Як 2020 став найкращим роком у моєму житті. Висновки і плани.

Як 2020 став найкращим роком у моєму житті. Висновки і плани.

Фух, 2020 рік видався, скажімо так, “цікавим”. Я свідомо не публікував підсумків аж до його остаточного завершення. Зважаючи на недавній землетрус в Хорватії, чорт його зна що могло ще трапитися.

В будь-якому разі, не можу пропускати щорічних підсумів, адже маю таку традицію ще з далекого 2012 року, відслідковуючи прогрес (чи регрес) у різних сферах життя, чим залюбки ділюся з вами. Ось звіти за 2012201320142015201620172018 та 2019 роки.

Ну, а тепер діло за 2020. Розглядаю, як завжди, Подорожі, Бізнес та Особисті справи у форматі…

… відео,

 

… аудіо,

 

… а також статті, про що власне далі.

***

ПОДОРОЖІ

Зважаючи на локдаун, який з перемінним успіхом блокував різні частини світу, вдалося непогано поподорожувати, відвідавши при цьому аж зовсім непростих 6 нових країн:

  1. Катар,
  2. Австралія,
  3. Ірак,
  4. Домінікана,
  5. Гаїті,
  6. Колумбія
    та ще з дюжину інших.

 

Все почалося дуже круто з різдвяної поїздки цілою сім’єю в Австрійський Тіроль, де я вперше катався на льодовику та відпочивав на європейському гірськолижному курорті.

Далі тепер лише ми з Мартусею напряму звідти полетіли у Сванетію (Грузія) на курорт Тетнульді, де зустрілися з деякими клієнтами. Це все було організовано нашими колегами “Злови Момент“.

Тож січень, як ви зрозуміли, видався гірськолижним.

 

Далі в лютому взяли курс на Австралію. По дорозі ще й заскочили у Катар – найбагатшу країну світу.

Коронавірус тоді лише починався десь у Китаї і ніхто не очікував того, що трапилося далі. Ми просто насолоджувалися неймовірно комфортними містами (Мельбурн та Сідней) і мальовничою дорогою між ними на справжньому кемпері.

На превеликий жаль зірвалася наша Нова Зеландія, оскільки пандемія почала набирати обертів. А справжі пригоди почалися по дорозі в Україну. Все було гаряче аж на стільки, що ми прилетіли в Бориспіль за дві години до закриття аеропорту.

Ось повністю історія про те, як ми втікали з Австралії в Україну на карантин.

 

Далі, як і багато в кого, відбувся невеликий застій. Спочатку самоізоляція на 14 днів, а потім нудна буденність дім – офіс – дім. Так пройшло пару місяців і мені почало зривати дах.

Тож ми потроху почали кататися Україною. І газанули так неслабо. Практично щотижневі поїздки Львівською областю й Заходом України…

Літом навіть вдалося скористатися прямим перельотом Львів – Херсон та на вихідні змотатися на Південь України, який просто вибухнув цього року. А ще уже під кінець серпня вирвався у Центр (Запоріжжя, Нікополь, Кривий Ріг, Дніпро). Іншими словами, цього року багато українців переосмислили власну країну, що дало поштовх до розвитку внутрішнього туризму. 

Насправді це вперше протягом останніх десяти років я настільки довго затримався в Україгі. Тож, у моїй крові починало все більше та більше бракувати закордону.

 

Зрештою, я все ж таки зірвався та у кінці вересня придбав пакетний тур в Туреччину в AntonivTour. І знаєте що? Це було одне із найкращих рішень за весь рік. Як в особистому плані, так і в діловому. Адже я відчув, як тіло і душа знову наповнюються енергією.

Далі з Туреччини Мартуся повернулася до Львова, а я взяв курс на Схід, відвідавши при цьому Курдистан. А саме Турецьку та Іракську його частини. І це було просто неймовірно.

А далі почався наш черговий політ у вирій. 01 листопада в Мартусі день народження, а 06 – річниця, як ми разом. І непросто річниця. У 2020 пройшло вже рівно 10 років з того, часу.

З такої нагоди варто було придумати щось особливе. Тож ми придбали ще один пакетний тур в Домінікану, котра, як виявилося, стала справжнім хітом серед українців цього року.

Під час тамтешнього перебування я ще встиг зганяти в сусіднє Гаїті, до слова найбіднішу країну Західної Півкулі.

І в результаті нас настільки “пригріло сонечко”, що вирішили просто не повертатися в Україну на зиму, та продовжувати рухатися далі. Акурат цього року для нас безвізовою стала Колумбія, тож роздумувати довго не довелося.

В Колумбії ми провели рівно місяць і зараз я пишу ці рядки з міста Шарлот, що у Північні Кароліні в США. Ось таким видався це тревел-рік. І вважаю, це зовсім непоганим варінатом.

З одного боку я трохи вибився з графіку відвідання усіх країн світу, при якому маю план відвідувати принамні по 10 нових держав щороку. Але, зважаючи, на те, що твориться навколо, вважаю результат непоганим у кількісному плані та дуже успішним по якості всіх цих мандрівок.

***

БІЗНЕС

 

Як пережити кризу

На хвилі ефорії після участі в конференції у Сіднеї та спілкування з моїм ментором Джеймсом Шрамко, я набудував купу планів.

Але глобальна пандемія, що набирала обертів, заставляла замислитися над цими речима. Зважаючи, що я уже пережив одну кризу раніше, то розумів, що нас всіх чекає. Та прийняв дуже важливі рішення.

Про це все я детальніше розповідаю у матеріалі про те, як я пережив попередню кризу та збираюся пережити цю.

Якщо коротко, то вирішив:

  1. Не газувати із розвитком бізнесу
  2. Скерувати весь фокус та оптимізацію

Для цього мені довелося відкрити фірму в ЄС, що дало можливість автоматизувати практично всі внутрішні процеси в компанії. Відразу скажу, що це дуже складна й копітка праця, котра тривала багато місяців.

Але зараз, обертаючись назад, я розумію, що це було найкраше бізнес-рішення протягмо багатьох останніх років. Навіть, не завжаючи на те, що наша команда зменшилася, ефективність значно виросла.

Якщо раніше до якогось процесу потрібно було залучати дві людини, то зараз, скажімо онбординг чи офбординг клієнтів в ОМБІЗ Картелі, здійснюється лише однією кнопкою Вкл/Викл, що у свою чергу запускає купу інших процесів, які раніше робилися манульно.

Повірте, це колосальне відчуття, коли розумієш, що з такими самими ресурсами можеш обслуговувати, як 200, так і 2000 клієнтів одночасно. І це, якраз те, що так необхідно для подальшої реалізації професійної місії допомогти почати/розвинути бізнес (чи іншу комерційну дільність) 1930 людям.

Розуміючи, що багато кого цей рік підкосив у фінансовому плані, наважуся себе похвалити за передбачливість і горжуся тим, що вдалося реалізувати. Хто зна, чим би займався, якщо б не спідкали такі обставини.

Тепер у 2021 лише вперед. А, якщо бажаєте, щоб я допоміг по ваших ділових справах, то запрошую в ОМБІЗ Картель або ж у приватне Наставництво.

 

Новий Бізнес – CoLVIVing

Окрім того, що вдалося не лише втримати існуючу справу на плаву, так ще й розпочати повністю новий успішний бізнес – CoLVIVing.

Розповідаю! У зв’язку з тим, що багато квартир вийшло на ринок, а люди покинули офіси та позакривалися у хатах, виникли наступні проблеми:

  • де комфортно жити?
  • як ефективно працювати?
  • з ким цікавим спілкуватися?

Ці три базові потреби ми реалізувати в колівінгу, який облаштували в одній з історичних кам’яниць у центрі Львова. Довелося трішки проінвестувати цю справу, облаштувавши коворкінг та адаптувавши ряд інших моментів.

Але фактично за пару місяців ми здали усі помешкання і зараз колівінг цвіте й пахне, що є першим проєктом такого формату у Львові. Додам лише, що з січня у нас звільняються деякі апартаменти. Тож, якщо шукаєте житло, велкам до нас. Ось деталі – coliving.in.ua.

Підрезюмувавши, скажу, що 2020 видався доволі успішним роком в діловому плані. І мені просто не терпиться розвиватися далі.

 

Інші Проєкти

А ще через те, що цілих півроку я не подорожував, то зумів глибше зануритися в суспітне життя Львова. Внаслідок цього вийшли два цікаві проєкти:

  1. Не тільки у Львові
  2. Зубатий Львів

Якщо коротко, то це відео/аудіо подкаст, у якому я спілкувався з різними експертами своєї справи, чия діяльність напряму впливає на життя у місті.

Це було дуже цікаво та пізнавально і дало можливість мені зрозуміти багато внутрішніх процесів, які не видно ззовні. А крім того й корисні знайомства. Скажімо, троє з моїх гостей згодом стали кандидатами у мери Львова на виборах. Та ще багато інших полісі-мейкерів.

Це у свою чергу посприяло співпраці з публічним секротом і можу сказати, що я почав вибудовувати новий напрям такого собі government consulting. Найцікавішим мабуть з усіх проєктів став двотижневий курс, який мене запросили провести для підприємців Хмельницького в рамках антикризових заходів.

Цифрові показники підписників у соцмережах постійно зростають. Це радше органічний процес, який я наразі ніяк не форсую, адже розумію, що моя гра на довге плече. Тож балансую між тим всім та розумію, що все рухається, як належить…

***

ОСОБИСТЕ

Сімейні відносини перебувають на гарному рівні. Як, ви уже знаєте, в січні ми всі разом відвідали Тіроль. Далі протягом першої половини року, у зв’язку з обмеженим спілкуванням ззовні, в тісному сіменому колі ми почали все частіше збиратися на селі неподалік Львова, де народився мій батько.

У нашій садибі проживає гуска Гага, котрій уже щонайменше 36 років. Гага є своєрідним символом родини і наразі ми працюємо, щоб зафіксувати це у Книзі Рекорді України.

З Мартусею ми, як і раніше, не розлий вода. А кульмінацією наших теплих відносин стала ювілейна подорож в Домінікану з нагоди спільного десятиріччя. Зрештою, ця подорож триває і досі.

 

Що стосується мене особисто, то цього року я дуже багато методично працював, крок за кроком вибудовуючи правильні процеси у різних сферах життя. Інколи було складно емоційно так монотонного рухатися, але ж я розумів для чого це все.

Сильно допомагав у цьому всьому теніс, яким я стабільно займався по 1-2 рази на тиждень. Вийшов на якісно новий рівень і навіть продовжую грати в мандрах.

Під кінець вересня в Туреччині, мені здається, що я ввійшов у доволі непогану фізичну форму, що аж почали потроху прослідковуватися кубики. Але це все зійшло на нівець з активними мандрами. І зараз я трохи overweight по відношенні до свого звичного стану.

(це вже зараз із зайвою вагою і втягнутим животом у Картагені, Колумбія)

*** 

ПЛАНИ

Наразі ми перебуваємо в США і поняття не маю куди у нові країни летіти далі. Найближчий місяць будемо кататися по нових для мене штатах в середині країни, акцентуючи на Півдні та Середньому Заході.

Як тільки в Україні, завершиться локдаун, розглянемо варіант повернутися. А далі уже подивлюся, що буде відкритим і куди можна махнути. Мабуть якийсь Афганістан, Пакистан і може ще пару країн Африки, куди ще пускають. Але якось 10 нових треба буде назбирати.

В бізнесовому плані, збираюся далі методично розвивати ОМБІЗ Картель, вибудовуючи дорожні карти для клієнтів, що є своєрідною новелою. Скажу, що декільком людям цього року ми допомогли запустити бізнес на основі платної підписки. І це та модель, яка мене найбільше надихає.

Цілком ймовірно, що буду виходити зі своєю експертизою на глобальний рівень. Подивимося…

Далі плекатиму відносини з сім’єю, підтримуватиму з друзями та розвиватиму з людьми, які мене надихають на звершення. Це теж свого роду методична справа. Скажімо, протягом мандрівки Америкою збираємося заїжджати в гості до знайомих, з котрими підтримуємо відносини. 

От уже пару днів тусувався з однокласником Павлом, котрий розвиває тут компанію Olpr.com та спеціалізується на преміальних шкіряних виробах.

 

З року в рік мрію про кубики на животі. Тож у 2021 вони уже точно нікуди від мене не дінуться. Для цього потрібно буде відмовитися від крафтового пива, без якого наразі не можу уявити життя. Тим більше в Америці, де IPA таке смачне. Еххх.

*** 

РЕЗЮМЕ

Як не крути, гарним видався рік. Можу навіть впевнено, сказати, що найкращим за всі попередні. Якщо не віриться, то можете порівняти. Ось звіти за 2012201320142015201620172018 та 2019 роки.

Насправді доволі мало мільйонерів так живуть, а мені якось вдається. І для цього не треба бути мільйонером. Правда?

То, як щодо вас друзі? Як пройшов ваш 2020 рік? Що вдалося, а що ні? Які плани на 2021 і що бажаєте реалізувати? Буду радий посприяти при нагоді.

Тож, не соромтеся ділитися. Успіхів та до зв’язку 🙂

Гаїті – справжнє пекло посеред Карибського раю

Гаїті – справжнє пекло посеред Карибського раю

Хочете побачити справжній треш? А на маєте, Гаїті, моя 125 відвідана країна.

Не зважаючи на романтичну назву, це пекло серед райського куточка землі. Принаймні з огляду на інфраструктуру та рівень життя. Країна вважається найбіднішою у Західній Півкулі. А ложки догтю додав нищівний землетрус 2010, в результаті якого загинуло понад 300 000 людей.

Лише вдумайтеся і подивіться, як там.

В той же час, Гаїті має чим похвалитися. Тут знаходиться найбільша фортифікаційна споруда обох Америк, а ще це перша держава, що здобула незалежність в результаті успішного повстання рабів.

Домінікана – відпочинок на Карибах під час пандемії

Домінікана – відпочинок на Карибах під час пандемії

Через всю цю пандемію подорожувати стало значно складніше і насправді не так вже й багато варіантів поїхати за кордон. А, якщо мова йде про екзотичний напрям, то доступні опціїї взагалі можна перерахувати на пальцях однієї руки. 

Цього зимового сезону туроператори пропонують наступні екзотичні варіанти: Мексика, Занзібар (Танзанія), Мальдіви та Домінікана. Враховуючи, що у перших двох місцях ми вже були, а на Мальдівах просто скучно, то жереб було кинуто. 

Звичайно можна було взяти щось скромніше (наприклад Єгипет чи Дубай), але не цього разу. Річ у тому, що у нас з Мартусею річниця – вже 10 років, як ми разом. І Домініканська Республіка чудовий напрям для святкування такої рокової події.

Як завжди у такій публікації, відео…

… а також стаття. 

*** 

Пакетний тур – це вигідно

Домінікана це один із тих напрямків, куди значно вигідніше дістатися пакетним туром, ніж самостійно організовувати мандрівку. Власне так свого часу ми і робили з Тунісом і Туреччиною.

Ціни на пакети починаються десь від 2000 $ на пару з перельотом і готелем за принципом все включено. Ми ж звернулися до агенції Палаючих Турів Антоніва, де підібрали пакет на цілих 12 ночей за ціною порядка 2500 $, що дуже непогано.

Лише сам чартер AzurAir окремо продається за 500 $ з особи в один бік. Тож, фактично майже двотижневе проживання у готелі з пари винесло 500 $, якщо рахувати за такою логікою.

 

Переліт і прибуття

Якщо ви не в курсі, де знаходиться Домініканська Республіка, то це ось тут…

Відразу скажу, що сам переліт не дуже приємний. Літак без жодних анімаційних прибамбасів, якщо не рахувати п’яних галасливих «нових українців» за аніматорів. Тривалість рейсу порядка 11 годин. І так, це прямий переліт з Києва в Домінікану, що за теперішніх умов справжня розкіш.

Українцям не потрібна віза в Домініканську Республіку. Також жодних тестів, довідок чи карантину. Ви лише прилетіть.

Там радо зустрічають туристів і дбають про них. Скажімо, уряд країни навіть додатково страхує кожного гостя і на випадок хвороби зобов’язується лікувати за державний бюджет.

***

Готель – Be Live Collection, Punta Cana

Ми обрали один із найпростіших варіантів проживання в готелі Be Live Collection. Усі готелі, куди прилітають туристи, знаходяться на східному Атлантичному узбережжі острова Іспанйола поміж містечками Баваро і Пунта Кана. 

Якщо говорити саме про наш готель, то на задекларованих п’ять зірок він мабуть трохи не тягне. Але в принципі там є все, що треба для чудового відпочинку. 

Гарна внутрішня територія.

 

Просторі номери.

 

Класний приватний вихід до пляжу.

Домінікана Марта

 

Якщо ви такий же непосидючий, як і я, то заціните купу різних можливих активностей, cеред яких настільний теніс, пляжний волейбол…, 

… а також прибамбаси для окремих видів активного водного відпочинку.

Все це доступне для безкоштовного користування, якщо мова не йде про задіювання двигуна чи вітрил.

 

Також неподалік, якщо пройтися пару сотень метрів знаходиться “дикий пляж”, що є значно мальовничішим та без інших людей. Туди рекомендується іти лише компанією, оскільки за пару днів до нашого приїзду одну пару пограбували. Тож, майте на увазі.

 

І ще! Нехай вас не лякають деякі хмарні знімки. Ми відвідали Домінікану в середині листопада, що фактично є перехідним місяцем з дощового сезону в сухий. Протягом цілої зими там майже постійно світить сонечко. 

 

Також на територї готелю є декілька ресторанів. Сніданки та обіди проходять за принципом шведських столів.

 

А на вечерю гостей часто запрошуюють в один із ресторанів A La Carte. 

Вибір напоїв також широкий і доступний протягом цілого дня. Тож можете ні в чому собі не відмовляти.

 

Приємним бонусом стала абсолютна відсутність в готелі росіян. До слова, протягом нашого перебування, порядка 80% відпочиваючих складали «бідні» українці. А серед них справді цікаві люди. 

Зокрема, ми потоваришували з Володимиром та Катею. Вона же ведуча програми «Король Вечірок» на 1+1.

Багато з ким виявилося, що маємо спільних знайомих. Скажімо, з Анною Лачихіною якось перетиналися на прийомі у посла Японії. Вони разом з хлопцем Максимом Джигуном політичні консультанти.

***

Поза межами готелю

Місцеві гіди швидше за все будуть рекомендувати вам ні в якому разі самостійно не виходити за межі готелю та для ознайомлення з країною купувати тури лише у них. Але це звичайно дурниці. 

Вся навколишня територія доволі розвинута і не має жодних проблем з пересуванням. Зрештою, недавно в Домінікану зайшов Убер, що у три-чотири рази дешевший ніж тарифи місцевих таксистів. 

Можете, наприклад, сміло поїхати в один з місцевих торгових центрів. 

А бо ж пообідати в інших кафешках за межами готелю. 

Лише врахуйте, що ціни у меню не включають податків і чайових. 

 

В принципі прогулятися містечком Баваро також класно. 

 

Але значно цікавіше винайняти на прокат авто і поїхати трохи далі. 

 

Рекомендую заскочити на пляж Макао, де тусуються серфери…

Домінікана - пляж

 

А також проїхатися теренами в глибину острову, де місцеві села мають чисто карибський колорит. Десь так, як на острові Сент Кітс.

 

Зовсім недалеко від курортної зони знаходиться «райцентр» Хігуей (Higuey), який також варто відвідати, щоб побачити, як живуть люди у звичайному домініканському місті. До слова там дуже гарна церква, збудована у стилі постмодернізму. 

*** 

Санто Домінго – столиця Домінікани

Але, якщо ви серйозно налаштовані дослідити країну, то однозначно варто примаймні відвідати столицю, куди регулярно їздять автобуси зі станції у Баваро (3 год), 10$.

 

Навіть рекомендую зупинитися на ніч при бажанні, оскільки там є купа цікавих локацій. Оосбисто я ночував у хостелі Island Life.

 

Річ у тому, що Домінікана знаходиться на острові Іспанйола, який ділить із сусіднім Гаїті. Саме на ці землі вперше ступив свого часу Христофор Колумб під час відкриття Нового Світу.

Відповідно, Санто-Домінго є найстаршим містом в Америці, збудованим європейцями. А значить там дуже багата історико-культурна спадщина. Просто обожнюю такі місця. 

Домінікана - Санто Домінго

Це справжній скарб для поціновувачів історичної архітектури. 

Окрім того, в місті є трохи новіші та сучасні райони. 

А загалом це найбільший мегаполіс на Карибах, який повністю є самодостатнім розвиненим містом, де просто можна непогано зависнути.

 

Зокрема, там я познайомився з дівчиною із Харкова – Оленою, котра уже 7 років самостійно подорожує світом. 

 

Олена співачка та їздить по різних країнах на запрошення місцевих клубів чи інших закладів. Вона класно влаштувалася у Санто-Домінго. Винайняла квартиру з приватною терасою в самому центрі та гарно проводить час. Просто молодець. 

*** 

Гаїті – сусідня країна

А тепер левел-ап. Якщо ви такий же відчайдушний мандрівник, як і я, то протягом перебування в Домініканській Республіці рекомендую відвідати Гаїті, сусідню державу. Але це вже зовсім інша історія. 

Річ у тому, що Гаїті є найбіднішою країною Західної Півкулі, і подорож туди радше нагадуватиме візит у Західну Африку (див. Гвінея або Ліберія). Тож, подумайте чи воно вам треба. 

Я ж особисто збираюся відвідати всі країни світу. Домінікана стала уже 124 країною, а Гаїті 125. Про подорож в останню найближчим часом напишу окрему статтю. Ось пост у фейсбук для затравки.

 

Тож, для мене це було цілком оправдано. Не знаю коли ще повернуся сюди і дуже радий, що все сталося саме так. 

*** 

РЕЗЮМЕ 

Домінікана – чудовий туристичний напрям. Тут на невеликому острові знайдеться все, що душа забажає. Якісний готельний відпочинок, пригодницькі самостійні мандри, неймовірна природа і колоритна історія. 

Направді щиро рекомендую кожному. Раджу звертатися до моїх колег Агенцїї Палаючих Турів Антоніва. Вони підберуть для вас найкращі варінати і подбають так само, як подбали про нас. 

Домінікана

Там настільки сподобалося, що ми навіть вирішили забити на зворотній рейс до України і залишилися в Карибському регіоні ще на деякий час. Але про це вже іншим разом. Почуємося і вдалих вам мандрів, друзі.

Іракський Курдистан і що у них спільного з українцями

Іракський Курдистан і що у них спільного з українцями

Є один такий древній народ у світі – курди. До слова це одна із найбільших у світі націй, що не має власної незалежної держави. Фактично історичний Курдистан поділений між чотирма сучасними країнами, а саме: Туреччина, Іран, Сирія, Ірак. 

Століттями курди піддавалися гонінням та асиміляції з боку домінуючих культур. Та, не зважаючи на складну долю, зараз їх налічується майже 40 мільйонів. ~20 в Туреччині, ~10 в Ірані, ~5 в Іраку, ~3 у Сирії та ще трохи порозкидано по світу.

І лише в Іраку курди мають широку автономію, яку здобули 30 років тому, продовжуючи відстоювати досі. У них свій уряд, дипломатія і навіть армія. Фактично Іракський Курдистан функціонує, як незалежна держава, хоча і не визнана ООН. 

Я вже давно цікавився курдами та їхньою культурою. І ось пртягом недавнього пакетного відпочинку в Туреччині вирішив врешті реш туди поїхати і побачити все на власні очі.

Як все було, дивіться у цьому відео…

.., а також читайте у статті… 

*** 

Хто такі кудри?

Це окремий народ, що відноситься до Перської етно-лінгвістичної групи (як українці до слов’ян), що уже багато століть населяє центральну частину Близького Сходу. 

У них своя курдська мова. А користуються курди у письмі арабським скриптом. 

В цілому їхня історія та геополітичне становище дуже нагадує мені українців. От тільки нам значно більше пощастило. 20 мільйонів курдів в Туреччині і досі не мають права навчатися рідною мовою в школах. До слова «курдське питання» є одним із ключових каменів спотикання Туреччини на шляху до членства у Європейському Союзі.

***

Що таке Іракський Курдистан?

У 1991 році під час війни у Перській Затоці (Буря в Пустелі) курди, які складали ~20% населення Іраку, скористалися ослабленим режимом Саддама Хусейна і проголосили власну національну автономію. 

З того часу Іракський Курдистан розвивається значно динамічніше ніж решта країни, будучи відносно стабільним та безпечним місцем для життя і ведення бізнесу. 80% економіки тримається на нафті, а частковий суверенітет забезпечується величезною військовою базою США. 

В результаті війни у Сирії, курдські сили зараз контролюють порядка 20% території країни. А ще у 2017 році був проведений референдум за незалежність із позитивним голосом у понад 92%. Єдиною державою, що офіційна визнала референдум став Ізраїль

В будь-якому разі курди продовжують боротьбу за своє самовизначення і цілком ймовірно, що протягом наступних років світ побачить ще одну незалежну державу.  

А наразі пропоную вам проїхати Курдистаном разом зі мною (хоча б віртуально). Ось карта мого тамтешнього пересування. 

*** 

Як потрапити в Іракський Курдистан

 

Віза

Громадяни ЄС, США та ряду інших країн Першого Світу можуть вільно відвідувати Іракський Курдистан. Натомість українцям потрібна віза, яку я думав доволі складно виробляти. 

Але на щастя мій колега Констянтин Ліорек, з котрим ми разом подорожували Західною Африкою (див. Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Кот д’Івуар, Гана) підказав «короткий хід».

 

Для цього варто звернутися в дипломатичне представництво у Польщі. 

Biuro Pełnomocnika Rządu Regionalnego Kurdystanu w Polsce
Office of the Representative of Kurdistan Regional Government to Poland 
Aleje Jerozolimskie 53 00-697 Warszawa
+48 22 622 22 37
poland@gov.krd
www.poland.gov.krd

Написати на мейл, вказавши намір відвідати Іракський Курдистан. 

Мені оперативно відповіли та надіслали ось ==> таку форму.

Також вам вкажуть реквізити для оплати. Ціна розгляду заявки всього 10 Євро.

Через 4 днів я отримав позитивну відповідь з таким підтвердженням. 

Це треба роздрукувати, щоб показати на кордоні. З цим документом можна перетинати сухопутний кордон з Туреччини, а також летіти напряму в Ербіль (основне місто регіону). 

 

Транспорт

Квитки на літак в Ербіль доволі дорогі. Від 300$ в одну сторону з/до Стамбулу. Тому, є сенс летіти з/до міст у Пд-Сх Туреччині, звідки регулярно ходять комфорті автобуси в Іракський Курдистан.

Найближчий аеропорт до кордону Sirnak. А найцікавішими турецькими містами, звдіки зручно добиратися є Газіантеп, Санліуфра, Діярбаркір та Мардін.

 

Тест на COVID

Оскільки я подорожував у час пандемії, то на кордоні всі пасажири в примусовому порядку повинні зробити тест на Ковід. Ціна 50$. Насправді це радше фікція, коли просто беруть мазок з горла, щоб заробляти додаткові гроші.

Скориставшись порадою представницва Курдистану в Польщі я зробив тест на Ковід ще будучи в Туреччині. Але курдським прикордонникам це було до лампочки. Тож довелося робити знову. 

*** 

Добирання 

Особисто я їхав з Мардіну. Це колосальне місто на Південному-Сході Туреччини, що розташовується на схилі гори з неймовірним видом на долину Месопотамії. 

 

Я ще обов’язково якось напишу про подорж цією частиною Туреччини. А наразі фокус на курдах. Там у готелі я познайомився з цікавою парою Діяром та Ебру. Він курд – вона туркеня. 

Як і багато інших місцевих туристів, вони приїхали в Мардін на вихідні, оскільки це популярний напрямок. Ми душевно поспілкувалися про різні справи та побажали одне одному успіхів. 

Я сів на автобус та подався в путь. Одним із пасажирів виявився Іван, хлопець із Молдавіїі, котрий уже пару років працює у Ербілі дизайнером в архітектурній фірмі. 

На кордоні все дуже цивілізовано. Усі процедури пройшли десь за дві години. 

Перше, що мене вразило – це інфраструктура. Широчезні рівні автобани. Але от 5-кілометрового тунелю крізь гору я точно не очікував там побачити. 

Близько півночі (12 год з Мардіну) наш автобус прибув у Ербіль. Іван підкинув мене на таксі у готель, який я раніше забронював на букінгу. А саме – Janet Bludan hotel. 25$ замість 40$ на стійці. 

*** 

Ербіль

 

Перші враження

Відіспавшись, я смачно поснідав та вийшов на вулицю роздивлятися що й до чого. На перший погляд атмосфера нагадувала мені щось подібне до Ірану. Зрештою, як я і говорив курди відносяться до перської групи народів. 

На відміну від Туреччини, де всі притримуються правил карантину та ходять у масках на вулиці, тут я не бачив такої жодної людини. Ситуація дуже спокійна. Люди доброзичливі та залюбки фоткаються. Не те, що в Африці, де за таке можуть кинути камінь.

Загалом відчуття дуже позитивні. Клімат і енергетика просто супер.

 

Цитадель

Окрасою Ербілю є цитадель, що знаходиться в самому серці міста. Це одне із найстаріших місць на Землі, де без перестаку вже понад 6000 років мешкають люди. 

Я роками споглядав картинки цієї величної споруди. І ось я тут. В це було складно повірити. 

На превеликий жаль вхід у цитадель був зачинений, як мені пояснили, у зв’язку з пандемією. Я пройшовся по периметру, але інших варіантів потрапити у середину не знайшов. Лише можна уявити яких зусиль потрібно було докласти, щоб взяти цю твердиню штурмом у давні части. 

 

Музей Освіти

Неподалік цитаделі знаходиться музей освіти, де мене прийняли, як поважного гостя. У цьому приміщенні знаходилася перша школа в Курдистані. Директор провів мені екскурсію та розповів про дисидентів та національну еліту, яку свого часу винищили домінуючі режими. 

Я пояснив, що чудово його розумію, та поділився деякими фактами з історії України.

 

Базари / Торгові Центри

В Ербілі функціонує базар у класичному для Близького Сходу вигляді, де можна придбати абсолютно все. Від горіхів до золотих прикрас. 

 

А крім того, потрохи виростають сучасні торговельні центри, які нічим не поступаються тим, що є в Дубаї.

 

Решта міста

В архітектурному плані більшість міста доволі скромна. Це і не дивно через тривалі військові дії у недалекому минулому. 

 

В той же час вимальовуються нові райони і виглядає все багатообіцяюче.  

 

Ввечері багато людей (переважно чоловіки) виходять на вулицю та сідають в численних кафе, спілкуючись про життя та інші побутові справи. 

 

Інколи можна зустріти насправді цікавих персонажів. 

 

Білшість курдів мусульмани. Але є серед них і ті, хто сповідують інші релігій. І християнство також. Більшість спільнот проживають в окремих кварталах. Скажімо у християнському районі працюють алкошопи і там всі затарюються пивом чи іншими напоями. 

*** 

Сардар (гід та фіксер)

В Ербілі я познайомився з Сардаром. Він працює гідом, а також фіксером для ноземних журналістів чи інших офіційних делегацій. Тобто допомагає вирішувати всілякі питання, пов’язані з дозволами на зйомки, пропусками у певні місця та домовляється про зустрічі. 

У зв’язку з специфікою такої діяльності Сардар дуже багато знає про історію та культуру свого народу, а крім того чудово орієнтується в геополітичних питаннях. Тож я обов’язково рекомендую до нього звернутися, якщо потребуватимете фахової допомоги.

Ось його прямі контакти: 

Людина перевірена 🙂 

*** 

Гори Курдистану

На півночі регіону знаходяться гори Загрос, що відділяють Іракський Курдистан від Туреччини та Ірану. В той це час через свою прохолоду та свіже повітня це основний напрямок для відпочинку всіх, хто проживає у жаркій посушливій долині Месопотамії. 

Я домовився з Сардаром про невелику дводенну екскурсію найцікавішими теренами регіону. Тож ми сіли у авто і подалися у пошуках пригод. 

Зовсім недалеко після виїзду з міста край дороги височіє цікавий форт часів Османської імперії. 

 

Навіть на третій день я все ще не міг повірити, що в Курдистані такі дороги. 

 

Взагалі вся країна доволі мілітаризована. Їхнє положення можна чимось порівняти з ситуацією Ізраїлю, при якій по всіх кордонах знаходяться потенційні вороги.

 

За годинку-дві дорога заходить в гори та починає петляти здоровенним каньйоном. Це частина історичної Hamilton road, яку ще у 1930х рр було прокладено під керівництвом офіцера Британської арміїі, щоб з’єднати тодішню територію протекторату Іраку з Персією.

 

Однією з місцевих цікавинок є водоспад, який навіть зображений на Іракських Динарах. 

 

Такі місяця користуються особливою популярністю серед арабських туристів з Багдаду. 

 

Натомість мене цікавило дещо інше. А саме каньйон біля містечка Rawanduz. Просто колосальне місце. 

 

Навіть невеличкі регіональні дороги знаходяться в хорошому стані. 

 

Ще однією окрасою є каньйон біля містечка Az Zibar. 

Ну майже, як наші Заліщики. 

 

Зовсім поряд знаходиться резиденція президента… 

… і всюди навколо багато військових, хоча всі вони доволі дружні. 

 

Тут навіть є ось такі класні готелі. 

 

Хоча у селах люди живуть доволі скромно. 

 

Тим не менше, це не заважає їм проводити гучні весілля на сотні осіб. 

 

Місцева кухня – це взагалі окрема розмова. Наприклад, ось така вечеря коштувала нам лише 7 баксів на двох. І це при тому, що на фото ще не потрапив шашлик.

 

Нарід просто колосальний… 

*** 

Акре (Acre)

На тутешній території є купа різних цікавих історичних містечок. Одне з них – Акре, що знаходиться на половині шляху між Ербілем та Догоком. 

Центр міста нагадує маленький значно слабше розвинений Мардін в Туреччині, звідки власне і починалася моя подорож.

 

Простий дешевий сніданок разом з місцевими дядьками – це якраз той досвід, заради якого варто їхати у таку «глубинку». 

*** 

Лаліш (Lalish)

Близький Схід є справжньою солянкою народів. Однією з найцікавіших місцевих спілнот є Єзиди. У них своя віра, мова та деякі інші риси, що відрізняють їх від Курдів. А в селищі Лаліш знаходиться основна єзидська святиня світу. 

 

Тут я вперше побачив стільки жінок на вулиці. Чомусь курдянки своєю присутністю мене так не тішили. 

Люди виглядають уже принципово інакше. Вони нагадали мені мешканців Кашміру, де я побував ще у 2010 році.

Там чудова енергетика. Обов’язково рекомендую відвідати при нагоді.

*** 

Інші Терени

Крайня північна частина Іракського Курдистану, що межує з Туреччиною, є доволі непередбачуваним місцем. У горах і досі перебувають збройні формування PKK (Робочої Партії Курдистану), яка вже пару десятиліть бореться за незалежність країни.

Міжнародна спільнота визнала PKK терористичною організацією, хоча це своєрідний еквівалент УПА в часи радянської окупації. Час від часу бійці PKK здійснюють атакати на прикордонні території сусідніх Туреччини та Ірану, через що в тутешніх місцях посилена військова присутність. 

 

В будь-якому разі це не зупинило Сардара розвідувати нові гірські шляхи. 

 

Також вочевидь це не сильно бентежить інших людей, які цілими сім’ями проводять вихідні ось на таких пікнік-зонах. 

 

Навколо насправді дуже багато гарних місцин. Чого лише вартий цей струмок. 

*** 

Амеді (Amedi)

Останнью моєю відвіданою локацією в Курдистані стало древнє місто Амеді (Amedi), що нависає над навколишньою долиною, через яку раніше проходив один із сегментів Шовкового Шляху. 

Зовсім недавно до міста проклали автомобільну дорогу, хоча раніше потрапити в це місто-фортецю можна було лише через цю історичну браму.

На кінець дня Сардар повіз мене у Догок, третє найбільше місто Іракського Курдистану, що знаходиться на три годинии їзди ближче до турецького кордону ніж Ербіль.

Там я уже сів на автобус назад в Туреччину. Але перед тим ми ще застрягли у трафіку, оскільки це був вихідний і люди поверталися з гір до дому. Я у Львові по Стрийській трасі в неділю ввечері 🙂

*** 

РЕЗЮМЕ

Це була просто неймовірна подорож. Особисто я багато чого зрозумів, побачив та переосмислив. Курдистан показав мені наскільки з історичної перспективи українцям пощастило мати власний клаптик землі під сонцем. Тож треба це цінувати, друзі.

Люди, яких мені підкинула доля, надовго залишаться у моїй пам’яті і я маю надію, що якось ще повернуся в Іракський (а може вже і ні) Курдистан.

 

Але це не кінець історії, друзі… Щоб вилетіти назад до Львова я приїхав у Діярбаркір (Туреччина), що вважається неофіційною культурною і духовною столицею всіх курдів світу.

А там я знову цілком випадково зустрів Діяра та Ебру, з котрими бачився тижнем раніше в Мардіні. 

Мабуть це доля. В цій подорожі зі мною трапилося занадто багато випадків, що пронизується єдиною тематичною історією. У цих людях і цьому регіону щось є. І це «щось» я хочу пізнати краще. 

Тому впевнений, що це лише початок цікавого шляху до пізнання. Подивимося, як буде далі. А наразі дякую вам, що прочитали цю статтю. 

Це насправді була одна із найкращих подорожей з усіх 123 країн, де мені наразі вдалося побувати. Почуємося…

ІКІГАЙ або Як знайти свою справу життя (і нішу в бізнесі)

ІКІГАЙ або Як знайти свою справу життя (і нішу в бізнесі)

Зазвичай перед візитом в кожну нову країну (яких уже понад 120) я намагаюся хоч трішки підчитати базових фактів про регіон, куди прямую, а також попередньо ознаймитися з локальною культурою та звичаями. І ось, готуючись до поїздки в Японію натрапив на цікавий термін – ІКІГАЙ. 

Десь я вже щось таке чув. Тож зайшов на Вікіпедію, у якій пише наступне: 

Ікіґай (яп. 生 き 甲 斐 , «сенс життя») — японське поняття, що означає відчуття власного призначення в житті. Ікіґай може являти собою хобі, професію або сім’ю.

Хммм! Цікаво. Час поїздки настав, ми прибули в Токію і я нарешті краще розібрався про те, що ж таке Ікігай. Про це (і не тільки), як завжди…

Дивіться відео…

 

Слухайте аудіо…

Також в: Apple Podcasts / Google Podcasts / Overcast / Spotify.

 

Або читайте статтю..

*** 

Більшість часу в Токіо ми проводили з нашим друзями Шо і Юко, котрі раніше мешкали у Києві та чудово володіють “солов’їною”. До речі, краще ніж багато українців. Ось інтерв’ю з Шо – Японський дипломат, котрий любить Україну.

 

При першій же змозі я запитався у свого колеги про Ікігай. Шо трохи задумався і сказав наступне: 

Зазвичай японці у житті працюють доти, поки мають сили. А це можливо лише за умови, якщо людина знайшла свій Ікігай. 

Сам термін є значно глибшим і потребує додаткового дослідження. Але західний світ адаптував це таким чином.

ікігай

Тобто поєднання того: 

  • що ми любимо 
  • у чому ми компетентні
  • що потрібно всесвіту
  • за що нам платять

Лише за таких умов людина може бути по-справжньому успішною та перебувати в гармонії.

*** 

Як знайти нішу в бізнесі

Даний принцип ідеально вливається в мою ОМБІЗ Формулу і наочно показує алгоритм пошуку ніші. А саме: 

  1. Накидайте 20 справ, які вам просто робити в кайф
  2. Залиште 10 тих, у яких компетенті чи принаймні готові розбиратися
  3. Залиште 5 тих, на які уже є реальний попит
  4. Оберіть 2-3 справи/ніші, де крутяться гроші

 

Як перевірити нішу на затребуваність? (пунк 3)

Подивіться чи вже є двіжуха навколо обраної теми. Чи є сайти, блоги, книги, групи обговорень і так далі. 

 

Як перевірити нішу на грошовитість? (пунк 4)

Подивіться чи вже є платні товари/послуги, професійні спеціалісти й інші ознаки, що вказують на наявність ринку.

 

Звичайно це доволі базовий підхід. Але принаймні він дає можливість зрозуміти, в якому напрямку варто копати. У спільноті ОМБІЗ Картель ми значно глибше та більш методично занурюємося у питання пошуку ніші, ретельно аналізуючи потреби аудиторії.

*** 

Що робити з конкуренцією (чи її відсутністю)?

Якщо ви пройдетеся по цьому простому запропонованому алгоритму, то опинитеся в одній із таких двох ситуацій:

  1. Уже є багато подібних бізнесів 
  2. Нічого схожого навколо нема

 

І зараз найцікавіше 🙂 

Недосвідчений початківець може зрадіти, що у нього виникла унікальна ідея і ніхто раніше до чогось подібного не додумався. Але насправді у 99% випадків відсутність конкуренції вказує на те, що тема просто неактуальна, тут немає ринку і немає грошей. А значить і немає Ікігай.

Натомість присутність конкуренції – це чудова ознака. І не варто її боятися. Яким би насиченим не був ринок, у ньому завжди знайдеться місце на ще одного класного гравця. Такого, як ви. 

*** 

РЕЗЮМЕ про Ікігай

Отже, якщо ви скористаєтеся поданим мною алгоритмом, то маєте всі шанси знайти свою справу життя. Після такого базового аналізу звичайно потрібно докласти неабияких зусиль до реалізації первинної ідеї, котра швидше за все по ходу роботи може вилитися у шось інше. Але це вже послідовні робочі процеси. 

Важливо постійно розвиватися, елегантно поліруючи свій Ікігай. Мало справ у житті наповнюють більше ніж займатися тим: 

  • що ми любимо 
  • у чому ми компетентні
  • що потрібно всесвіту
  • за що нам платять

Погодьтеся! 🙂 

Тож, якщо бажаєте будувати своє професійне та особисте життя в такому руслі, щиро запрошую в найкориснішу бізнес-спільноту УАнету – ОМБІЗ Картель, яка покликана допомогти вам почати або розвинути онлайн-бізнес чи іншу комерційну діяльність. 

Для цього ми напрацювали дієві стратегічні й технічні методи, які грунтуються на фундаментальних принципах таких, як Ікігай не тільки. Буду радий вас бачити у наших рядах та успіхів вам з пошуками своєї справи життя.

Як виглядає відпочинок в Туреччині під час пандемії

Як виглядає відпочинок в Туреччині під час пандемії

Через пандемію в українців значно зменшилися можливості до закордонних мандрівок. На щастя лишаються пару відкритих держав, куди ми все ще можемо вільно подорожувати і відпочинок в Туреччині є однією з найпростіших та найдоступніших опцій. 

Особисто я вже пів року нікуди не виїжджав відколи ледве встиг повернутися в Україну. Тож врешті зірвався та вирішив полетіти в Туреччину на звичайний пакетний відпочинок. Зайшов на сайт компанії мого колеги AntonivTours.com і забронював один зі гарячих турів під кінець сезону. Ціна виявилася дуже приємною за непоганий готель на березі моря – 465 Євро на двох з перельотом. 

Тож поділюся власним досвідом третього у житті мого пакетного туру в такий неординарний час. 

***

Які є варінати на відпочинок в Туреччині

Насправді їх до кольору – до вибору. Через пандемію турки пропустили левову частину сезону і тому просто завалють купою різних цікавих пропозицій. Можете зайти на сайт AntonivTours.com і подивитися, які є опції по різних готелях і датах поїздки. 

Багато з них настільки дешеві, що фактично цілий тиждень відпочинку обходиться за ціною лише звичайного перельоту. Ми обрали готель Green Paradise на околицях Аланії, про який далі у статті детально розповім та забронювали тур. 

Як каже Тарас Антонів (власник компанії), осінній сезон по замовленнях просів лише на 10% у порівнянні з минулим роком. У них в офісі кипить робота, що нагадує кадри з фільму «Бойлерна». Добре, що процес рухається.

Ми оформили всі документи, отримали ваучери та почали готуватися до мандрівки.

*** 

Переліт

Щодня з України в Туреччину вилітає декілька чартерів. В аеропортах трохи змінилися умови перебування. Наприклад, пускають в приміщення лише при наявності квитків, усі в масках та існують знаки нагадування про витримання дистанції. Але зрештою самого принципу польотів це не змінило. 

Наш рейс був заповнений десь на 70%. В аеропорту Анталії все значно серйозніше. Фактично на кожному кроці нагадують про те, що зараз світ переживає небачену до цього пандемію.

І не лише нагадується різними знаками, але й реально встановлюють фізичні обмежувачі, покликані витримувати дистанцію між пасажирами. 

Забравши багаж, ми з легкістю знайши наш автобус, та почекавши решту пасажирів, поїхали розвозити всіх по курортах. До слова, в один автобус заходять люди з того самого рейсу, тож довго чекати не довелося. Через дві годинки ми уже ніжилися у нашому готелі. 

*** 

Готель Green Paradise 

Насправді в нас був доволі бюджетний пакет – лише 465 Євро на двох. Сюди входить переліт, трансфер аеропорт – готель – аеропорт, 7 ночей проживання, повне харчування та напої локального виробництва. Це 230 Євро на особу. Реально за такі гроші навіть складно купити звичайний комерційний переліт.

Нас підкупило те, що сам готель знаходиться на першій береговій лінії з приватним пляжем, що в принципі рідкість для резортів такого класу. Часто навіть 4-5 зіркові готелі знаходяться за дорогою від пляжу, що перетворює похід на море у цілий проєкт. А тут все під боком. 

Також мега бонусом є велика зелена територія зі старими здоровенними пальмами. Ну, не хочеться якось прилітати з міста і жити в бетонних джунглях. 

По тутешнім міркам це зовісм невеликий готель. Також і не найсвіжіший. Але за ці гроші просто оптимальний варіант. Один із читачів у мене в фейсбуку писав, що минулого року тут їм винесло по 600 Євро на особу. 

А ще на території є тенісний корт, яким я так і не скористався, хоча взяв ракетку, оскільки більшість відпочиваючих весь час проводили за баром або на лежаках і просто не було з ким пограти.

Якщо вам цікава саме дана локація, то рекомендую подивитися мій огляд, який ми зазняли з Мартусею. 

 

Безпека 

На території також багато вказівників про правила поведінки в часи пандемії. Але насправді відпочиваючі всім цим нехтують. 

Натомість весь персонал у масках. Також відсутні звичні шведські столи. Тепер їжу видають, як у шкільній їдальні чи чи у якомусь бістро.

Якщо ж говорити про кухню, то це звичайно не гастрономічний рай, хоча дуже порадувала велика кількість зелені та різноманітних салатів. А от, з фруктами взагалі пєчалька. Зате всі сніданки, обіди й вечері на березі моря. 

Все решта, як на звичайному пакетному відпочинку. До слова, це наш третій пакетний тур у житті. До цього літали таким чином лише на Кіпр і Туніс

Варіант видався настільки вдалим, що через два дні до нас прилетіли Іван Князевич з дружионю і далі нам було значно веселіше.

*** 

Аланія

Готель знаходиться на околиці Аланії, одного із найважливіших туристичних міст країни. Туди дуже легко добратися, сівши на однин із численних автобусів, які регулярно курсують вздовж прибережної траси. 

Важлива деталь. Обов’язково розміняйте гроші та майте при собі трохи Турецьких Лір. Всюди в туристичних зонах приймають долари і євро. Але тоді різниця буде колосальною. Наприклад навіть в автобусі проїзд коштує 1 Євро, 1 Долар або 1 Лір. Це при тому, що курс складає: 1 Євро = 9.1 Лір / 1 Долар = 7,3 Лір. 

Ось так і заробляють на чистому місці. Зрештою, Туреччина століттям живе за рахонок такого міжконтинентального арбітражу. 

Хоча я побував у понад 120 країнах світу, мушу скзати, що приємно вражений Аланією. Навіть вичитав, що на це місто припадає 10% всіх відвідувачів Туреччини, а також 30% іноземних інвестицій в нерухомість. Тут типова середземноморська атмосфера. По відчуттях та організації, як у Греції, Хорватії чи Іспанії

Спокон віків ця територія знаходилася в епіцентрі історичних подій. Тутешня фортеця одна з найдраматичніших фортифікаційних споруд регіону. 

Також є збережені історичні квартали, які роблять Аланію ще милішою. 

А навколо безкраї широчезні піщані пляжі. Таке враження, що майже десь у Маямі

Іншими словами, дуже класне самодостатнє місто. Сюди можна з легкістю приїжджати на довший термін, шукати квартиру і просто пожити деякий час. 

*** 

Південна Туреччина

Тутешня територія відноситься до історичної землі Памфілії, що зберегла у собі відлуння багатьох колишніх цивілізацій. Навколо є сила силенна історичних пам’яток та інших цікавинок. Тож одного дня ми взяли на прокат авто (50 Доларів/день) та поїхали досліджувати регіон. 

Архітектури було вже досить, тож вирішили зробити ставку на природу. А з цим тут жодних проблем. Навколо нависають драматичні гори Таурус, які практично з води тягнуться на понад 2000 метрів у небо. 

За декілька кілометрів від узбережжя навіть не скажеш, що поряд відпочивають сотні тисяч туристів. Саме таких звичаних традиційних сюжетів не вистачає, коли засмагаєш на пляжі під звуки російської попси чи рейву 90х.

За кожним серпантином відкриваються все нові на нові пейзажі. Просто обожнюю такі місцини. 

Поміж сирімких скель утворюються численні каньйони, деякі з котрих перетворилися на локальні туристичні магніти. Зокрема, ми потрапили у каньйон Сападере, що дуже нагадує типові для Близького Сходу ваді (wadi), наповнені водою. 

Кульмінацією цієї одноденної мандрівки став захід сонця на дикому пляжі подалі від гучних курортів. Просто неймовірні місця. 

Тиждень пролетів, як одна мить. Мартуся полетіла домів, оскільки має справи, пов’язані ї її проєктом Галерея101, а я тримаю курс далі на схід та вже у звичайному пдля себе пригодницькому форматі відвідуватиму Південно-Східні регіони Туреччині, які межують з Іраком та Сирією. 

Там повинно бути дуже цікаво. Але про це вже в інші публікації. Слідкуйте по ходу за оновленнями у соцмережах (фейсбук / інстаграм).

*** 

РЕЗЮМЕ 

Наразі відпочинок в Туреччині беззаперечно є найкращим варіантом розвіятися від буденності, а пакетний тур – чудова можливість не лише відпочити, але й здіснити пригодницьку мандрівку. Щиро рекомендую вибратися, поки досі триває сезон. Багато гарячих турів можете переглянути на сайті AntonivtTours.com. І передавайте привіт від Ореста.

В це складно повірити, але тепература води у морі на початку жовтня аж 29 градусів. Тож користайте з такої чудової нагоди. Якщо маєте питання, буду радий відповісти чи уточнити щось. Просто записуйте в коментах. Почуємося 🙂 

Як відкрити бізнес в Європі через Е-резидентство Єстонії. Мій досвід.

Як відкрити бізнес в Європі через Е-резидентство Єстонії. Мій досвід.

Декілька місяців тому, я заснував бізнес в Європі, зареєструвавши компанію в Єстонії. І у цій публікації поділюся власним досвідом стосовно цього. Мова піде про те, для чого вам може бути потрібна фірма в ЄС, як її зареєструвати, та які висновки можу зробити після перших місяців ведення такої компанії etc.

Як завжди така публікація існує в декілької форматах. А саме: 

Відео

Аудіо з подкасту

Таймкоди:

  • 00:57 – Для чого потрібна власна фірма в ЄС
  • 01:56 – Чому я вирішив відкрити бізнес в Європі
  • 04:02 – Що таке Е-резиденство
  • 04:47 – Процес реєстрації фірми
  • 05:27 – Крок 1. Стати електронним резидентом
  • 07:42 – Крок 2. Обрати місцевого бізнес-оператора
  • 10:00 – Крок 3. Зареєструвати фірму в Єстонії
  • 10:42 – Крок 4. Отримати банківський рахунок
  • 12:07 – Крок 5. Займатися своєю комерційною діяльністю
  • 13:50 – Про податки

 

Стаття… 

*** 

Для чого може бути потрібним бізнес в Європі

Тут може бути декілька причин. Особисто моя історія наступна…

Я маю принцип у бізнесі: “Якщо щось можна автоматизувати, то це треба автоматизувати». Саме завдяки такому підходу мені вдалося оптимізувати багато процесів, що в результаті дало змогу вільно подорожувати світом і наразі я відвідав уже понад 120 країн світу

Понад два роки тому я заснував ОМБІЗ Картель, найкориснішу бізнес-спільноту УАнету, абонентська плата за який відбувається на рекурентній щомісячній основі. І можете собі лише уявити, що трапляється, якщо в один момент потрібно обслуговувати сотні клієнтів в ручному режимі.

Саме для цього у світі існує багато сервісів, покликані оптимізувати мануальну роботу. Біда у тому, що більшість з них не синхронізуються з українськими національними платіжними системами. Наприклад, з WayForPay чи Fondy

Звичайно можна бавитися з програмуванням і «докручувати» з’єданння або ж навіть розробляти власний софт. Але це дуже складна, трудозатратна і дорога затія. Я спробував усе та в результаті вирішив притримуватися принципу про який часто кажу на своїх виступах: «Не варто винаходити велосипед».

Хоча все ж такий у нас в Картелі є сервіс для учасників спільноти, який автоматизовує онлайн платежі, поєднуючи це з е-мейл розсилкою, відкриваючи дорогу до ефективного онбордингу їхніх клієнтів.

Зрештою, я твердо вирішив, що мені потрібен Stripe. Це найпопулярніша платіжна система у світі, яка синхронізується абсолютно з усіма сервісами. Але Stripe, як і PayPal не працюють в Україні, оскільки ми вважаємося “fraud risk coutnry». Тож потрібно мати бізнес в тій юрисдикції, де вони працюють. Наприклад в одній із країн Європи (тобто ЄС).

У кожного може бути й інша причина необхідності реєстрації фірми в ЄС. Наприклад: 

  • Безперешкодне приймання коштів з карток усіх країн світу 
  • Можливість торгувати і обслуговувати клієнтів на весь світ 
  • Хороша репутація, як бізнесу, що працює у Європейському Союзі
  • Корпоративна та фінансова безпека
  • etc…

*** 

Як найпростіше зареєструвати бізнес в Європі

Реєстрація компанії є доволі звичайним процесом для більшості країн. Але зазвичай передбачає хоч якусь прив’язку до тої локації. ПМЖ, фактчне місце ведення бізнесу etс… Натомість деякі юрисдикції почали впроваджувати цікавий інститут – Електронне Резидентство.

Піонером і цій справі стала Естонія, що впровадила е-резидентство ще у 2014 році. ВАЖЛИВО! Не треба плутати це з традиційною формою права на проживання у певній країні. Якщо коротко, то е-резидентство дає право дистанційно вчиняти правочини (укладати договори, реєструвати фірму etc.) в юрисдикції Естонії. 

А, оскільки Естонія є членом Європейського Союзу, де панує принцип свободи руху товарів, людей і капіталів, то всі такі дії будуть легітимними на території Європейської Спільноти. На сайті e-resident.gov.ee детально розписані усі нюанси. 

До речі, у мене щодня крається серце через те, що ми лишилися за бортом і 30 років тому Україна не зробила цей важливий історичний крок.

*** 

Процес Реєстрації фірми в Єстонії

  1. Стати електронним резидентом (~6 тижнів, 120 Євро)
  2. Обрати місцевого бізнес-оператора (~1 день, 50-150 Євро/міс)
  3. Зареєструвати фірму в Єстонії (~1 тиждень, 190 Євро)
  4. Отримати банківський рахунок (~1 тиждень)
  5. Займатися своєю комерційною діяльністю…

На все про все з мого досвіду цей процес займе порядка двох місяців і коштуватиме лише для старту щонайменше 310 Євро. А тепер детальніше…

 

1) Стати електронним резидентом (~6 тижнів)

Для цього просто подайте заявку на розгляд на сторінці apply.gov.ee. Це єдиний офіційний державний ресурс, де сплачується 120 Євро реєстраційного збору, а також вказуються базові дані про вашу особу та вид підприємницької діяльності, якою збираєтеся займатися. 

Вся аплікаційна процедура доволі інтуїтивна та не складе жодних трундощів. А, якщо маєте додаткові питання, можете сміло записувати в коментах. 

Тривалість розгляду заявки чотири тижні, після чого у разі схвалення ви отримаєте ось такого листа. 

 

Після цього відповідний орган виробляє персоніфіковані ID-карту та USB. Це речі, які підключаються до комп’ютера та необхідні для здійсення електронних правочинів. 

Протягом 2-5 тижнів вони надходять у консульський відділ Посольства Єстонії в Україні (чи іншій державі, де ви бажаєте їх отримати). Як тільки документи надійдуть в посольство, ви будете повідомлені мейлом і можете приїхати їх забрати (лише особисто). Фактчино це єдина процедура, що десь вимагає особистої присутності.

бізнес в Європі - ерезиденція

Вуаля! Тепер ви офіційно електронний резидент нової країни.

 

2) Обрати місцевого бізнес-оператора

Далі все значно швидше. Отже, для того, щоб зареєструвати фірму в Єстонії та далі продовжувати її вести, необхідно обзавестися підтримкою місцевої консалтингової фірми. 

Ось тут є перелік багатьох рекомендованих компанії, які надають широкий спектр послуг. Все залежить, які саме потреби у вашого бізнесу. Я ж вирішив пройтися по протоптаній стежині, скориставшись порадою мого друга Олексія Босого, та звернувся до компанії Хolo.io.

Особливістю Xolo є те, що вони надають комплексний пакет, включно з бухгалтерською звітністю. Цей варінат ідеально підходить до невеликої джиджитал компанії, що працює у сфері консалтингу та інших професійних послуг (не товарки).

У них зручний кабінет з приємним інтерфейсом та чудова підтримка. 

 

Ціни на їхні послуги коштують, згідно цього прайсу. 

 

А ще, якщо зареєструєтеся до кінця вересня по цьому лінку, то ми з вами отримаємо по 50 Євро на баланс. УВАГА! Абонентська плата за послуги Xolo почне нараховуватися лише з того моменту, як ви фактично зареєструєте фірму та почнете свою господарську діяльність. Тож не баріться і користайте з цієї нагоди зараз. Це нічого не коштує.

 

3) Зареєструвати фірму в Єстонії 

Як тільки ви маєте на руках ID-карту та USB е-резидента, переходьте до процесу створення фірми. Для цього Xolo має прямолінійний процес онбордингу і співробітник компанії проведе вас крок за кроком, що передбачатиме декілька етапів. 

 

Тут потрібно буде проходити ряд верифікацій та підписувати документи електронним чином, що може зайняти ще пару днів. В межах тижня ви матимете зареєстрований власний бізнес в Європі. 

бізнес в Європі - OMBIZ OU

 

4) Отримати банківський рахунок

Для дистанційного відкриття банківського рахунку фірми рекомендую скористатися послугами міжнародної компанії TransferWise. Там все доволі прямолінійно. Просто вказуєте дані вашої новоствореної компанії. Також до рахунку додається банківська картка, що використовується для розрахунку корпоративних платежів.

БОНУС! До речі, якщо зареєструєтеся за цим лінком, то ми обоє отримаємо по 75 фунтів на баланс.

Також можна відкрити рахунок в Єстонському банку. Але це вимагає особистого візиту в Талін. У такому випадку Xolo також надають відповідну підтримку і супровід. 

Я ж особисто наразі маю лише TransferWise рахунок, оскільки Шенген закритий для українців на час пандемії. Хоча в приницпі я можу зробити собі запрошення від власної фірми, але тоді все одно доведеться сидіти 14 днів на карантині. Зрештою, другий банківський рахунок не є нагальною справою і може почекати.

*** 

Досвід ведення власної компанії в ЄС

Не зважаючи на те, що всі описані вище кроки були для мене абсолютно новими, я просто рухався по запропонованій схемі. Все пройшло гладко і передбачувано.

Як тільки банківський рахунок було відкрито, я зареєструвався у Stripe, відкрив бізнес-рахунок та під’єднав цю платіжну систему до усіх моїх внутрішніх процесів, які працюють на базі WordPress та WooCommerce. 

Тепер усе повністю синхронізується і не вимагає ручної підтримки, як от відкривати-закривати доступи на сайті, нагадувати про місячну оплату чи робити інші зміни статусів клієнтів. Це своєрідна точка масштабування, де все працює однаково, як для сотні клієнтів, так і для тисячі.

 

Клієнти мають власний кабінет, де можуть самостійно додати/видаляти дані карток, продовжувати і зупиняти членство в ОМБІЗ Картелі. Це якраз те, до чого ми прагнули з самого початку. Ура.

Я користуюся пакетом Xolo Leap PRO, щомісяця сплачую 119 Євро + 24 Євро VAT та не переживаю за жодні бюрократичні питання, якими займаються представники компанії. Компанія розробила зручну епку і у вас завжди все під рукою.

 

ПОДАТКИ

Також важливе питання, яке можете детально вивчити тут

Найзручнішою формою для громадян України є наступна процедура. Зареєструйте ФОП на довірену особу (чоловік/дружина etc) і просто виплачуйте зарплату з Єстонської фірми на цю особу. Згідно законодавства Єстонії це закладається у видатки фірми та відповідно не оподатковується. А тут в Україні платитимете чесні 5%. Вуаля.

Також варто зазначити, що у видатки фірми можете закладати багато інших витрат. Зокрема, усі сплати на підтримку бізнесу (хостинги, інші сервіси), ваші перельоти й інші тревел-витрати. Це доволі зручно.

*** 

РЕЗЮМЕ

Вікрити бізнес в Європі через Електронне Резиденствов Естонії – чудове рішення для тих підприємців, які серйозно налаштовані над розвитком своєї справи і хочуть працювати на весь світ з доступом до глобальних сервісів. 

Підсумую алгоритм дій: 

  1. Стати електронним резидентом 
    https://e-resident.gov.ee/become-an-e-resident/ 
  2. Обрати місцевого бізнес-оператора 
    Рекомендую Xolo  
    *** +50 Євро на баланс при реєстрації за цим лінком 
  3. Зареєструвати компанію в Єстонії
    Xolo практично все зробить за вас
  4. Відкрити банківський рахунок
    Рекомендую TransferWise 
    *** +75 Фунтів на баланс при реєстрації за цим лінком 
  5. Займатися своєю діяльністю та розвивати бізнес

Особливо круто, що все здійснюється абсолютно дистанційно і чудово підходить для осіб, котрі замислюють не лише над власною фінансовою свободою, але й географічною. Це власне ті принципи, котрі я пропагую вже багато років та допомагаю досягнути людям своєю професійною діяльністю.

 

Питання???

Так, я розумію, що у вам можуть виникнути додаткові питання, хоча вважаю я і так розкрив цю тему доволі детально. Тож, якщо хочете додатково щось запитати, сміло записуйте в коментарях до цієї публікації. 

Окрім того, запрошую в спільноту ОМБІЗ Картель, що покликана допомагати людям починати і розвивати бізнес онлайн. А, якщо бажаєте, щоб я особисто попрацював над ваших кейсом, то залюбки це організую у форматі разової Консультації чи довготривалого Наставництва

Щиро бажаю успіхів та до зв’язку 🙂

Блог для бізнесу, як найкращий інструмент розвитку комерційної справи

Блог для бізнесу, як найкращий інструмент розвитку комерційної справи

Я завжди кажу, що блог є чудовим інструментом для розвитку бізнесу чи будь-якої іншої комерційної справи. Тому я був дуже радий, коли на конференції у Сіднеї познайомився з Артемом (він же Tim Soulo), хлопцем з Миколаєва, котрий уже п’ять років працює в Сінгапурі у провідній SEO-компанії світу Ahrefs.

Артем професійний блогер і завдяки його діяльності, компанія активно росте, постійно залучаючи нових клієнтів, а сам Артем керує маркетинговим відділом з 15 осіб. Тож ми поспілкувалися, як блог може допомогти розвивати бізнес. Приємного перегляду.

Якщо бажаєте краще познайомитися з діяльністю Артема, а також більше дізнатися про маркетинг, то рекомендую підписатися на його SaaS Marketing Vlog. Успіхів 🙂

Туристичні принади Запоріжжя та інші цікавинки козацького міста

Туристичні принади Запоріжжя та інші цікавинки козацького міста

Цей туристичний рік однозначно пройшов під лозунгом #МандруйУкраїною. Ще ніколи українці так активно не подорожували власною державою. Чого лише вартує зростання інтересу до Херсонщини, яка раніше відгравала радше транзитну роль. 

Так само підтягуються й інші регіони країни, де виникають свої окремі локальні ініціативи, спрямовані на розвиток внутрішнього туризму. Однією із таких спільнот є Форум Лідерів Думок у Запоріжжі, організатори якого об’єдналися заради розвитку громадянського суспільства в місті.

Одним із напрямків їхньої діяльності є популяризація Запоріжжя, як туристичного напрямку. Для цього на останні вихідні літа (29-30 серпня) вони запросили п’ятьох тревел-блогерів, щоб ті оглянули туристичні принади Запоріжжя. Цими героями стали: Марія Себова, Яна Метьолкіна, Тарас Ковальчук, Владислав Хільченко, а також ваш покірний слуга 🙂

запоріжжя блогери

Хто б міг подумати, що в індустріальному Запоріжжі є стільки всього цікавого з точки зору мандрів. Не вірите? Тоді читайте цю статтю далі… 

*** 

Орієнтація

Для кращого розуміння Запоріжжя й того, що воно може запропонувати туристу, я б поділив його на чотири окремі райони, кожен з яких має свою ізюминку. 

запоріжжя райони

  1. Хортиця 
  2. Старе місто
  3. Соцмістечко
  4. Центр

Я прилетів у Запоріжжя колоритним пропелерним літаком від Мотор Січ з Києва. На жаль прямих рейсів зі Львова ще немає. Хоча в принципі графік непоганий і можна знайти зручні стиковки. Квиточки обійдуться десь від 5000 грн у два боки зі Львова. Просто гляньте комбінації на skyscanner чи в іншому пошуковику.

В перший же день провів презентацію своєї книги Формула Продуктивності для місцевої спільноти, а також відвідав Туристично-Інформаційний Центр, який мене приємно вразив.

Добре, що є такий заклад. Це відразу вказує на серйозність підходу місцевої влади до розвикту туризму. А тепер про все по черзі. 

*** 

Острів Хортиця

Мабуть найвідоміший острів України, а заодно і місце, яке часто асоціюється із Запоріжжям. До слова, Хортиця також є найбільшим річковим островом Європи. Це справді унікальна місцина, зважаючи на своє положення фактично посеред урбаністичного центру. 

Насправді це окремий туристичний напрям, де є можливість займатися купою різних цікавих справ. 

Більшість з вас знає про Хортицю, як місце козацької слави. Там є класно відбудована репліка Зопорізької Січі, де кожен бажаючий може ознайомитися з тим, як раніше жили козаки. 

Але наспраді на цьому місці ніколи Січі не було. Одне із семи історичних поселень козаків на Дніпрі знаходилося на малесенькому острові поряд із Хортицею (див зліва на карті), що тепер зветься островом Байда, де у середині 16 століття знаходився замок Байди Вишневецького.

В будь-якому разі сучасна Хортиця відграє важливу історичну роль і нагадує з якого ми роду. Сучасні козаки щодня влаштовують інтерактивні демонстрації володіння зброєю та коротко й цікаво пояснюють деякі фрагменти тодішнього війського побуту. 

запоріжжя козаки

Вони навіть мають свій інстаграм профіль (@sichovicozaks). Тож рекомендую підписатися, а також завітати на їхній перформенс при нагоді.

Окрім козацької тематики на Хортиці є купа варіантів для проведення активного відпочинку. Але давайте про це після того, як завершимо історично-культурну тематику. 

*** 

Старе Місто (Олександрівськ)

Сучасне Запоріжжя бере свій початок від Олександровської фортеці, що була заснована тут в кінці 18 ст. Після того, як Росія пробила вихід до Чорного Моря, фортеця втратила свою військову роль, хоча на її території продовжувало існувати містечко Олександрівськ, яке носило радше провінційний характер. 

Нове життя у місто вдихнула залізниця, що пройшла через Олександрівськ в кінці 19 ст. З того дореволюційного часу залишилося немало цікавих будівель, які розташовані у південній частині сучасного міста.

 

Історичний екскурс Запоріжжям проводив місцевий краєзнавець та громадський діяч Роман Акбаш. Тож, якщо будете у Запоріжжі, щиро рекомендую звернутися саме до нього.

*** 

Соцмісто

З приходом радянської влади і стартом нової економічної політики (НЕП) навколишні села було об’єднано в єдине велике місто, яке власне і отримало сучасну назву – Запоріжжя. Завдяки форсованій індустріалізації місто переживає небачений розвиток. 

Будуться нові підприємства, наймогутнішим з яких мабуть стає колосальна дамба Дніпрогес. А поряд зводиться цілий район за інноваційними принципами того часу з думкою про нове життя у світлому комунізмі. Соцмісто стає своєрідним урбаністичним взірцем не лише для всього СРСР, але й цілого світу. До речі зараз піднімається питання про внесення соцміста до списку ЮНЕСКО.

В основу покладені ідеї того, що в межах цього району “совєтський таваріщ” повинен вирішувати усі свої життєві потреби. Окрасою соцміста стає цей квартал.

(фото з retro-zp.blogspot.com)

Масштаб цього задуму складно усвідоми, якщо просто прогулятися вуличками райони, що потроху перетворюється в нетрі. 

 

Наразі можна лише здогадуватися, як тут все було організовано. 

Але в будь-якому разі конструктивіська архітектура 30-х років двадцятого слоліття вражає.

*** 

Центр 

В 50-60х роках СРСР все ще продовжував свій бурхливий розвиток до світлого комунізму. На хвилі ейфорії перемоги у Другій Світовій Війні народний дух та економіка перебували на піку, а Запоріжжя, як і решта індустріальний гігатнів потужної машини, продовжувало рости. 

Майже чере все місто було прокладено колосальний проспект довжиною понад 10 км, який став одним із найдовших у Європі. Зараз він носить назву Соборності, хоча ще навіть до 2016 року називався проспектом Леніна. 

В післявоєнний період тут почали зводитися нові будинки у стилі Сталінського Ампіру. Колосальні масивні споруди, подібні до тих, які можна бачити на Хрещатику в Києві. 

Середня частина проспект фактично і є центром сучасного Запоріжжя. Тут знаходиться більшість каферок, локальних бізнесів, адміністративні споруди та відбуваються основні заходи міста. 

Але достатньо буквально пройти одну арку і зануритися у внутрішній дворик, як ви знову потрапляєте наче в інший світ. Квартири на проспекті видавали еліті (якщо так можна сказати про радянський період), а в бічних вулчиках жили звичайні пролетарі. 

В будь-якому разі все це є відображення тих конроверсійних часів. 

*** 

Сучасне Запоріжжя

Кажуть, що економічну динаміку міста можна визначити за кількістю кранів на горизонті. Так ось, кранів у Запоріжжі я побачив зовсім небагато. Серед масштабних будівництв в очі кидається хіба новий міст, який не можуть завершити уже дюжину років.

А ще милує око готель Хортиця-Пелес, де нас розмістили організатори.

Впевнений, що з такими людьми та місцевою спільнотою “зірковий час” Запоріжжя не за горами.

*** 

Острів Хортиця (туристичний)

Весь острів є національним заповідником і вартує окремого візиту. На чудовому сайті ostriv.org можна знайти купу цікавої інформації та підібрати для себе ті активності, що цікавлять саме вас. 

Зокрема, ми займалися наступними справами: 

Помилувалися крутими берегами з води на приватній party-баржі.

Власником цього катеру виявився місцевий винороб, котрий має ціле господарство на протилежному березі Дніпра в місцевості Бабурка. 

Тут проводяться дегустації, а також можна просто помилуватися красою традиційної центрально-української оселі.

І ну і звичайно варто придбати вино, щоб підтримати таку класну ініціативу та й потішити себе і друзів. Див – instagram.com/baburka_villa_del_vino.

 

Місцеві дніпровські кручі облюбували собі скелелази клубу instagram.com/rocknropejt/. Вони часто тут займаються, а також раді забезпечити такий досвід всім бажаючим. Маршрути для початківців піднімаються до 20 мтерів над водою. І повірте, це захоплює подих та додає нових навичок до вашого життєвого арсеналу. 

 

В принципі на Хортиця притягає ентузіастів з абсолютно різних сфер діяльності. Спражній оазис посеред великого міста. Це місце сили.

 

Кульмінацією стала вечірня екскурсія на каяках до самого Дніпрогесу. У них є цілий річковий клуб, де можна орендувати все спорядження та чудово проводити час на воді. 

Просто неймовірний досвід.

*** 

РЕЗЮМЕ

Не зважаючи на те, що я побував у понад 120 країнах світу, можу з впевненістю сказати, що Запоріжжя має чим похвалитися і однозначно заслуговує на вашу увагу. Звичайно подані тут цікавинки є лише невеликою частиною місцевих красот. 

Чого лише вартує музей техніки Фаетон, де зібрана найбільша в Україні колекція ретро-автомобілів.

А ще є плавні, броварня Синя Білка та купа інших “міцевих перлин”.

Щиро вдячний моїм колега блогерам (Марія Себова, Яна Метьолкіна, Тарас Ковальчук, Владислав Хільченко), з котрими розділив цей час, а також дівчатам з оргкомітету Форуму Лідерів Думок. 

Ви справді молодці. Рухаєте позитивні тенденції і розвиваєте місто. Саме за такими шаленими, амбітними і відкритими людьми майбутнє наших міст і держави. Впевнений, ще обов’язково почуємо та десь перетнемося. Так тримати.