращити результат наступних студентів.

На перший курс мені вдалося з допомогою інструкцій з Картелю та допомоги картельчан зібрати 21 людину, які заплатили $50. Це був для мене шалений успіх. І що ви думаєте я зробив? Правильно, я їх відразу витратив на подорож до Франції на Лазурний берег, куди ми відправилися з дівчиною. І це при тому, що саме звідти я вів прямі ефіри.

Скажу чесно — це був жах. Поганий інтернет, факапи з трансляціями і найголовніше – я проводив багато часу в номері, щоб готуватися до уроків замість того, щоб повноцінно насолоджуватися краєвидами Французької рів’єри. І це не враховуючи, що у мене були робочі проекти у студії та робота з командою. Цю помилку я запам’ятав надовго і тепер кожен відпочинок планую заздалегідь.

***

2. Воронка, люди та сервіси

Для успішної роботи потрібні три складові: воронка, команда та сервіси, які будуть підтримувати усі технічні процеси. У мене на старті був лише я. І все підключав я самостійно. І я ледь не з’їхав з глузду.

Воронку рекомендую складати самостійно. Детальніше про вебінарну воронку краще пошукати в інтернеті, адже це тема окремого посту. Або ж приєднуйтесь до ОМБІЗ Картелю – там є уся інформація по цій темі.

ОРЕСТ: Ось детальний розбір воронки з рентабельністю понад 300% і прибутковістю 39 346 грн чистими.

 

Напишу список того, в чому мені потрібно було розібратися. Це сервіси, які використовую особисто я. До кожного з них є альтернатива.

  • Antitreningi — сервіс, на якому проходить навчальна програма.
  • GetResponce — E-mail розсилка
  • FlowXO — чат-бот, який відправляє повідомлення в месенджери
  • WayforPay — сервіс прийому платежів
  • SMSUA — відправка смс-повідомлень
  • Tilda — конструктор сайтів
  • Jivosite — месенджер для сайту
  • Youtube + OBS — сервіси для проведення трансляцій

+ налаштування фейсбук реклами. За цим я звертався до профільних спеціалістів. Спочатку мені допоміг мій товариш Володимир Вальків, а зараз ми співпрацюємо з Вадимом Козловським, якого я точно рекомендую як дуже надійного та сумлінного експерта. Вадим, до речі, також картельчанин.

Віталій Вальков, Вадим Козловський і Марта Троцюк

Ваша місія — допомога студентам. Їм все одно, хто буде займатися внутрішніми процесами. Тому насамперед потурбуйтеся, щоб не страждали студенти.

Моя рекомендація проста. Делегуйте все, що не можете подужати самостійно. На себе беріть найголовніше: контент, мотивація, спілкування з студентами. Спочатку я робив все сам, але тепер у мене є практично на кожен сервіс людина, яка закриває ці задачі.

***

3. Спільнота та мотивація

Найважливіше ваше завдання як автора — мотивація людей. Мотивувати людей потрібно:

  • на нові результати.
  • на зміни у їхньому житті.
  • пройти онлайн-курс до кінця та отримати новий результат.

Це найважча робота, адже від цього залежить успіх програми та подальший розвиток. На курс люди йдуть за контентом, новим оточенням та результатами, які вони можуть отримати за допомогою цього міксу.

Будуйте закриту спільноту. Саме там студенти зможуть спілкуватися, стежити одне за одним та бути в потоці. Це також важливо, адже розуміння того, що ти не сам додає впевненості для проходження курсу.

Одразу подумайте де буде ця спільнота? Фейсбук чи лише месенджер? Яка буде логіка надання доступу? Які правила будуть у цій спільноті? Також обдумайте та напишіть інструкцію, як задавати запитання та до кого звертатися за допомогою.

По факту нам потрібно написати інструкції для учасників та пояснити, як користуватися вашим курсом, щоб отримати результат. Наприклад, в нас проводиться перше вступне заняття онлайн, де ми розповідаємо про усі моменти по курсу та що робити, коли є запитання.

Завжди пам’ятайте: Люди йдуть за результатами та спільнотою. А тільки тоді йдуть за контентом.

***

4. Контент — не найголовніше

Тепер хочу поговорити про саму програму курсу. Коли я створював перший курс, все було побудовано на видаванні інформації. Я вів пряму трансляцію, а вкінці давав домашнє завдання. В принципі, стандартна система онлайн-навчання. Це мене абсолютно не влаштовувало. Студенти спочатку горіли ідеєю, приходили на трансляцію та робили домашні завдання. І з кожним новим ефіром було все менше людей на трансляціях та менше домашніх завдань.

Онлайн-курс Віталія Валькова

Я почав запитувати студентів, у чому проблема та отримав досить цікаві для себе відповіді. Основними з них були: “Я не встигаю за потоком, а вони вже так далеко, а я лише на початку”. Це, мабуть, найбільш болюча тема для мене, оскільки спочатку я думав, що проблема в мені як спікері.

Я хотів зробити такий курс, який повинен бути цікавим та з можливістю проходити його коли завгодно онлайн, враховуючи графік людей. Також програма повинна йти в автоматичному режимі, щоб не гальмувати швидких студентів.

Але тут також є свій мінус. Коли я записав усі уроки, придумав нетипові завдання для студентів і відкрив доступ, то швидко зрозумів, що такий спосіб буде ще гіршим. Фактично студенти просто забували про той курс і не заходили в програму. Потрібно було придумати спосіб, як мотивувати студентів на результат.

Тому я почав щотижнево проводити прямі ефіри на різноманітні теми, які доповнювали основні теми курсу. Я готував теми, запрошував інших спікерів, придумував конкурси та проводив розбори робіт у прямому ефірі. За рахунок цього студенти кожного тижня пам’ятали про проходження курсу, розвивалися в нових темах, знайомилися з новими людьми та починали спілкуватися активніше в чатах.

Тепер ми йдемо ще далі і додаємо гейміфікацію до навчання. За проходження курсу студенти будуть отримувати призи, які вони зможуть купувати за віртуальну валюту. Додаємо рейтинги, конкурси і найважливіше – сценарій.

Зараз я працюю із сценаристом, з яким ми придумуємо логіку подій на курсі від старту до завершення навчання, і це буде крута подорож у світ графічного дизайну.

Також ми створюємо сайт, де буде база усіх студентів з їхніми роботами. Таким чином клієнти зможуть знайти свого дизайнера та обрати серед великої кількості студентів. Це буде міні фріланс-біржа і студенти назвали її #bandavalkova. До речі, за цим хештегом можна подивитися роботи дизайнерів в інстаграмі.

Неважливо, як ви це зробите, але ви повинні створити середовище для студентів, яке принесе користь, результат та додасть трохи яскравості у їхнє життя. Додавайте фану і все буде круто.

***

5. Фокус

Це, мабуть, найважливіше. Краще на момент запуску виділити багато часу, щоб максимально використати його для досягнення успіху вашими студентами. Їхній успіх — ваш успіх.

Віталій Вальков, онлайн-курс

Це лише невеличка частинка всього, що вас очікує, якщо ви плануєте створити власний курс. Але повірте: це варто того, адже вдячні люди – це найголовніший актив у вашому житті. Чим більше користі ви можете дати свої студентам, тим успішнішим ви будете.

Мої соцмережі – Facebook та Instagram. Додавайтесь.

ОРЕСТ. А також приєднуйтеся в ОМБІЗ Картель. Будемо раді допомогти і вам 🙂

Нікарагуа – найбідніша країна у Центральній Америці

Нікарагуа – найбідніша країна у Центральній Америці

Чергова країна, Нікарагуа, була проміжною точкою у нашій подорожі Центральною Америкою. Вона вважається найбіднішою, хоча насправді тут не все так погано. Тут цікаво і колоритно.

Спробуємо передати це все у цьому відео. Тож приємного перегляду 🙂

Дивіться також відео Панама – країна поміж двох Америк та Коста-Ріка – Швейцарія Центральної Америки.

Як заробляти на тревел-партнерках онлайн

Як заробляти на тревел-партнерках онлайн

Реферальні програми або affiliate marketing є одним з найкращих способів заробітку для тревел-блогера. До того ж це доволі пасивний дохід.

А про те, як саме тревел-блогеру заробляти в інтернеті і використовувати affiliate marketing для розвитку власного бізнесу я поговорив з Євгеном Чеботарьовим, який займається розвитком тревел напрямку в мережі партнерських програм SalesDoubler (також займався розвитком партнерських програм у компаніях Bravoavia, Lastminute.com, Busfor.com). 

До речі, в одному з попередніх відео я спілкувався з Володимиром Сахаровим, власником і засновником компанії SalesDoubler, яка допомагає людям заробляти в інтернеті на реферальних програмах.

Ось відео нашої розмови з Євгеном Чеботарьовим.

Читати далі про те, як заробляти на тревел-партнерках онлайн

Панама – країна поміж двох Америк

Панама – країна поміж двох Америк

Завершивши Трансатлантичний круїз, ми потрапили в Панаму, неймовірну країну посеред двох Америк. Тут ми відвідали сучасну столицю країни Панама Сіті, подивилися, як кораблі проходять через Панамський канал, погуляли гірськими джунглями, а також зависли на островах Бокас дель Того.

Тож пропоную переглянути ось це невелике відео про Панаму. Приємного перегляду!

 

Як виглядає мій типовий діловий день

Як виглядає мій типовий діловий день

Якось до мене в гості в офіс у Львові зайшов один з учасників ОМБІЗ Картелю, а також читач блогу Андрій Майорчак, який є тренером з особистісного розвитку. Андрій вирішив розпитати, яким чином мені вдається комбінувати безліч різних активностей впродовж одного типового дня.

Думаю, це чудова нагода, аби якомога чіткіше розповісти про те, як все відбувається. Ось невеличке відео про це. 

А далі читайте у текстовому форматі.

Читати більше