Нетипові вихідні! Беккантрі у засніжених Карпатах і перший досвід ночівлі у наметі зимою

От власне спеціально заради подібного беккантрі досвіду я вирішив провести січень в Україні. Річ у ествоому, що чотири роки підряд ми з Мартусею практикували так звані «польоти у вирій», тобто довготривалі зимові мандрівки у теплі екзотичні країни.

Тобто, зиму 2012-2013 рр ми провели у класичній Південно-Східній Азії (Тайланд, Малайзія, Балі etc.); 2013-2014 рр у Мексиці та Кубі; 2014-2015 у країнах Східної частини країн Південно-Східної Азії та у Китаї; ну а 2015-2016 у Південній Америці та на Заході США (переважно Каліфорнія). За лінками зверху детальніше пише про кожну мандрівку.

І ось цього разу нам пощастило. Зима виявилася напрочуд сніжною, що не зовсім типово для останніх років. Як у старі добрі часи в дитинстві, коли навіть похід в магазин перетворюється у майже поляну експедицію. Коротше кажучи, ми не прогадали. І щоб належним чином відчути найхолоднішу пору року, вирішили по можливості побільше часу проводити у горах.

Карта лягла напрочуд добре, оскільки зовсім недавно туристична компанія TURE проводила спеціальний проект для блогерів, метою якого було познайомити українців з новим трендовим способом проводити час у горах взимку. Простим катанням на лижах чи сноубордах вже нікого не здивуєш, а от зимове беккантрі (похід на високогір’я у снігоступах) та ще й з ночівлею у наметі і тягловими собаками – це вже дещо особливе. 

Все почалося з того, що я випадково натрапив на оголошення у фейсбуку. Проект ТурБоЗима мене зацікавив і я подав свою кандидатуру в похід для блогерів, щоб розбавити мій інтенсивний промо-тур містами України на підтримку нововиданої книги “Формула Продуктивності”. Як виявилося згодом аплікантів було більш ніж 60 осіб, хоча прийняли всього кільканадцять. 

Забігаючи наперед, скажу, що це був один із найцікавіших досвідів у моєму житті. А тепер детальніше. 

Беккантрі й Фрірайд у засніжених високогірних Карпатах (читати далі)…

Share Button

Де ще наразі можна придбати книгу Формула Продуктивності (онлайн і у книгарнях країни)

Вітаю! Зі свистом пролетів перший тиждень презентацій книги Формула Продуктивності. Як поділилися представники мого видавництва «Мандрівець» і закладів, де проходили зустрічі, це був фурор, як на місцевого україномовного автора зі начебто заїждженою «self-help» тематикою та й загалом в принципі.

Ось коротеньке відео з першої презентації у Львові. Дякую, Юрію з Kunets Film, за класну роботу. 

Зустрічі з читачами пройшли у Львові, Тернополі й Івано-Франківську. Щоразу у місцевих книгарнях «Є» розбирали всі книги і їх доводилося доставляти “з-під столу” представниками видавництва. Загалом у трьох презентаціях взяло участь понад 300 осіб. 

То де ще можна взяти книги..? Ближче до діла…

Share Button

Презентація книги Формула Продуктивності у вашому місті або зовсім поряд (час + місце)

*** Оновлено 23.01. Додано ще три нових міста!

Невдовзі завершуються новорічні свята і власне час подумати про те, як швидко та ефективно увійти в робочий ритм. Повірте, я знаю як це не просто і саме задля цього підготував випуск друкованої книги Формула Продуктивності на початок року.

Ввімкніть відео, щоб переглянути запрошення.

Для затравки скажу, що в програмі буде мінітренінг-копняк по плануванню справ, у ході якого ви вже зробите перші кроки у напрямку реалізації бажаної цілі. Окрім того, планується конкурс й розіграш книг, ну і звичайно автограф сесія та дещо інше.

Переглянути розклад і локації презентацій книги…

Share Button

Як нехотячи (але й не випадково) я став мільйонером або Підсумки 2016 року (vol.5)

Дивна і водночас контроверсійна виходить штука. Чотири роки тому я вперше написав статтю Як жити, наче мільйонер, без мільйона в кишені (підсумки 2012 року), що породило серію однойменних публікацій за відповідний рік. Ось можете все переглянути за 2013, 2014 і 2015 рр. Це щорічні підсумкові пости, у яких я рефлексую за попередні 365 днів, а також роблю певні плани далі. 

У них зазвичай відштовхуюся від трьох основних китів, на яких будується OpenMind діяльність (життя, бізнес, подорожі), а також висвітлюю не лише досягнення і предмети гордості, але й складні моменті і ті, за що доводиться червоніти. Переглянувши публікації за лінками зверху, ви побачите, що цей блог не є якимось разовим проектом, що вискочив на хвилі тренду. Це ціле окреме життя, що свого часу зародилося і наразі продовжує органічний ріст зі своїми злетами й падіннями. 

Ось, пройшло чергових 366 днів (рік то високосний) і настав час підбивати підсумки 2016 й вимальовувати пріоритети на 2017. Але цього разу стаття носить трішки іншу назву. Я більше не можу назвати публікацію Як жити життям мільйонера без мільйона в кишені. Чому? Тому, що у 2016 я заробив свій перший мільйон гривень протягом одного року, притримуючись бажаного лайфстайлу.

Як ви знаєте, багато заможніх людей можуть пояснити походження всіх своїх статків, окрім першого мільйона. Натомість, для мене це не складе жодних труднощів, оскільки працюю абсолютно прозоро, сплачую податки і декларую свої доходи. І ці гроші не раптом звалилися мені на голову, а є результатом щоденної сумлінної праці протягом останніх п’яти років. Ось мої звіти за 2015, 2014, 2013 і 2012 роки. 

Наперед скажу, що цей рік виявився для мене водночас найскладнішим і найуспішнішим у різних його проявах. Ще ніколи раніше я не знаходився так близько до провалу і повного розчарування. В той же час, ще ніколи я так багато не працював і не подорожував з такою швидкістю, перестрибуючи між континентами. Таке враження, що життя постійно спресовується і події у ньому теж. Все стає значно більш насиченим. 

Мабуть так і має бути, а тепер про все детальніше. Як і завжди, опираємося на три кити: життя (особисте / здоров’я); бізнес (кар’єра / фінанси); подорожі ( тут все ясно). Відкрито говорю про добре і погане, хоча за це мені може бути соромно. 

Читати далі про те, як я нехотячи (але й не випадково) став мільйонером цього року.

Share Button

Сенегал та Гвінея-Бісау, а також африканське життя таке, як воно є

Дана подорож була під питанням. У одних інтернет джерелах пише, що українцям потрібна віза в Сенегал, а в інших – ні. У всякому разі, я не міг просидіти цілих два тижні у малесенькій Гамбії, тому вирішив піти на пролом та їхати у напрямку кордону. В найгіршому випадку довелося б просто повернутися, щоб виробити візу через консульство в Банджулі.

А ще я не хотів втрачати часу, оскільки разом із Сенегалом мав на меті відвідати Гвінею-Бісау, ще одну країну Західної Африки, оскільки взагалі збираюся побувати у всіх країнах світу . Отже, в будь-якому випадку подорожі бути.

На кордоні було явно видно, що всі пасажири закидують гроші прикордоннику та швидко проходять. Коли дійшла черга до мене, то він взяв мій паспорт і щось сказав французькою, з чого я нічого не зрозумів. Потім просто махнув рукою, щоб я відійшов у сторону, і зібрав данину із решти.

Я залишився один на один з корумпованим франкомовним темношкірим чуваком в пагонах і вже, в принципі, був готовий повертатися назад за візою чи, принаймі, пошвидше вирішити ситуацію на місці, оскільки мене чекала вся маршрутка.

Тоді прикордонник відкрив якусь велику книгу, поводив пальцем по списках і зрештою вліпив мені штамп у паспорт. «Мерсі» й «Привіт, Сенегал», сімдесят дев’ята (79) на моєму рахунку країна.

Читати далі про неймовірну подорож в Сенегал та Гвінею-Бісау…

Share Button

Гамбія – усміхнене узбережжя Чорного континенту або Африка для початківців

Я вже давно мріяв потрапити у Африку і нарешті цей момент настав. Гамбія стала першою відвіданою країною Чорного континенту і, до речі, вже 78 по загальному рахунку. Скажімо, Єгипет до Африки не відношу, оскільки культурно і геополітично – це Близький Схід.

Єдиним невідвіданим для мене континентом, де проживають люди, залишається Австралія, хоча це лише питання часу. Руки тільки зараз дійшли до Африки через те, що це відносно складний континент для самостійних подорожей. Тим не менше, зиму 2016-2017 я акцентую саме на Африці.

Зрештою, недавній візит на Сейшели, це теж своєрідна подорож у Африку, але по-справжньому Чорний континент відчувся лише зараз.

Чому саме Гамбія? Річ у тому, що сюди літають зручні і дешеві чартери з Варшави. Скажімо, свій рейс у дві сторони в Банджул я придбав всього за 250 $. Небачена сума, як на восьмигодинний переліт, та ще й у Африку, куди ціни з Європи зазвичай сягають тисячі баксів.

А ще Гамбія вже два десятки років є напрямком пакетного туризму для західноєвропейців. Великі готелі тонкою смужкою встелилися вздовж узбережжя Атлантичного океану і можуть нагадувати щось подібне до інших типових для нас курортів у Єгипті або Туреччині.

А ще, на відміну від більшості африканських країн сюди не потрібно візи. Тому всі ці факти вказують на те, що Гамбія є класною відправною точкою та й загалом непоганим місцем, щоб спробувати всі принади Чорної Африки, маючи шлях на відступ до цивілізації.

Читати далі про Гамбію, з якої найкраще починати досліджувати Африку…

Share Button