Яку систему оподаткування обрати для ФОП

Яку систему оподаткування обрати для ФОП

Отже ви вирішили почати бізнес та обрали для цього формат Фізичної Особи Підприємця (ФОП). Тепер постає питання, а яку ж систему оподаткування обрати.

З цим та іншими питаннями часто стикаються резиденти нашої бізнес-спільноти Картель. Тож я вирішив коротенько пролити світло на ці справи.

Отже…

***

Загалом є дві системи оподаткування: загальна і спрощена єдиного податку, що у свою чергу поділяється на чотири окремі групи. (1, 2, 3, 4).

Остаточно вирішувати власну систему оподаткування варто, опираючись на такі фактори:

  • види діяльності
  • наявність найманих працівників
  • хто буде клієнтами
  • максимальний оборот
  • сума податків

 

Види Діяльності

Швидше за все ви уже знаєте чим будете займатися. А, якщо ні, то рекомендую вам ознайомитися із принципом ІКІГАЙ про те, як знайти свою справу життя (або нішу в бізнесі).

Ось перелік Класифікації Видів Економічної Діяльності (КВЕД).

Ознайомтеся та оберіть найближче до вашої справи. На загальній системі оподаткування можна обрати будь-який КВЕД, а от зі спрощеною є нюанси. Обмежень дуже багато і вони чітко прописані по кожному КВЕДу за лінком зверху.

 

Наймані Працівники

ФОП на першій групі та ФОП-фермерам на четвертій заборонено наймати працівників. На другій групі можна наймати не більше 10 осіб. До ФОП спрощенців третьої групи і тих, що на загальному податку такі обмеження не застосовується.

 

Ваші Клієнти

Тут обмеження застосовуються лише до ФОПів “спрощенців” першої та другої групи.

ФОПи першої групи можуть займатися лише роздрібною торгівлею, де клієнтами виступають лише фізичні особи.

Натомість ФОПи другої групи мають право надавати послуги, як фізичним особам, так і іншим ФОПам чи Юридичним особам, котрі у свою чергу є лише платниками єдиного податку.

ФОПи на загальному податку чи третьої групи таикх обмежень не мають.

До слова, якщо ви досі не в курсі хто є вашими клієнтами або ж, які у них потреби, рекомендую ознайомитися з ОМБІЗ Формулою. Це аналітична покрокова система, покликана допомогти бізнесу перестати вгадувати, етичним способом прочитати думки потенційних клієнтів і, як наслідок, запропонувати те, що їм насправді потрібно

 

Максимальний Оборот

Ліміти на дохід існують лише для “спрощенців” 1, 2 і 3 групи. А саме (станом на 2021 рік):

  • перша – 1 000 200 грн/рік
  • друга – 5 000 400 грн/рік
  • третя – 7 000 200 грн/рік

Класно було би, якби всі українські ФОПи впиралися у таку стелю. Правда? 🙂

 

Сума Податків

На загальній системі сплачується 18% ПДФО + 1,5% військовий збір. Це уже з чистого прибутку, тобто доходи мінус витрати.

Натомість “спрощенці” платять єдиний податок. А саме (станом на 2021 рік):

  • 1 група – до 10% прожиткового мінімуму, тобто <227 грн/міс
  • 2 група – до 20% мінімальної зарплати, тобто <1200 грн/міс
  • 3 група – 5% від усього доходу (виручки) або 3% + ПДВ

Додатково усі ФОПи сплачують Єдиний Соціальний Внесок (ЄСВ), який трохи різниться в залежності від групи, але складає в середньому трохи більше ніж 1000 грн/міс.

З першою і другою групою все просто. Сплачувати потрібно фіксовану суму, незалежно від обороту в допустимих межах.

 

Натомість ФОПи третьої групи повинні вираховувати скільки заплатити державі. Тут вам у нагоді стане новий сервіс Fairo. Це єдиний додаток на українському ринку, який відстежує дохід клієнта ФОП 3-ї групи та розраховує податок в режимі реального часу.

Застосунок автоматично підтягує актуальні реквізити податкового органу, а також заповнює реквізити ФОП. Також Fairo відстежує статус оплати та інформує користувача і дозволяє завантажити квитанцію-підтвердження. Застосунок надсилає сповіщення про терміни сплати податків, щоб ФОП концентрувався на розвитку бізнесу та не ризикував пропустити звітний період.

*** 

РЕЗЮМЕ

Зазвичай мої клієнти обирають між другою і третьою групою єдиного податку. Тут вирішальним фактором є те, на кого орієнтований бізнес. B2C (на фізичних осіб) чи B2B (на юридичних осіб).

Хоча мені більше до вподоби принцип P2P (people to people), адже як би там не було ми все одно постійно комунікуємо з людьми, котрі вже у свою чергу приймаються відповідні рішення. Тут вам у нагоді стане моя публікація про 1000 справжніх фанів.

Сподіваюся ця стаття була для вас корисною. Щиро бажаю успіхів у розвитку вашої справи 🙂

І, якщо потребуєте допомоги чи іншої підтримки, рекомендую придивитися до нашої бізнес-спільноти Картель, де вже є те середовще однодумців та інструменти, з якими ви здатні будете перевернути гори. 

Казахстан – дивовижна природа без туристів

Казахстан – дивовижна природа без туристів

Це гостьовий пост мого колеги, а також резидента ОМБІЗ Картелю, Андрія Бондаренка, засновника Andy Travel Club. Він щоразу досліджує нові цікаві місця для своїх авторських турів і розсмакував недавно Казахстан, куди власне наразі збирає групу. 

Ось деталі цього туру, а нижче розповідь про тамтешні красоти. Далі прямим текстом від автора.

***

Ідея зробити першу групову подорож в Казахстан з’явилася, коли побачив фото Чаринського каньйону та гірських озер в Алатау. Це зараз, після повернення, зрозуміло, що це – розкручені місця країни, а поруч є не менш дивовижні: різноколірні гори та каньйони, літні пасовища з юртами, гостинні люди та… майже повна відсутність інфраструктури. Просто фотографій звідси не було. Бо пів року назад тури туди ще ніхто не робив. Та й одинокі мандрівники теж їздили рідко.

Чаринський каньйон

Чаринський каньйон

Набрати групу було непросто. Що наш народ знає про Казахстан? Совок, пустеля, цілина, кумис. Не знають люди майже нічого про Казахстан і не вірять в його туристичну привабливість. Це вже зараз, коли я почав постити сторіз з Казахстану і писати пости та викладати фото, підписники почали писати: “А чи буде ще одна група в Казахстан?“, “А ми ж не знали, що там ТАК!“, “Чому слабо переконував нас, що треба їхати?

Тому сьогодні розповім про Казахстан: про такий, яким він є насправді. З плюсами у вигляді несподівано красивої природи, гостинних мешканців і традицій. І з мінусами у вигляді смердючих дерев’яних туалетів, скромним житлом зі цінами 5-зіркових готелів, розбитих доріг, тотальним совком, важкою їжею.

Так, Казахстан – найкращий, але далеко не ідеальний.

Гори Актау

Гори Актау

 

Перші враження від Казахстану й Алмати: совковий шок

Ми прилетіли з групою в Алмати о 3:30 ночі. За 10 хвилин прийшли контроль та отримати багаж. Робити було нічого і ми поїхали гуляти нічною-ранковою Алма-Атою.

Перші враження були шоковими: ми потрапили в тотальний совок і “росію-матушку”. Але не лякайтесь: за межами Алмати Казахстан інший: справжній, гостинний, етнічний, повний природних об’єктів, яким позаздрить Європа й Африка. Але все по черзі.

З аеропорту ми поїхали в нічний “Парк 28 панфіловців”. На вході до парку, мабуть, одна з найяскравіших будівель Алмати – дерев’яний теремок 19 століття родом з російських казок про тайгу.

Далі – вічний вогонь і без перебільшення жахливий пам’ятник 28 панфіловцям. Він реально як із фільмів жахів. Напис під пам’ятником: “Вєліка Россія, а отступать нєкуда: позаді Москва“… За пам’ятником – величезний православний собор 19 століття.

Дерев'яний будинок в Алмати Пам'ятник 28 панфілівцям Православна церква 19 ст. в Алмати

Місто виявилося звичайним: багато приватного сектору, є старі будинки 19 століття, є сучасні. З урядових будівель симпатична лише мерія. Площа Незалежності навколо – сучасна і приваблива.

Площа Незалежності в Алмати

Площа Незалежності в Алмати

Спробували прогулятися головною пішохідною вулицю з московською назвою “Арбат”. Але вона виявилася закритою через Ковід. До речі, маски в Казахстані практично ніхто не носить.

Поснідали у типовій радянській ідеальні. Вони тут усі однакові. Холодні манти, кисіль, сирники зі шкільної їдальні, Леонтьєв з колонок. Ласкаво просимо в СРСР!

Але не лякайтесь. Далі буде майже один позитив! Казахстан насправді прекрасний!

 

Швидше втекти з Алмати! Заілійський Алатау або перше знайомство з Північним Тянь-Шанем

Алмати – це ще СРСР, а Казахстан починається за її межами. Перед тим, як розпочати обов’язкову програму подорожі, ми з групою заїхали на гірськолижний курорт Ак-Булак, що приблизно в 40 кілометрах на схід від Алмати.

Ми дочекалися відкриття канатної дороги і піднялися на самий її верх. Перша станція знаходиться на висоті 1700 метрів, друга – на 2100 метрів. Долину, де розташована Алмати, видно як на долоні. А над нами – скелясті вершини Заілійського Алатау і граційні ялини.

Канатна дорога на курорт Ак-Булак Гори Заїлійського Алатау Гори Заілійського Алатау

Втекти від київської спеки у прохолоду передгір’я Тянь-Шаню – це те що треба!

 

Етноаул Гунни: перше занурення в казахське життя

Більшу частину першого дня у Казахстані та першу ніч ми з групою провели на туристичній базі Гунни у передгір’ях Заілійського Алатау в 40 кілометрах на схід від Алмати. Ночували в юртах та знайомилися з основними казахськими обрядами.

І нехай юрти тут адаптовані для туристів, а всі обряди – театралізоване шоу. Але це – найкращий спосіб познайомитися з культурою казахів для тих, хто у Казахстані вперше.

Гостей зустрічають церемонією “шашу” два вершники, а дівчата в національних костюмах посипають цукерками. Господарка проводить майстер-клас приготування “баурсаків” – національного блюда з тіста. Воно досить просте з тіста, але смачні. Смажиться у великому казані у маслі.

Етноаул Гунни в Казахстані Етноаул Гунни в Казахстані Етноаул Гунни в Казахстані

Нам показали, як облаштована юрта, запросили до дастархану (столу), пригостити кумисом та місцевим дуже твердим сиром курт.

Потім господарська зіграла на домбрі, заспівала. І ми подивилися ще декілька обрядів: “бесикке салу” – покладання немовля у люльку та “сирга салу” – приготування нареченої до весілля.

Після обіду нам показали кінське шоу. Що витворяли хлопчики і дівчата на конях, треба було лише бачити! Показали традиційні кінські ігри: боротьбу на конях та “погоню за дівчиною”.

Ночували у юртах, але з усіма вигодами всередині. Обід, вечеря та сніданок були зі страв національної кухні. Щоразу різних.

Ввечері прогулялися по лісу і горах, подивилися дивовижний захід сонця. А коли стемніло, розпалили варту і слухали казахські народні пісні, які співали місцеві хлопчики і дівчатка. Ми здивувалися, коли вони заспівали українські пісні Христини Соловій та “Казки”.

 

Чаринський каньйон – найвідоміший у Казахстані

Його часто порівнюють з Гранд-каньйоном в Аризоні. Він поступається своєму старшому брату з США лише розміром. Але Чаринський каньйон має 2 переваги:

  1. В нього можна спуститися, прогулятися і навіть переночувати, що ми й зробили минулого тижня.
  2. В ньому ростуть реліктові ясені, які пережили льодовиковий період.
Чаринський каньйон

Чаринський каньйон

Цього ранку ми дослідили найкрасивіше місце каньйону – Долину Замків. Це – загадкові скелі з червоного пісковику, створені часом і вітром. Висота вертикальних стін – від 150 до 300 метрів, а їх форми такі різні! Деякі з них схожі на скам’янілих динозаврів, інші – на голови гігантських чарівників. Тут вам і фантастичні вежі, і небесні мости та інші неймовірні фігури різних кольорів!

Чаринський каньйон Чаринський каньйон Чаринський каньйон

Чаринський каньйон – найбільш розкручений у Казахстані. Чи він найкрасивіший? Він – нереально красивий, але поруч є ще красивіші. Я обов’язково всіх їх вам покажу! Якщо на Чаринському каньйоні можна зустріти туристів, то інші каньйони про них не чули.

Нам пощастило, бо ми потрапили на фотосесію казахської дівчини у червоній сукні. На її фоні каньйон виглядав ще фотогенічніше.

Чаринський каньйон Чаринський каньйон Чаринський каньйон

Наберіться терпіння: усі подальші природні об’єкти Казахстану будуть ще крутішими!

 

Каїнди – містичне гірське озеро в Казахстані, звідки стирчать білі стовбури

Після обіду ми поїхали на незвичайне озеро в ущелині гір Кюнгей Алатау – Каїнди. Дорога до озера складна. В селі Сати треба орендувати старий УАЗик, бо навіть далеко не кожен позашляховик так проїде. Трясе так сильно, що 12 кілометрів дороги здаються вічністю. Зате коли приїжджаєш на місце – просто шаленієш від побаченого!

Озеро Каїнди Озеро Каїнди

Озеро лежить вузькій ущелині в оточені соснових лісів на висоті 2000 метрів. Його назва перекладається, як “березове озеро”. Хоча з під його бірюзової водної гладі стирчать зовсім не берези.

Озеро Каїнди

Озеро Каїнди

Озеро утворилося у 1911 році внаслідок сильного землетрусу. Вода заповнила ущелину, але не знищила ялини, крони яких і досі стирчать з озера, немов щогли ескадрилій підводних човнів. Вони разом з бірюзовою водою озера створюють фантастичний пейзаж.

Озеро Каїнди

Озеро Каїнди

Стовбури збереглися за стільки років, бо вода в озері дуже холодна навіть влітку. З часом вони побіліли і стали схожі на стовбури беріз. Цікаво, що внизу під водою збереглися гілки дерев, окутані водоростями.

Ніч провели у селі Сати у новому готельчику. Ціни – максимальні, умови – мінімальні. Такі реалії Казахстану. Зате ввечері до нас на вечерю завітала дівчина з домброю і заспівала багато казахських народних пісень. Виявилася, що дівчина – не проста, а вона є будинку культури в Сати.

Пізніше в ресторан зайшов полковник поважного віку і запитав звідки ми. Коли сказали, що в України, то він вигукнув “Слава Україні!” і заспівав “Розпрягайте хлопці коні!” Запитали у водія, звідки тут так багато людей знають напам’ять українські пісні, він сказав: “Ми завжди співаємо українські пісні, коли великим колом по вечорах”.

 

Чорний, Червоний та Місячний каньйон у приватній власності

Зранку ми продовжили оглядати каньйони. Каньйонів в Алматинській області багато: червоні, жовті, білі, чорні. Всі вони знаходяться поруч з річкою Чарин. Але доріг майже немає. Щоб потрапити в сусідній каньйон, який за 5 кілометрів від попереднього, доводиться об’їжджати 40 км ґрунтовками. На відміну від Чаринського каньйону, на інших каньйонах ми не зустріли жодної автівки та жодного туриста.

Спочатку заїхали на Чорний каньйон. Його називають так не лише завдяки кольору. Він найнебезпечніший. Тут такі сильні вітри, що може здути, коли стоїш біля прірви. На краю каньйону стоїть пам’ятник туристу, який впав у каньйон.

Чорний каньйон

Чорний каньйон

Місячний каньйон – один з найпривабливіших в околицях Чарину. Стінки гір тут – світло-кремового кольору. Гора поруч – темнішого кольору, а за нею – майже чорного. Це все створює цікаву гру кольорів. Дійсно нагадує місячну поверхню.

Посередині каньйону стоїть паркан. Наш водій каже, що далі не можна – приватна територія. В Казахстані таке буває. Це для нас каньйони і кольорові гори – це надзвичайні дива природи. А місцеві, мабуть, цього не відчувають.

Місячний каньйон

Місячний каньйон

Мабуть, когось обурить: “Як це так, такий природний об’єкт у приватній власності?” А чому б і ні? Ми туристів не бачили ні разу: ні так, ні в каньйонах поруч, ні в кольорових горах, яким позаздрять Аризона і Юта. А так, принаймні, до приватної власності хоча б є якась ґрунтова дорога, якою можна доїхати в каньйон. А так би туди ніхто не доїхав. І мабуть, і не знали б про те, що існує таке диво.

Паркан не заважає огляду каньйону. Єдине що – потрапляє в кадр.

Наступний каньйон – Бестамак. Має переважно червоні кольори з відтінками зеленого та рожевого кольору. Цей каньйон мені сподобався найбільше. Його химерні кам’яні утворення нагадують цілі місця, замки, окремі будівлі. Питання одне: чому ми одні, де туристи?

Каньйон Бестамак

Каньйон Бестамак

Заночували в одному з гостьових будиночків у каньйоні Темирлік. У господарів є 2 дерев’яних будинки для гостей. Туалет на вулиці, але добрий. Господарі виявилися дуже душевними. На подвір’ї є лазня, якою із задоволенням скористалися. А яка була смачна їжа з місцевих страв в баранини! А яка настоянка з місцевих трав!

Важливе застереження щодо місцевої їжі. Вона тут дуже жирна, переважно з баранини. На наступний день можуть початися проблеми зі шлунком. Щоб цього не відбулося, треба страви записати великою кількістю гарячого чаю. Або горілки, кому як більше подобається.

Темирлік – це саме той каньйон, де ростуть реліктові ясені, які пережили льодовиковий період. На відміну від сусідніх каньйонів, в його червоних стінах – цілий оазис з ясенів, інших дерев, кущів і трав. Ясені мають дуже широкі стовбури – в 4 людських обхвати.

Каньйон Темирлік

Каньйон Темирлік з реліктовими ясенями

 

Високогірне озеро Кольсай, що змінює колір води

Ще одне гірське озеро в Кюнгей Алатау, біля села Сати. Але на відміну від озера Каїнди, сюди веде добра асфальтована дорога. Може і тому Кольсай – чи не єдине місце в Південно-Східному Казахстані, де є туристи. А їх тут дійсно багато!

Озеро Кольсай

Озеро Кольсай

Туристична інфраструктура тут також добре розвинута: велика стоянка для авто, човни для катання по озеру. А ще можна сфотографуватися у казахському національному одязі з беркутом.

Озеро лежить на кордоні ялинового лісу та альпійських лугів. Воно має темно-синій колір і наповнене льодовиковою водою. Але в залежності від освітлення, куту падіння сонця та від місця, з якого дивишся на озеро, воно може приймати інші відтінки: бірюзовий, зелений, блакитний. Навколо озера живуть марали, гірські козли, вовки, ведмеді і навіть снігові барси.

Озеро Кольсай Озеро Кольсай Озеро Кольсай

Ми декілька годин бродили навколо озера, роздивляючись його з різних ракурсів, насолоджуючись гірськими краєвидами та відтінками води в озері.

На жайлау в долину Шалкодесу

Жайлау в Казахстані – це пасовища, на які женуть худобу на літо.

Долина Шалкодесу – це величезне плато на висоті понад 2000 метрів, з 3 боків оточене гірськими хребтами. На все літо сюди женуть десятки тисяч вівців, коней, корів і ставлять тимчасові юрти.

Пасовище в долині Шалкодесу

Пасовище в долині Шалкодесу

Шалкодесу досить далеко від туристичних шляхів. Їхати далеко, дорога – звичайна ґрунтовка, яка перетинає річки. Але долина – це місце, де можна побачити справжнє життя казахів: справжніх кочовиків, справжні юрти, справжню гостинність.

Коли їдеш позашляховиком по плато, то худоби стільки багато, що все навколо нагадує Велику міграцію тварин в Серенгеті у Танзанії.

Кочовики ставлять юрти, в яких живуть все літо. В будь-яку юрту можна зайти і зупинитися переночувати чи пообідати. Ми так і зробили: заїхали в юрту, біля якої був великий захід худоби. Головним на господарстві виявився 19-річний юнак. Крім нього худобу випасав його молодший брат, а за господаркою займалися 2 сестри.

Побачивши нашу групу, вони відразу ж запросили нас в юрту для того, щоб ми пообідали. Пригостили традиційним твердим сиром курт. А ми їх – своїми ланч-боксами з сосисками.

В долині Шалкодесу В долині Шалкодесу

Якими добрими, щирими й гостинними є казахські кочовики – словами не передати. Щоб відчути справжнє казахське життя, треба їхати далеко, на жайлау!

Цього ж дня заїхали на озеро Тузколь. Сюди важко дістатись. Але ті, хто доїдуть, зможуть помилуватися мальовничою панорамою на хребти Центрального Тянь-Шаню з найвищою вершиною Казахстану піком Хан-Тенгрі (7010 м) і величним піком Перемога (7439 м). А рівень солі в озері досягає рівня Мертвого моря.

Озеро Тузколь Озеро Тузколь та вершини Тянь-Шаню На озері Тузколь

Ввечері прибули на гарячі джерела, що знаходяться між містечком Чунджа та китайським кордоном. Зупинилися у достатньо приємному будинку відпочинку. На території було аж 3 басейни: з гарячою, теплою і напівтеплою водою з підземних джерел.

 

Дерев’яна мечеть-пагода в Жаркенті та уйгурський лагман

З архітектурою у південно-східному Казахстані не склалося. Але у невеликому уйгурському місті Жаркет біля китайського кордону є справжній шедевр – різноколірна мечеть-пагода, побудована з дерева без єдиного цвяха.

Мечеть-пагода у Жаркенті

Мечеть-пагода у Жаркенті

Мечеть, яку називають “Дунганською”, була створена у 1895 році за проєктом китайського архітектора Хан Піке. Тому і не дивно, чому вона нагадує китайські пагоди. До речі, дунгани – це китайці, які сповідують іслам.
Комплекс зустрічає великою брамою з розписами, мозаїками та склепінням “зоряне небо”.

Брама Жаркентської мечеті Брама Жаркентської мечеті Брама Жаркентської мечеті

Мечеть захоплює своєю архітектурою: яскраві візерунки даху і вежі.

Мечеть-пагода в Жаркенті Мечеть-пагода в Жаркенті Мечеть-пагода в Жаркенті

Всередині не менш захопливо: стелі й стіни, прикрашені національними орнаментами культур різних народів, ажурне різьблення і квіткові малюнки.

Інтер'єри мечеті в Жаркенті Інтер'єри мечеті в Жаркенті Інтер'єри мечеті в Жаркенті

У Жаркеті ще є церква, також дерев’яна, присвячена Іллі-пророку. Спорудили її у 1892 році у типово російському єпархіальному стилі. Але яскраве фарбування та декорації у вигляді дерев’яного різьблення роблять храм доволі симпатичним. Дивно, але всередині церкви можна спокійно фотографувати! Це дуже незвично для Московського Патріархату.

Церква Іллі-Пророка в Жаркенті

Церква Іллі-Пророка в Жаркенті

Пообідали у єдиному відкритому кафе уйгурським лагманом. Це – смажена або зварена локшина зі шматочками м’яса, овочів та з гострим соусом. Смачно, але гостро. наступні лагмани на нашому шляху ми вже просили робити не гострими.

По дорозі з Жаркента в Алтин-Емель заїхали в село до родини, яка тримає багато верблюдів. На подвір’ї – юрта. Господар запросив до юрти й пригостив верблюжим молоком з сиром курт. Воно кислувате, але набагато м’якше, ніж кумис.

Верблюди на сільському подвір'ї

Верблюди на сільському подвір’ї

 

Тигрові гори

Ми спокійно їхали собі на ночівлю в поселення Басши, коли наш водій Асхат на половині дороги зупинив авто і сказав: “Йдіть прогуляйтесь та підніміться на цей невисокий пагорб”. Коли піднялися, не повірили своїм очам.

Тигрові гори

Тигрові гори

Перед нами відкрився вид на цілий масив невисоких гір, які були пофарбовані у різні відтінки коричневого, помаранчевого та жовтого кольорів. Візерунки були такі ідеальні, що начебто це не природа, а самі люди пофарбували гори.

Природні візерунки деяких гір нагадували окрас тигра: недарма гори називають Тигровими. Правильна географічна назва гір – гори Далантау. Вони не високі, близько 1100 над рівнем моря.

Тигрові гори Тигрові гори Тигрові гори

Шоковані побаченим, ми ще довго не могли відірвати очі від Тигрових гір, і просто сиділи “втикали”, просто дивлячись на них. Навколо нас нікого не було. На трасі, крім нашого мікроавтобуса, теж не було машин. Вказівників жодних також не було. Ніщо не натякає на те, щоб біля дороги такий об’єкт!

Тигрові гори

Тигрові гори

– Асхат – це найкраще, що ми бачили за ці всі дні в Казахстані!

– Не поспішайте, висновки будете робити в кінці подорожі!

Ночували у гостьовому будиночку в селі Басши. Родина господарів виявилася дуже гостинною. А їжа – найсмачнішою за всю подорож. Особливо манти! Ніхто не думав, що манти можуть бути такими нереально смачними!

 

Актау – гори всіх кольорів райдуги

Звичайно, коли я розробляв програму подорожі в Казахстан, я знав про гори Актау і навіть бачив фотографії. Дуже симпатичні вапнякові гори майже білого кольору. Власне, Актау і перекладається, як “Білі гори”. Але побачили ми щось набагато грандіозніше, ніж очікували.

Їхали від села Басши довго, і як завжди трусило: дороги тут переважно ґрунтові з вибоїнами. По дорозі побачили різноколірні гори, що нагадували Райдужні гори в Перу. Це були свинцеві гори Катутау.

Свинцеві гори Катутау

Свинцеві гори Катутау

На під’їзді до гір Актау побачили ще одні незвичайні гори – Червоні гори. Половина їх мала звичайний піщаний колір, а половина – яскраво-червоний.

Червоні гори

Червоні гори

Далі майже півдня провели в трекінгу горами Актау. Спека була жорстока, але на неї не зважали: настільки яскраві пейзажі були навколо. Гори навколо були різних відтінків: білі, жовті, рожеві червоні. Рельєфи гір нагадували то коріння дерев, то химерних тварин.

Гори Актау Гори Актау Гори Актау

Нарешті дійшли до білих гір Актау!

Коли почали придивлятися, зрозуміли, що гори не зовсім і білі. А коли підійшли до них впритул, побачили, що гори пофарбовані природою у різні кольори веселки! Такого ми точно не очікували побачити!

Гори Актау Гори Актау Гори Актау

І знову за весь день – жодного туриста! Ми єдині та десятки кілометрів неземної краси! У підсумку в кінці трекінгу ми такі побачили білі гори!

Білі гори Актау

Білі гори Актау

 

Бархан, що співає

Перед тим, як заїхати на найвідоміший об’єкт в парку Алтин-Емель, ми мали чудовий обід в одному з оазисів. Наш гід Асхат приготував для нас м’ясо джейрана. Обід був не просто в оазисі, а під вербою, якій понад 700 років!

Яке ж було наше здивування, коли поруч з вербою ми побачили струмок червоного кольору! Водорості надавали воді такого ж кольору, як і річці Каньо-Кристалес у Колумбії, яку ми з групою бачили буквально за тиждень по подорожі в Казахстан.

І ось, нарешті, він – бархан! Я його уявляю зовсім іншим – невеликим піщаним пагорбом. А виявилося, що це – велика піщана гора висотою близько 200 метрів. Виглядала вона дуже привабливо і фотогенічно.

Бархан, що співає

Бархан, що співає

Скрізь пишуть, бо бархан співає. Але щоб почути його “спів”, треба піднятися на його вершину. Це було єдине місце в Казахстані, де під час нашої подорожі була неймовірна спека. Тому задача піднятися на бархан була не з легких…

Бархан, що співає

Бархан, що співає

Але ми майже піднялися. Це було довго і важко. Вершина бархану наближалася дуже повільно. До заповітної цілі ми не дійшли метрів 70. На той час вже закінчився запас води, а підійматися стало просто неможливо: ноги засмоктував пісок. Ми вирішили далі не підійматися. Внизу за барханом побачили чудову панораму долини річки Ілі.

Долина річки Ілі

Настав час послухати, як співає бархан. Щоб почути його спів, треба змусити рухатися величезний обсяг піску. Ми всією групою разом почали з’їзд донизу. Пісок “поїхав” разом з нами й бархан заспівав!!! Його звуки нагадують щось середнє між гулом пароплавів, органної музики і барабану. Як це звучить, дивіться і слухайте на відео:

Втомлені, але щасливі, ми спустилися вниз по бархану, сидячи на п’ятих точках. По дорозі до Алмати  нам ще пощастило побачити чудовий захід сонця!

 

До нових зустрічей, Казахстан!

Останній день ми прогулялися столицею, з’їздили на Медео – спортивне містечко, відоме з часів СРСР, і піднялися канатною дорогою на гірський курорт Шимбулак.

Ввечері нам чекала вечеря у традиційному казахському ресторані зі стравою національної кухні під назвою “бешбармак”. Ця страва готується з кінського м’яса. На великому підносі подається декілька видів конини з неймовірно смачним тістом. Зараз бешбармак рідко хто готує, але спеціально для нас його приготували! Було нереально смачно і колоритно!

Башбармак з конини

Перед аеропортом заїхали канаткою на пагорб Кок-Тобе: подивитися ще один неймовірний захід сонця і панораму нічної Алма-Ати.

Хочеш побачити все те, що побачили ми? І відчути такі ж емоції від незайманої природи? Наступна подорож до Казахстану відбудеться з 17 по 24 жовтня. Деталі подорожі дивись на сайті: https://andy-travel.com.ua/tour/kazahstan

Андрій Бондаренко, тревел-експерт, керівник клубу мандрівників Andy Travel Club, організатор пригодницьких подорожей для малих груп в країни Африки, Південної Америки і Азії.

Кемпервеном по США із Флориди у Каліфорнію

Кемпервеном по США із Флориди у Каліфорнію

Протягом недавньої мандрівки Америкою ми взяли на прокат кемпер та цілих два тижні їхали із Флориди у Каліфорнію, відвідуючи цікаві місця по дорозі. В результаті вийшла ціла серія відео, що складається із восьми випусків. А саме: 

 

1) Огляд нашого будиночка на колесах 

 

2) Найстаріше місто і найгарніші пляжі США

 

3) Бідна Америка | Новий Орлеан | Штати Алабама, Місіссіппі, Луїзіана

 

4) Нова Кремнієва Долина США | Остін, Техас | Софтсерв

 

5) Не жартуй з Техасом | Ранчо | Ковбої | Прерії | Форти 

 

6) Пуститися Берега на Дикому Заході США | Як Заробити в Інтернеті

 

7) Неймовірна природа Заходу США | Кактуси Сагуаро та Дерева Джошуа

 

8) Роудтріп на кемпері по США | Ціни | Логістика | Інші деталі

 

РЕЗЮМЕ

Це була надзвичайна мандрівка, що наразі здається лише сном. Тим не менше усі ці відео постійно нагадуватимуть про ті славні часи, а також сподіваюся і надихатимуть вас на щось подібне. 

Насправді це простіше ніж вам може здаватися. Ось бюджет мандрівки:

  • 1 $ день оренда
  • 50$ реєстрація
  • 70 $ екстра милі
  • 1050 $ бензин
  • 30 $ лодж
  • 119 $ закупи
  • 400 $ харчі
  • 90 $ ресторани
  • 44 $ вхідні квитки
  • 74 $ таксі у містах
    Разом 1925 $ за два тижні – 400$ повернення = 1525 $

 

Про все рещта дивіться у відео. Успіхів та веселих вам пригод 🙂

Класні подкасти української танцювальної музики для подорожей та відпочинку

Класні подкасти української танцювальної музики для подорожей та відпочинку

Це гостьовий пост Богдана-Нестора Ліпича, засновника проєкту Ukraine Dancing, а також одного із резидентів нашого центру розвитку онлайн-підприємництва УАнету ОМБІЗ Картель. Далі прямим текстом від автора.

У 2017 році вперше в Україні у медіапросторі з’явився проект про україномовну електронну танцювальну музику Ukraine Dancing. Спершу це були просто подкасти. Нині їх написано більше 180. І всі випуски доступні на однойменному YouTube-каналі.

«Дуже важливо донести до слухача якісний вітчизняний медіа-продукт саме українською мовою, адже в попередні роки україномовна музика часто лишалася поза ефіром. А тепер величезну кількість україномовних подкастів можна слухати не лише вдома, а й у подорожах: на авто, на велосипеді, в літаку, чи просто піших мандрівках.

Тому в Ukraine Dancing я презентую яскраві ремікси, мешапи та авторські композиції з українським вокалом від кращих артистів нашої країни. Проект сприятиме розвитку української мови, пісні та клубної музики загалом. Відповідно й матиме клубний формат та призначений передусім для молодіжної аудиторії. Наша мета – розвивати національний україномовний клубний саунд. Це ідея, яка об’єднує та надихає».

«А от що стосується сучасної танцювальної української музики, то з цим, відверто кажучи, доволі туго. І тут нам на виручку приходить канал Ukraine Dancing, де ви зможете знайти багато підбірок сучасної електронної танцювальної музики…», – додає відомий український шоумен, ведучий та волонтер Сергій Притула в одному із відео на своєму YouTube-каналі.

Весь контент шоу – україномовний, що актуально й до вимог часу! А, отже, це і суспільно-корисна ініціатива. Ідея, що об’єднала багатьох наших співвітчизників, свідомих інтелектуальних людей, готових захищати національні цінності, розвиватися та пізнавати нове. Не даремно слоганом проекту є фраза: «Музика свободи та інтелекту».

***

І не лише подкасти!

Нині над Ukraine Dancing натхненно працює велика команда, а сам проект стрімко розвивається в декількох напрямках. Зокрема:

Ukraine Dancing Radioshow – радіопрограма про україномовну електронну танцювальну музику, яка щоп’ятниці та щопонеділка транслюється на радіо Kiss FM Ukraine о 21:00 (а також на інших радіостанціях). В її рамках звучать кращі танцювальні треки від вітчизняних артистів: ремікси, мешапи тощо.

 

Ukraine Dancing Chart – щомісячний, а також щорічний чарт кращих україномовних танцювальних треків, що проходить на сайті Kiss FM в розділі Чарти.

 

Ukraine Dancing Awards – перша в Україні щорічна премія україномовної електронної танцювальної музики. Уперше відбулася в січні 2021 року у студії радіо Kiss FM. Слухачі та відібране журі визначили три кращі треки 2020 року, а переможці були нагороджені за вагомий внесок у розвиток української денс-культури в номінації «Кращий україномовний танцювальний трек року».

 

Ukraine Dancing Live – онлайн-подія у студії Kiss FM від резидентів Ukraine Dancing. Захід уперше відбувся 08.10.2020 та транслювався на офіційній сторінці радіостанції в Instagram. Артисти Frooker, FrenZy, Dima Zago гучно відіграли україномовний сет, а співачка Julia Montblanc представила декілька свіжих авторських робіт. 

«Після виступу я отримав лише позитив, – ділиться враженнями діджей Frooker, – надзвичайно сподобалась атмосфера у студії: всі дуже щирі та привітні. Ще 11-12 років тому під час шкільних років виступити на Kiss FM було моєю мрією. Потрібно вірити в себе, старанно працювати і все вийде. З упевненістю скажу, що мрії здійснюються!». Удруге такий лайв організували 15 січня 2021 року.

 

Ukraine Dancing Show – це формат українських вечірок від резидентів Ukraine Dancing за підтримки радіостанції Kiss FM. Справжнє клубне шоу, що передбачає яскраві танці під українську танцювальну музику, веселих діджеїв, цікаву розважальну програму задля підтримки національних звичаїв, традицій.

Востаннє українську вечірку артисти проекту Ukraine Dancing Lipich та Frooker організували в одному із кращих клубів Варшави “Mirage”. І саме – до Дня Закоханих. “Це було круто: чудовий досвід, хороші відгуки, приємні враження, коли доносиш власну ідею та культуру своєї країни до іноземців та української діаспори”.

 

Ukraine Dancing Label – проект прагне розвиватися до рівня повноцінного лейблу, а його резиденти всерйоз зайнялися звуковиданням, тому з їх руки на цифрових платформах, таких як Spotify, Beatport, Apple Music, YouTube Music, Soundcloud та інших з’явилося безліч релізів. А творча команда лейблу постійно співпрацює з відомими вітчизняними артистами та гуртами. Зокрема, вже вийшли ремікси на треки виконавців: MamaRika, Kazka, NK Настя Каменських, Dzidzio, Ольга Цибульська, Alekseev, Артем Пивоваров, Марія Яремчук, ТНМК, Navka, Kalush, Хас та ін.

***

Де слухати та завантажити подкасти?

Слухати подкасти Ukraine Dancing ви зможете на одному із цих сервісів: YouTube, Soundcloud, PromoDJ, Kiss FM, Google Podcast, Apple Podcast, Deezer, MixCloud, Telegram, Viber.

Ну а завантажити кожен окремий випуск, або ж всі одразу можливо на Google Drive.

Словом, проекту є куди розвиватися, тому фінансова підтримка є дуже важливою. Свій внесок в розвиток української музики ви зможете зробити тут.

Як дешево і легко доставляти товари із магазинів США в Україну

Як дешево і легко доставляти товари із магазинів США в Україну

Не секрет, що в Америці можна знайти і придбати практино будь-який товар. Зазвичай ціна є значно дешевшою, натомість доставка з США в Україну обходиться дорого і навіть може перевищувати ціну самої покупки.

Протягом останньої мандрівки Америкою, яка розтягнулася на цілих чотири місяці, ми неодноразово купували різну продукцію і частенько організовували доставку безпосередньо в Україну, оскільки постійно перебували в русі.

На щастя є класний сервіс, який спрощує весь цей процес, а також не б’є по гаманцю та не обтяжує інших. Це нова класна послуга Доставка в Один Клік від компанії Мeest, що працює на ринку логістичних послуг уже багато років і спеціалізується на обслуговуванні українців по цілому світу.

Якщо коротко, то при купівлі в американському магазині варто вказати адресу доставки складу Міст в США, звідки товар уже надсилається в Україну. Стандартна фіксована ціна складає лише 6,25 USD за кілограм.

А тепер детальніше…

***

Доставка з США в Україну товарів із американських магазинів (детальна інструкція)

 

1) Створити профіль користувача на сайті My.meest.us 

Для початку, ясна річ, варто зареєструватися на сайті тут – https://my.meest.us/ua/

Далі заповнити світ профіль та вказати адресу доставки в Україні. 

А також додати свою картку.

Вуаля, ваш профіль готовий до роботи. Тепер можна сміло замовляти товари 🙂

***

2) Придбати товари в американському магазині з доставкою на склад компанії Meest

Швидше за все ви уже знаєте, що бажаєте придбати, раз уже читаєте цю інструкцію. Тож при купівлі та оформленні товару, просто вкажіть у полі доставки адресу одного із складів компанії Міст у США.

Ця інформація буде автоматично підтягнута у вашому профілі, де Suite (квартира) є номером вашого кабінету.

Ось, як виглядає моє готове сформоване замовлення на Амазоні. Впевнений, що ви вловили логіку.

Вибачте, що затираю номер свого кабінету (квартири). Не хочу, що мені надсилали купу речей :-Р

Також приємним бонусом є безкоштовна доставка, оскільки це адреса в США.

***

3) Зареєструвати товар на сайті Meest

Через день-два магазин, у якому ви здійснювали покупку, надішле повідомлення про відправку вашого товару з відповідним трекінг-номером.

Настав час зареєструвати ваш товар на сайті тут – https://my.meest.us/account/packages/create?instantly=true

Для цього обираєте опцію Відправити в Один Клік та вводите необхідну інформацію про ваш товар.

При бажанні можете обрати додаткові послуги.

Далі звичайно варто зберегти цю інфу.

***

4) Оплатити доставку

Як тільки товар надійде на склад компанії Міст, вам прийде лист з пропозицією оплатити суму доставки з розрахунку 6,25 USD за кілограм при доставці авіа протягом 6-10 днів.

В той же час товар з’явиться у вашому приватному кабінеті на сайті.

Я ж випадково обрав опцію доставки морем, що навтіь дешевше. І за невеликий пакунок мені вийшло 5,90 USD. Якщо вам не спішиться і товар важкий, то зрештою можна оформити і морем. В такму випадку ціна складатиме 3,05 USD/кг з тривалістю достаки 3-4 тижні.

Відразу після оплати ви зможете стежити за відправкою вашого товару в Україну.

***

5) Отримати Товар в Україні

Як тільки посилка прибула в Україну, мене було повідомлено про це по Вайберу. Оскільки доставка здійснювалася морем, то я навіть його перегнав та особисто отримав з рук кур’єра вже у Львові.

Кур’єр Артур зателефонував і ми узгодили час отримання. Унікальну свічку, яку ми придбали у США, нам передали особисто в руки. Мартуся просто в захваті.

*** 

Важливі Деталі

Деякі магазини можуть скасовувати замовлення через те, що вони не доставляють своїх товарів на адреси компаній перевізників. Мені тричі скасовували замовлення і повертали гроші. Зрештою я знайшов бажаинй товар на Амазон і все пішло, як по маслу. Тож Амазон перевірене місце і там є абсолютно все.

В будь-якому разі ви можете оминути ці незручності, замовивши послугу з викупу товару в американському магазині, при якому компанія Міст самостійно все оформляє і оплачує за вас.

Вартість такої послуги складає 9% від ціни товару або ж мінімум 2 USD від трансакції. Ось деталі – https://my.meest.us/account/buyouts

*** 

РЕЗЮМЕ

Як бачите усе доволі просто і дуже доступно. Тепер не варто просити знайомих передати вам щось із Америки. Користайте 🙂 

Як я збільшив цінник на свої онлайн-послуги у 10 разів,  здійснивши перехід на англомовний ринок

Як я збільшив цінник на свої онлайн-послуги у 10 разів, здійснивши перехід на англомовний ринок

Це гостьовий пост мого товариша і колеги Олексія Босого, з котрим свого часу ми навіть разом працювали. Але згодом Олексій почав надавати онлайн-послуги на англомовному ринку та пішв своїм шляхом, про що власне детально розповідає у цій публікації.

Тож далі прямим текстом від автора…

***

Дозволю собі вільну адаптацію мему, який, як ніщо інше, точно описує мій досвід виходу на американський ринок:

Впізнали в цьому якихось із своїх клієнтів? 🙂 

Те, про що ми сьогодні поговоримо, стосуватиметься в першу чергу фрілансерів, власників агентств, тих, хто надає чи може надавати послуги онлайн, чи ж продає цифрові продукти, як-от онлайн-курси.
І ми поговоримо про золоту можливість, яку зараз ще мало хто серед українців використовує, але від якої колосально виграє кожен, хто готовий спробувати вивести бізнес на ринок США. 

Ще 20 років тому, коли Інтернет було важче знайти, ніж воду на Марсі, у більшості людей не було інших варіантів, ніж заробляти локально, в Україні. Це ясно і всім зрозуміло.

Лише одиниці могли легально отримувати долари i виїжджати за кордон для укладання там прибуткових угод. Вони були такою рідкістю, і жили настільки іншим життям, що хоч одразу бери й записуйся до Золотого Мільярду. Як побічний ефект, вони отримували заздрість і навіть ненависть співвітчизників, як то часто буває. Але c’est la vie.

А що зараз?

Я зараз мав би сказати – дивіться, як все змінилося за 20 років. Але не зовсім.

Як і тоді, є люди, які роблять що можуть, в умовах української економіки. Також є ті, хто як в старі добрі часи – отримує купу заздрості і “хейту”, бо заробляють набагато більше, працюючи з Європою і Америкою.

Єдине що в цьому змінилося – закордонні угоди стали доступні всім, хто вміє включати Інтернет. 

Особисто для себе я виявив, що коли ви тільки починаєте бізнес у сфері послуг, у фрілансі тощо, – набагато важче вийти на гарний заробіток, фокусуючись лиш на українських чи “СНД-шних” клієнтах.

Яка альтернатива?

Давайте для початку познайомимося з таким поняттям як “geo arbitrage” (геоарбітраж). Це неймовірна потужна ідея, яка перевернула свого часу моє життя. Вона означає збагачення за рахунок використання різниці економік локації, де ти живеш або проводиш час, і локації, звідки тобі приходять гроші.

Геоарбітраж – найкращий спосіб заробити в епоху Інтернету на тому, що світ глобалізований

У англомовному інтернеті геоарбітражем зазвичай називають переїзд зі своєї дорогої країни (наприклад, США, Англія, Канада тощо) в дешеву, але зі збереженням свого високого доходу (наприклад, запустити свій бізнес або домовитися з начальником, що ти будеш працювати віддалено, і самому перебратися в Таїланд, або взагалі не зациклюватися на одній країні, подорожувати по всьому світу, виконуючи завдання онлайн дистанційно).

В нашому випадку, коли ми живемо в дешевшій країні, як Україна, геоарбітраж виглядає по іншому. Не є так важливо переїжджати кудись де дешевше. Можна спокійно залишатися вдома, і просто подорожувати, коли випадає нагода. Але у нас проблема зазвичай інша, якої немає в американців – відсутній дохід з розвинених країн. Більшість заробляє локально в Україні, але цей дохід не є дуже високим через рівень нашої економіки.

Тому важливо додати собі елемент якого бракує – створити грошовий потік, зав’язаний на економіку багатих країн. Наприклад, можна знайти там онлайн-роботу або клієнтів, продавати туди товари тощо. І за рахунок того, що витрати і податки у вас будуть і далі невеликі – ви будете конкретно в цьому плані у ще більш виграшному становищі ніж ваші, наприклад, американські конкуренти.

Тім Феррісс у своїй книзі “4-годинний робочий тиждень” називає людей, які використовують подібну стратегію – “Нові Багаті”. Багаті, перш за все, багаті на час – у них досить багато вільного часу, і велика свобода вибору, що робити, де бути, коли відпочивати, коли працювати. І на мою особисту думку, для українця стати Новим Багатим найпростіше, саме навчившись продавати щось американцям, бо США – найбільший Західний ринок, і мовний бар’єр в цьому випадку простіший, ніж якби продавати на Францію чи Німеччину (для більшості тих, хто читає цю статтю).

Я не кажу, що не можна нормально заробити, працюючи лише на локальному ринку онлайн-послуг. Теоретично це можливо. Ви можете крок за кроком підкорити доволі високу вершину і в Україні.

***

Але ж ви також можете одразу здійснити стрибок у стратосферу!

Вам вибирати. 

Для мене вигода в Західних ринках в тому, що можна досягти того ж самого результату швидше, з такими ж самими зусиллями. А також у різниці бізнес-етики. Набагато більший шанс знайти ввічливих і адекватних клієнтів, які готові платити багато за якість і не мікроменеджити.

Порівняно з українським та “СНД-шним”, міжнародний ринок онлайн-послуг – це ракетний двигун, що виводить вас на космічній швидкості 7.9 км/с на орбіту, обганяючи джентельментів на повітряних кулях.

Це як чемпіон світу з бігу Усейн Болт, що обганяє на біговій доріжці офісного працівника з пивним животом. Просто різні категорії. Ви самі обираєте де хочете бути.

Ігнорувати англомовні ринки – це ніби учаснику гонок Формула 1, заправивши коня сіном, скакати по маршруту, і дивуватися, чому всі інші його обганяють на спортивних автомобілях.

Або ніби йти з палицею і камінням на противника з ядерною зброєю.

Що найцікавіше – зараз дуже малий відсоток українців користується цією можливістю, про яку я говорю в даній статті.  Не так багато людей використовують геоарбітраж в Україні і саме через це поріг входу зараз ще досить низький. Чим раніше почати – тим більшу вигоду можливо отримати від подібної стратегії. Тому не рекомендую чекати кілька років, а починати вже зараз!

У період, коли світ захопила пандемія і бізнес почав масово переходити на віддалену роботу, коли багато індустрій занепало, але з’явилося багато нових – ключова умова успіху це адаптуватися до нових правил. І зараз прекрасна можливість, щоб почати нову справу або новий напрямок у своєму бізнесі!

Мене звати Алекс. Своїм Західним клієнтам я представляюся саме так, оскільки вимовити і, тим більше, запам’ятати “Oleksii Bosyi”, вони, як показала практика, рідко в змозі. 

Я веду блог alex-boss.com про віддалений бізнес на ринку США, лайфстайл і подорожі, і допомагаю підприємцям повторити свій шлях – тобто успішно запускати продажі на англомовному ринку.

Моя місія – допомогти якомога більшій кількості українців запустити прибутковий бізнес без кордонів, не прив’язаний до жодної однієї країни, щоб отримати свободу у всіх сенсах – фінансову свободу, коли перестаєш рахувати кожну гривню, географічну свободу, коли сам вибираєш де, коли і скільки подорожувати чи куди переїжджати, і свободу від державних інститутів – коли твій бізнес і твоє життя так розподілено між різними країнами, що жоден уряд не має над ними повного контролю, і як тільки десь закрутять гайки – завжди матимеш план Б.

Я, ще коли був студентом, фрілансив для своїх знайомих і знайомих знайомих, як то часто буває.  Моє перше замовлення на запуск реклами на сайт, принесло мені $50 за місяць роботи, але з досвідом я навчився продавати ті ж послуги за 300-500 дол кожному наступному клієнту в Україні. 

Будь-яке ж подальше підняття цін різко знижувало імовірність закриття угоди.  Мені треба було або вчитися виходити на великі бренди, що не просто (та й багато з ними бюрократії), або ж шукати інші, кращі способи заробляти на своє капучіно з круасанами.

Все змінилося у 2015-му, коли я отримав досвід роботи з американським ринком, влаштувавшись у компанію  Mindvalley, справжнього гіганта онлайн-навчання. Як мені пощасливилося туди потрапити, більш детально описано у цій статті Ореста Зуба ще 6 років тому – це ціла історія.

Будучи одним з трафік-менеджерів, я допомагав керувати рекламним бюджетом у кількасот тисяч доларів на місяць, що спрямовувався на знаходження і завоювання сердець покупців з Америки, Великобританії та багатьох інших країн світу.

Офіс Mindvalley по дизайну інтер’єру – один з небагатьох, який міг потягатися з офісами таких компаній як Google

Головний офіс компанії знаходився у Куала-Лумпурі, столиці Малайзії, хоча по своєму духу і географії клієнтів, фірма була де-факто американська. Разом зі мною у штаб-квартирі працювало до двохсот неймовірно талановитих спеціалістів з усього світу. Від них я навчився досить багато, адже кожен був одним з найкращих у світі по своїй спеціалізації.

Засновник Mindvalley, Вішен Лак’янi

Саме там я зрозумів, що на англомовному ринку не тільки більше грошей, а й культура бізнесу і ділового спілкування зовсім на іншому рівні. Менше мікроменеджменту, більше ввічливості, якість цінується більше, ніж дешевизна. 

Набравшись достатньо досвіду в Mindvalley, я ризикнув відкрити свій власний бізнес, і завершив справи в компанії як тільки нова справа почала приносити суму, рівну зарплаті в компанії.

Це стало початком рекламного агентства Remote Leads. Перші клієнти агентства були з України та СНД, бо я ще не вмів ні шукати їх за кордоном, в США, ні продавати їм свої послуги. Але я собі пообіцяв, що, як тільки розберусь як, обов’язково мушу вивести цей бізнес повністю на англомовний ринок.

Щоб розібратися у цьому питанні, я в 2016-му відкрив візу і вперше поїхав в США на маркетингову конференцію “Traffic & Conversion Summit”, що щороку відбувалася в Сан-Дієго, в сонячній Каліфорнії. І те що я дізнався там, змусило мене серйозно задуматися та призвело до кардинальних змін в моєму агентстві Remote Leads.

Після першого приїзду в Каліфорнію мені хотілося повертатися туди знову і знову, тому я ледь не кожен рік знову приїжджав на Traffic and Conversion Summit в Сан-Дієго

Більше 4000 маркетологів і онлайн-підприємців з усього світу на три дні заповнили собою конференц-зали і коридори готелю Manchester Grand Hyatt. 

Як наче в Мекку, багато підприємців з України і СНД також приїхали набиратися досвіду.

Моя зустріч з “нашими” підприємцями в Сан-Дієго, які теж приїхали на конференцію. На фото ви можете впізнати деякі гучні імена індустрії СНД-шного інфобізнесу.

Вони, переважно, хотіли дізнатися новинки онлайн-бізнесу і маркетингу, які можливо потім використати у продажах на домашньому ринку.

Мені ж було цікавіше дізнатися більше саме про американський ринок і більше поспілкуватися з місцевими підприємцями.

І ось як я це робив.

У готелі, де відбувалася конференція, більшість людей сиділа на презентаціях, тренінгах та майстер-класах, які велися в кількох конференц-залах одночасно. Яка тема більш цікава – туди й приходиш та слухаєш.

Але, що більш цікаво, в коридорах біля цих залів стояли десятки рекламних стійок, де партнери конференції піарили свої різноманітні продукти й послуги, повязані з онлайн бізнесом.

Починаючи від розробників софта по автоматизації маркетингу, закінчуючи агентствами, що надавали послуги діджитал-маркетингу під ключ.

Організатор конференції, Раян Дайс, CEO digitalmarketer.com

Що цікаво, гуляючи цими коридорами можна було часто зустріти когось, на чию емейл-розсилку я підписаний. Ще вчора я отримував емейли від Френка Керна і Раяна Дайса (прим. автора – відомі інфо-підприємці з США), а сьогодні я можу підійти з ними поспілкуватися вживу.

Я вже на той час працював довгий час по рекламі на Facebook і мені прийшла в голову ідея партизанського конкурентного аналізу.  Я, прикинувшись потенційним клієнтом, пішов розпитувати моїх конкурентів – всі агентства за стійками, які теж робили клієнтам Facebook-рекламу, щодо того, що конкретно вони пропонують і за яку ціну.

Виявилося, що найменші проекти, які більшість з них були б згодні взяти, коштували б не менше $1500 за місяць роботи (реальні трудозатрати десь 25 годин за місяць), але переважно клієнти у них замовляли набагато об’ємніші послуги, вартістю в кілька тисяч доларів щомісячно. Я зрозумів, що після такої інформації, навіть психологічно, я не зміг би далі працювати за 300-500 дол, при тому що об’єм роботи той самий, лише все англійською.

Після цього я навіть не став досиджувати до кінця виступів на конференції в той день. У мене виникла одна ідея і був шалений заряд мотивації щоб її втілити. Я побіг у свій готельний номер, закрився там, відкрив блокнот на ноутбуці і почав готувати презентацію своєї послуги (Фейсбук-реклама) по прикладу того, як американські агентства презентували мені свої послуги. 

На наступний день мій план був такий: познайомитися з якомога більшою кількістю підприємців на конференції, і відточити свою усну презентацію так, щоб люди після знайомства захотіли стати моїми клієнтами.

Я для себе продумав, що я буду казати в першу чергу, на що буду звертати увагу, як я буду презентувати себе як людина, якій можна довіряти, а не якийсь іноземець, що хоче впарити свої послуги. 

Перші кілька раз було не дуже вдало і я бачив, як люди дослуховували те, що я розповідав лише з ввічливості. 

Я ще раз сходив до своїх конкурентів, та й просто різноманітних інших підприємців, порозмовляв з ними і чим більше я спілкувався, тим більше я почав помічати закономірності і спільні речі у тому, як вони презентували себе і свої продукти.

Відповідно до цього я вніс деякі зміни у те, як я сам себе презентую, попрактикувався, і під кінець дня я вже відчував, що люди мене слухають з інтересом!

І після того, як я дещо змінив у своєму підході, я помітив що ті, з ким я говорив, почали самі питати, чим я займаюся і скільки коштують мої послуги, навіть у ті моменти, коли я забував всі потрібні мені слова англійською!

Мій “ага!”-момент був, коли я зрозумів, що більш важливо не те, що я говорю, а як і коли я це говорю. Відповідно, я змінив послідовність, у якій я презентував інформацію, і змінив те, ЯК я її презентував. 

Тоді все змінилося. Там же на конференції, я знайшов першого англомовного клієнта, а за ним послідували й інші, яких я вже знаходив через Інтернет. Все більший відсоток моїх клієнтів приходив з-за кордону і все менше я працював з “нашими”.

Для продажів через Інтернет я взяв ту саму структуру презентації, розширив її і далі використовував під час дзвінків з клієнтами, постійно її покращуючи. Використовуючи її, я продавав не тільки послуги реклами, а й інші послуги, буквально замінюючи пару слайдів, і це працювало.

***

Минуло кілька років після конференції…

У 2019-му, у Remote Leads вже не було жодного клієнта з СНД, але були європейці, британці й американці. І не було жодного, який платив би менше ніж $1500 за місяць роботи (це були послуги налаштування Facebook-реклами). 

Були й значно більші проекти, по 4-5 тис. дол в міс, з річним контрактом. 

Це дійсно реально. Ось, наприклад, скріншот платежів від одного з таких клієнтів.

У якийсь момент я зрозумів, що вартість моїх послуг зросла рівно в 10 разів порівняно з тією планкою, до якої я дійшов на українському ринку (від 500 до 5000 дол).

Завдяки нашій маркетологічній роботі клієнти, натомість, отримували шестизначні доходи $ в місяць, тому далі й далі продовжували користуватися послугами моєї команди.

Чи змінило б це ваше життя, якби ви знали конкретний алгоритм, як знаходити таких клієнтів, і як гарантувати, що вони будуть задоволеними вашими продуктами і послугами, залишаючись з вами на рік і довше?

Фаза переходу на ринки США і Європи зайняла немало часу, бо мені довелося самому долати свої страхи виходу на невідомі мені ринки, самому розбиратися у тому, що працює, а що ні. 

Не весь цей шлях я пройшов сам. Хто що б не казав про суміщення роботи і стосунків, в моєму випадку сталося саме так, і це обернулося тільки на краще.

Останні кілька років в агентстві я працював пліч-о-пліч з Надією Котвицькою, яка відповідала за продажі та аккаунт-менеджмент, і за цей час провела сотні переговорів з клієнтами по всьому світу, від Америки до Азії, і, як ніхто, розуміє англомовну бізнес-культуру. 

Нам разом довелося робити помилки і вчитися на них. Вчитися продавати, збільшувати ціни, піднімати свою майстерність, і знову вчитися продавати вже по більшій ціні. 

Ми часто втрачати тисячі доларів на помилках і потім знову робили нові помилки. Аж поки не почало щось виходити.

Це не було дуже просто, але воно того було варте, адже клієнти з Заходу – це той ключик, який дозволяє не залежати від економіки України, подорожувати скільки хочеш, працювати в кайф, без перепрацювань, прямо як по книжці 4 hour workweek Тіма Феррісса. 

Я завжди був проти бізнесу заради бізнесу, гроші заради грошей і статусу. Бізнес для мене – це лише спосіб жити так, як я хочу і займатися тим, чим хочу, подорожувати, щоб побачити світ, відчути як живуть люди в різних країнах. 

Перевірено на собі. Ми з Надією, весь час працюючи онлайн, вже так побували у 40+ країнах, об’їздили більшість континентів, і кліматичних поясів.

Від гарячих пустель Сахари

До спекотних тропіків Балі

До засніжених льодовиків Ісландії

Саме цю ідею я намагаюся донести – вихід на ринок США це один з найшвидших способів створити собі омріяний лайфстайл (стиль життя) і проводити час як хочеться саме тобі.

Чи змінилося б ваше життя, якби ваш заробіток не залежав від економіки однієї конкретної країни, і який дозволяв би подорожувати та займатися будь-яким хобі без жодних переживань про фінанси?

Якби при цьому можна було працювати кілька годин в тиждень, якщо є таке бажання? І самому вибирати з ким працювати, беручи тільки тих клієнтів, хто вас поважає, багато платить і щиро вдячний за ваші послуги?

Зараз я розумію, що цей зібраний нами досвід по виходу на англомовний ринок  вартий того, щоб почати ним ділитися. 

І тепер, у 2021, ми з Надією вирішили змістити свій фокус на те, щоб не тільки самим робити бізнес з американцями, а й почати допомагати нашим українським фрілансерам, агентствам і всім, хто надає послуги онлайн, покоряти нові ринки, виходити на англомовних клієнтів і збільшувати свій середній чек.

Ті, хто вирішує пройти цей шлях, часто стикаються з одними і тими ж перепонами на шляху, роблять одні й ті ж помилки, і через це у більшості не виходить, або все займає багато часу, як зайняло у мене.

Але меншість, яка долаючи страх невідомого, ризикує, пробує знову і знову, і все ж таки завойовує нові ринки – як ніби спробувавши ковток свіжого повітря, вже ніколи не захоче повернутися у бізнес-болото СНД – саме такий сумний опис заслужив у нас ринок онлайн послуг через велику кількість непорядних клієнтів і непорядних виконавців, серед яких важко розгледіти дійсно хороших і чемних професіоналів.

Чому ж багато хто не ризикує почати?

Існує декілька міфів, чому це нібито занадто складно, чи не варте того, щоб навіть спробувати.

***

МІФ №1 – не вийде, бо моя англійська не ідеальна

Найпоширеніший страх це недостатній рівень англійської. Як можна укладати угоди, вести переговори з іноземцями, коли в тебе далеко не ідеальна англійська?

Виявляється можна!

Цьому є кілька пояснень. По-перше, ваші закордонні клієнти теж можуть бути не носіями англійської. Наприклад, у нас був клієнт з Італії, для якого англійська не була рідною, і говорив з акцентом, який ми ледь розуміли. І зрозуміло, що з такими клієнтами достатньо такого рівня при якому зрозуміло, що ви кажете, і не потрібен ідеальний акцент та граматика.

По-друге, навіть носії англійської зазвичай дуже толерантно ставляться до акценту в іноземців. США, як і Канада – країна іммігрантів, де можна зустріти людей з усіх куточків світу, тому вони вже нікого не дивують. І багато хто звик робити бізнес з іноземцями.

По-третє, якщо ваші розмовні навички англійською все-ж таки не дотягують, ви можете повністю чи переважно спілкуватися в переписці. Ми безліч разів закривали досить великі угоди суто по переписці, і нам ніхто не наполягав на тому, щоб виходити на відеодзвінок.

По-четверте, завжди можна запартнеритися з кимось, хто знає англійську і може продавати послугу за вас, чи разом з вами. Це може бути ваш земляк, або навіть можна найняти американців, які за 20% з радістю будуть закривати вам самостійно угоди на тисячі доларів.

***

МІФ №2 – не вийде, бо там більша конкуренція

Уявіть собі, що ви наймаєте редактора, який би допоміг вам з вашою статтею. Ви оголосили, що вам потрібна допомога, і кілька людей відгукнулися. Троє – ваші земляки, ще двоє – іноземці. Ще один прийшов по рекомендації від колеги. Чи має значення при цьому, що у світі є мільйони редакторів, які також надають подібну послугу? Реальна конкуренція – серед перших кількох, які відгукнулися і мають шанс потрапити на інтерв’ю з клієнтом, чи навіть на звичайну переписку. 

Тож якщо ви самі знайшли клієнта, або потрапили в число перших, хто відгукнувся на його запит – про конкуренцію можете не турбуватися. Ніхто не буде проводити інтерв’ю з мільйоном ваших конкурентів перш ніж прийняти рішення. Зазвичай беруть першого, хто викликав довіру і інстинктивно “сподобався”.

***

МІФ №3 – це не спрацює для моєї сфери діяльності

Воно-то зрозуміло з айтішниками і дизайнерами, але мій продукт нереально продавати віддалено, та ще й в іншій країні?

Виявляється, ледь не будь-який рід діяльності за невеликими винятками має можливості створити в цій сфері такий продукт, який можна дистанційно продавати, та ще й на іноземні ринки.

Візьмемо для прикладу Upwork – найпопулярніший сайт для пошуку дистанційної проектної роботи.

До речі, середній заробіток на цьому сайті – близько $20 за годину. На аналогічних сайтах в СНД – $5-10, і то якщо пощастить. Хоча багато залежить від професії.

 

Тож для яких професій і типів послуг це працює?

Заходимо на Upwork в розділ доступних категорій і бачимо найпопулярніші види робіт:

Development & IT – розробка
Design & Creative – дизайн і творчість
Finance & Accounting – бухгалтерія і фінанси
Admin & Customer Support – адмін робота
Engineering & Architecture – інженерія і архітектура
Legal – юридична робота
Sales & Marketing – продажі й маркетинг
Writing & Translation – тексти і переклади
Any type of work – інше

 

В кожній з цих категорій є десятки або сотні підкатегорій.

Ось приклади робіт у сфері продаж і маркетингу:

А ось майже сотня професій і видів робіт, доступних у розділі “креатив”:

Але не обмежуємося лише фрілансом!

Можна по кожній категорії стоврювати онлайн-курси, можна писати книги, робити ютуб-канали, можна у цій індустрії стоврювати тематичні інтернет-магазини. Варіантів мільйони. Від програміста до садівника, від дизайнера до філософа – всі мають можливості, їх просто треба знайти. 

Мільйони людей вже їх знайшли – значить, ви зможете теж.

Тож забуваємо про ці міфи! Все вийде, якщо уникати типових помилок, рішення яким вже давно знайдене.

***

Основна помилка при виході на закордонні ринки

Якось у мене був потенційний клієнт, що хотів вивести онлайн-курс у сфері стосунків для жіночої аудиторії на англомовний ринок. У нього вже успішно йшли продажі в СНД і продукт розкуповували на-ура. 

Але коли він переклав свої матеріали на англійську і спробував запустити на США – це був повний крах, сотні незадоволених коментарів і звинувачення у сексизмі. 

Виявляється, підхід мого клієнта про те, що жінка повинна “стерегти домашнє вогнище”, надихати чоловіка, і займатися бізнесом можна лише як хобі, для душі, а роль чоловіка заробляти сім’ї гроші – легко знаходить свого клієнта в СНД, але в принципі не може зайти на аудиторію країн, де стереотипні гендерні ролі вже відходять в минуле і відкривають дорогу ідеям “ти сам(а), а не суспільство, визначаєш, що ти маєш робити як жінка чи як чоловік“.

З тим клієнтом ми так і не почали працювати, тому що він не був готовий та й не міг повністю змінити свій продукт, щоб легко масштабуватися у США. Максимум що йому “світило” – запустити нішевий продукт для дуже вузької аудиторії, який дуже тяжко буде масштабувати.

Отож, якби я міг дати лише одну пораду у виході на закордонні ринки – я б сказав, що не можна продавати продукт чи послугу, не адаптувавши пропозицію і весь маркетинг під новий ринок і новий менталітет покупців.

Неможливо просто підняти ціну, почати шукати американців, і продавати їм все те саме і все так само, як ви звикли. Мало хто купить. 

Перехід на інший ринок спочатку має відбутися у голові підприємця. Це означає – оточити себе тим же інформаційним простором, у якому живуть ваші потенційні Західні клієнти. Поспілкуватися з ними, і виявити, що для них важливо, які у них цінності, за ким вони слідкують, що вважають обов’язковим у бізнесі, чому вони довіряють, а що у них навпаки викликає сумніви.

Зрозумівши свого клієнта і свій ринок, можна трансформувати свій бізнес, свою комерційну пропозицію і свій маркетинг.

Це насправді досить комплексна робота. Я часто бачу спроби вийти в США з сайтами, на яких висить віджет “давайте ми вам передзвонимо через 30 секунд”, який так люблять в Україні і СНД. До такого підходу просто не звикли в США.

Або коли в інтернет-магазині ти оформлюєш замовлення, але потім його ще потрібно підтвердити під час дзвінка з оператором. І без цього дзвінка неможливо обійтися.

Для мене це одразу видає власника, який пробує вести бізнес в США по правилах України.

Звісно ж, те, як працюють ваші сайти – це далеко не єдине, що видає вас як підприємця з України. Типові помилки зустрічаються на всіх наступних етапах – пошук потенційних клієнтів, виведення їх на переговори, укладання угоди, прийняття платежа, онбордінг, сам процес роботи і звітування прогресу перед клієнтом, прийом наступних платежів.

На кожному з цих етапів досить легко зробити помилку, яка в кращому разі, ускладнить роботу з клієнтом і він почне думати “треба було наймати/купувати в американців”, а в гіршому – взагалі призведе до втрати угоди з вами.

Я був свідком історії, коли колега знайшов клієнта в США і домовився про контракт на п’ятизначну суму в доларах, але потім не знайшов спосіб прийняти в нього платіж, і угода була втрачена, коли через кілька тижнів клієнт вже не захотів чекати і найняв іншого. Тож я не рекомендую, як той колега, вимагати від клієнтів пересилати паперові контракти з мокрими печатками, ходити у відділення банку для надсилання платежу в Україну, чи оплачувати через невідому платіжну систему, де транзакції до того ж, у виписці відображатимуться для клієнта в гривнях 🙂

***

Ваш план виходу на США. Що можна зробити прямо зараз?

У рамках даної статті неможливо описати всі-всі сценарії, підводні камені, можливі помилки і способи вирішення проблемних ситуацій, інакше ця стаття б перетворилася у чотирьохтомник “Війна і Мир” Толстого.

Тому ми з Надією підготували розширений майстер-клас про те, як успішно вийти на ринок США і уникнути типових помилок, через які ваш продукт чи послугу не купують, як знаходити там клієнтів, як вести їх до покупки і гарантувати, щоб вони вас одразу сприймали “за свого” і були готові вам платити не менше, ніж американським бізнесам. 

Ми розповімо вам про нашу, виведену шляхом проб і помилок, унікальну стратегію виходу на американський ринок, що дозволяє максимально швидко і якісно адаптувати продукт/послугу до нового ринку, протестувати його там (валідувати) з мінімальним ризиком втрати бюджету, і набрати першу базу лояльних клієнтів і фоловерів, заклавши міцний фундамент вашого новоявленого бренду в США.

Коли я починав, практично не було жодних матеріалів про різницю в підходах до бізнесу в Україні та США, і про те, як правильно вийти на новий, більш платоспроможний ринок. Через це мій шлях зайняв кілька років, коли насправді міг зайняти кілька місяців.

Тому можна однозначно сказати – це прекрасно бути на вашому місці зараз, коли навколо вже є купа можливостей і матеріалів – потрібно тільки почати робити активні дії і все застосовувати.

Наш майстер-клас буде незамінний всім, хто продає онлайн-послуги чи онлайн-продукти та хоче успішно підкорити англомовний ринок і за рахунок цього підняти свій середній чек у кілька разів.

Тож записуйтеся на майстер-клас про успішний вихід на ринок США тут прямо зараз, поки реєстрація ще відкрита – будемо раді вас там бачити!

  • Алекс Босий