Йорданія – Близький Схід в мініатюрі

Цією статею я урочисто починаю рубрику #ТревелВікенд на підтримку книги Формула Мандрів (див. зміст). Відтепер щоп’ятниці публікуватиму статтю і відео про одну із країн, де вдалося побувати останнім часом. Матеріалу назбиралося на понад 20 випусків та декілька сезонів.

І стартуємо ми із Близького Сходу. Наразі Йорданія. Це була остання мандрівка 2018 року та вже 108 відвідана по списку країна. Приємного перегляду.

***

Прилетіли раянейром із Кракова в Аммам, столицю країни. Взяли авто на прокат і тиждень колесили по країні. Ось, як виглядав весь маршрут.

А тепер по черзі…

***

Джераш (Jerash)

Протягом тривалого часу тутешня територія входила до складу Римської Імперії. А тому в Йорданії та навколишніх країнах збереглося багато пам’яток античної епохи. Зокрема, руїни у місті Джераш є одними із найбільш вражаючих на цілому Близькому Сході.

Джераш знаходиться трохи північніше столиці країни. Тож ми відразу з аеропорту погнали туди, оскільки решта маршруту пролягало на південь. Там нас нас зустріла ось так тріумфальна арка.

Далі чітко простежують вулиці та перехрестя. Свого часу древній Джераш було одним із найбільших міст римської провінції Палестина.

Мало де у світі є настільки добре збережені античні руїни у такому масштабі й деталях.

Зрештою навіть руїнами не повертається назвати, оскільки частини міста абсолютно пристосовані до побуту.

Чого лише варти ось цей амфітеатр, де мабуть і досі проходять різноманітні вистави.

Коротше кажучи, це просто ВАУ.

Ми блукали тамтешніми вулицями аж поки не зайшло сонце, хоча і були голодні ще з літака. Зате в кінці дня порадували себе традиційною вечерею. До речі, близькосхідна кухня моя улюблена в принципі.

А коли підкріпилися, поїхали уже нічними дорогами на узбережжя Мертвого Моря, де мали заброньований готель.

***

Метве Море

Кожен знаю про цей прироній об’єкт ще зі шкільної програми географії. Пригадую, коли я вперше дивився фізичні карти, то бачив, що Мертве Море знаходиться десь 300 метрів нижче рівня моря. А тепер це уже понад 400. Іншими словами ми його втрачаємо.

Вода у ньому випаровується швидше ніж поступає з навколишніх пересохлих рік, а залишається лише сіль. Саме тому проміле дуже концентроване і людина в тутєшній воді не тоне.

(завжди хотів зробити таке фото з моєю книгою Формула Продуктивності)

На протилежному береі вже Ізраїль, де ми були з Мартусею сім років тому, вперше поїхавши у спільну мандрівку закордон.

(фото поч. 2012 року)

Але навіть відтоді рівень води неабияк просів. Мертве Море втрачає приблизно по метру берега на рік і цей тепм постійно зростає. Ще за нашого віку доведеться спускатися значно нижче.

Тому ловіть момент, поки воно ще з нами.

Ну, а ми рухаємо далі.

***

Дороги Йорданії

Тут непогана інфраструктура. Більшість доріг перебувають в чудовому стані, а їздити по них суцільне задоволення. Беремо круто вверх на центральне плато.

Не зважаючи на те, що піднімаємося доволі високо над Метртвим Морем, це десь рівень світового океану.

До дорозі проїжджаємо повз типові біблійні пейзажі та спілкуємося з місцевими мешканцями.

Але це вже зовсім не ті люди, хто населяв Йорданію Христового часу. Абсолютна більшість місцевих мешканців є арабами, що зрештою не позбавляє їх гостинності та дружнього підходу. Спілкуємося та їдемо далі.

Під вечір плануємо дістатися містечка Ваді-Муса, що виросло навколо одного їз Нових Семи Чудес світу – древнього міста Петри. Але перед тим ще зупиняємося на мить, щоб подивитися на замок у місті Карак, зведений хрестоносцями, коли ті намагалися відбити Святу Землю в мусульман.

***

Петра (Petra)

Абсолютна більшість відвідувачів Йорданії їде сюди для того, що побачити це древнє місто. Найцікавіше те, що до початку 19 ст, європейці навіть не знали, що між тих скель може ховатися така перлина людської цивілізації.

Але скриньку Пандори було відкрито, коли один швейцарський мандрівник, переодівшись під місцевого, пройшов цим вузеньким каньйоном, про який багато хто з вас уже міг чути.

Можна лише уявити ті відчуття, які супроводжували першовідкривачів, коли ти перебуваєш у своєрідній ейфорії того, що зараз буде воно.

Ось…

Перша площа містичого древнього міста і мавзолей, як основна окраса.

Тут завжди людно і навіть такий кадр впіймати не так вже й просто. Це вже неймовірно, але це лише початок. Спочакту я навіть уявити не міг справжній мастаб цього місця. Тож ідемо далі.

За кожною скелею та поворотом відкриваються все нові та нові пейзажі.

І це все частини древнього міста.

Мартуся теж в захваті.

Блогер в дії. До речі, відос про цю подорож вийшов на славу. Обов’язково перегляньте, якщо і досі цього не зробили.

В який момент розумієш, що більше не можеш дивитися на цю красу. Але це лише крапля в морі того, що є у Петрі. Зрештою після пройдених кільканадцяти кілометрів дівчата вирішують повертатися до авто, але ми з Максом рухаємося у сам кінець, щоб подивитися на храм, що навіть більший за мавзолей.

Для цього варто дообряче підніматися вверх.

Але всі сулиття вартують цього.

Повертаючись назад знову розуміємо, що це ще не все. Перед нами нова вулиця з уже десятками подібних структур, які бачили раніше. В голову не укладається, як таке можна було вирізати у скелі тисячі років тому.

Втомлені, але щасливі після цілого дня дослідження Петри, сідаємо у авто і спускаємося на узбережжя Червоного Моря до містечка Акаба.

А там нас вже чекає смачнюща вечеря.

***

Акаба (Aqaba)

Ми спеціально розбили маршрут таким чином, щоб відпочити посеред мандрівки біля моря. А ще на ці дні припадав мій день народження. Тож вирішили трохи залипнути на морі. Тутешні води повні коралів та риби. Власне так само, як у Єгипті, що знаходиться відразу через затоку.

Першого дня сноркелінг для розігріву.

І неймовірний захід сонця.

Наступного ранку добряче підкріпилися та вирішити подайвити.

Є купа різних точок, але справжня кульмінація настає, коли на глибині понад 10 метрів натрапляєш на справжній літак.

А трохи далі притаївся танк.

Всім рекомендую. Цей спот знаходиться трішки південніше міста у напрямку кордону із Саудівською Аравією. Якщо запитаєте місцевих, то вам точно підкажуть.

***

Пустеля Ваді-Рам (Wadi Rum)

І хоча вся Йорданія дуже цікава, найбільше я очікував саме поїздки в пустелю Ваді-Рам. Спеціально для цього винайняв відповідне чотирипривідне авто, щоб мати можливість проїхатися місцями, куди не дістанеться звичайний відвідувач. Цікаво робиться з самого початку, коли бачиш стрімкі скелі, які виростають з піску.

Просуваємося далі в глибину.

А далі їдь, куди хочеш. Саме таких просторів я шукаю все життя (на Землі та всередині душі).

Мартуся теж кафує.

Ми просто їздили і насолоджувалися навколишніми краєвидами.

Якось зустріли сім’ю берберів, які просто зупинили авто і пили чай посеред пісків. Дядько запропонував показати нам дорогу в Саудівську Аравію, кордон якої знаходиться буквально 10 км звідусіль. Місцеві мешканці мають право малого прикордонного руху, Але ми ні, тому довелося ввічливо відмовитися.

Тим часом заходило сонце, а кольори набували більш насичених відтінків.

Треба було шукати місце для нічлігу. На карті знайшли декілька таборів і котик вказав нам шлях у правильному напрямку.

Ось така локація.

Оскільки в радіусі 20 км немає жодних магазинів приймаюча сім’я годує всіх гостей, забезпечуючи ось таку вечерю, що включає багато традиційних страв. Не обійшлося і без верблюжатини.

Після такої трапези звичайно повністю вирубує та спиться дуже добре. Аж на стільки, що комусь зранку не хотілося вставати.

Але потрібно було рухатися далі. Не часто побачиш дощ у пустелі.

Пісок став важчим і треба було їхати уважніше. Окрім того, ми рухалися у віддалену частину, куди зазвичай не їздять групи. Мартуся трохи переживала.

Але вправний та досвідчений водій Орест не давав шансів сумніватися у тому, що все буде добре.

Якось карта завела нас в тупик. На мапі було показано, що тут іде стежка, хоча в результаті скелі просто зійшлися.

Не біда. Розвертаємося, адже пригоди продовжуються, а краєвиди не перестають дивувати.

Це були неймовірні два днів в пустелі, але настав час рухатися назад, адже наша подорож Йорданією добігала кінця.

По дорозі, уже виїхавши із самої пустелі, ми натрапили ось на такий резорт. Але це все забавки для туристів. Навряд чи хтось із проживаючих тут осягнув Йорданію так, як ми.

Декілька годин у дорозі і ми біля аеропорту. Зупинилися ще на ніч у містечку Мадаба та з самого ранечка поїхали в аеропорт, здали машину та сіли на літак назад у Краків. Вуаля. Чудова вийшла мандрівка.

***

РЕЗЮМЕ

Незважаючи на те, що Йорданія знаходиться посеред Близького Сходу, країна є напрочуд політично стабільною і безпечною для подорожей. Мені тут здалося навіть більш цивілізовано аніж у Марокко. Та й зрештою сам факт того, що сюди літає RyanAir, багато про що говорить. До речі МАУ також літаю напряму з Києва в Амам, хоча Раяном може бути дешевше.

В будь-якомк разі Йорданія надзвичайний напрям для поціновувачів історії, активного відпочинку, звичайного туризму чи відчайдушних пригод. Прокатне авто дасть вам багато свободи, а тутешні цікавинки не дозволять нудьгувати. Вдалих вам мандрів.

P.S. До речі. У травні ми плануємо спільну мандрівку з читачами блогу. Збираємося на яхтинг у Грецію. Приєднуйтеся при бажанні. Всі деталі за лінком.

OpenMind Yacht Week (04-11 травня, Греція)

Подібний задум назрівав давно, але це вперше організовуємо спільну OpenMind подорож.

У травні нашому ОМБІЗ Картелю, найкориснішій онлайн бізнес-спільноті УАнету, виповнюється рік. Тому організація подібного дійства буде в сам раз.

Ідея полягає у тому, щоб подорож була неординарною, логістично простою і економічно доступною. Тому, тиждень на яхтах у Греції чудове рішення. А в придачу до мандрівки та веселої компанії ще й практичне бізнес-навчання і мастермайнди в чудовому середовищі однодумців.

(на фото Одеса)

Впевнений після цієї подорожі ви зміните увлення про відпочинок та підхід до ділових справ.

(більше…)

Як відкрити хостел і збудувати імперію у сфері гостинності – Dream Hostels

Зовсім недавно я літав у Прагу на відкриття тамтешнього DreamHostel. І, незважаючи на те, що після відвідання понад сотні країн, бачив доволі багато прикольних місць для поживання у цілому світі, був приємно враженим якістю нової локації у чеській столиці. 

А ще виявилося, що DreamHostel – це українська компанія, що налічує 10 хостелів і є однією із найбільших мереж у Центрально-Східній Європі. Їхні хостели вирізняються високим рівнем комфорту й організації і, окрім Праги, присутні ще у Варшаві, Братиславі та семи містах України. 

Відкриття хостелу входить в п’ятірку найбільш популярних бізнесів серед молодих підприємців. І насправді мабуть кожен мандрівник якось задумувався про таку ідею. Я теж свого часу. Тому вирішив детально розпитати у співзасновника Євгена Лавренюка про всі нюанси такої справи.

Впевнений вам буде цікаво і корисно. Приємного перегляду.

(більше…)

Непопсові напрямки вихідного дня у Польщі

Це гостьовий пост Станіслави Троцюк, автора онлайн проекту про Польщу – Kanapka.pl.ua. Стася є активним учасником нашої онлайн бізнес-спільноти ОМБІЗ Картель і професійно займається тим, що допомагає українцям вивчити польську мову та знайомить їх із культурою нашого західного сусіда.

Саме через географічну наближеність та ментальну схожіть мільйони наших співвітчизників відвідують Польщу щороку. Хоча не всі знаходять спосіб порозумітися, особлисо, якщо їдуть туди вперше. Тому, на днях Стася проводитиме безкоштовний вебінар “Польська для мандрівок. Розмовний максимум” (деталі ла лінком).

А в підтримку цієї події написала ось таку публікації про те, які непопсові місця Польщі можна і варто відвідати. Далі прямим текстом від автора. Користайте 🙂

Зазвичай, коли хтось із моїх знайомих збирається в Польщу на вихідні, то в основному це в напрямку Кракова, Варшави, Вроцлава, останнім часом у Ґданськ (в зв’язку з дешевими перельотами)… Безумовно, ці міста дуже красиві і варто їх відвідати, хоча в мене склалося так, що на приклад в Кракові я побувала вже тоді, коли пів Польщі об’їздила.

В цій статті я хочу розповісти про ті міста і місця, куди можна сміло їхати на вихідні, бо вони дуже цікаві, але мало хто з Українців вибирає їх для своїх перших подорожей Польщею, бо просто не знають нічого про них, або що там можна робити.

(більше…)

Як не зашитися у власному бізнесі та систематизувати процеси компанії

Кожен підприємець рано чи пізно опиняється у ситуації, коли починає зашиватися у власному бізнесі. Це важливий сигнал про те, що варто бити на сполох і задуматися про можливі зміни. Зазвичай після таких ситуацій є два шляхи: 1) Продовжувати порпатися в болоті, яке буде лише більше засмоктувати; або 2) Грамотно вибудовувати процеси, щоб мати можливість розвиватися далі.

Але систематизація непростий процес. Саме тому багато хто не проходить цей етап. Я й сам свого часу всіляко упирався від росту, але необхідність органічного розвитку взяла гору і зараз мені щодня доводиться вчитися, як ефективно адмініструвати і розбудовувати компанію.

Про ці та інші актуальні речі недавно я спілкувався з Романом Кушніром – керівником і засновником Школи розвитку SPE. До слова Роман бізнес-тренер, автор програм більш ніж 25 курсів, провів понад 800 тренінгів на різні тематики загальною тривалістю понад 6500 навчальних годин.

Окрім того, він написав 14 книг з різних тем особистісного зростання, головний редактор журналу «Експеримент», розробник і співзасновник «Щоденників успіху та проконсультував понад 50 компаній щодо систематизації і оптимізації бізнесу. Впевнений наша розмова буде цікавою і корисною для вас.

***

(більше…)

Як перетворити ґаджет на інструмент розвитку і заробітку онлайн з Христиною Дикун

Знайомтесь! Христина Дикун – відео-маркетолог, директор комп’ютерної школи для дітей та дорослих ФАБРИКА ІТ, власниця студії відео-презентацій Відео для Вашого бізнесу. Вже 5 років Христя працює на ринку відео-анімації, а за її плечима 400+ втілених проектів для малого та середнього бізнесу, 6000+ вдячних слухачів тренінгів та майстер-класів. Географія клієнтів Христини – 13 країн світу.

Десь п’ять років тому, Христя потрапила до мене на навчання по старту і розвитку власного онлайн бізнесу. Тоді це був курс TraveLEaring, а зараз Христя є активним учасником нашого ОМБІЗ Картелю – найкориснішої онлайн бізнес-спільноти УАнету. В результаті вона пройша захоплюючий і непростий шлях від мами в декреті до сформованого підприємця. Частково її історія розкривається у статті про те, Як дві молоді мами вперше заробили п’ятизначні суми онлайн і запустили власні онлайн бізнеси.

Портягом років ми активно спілкувалися та зустрічалися на різних профільних заходах. І ось зовсім недавно я завітав до неї в гості у новостворену ФАБРИКУ ІТ у Винниках, що є містом-сателітом Львова. У цій комп’ютерній школі, як діти, так і дорослі навчаються з кориснтю використовувати ґаджети для особистого розвитку і комерційних цілей. Про те, як це саме можете робити і ви, ми поспілкувалися з Христиною Дикун в цьому інтерв’ю…

***

(більше…)