Соціальна відповідальність бізнесу та кожного з нас

Соціальна відповідальність бізнесу та кожного з нас

Якось у Хельсинкі я зустрівся з підписницею, котра працювала з чимось, пов’язаним із екологією. Дівчина запитала у мене, чи я звертаю увагу на ті викиди CO2, що утворюються в результаті моїх численних перельотів. Тоді я щось не зовсім вловив, у чому суть і просто відмовчався. 

Але під час моєї недавньої мандрівки в Еквадор я мав нагоду побачити гарний приклад корпоративної соціальної відповідальності авіакомпанії KLM, про що розповім трохи далі. Та й загалом мені стало цікаво дізнатися більше деталей про CSR (Corporate social responsibility).

У нашій країні це явище ще досі сприймається як популярний західний тренд. Тоді як в Європі CSR, фактично, є обов’язковою складовою діяльності великих компаній. Зважаючи на те, що Україна задекларувала свій рух в напрямку європейської інтеграції, нам варто перейняти найкращий досвід у сфері CSR.

***

CSR – що це таке?

CSRДжерело зображення: esdw.eu

Отож, що таке соціальна відповідальність бізнесу?

Якщо коротко, то це якісне виробництво продукту чи послуги, а також відповідальне ставлення компанії до своїх працівників, споживачів і навколишнього середовища. Три основні напрямки CSR:

  • соціальний (гідна оплата праці, безпека на робочому місці, гарантія медичного страхування для працівників, можливість додаткового навчання персоналу);
  • економічний (інвестиції, ефективне використання трудових ресурсів, етична поведінка по відношенню до споживачів і конкурентів);
  • екологічний (участь у вирішенні таких гострих проблем як забруднення води, землі та атмосфери, зміни клімату, виснаження природних ресурсів і так далі).

***

Трохи статистики

У 2017 році у США дослідницька компанія Porter Novelli/Cone провела дослідження щодо соціальної відповідальності бізнесу, яке дозволило переосмислити значення CSR. Зокрема, дослідження показало, що:

  • 87% американців придбають товар тієї компанії, яка підтримує вирішення тієї проблеми,яка їх турбує і 76% відмовляться купувати продукти чи послуги тієї компанії, яка діяла всупереч переконанням покупців;
  • 63% американців сподіваються, що підприємства відіграватимуть провідну роль у тому, щоб рухати соціальні та екологічні зміни вперед, без державного регулювання.
  • 78% громадян США хочуть, щоб компанії вирішували важливі проблеми соціальної справедливості.

Аналогічне опитування проводили і серед європейських споживачів, 70% з яких сказали, що, при купівлі продукту чи послуги, вони звертають увагу на відданість компанії принципам соціальної відповідальності. Ще 44% сказали, що готові платити більше за продукцію компаній, які є соціально та екологічно відповідальними.

Отже, як бачимо, соціальна відповідальність бізнесу збільшує лояльність аудиторії, а відтак і підвищує вартість бренду.

***

Лідери CSR – хто вони

Щороку організація Reputation Institute Global CR RepTrak проводить дослідження, на основі якого формує рейтинг лідерів у галузі корпоративної соціальної відповідальності. Цьогоріч десятка лідерів виглядає так: компанії Rolex, LEGO Group, The Walt Disney Company, Adidas, Microsoft, Sony, Canon, Michelin, Netflix і BOSCH.

CSR Rating

Що цікаво, компанія Rolex посідає перше місце у рейтингу вже четвертий рік поспіль. Ще з 1976 року компанія впроваджує принципи соціальної відповідальності з допомогою програми “Rolex Awards”, яка фінансує проекти з покращення життя на планеті та із захисту природних і культурних надбань у всьому світі. 

До речі, як я згадував на початку статті, нещодавно я мав можливість особисто побачити гарний взірець соціально відповідальної компанії – KLM (Королівські Голландські Авіалінії), якими летів у Еквадор з пересадкою в Амстердамі. Авіакомпанія задекларувала амбітну мету – встановити нові стандарти для авіації майбутнього.

Зокрема, що вже зараз досягла KLM:

  • на 17% зменшила викиди СО2 в небі і на 18% менше викидів вуглекислого газу на землі;
  • виконує міжконтинентальні рейси з використанням екологічного біопалива;
  • пропонує екологічно чисті продукті харчування на борту;
  • на 9% менше відході
  • у 2018 році висадила в Панамі 312 га лісу
  • працює над створенням літака майбутнього Flying-V, який витрачатиме на 20% менше палива, ніж теперішній Airbus 350.

***

А як в Україні?

Джерело зображення: psychologis.com.ua

У нашій країні конкурс серед соціально відповідальних компаній з 2009 року проводить, зокрема, центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності», участь у голосуванні беруть також міжнародні експерти.

Якщо подивитися на результати останнього конкурсу (дані за грудень 2018 року), то серед переможців є чимало міжнародних компаній, які працюють в Україні. Зокрема, це GoodValley, Nestle, Deloitte, Ашан.

Серед українських компаній – 1+1 (за проект «Право на освіту» для дітей, які довгий час перебувають у лікарнях), М.С.Л. (за підтримку дитячого спорту), компанія Київстар (за партнерство з Go Clobal у навчанні дітей англійській мові та технологіям), Нові продукти (за корпоративні веломарафони та здорові офіси), Ощадбанк (за створення інклюзивних відділень), Галнафтогаз (за безпеку на дорогах), «Укрпек» (за пілотний проект з роздільного збирання та утилізації твердих побутових відходів у Вишгороді).

*** 

Що може робити кожен?

Може здаватися, наче такими проблемами переймаються лише у країнах першого світу або ж принаймні великі компанії, що просто потребують додаткового піару. Але вся фішка у тому, що соціально відповідальним може стати кожен. І насправді не має значення зменшуємо ми викиди CO2, чи купуємо технічне оснащення у провінційну школу. 

На мою думку, варто обрати свій проект до душі чи приєднатися до вже наявного та робити власний маленький внесок у покращення світу. Таким чином застосовуватиметься акумулятивний ефект (compound interest), а також буде приклад для інших, що в цілому веде до збільшення загальної свідомості.

Ще Тім Феррісс у своїй книзі ” Чотиригодинний робочий тиждень” писав про те, що хтось може долучитися до кампанії по захисту якогось куща, екстракт з якого в перспективі може стати лікувальним зіллям, а інші – до відродження популяції китів. 

Особисто я сортую сміття, а також спрямовую частину зароблених коштів з бізнесу на благодійність. Чого лише варта історія молодого гвінейця в Бісау. Окрім того, дбаю про добробут моїх колег у команді, а також фокусуюся на суспільно корисних безпосередніх результатах нашої професійної діяльності.

Віза в Україну – місія нездійсненна

Віза в Україну – місія нездійсненна

Я відвідав уже понад 100 країн та виробляв десятки віз у різноманітні держави. Але ще жодного разу не опинявся в подібних обставинах. Мова йде про реальний стан візової політики України і те, наскільки ми “відкриті до світу”.

Як Почесний Амбасадор Львова та громадянин, якому небайдужа доля нашої країни, просто не можу залишатися осторонь такої ситуації. А справа ось в чому… (переглянути відео)

А далі текстова версія, якщо комусь зручніше читати…

***

Приблизно півтора роки тому до мене через сайт (ukraine-travel-secrets.com), яким я займався ще у 2012 році, написав  Мохамед. Він представився громадянином Судану, який народився в ОАЕ і навчається в Новій Зеландії, та повідомив, що збирається із батьком у подорож Центральною Європою. 

Його батько, Осман, навчався у Львові в медичному університеті у 1970-х роках.

Тож їм би дуже хотілося потрапити до нашого міста, оскільки з тим часом пан Осман пов’язує найкращі роки свого життя. А наразі пан Осман працює лікарем в Абу-Дабі та живе в Об’єднаних Арабських Еміратах з 1979 року.

(Зверніть увагу на місто отримання диплому та мови спілкування)

Спочатку вони звернулися по візу в посольство України в Абу-Дабі. Там їм відповіли, що швидше ніж за два тижні візи не буде, оскільки така процедура. Пан Осман окремо відмітив про зверхнє ставлення співробітників нашого консульства до відвідувачів консульства.

Тож вони забрали паспорти, розраховуючи отримати візу в Україну протягом самої подорожі в одній із сусідніх європейських держав, оскільки підтискали терміни. Згодом Мохамед написав, що їх відшили у Відні й Кракові представники наших консульських установ. Тож батько з сином на орендованому авто відвідали Будапешт, Відень, Прагу, Краків, Варшаву і Гданськ. Але в Україну так і не потрапили. 

*** 

Перший візит

Трохи пізніше Мохамед написав, що збирається приїхати до Львова з дружиною і двома дітьми. Тож, згідно з вимогами чинного законодавства, я зробив і нотаріально завірив запрошення та надіслав оригінали кур’єрською службою. 

Обом дали візу. Хоча за жінку до мене телефонували представники СБУ та розпитували, як ми знайомі та чи гарантую я, що вони покинуть територію нашої держави у заявлені строки. 

Зрештою в грудні 2018 року Мохамед з дружиною і двома дітьми відвідали Львів, Славське та Київ. Він був приємно вражений побаченим та пообіцяв повернутися наступного року з батьком. 

***

Візовий квест

Ще з кінця літа цього року ми почали планувати візит Мохамеда та його батька Османа до Львова. Тож я знову виробив запрошення і надіслав у Нову Зеландію та ОАЕ відповідно.

Десь за тиждень, відразу після отримання документів, пан Осман подав документи і ще за тиждень отримав відмову, чим, звичайно, був дуже розчарований.

Причина: нездатність підтвердити мету перебування в Україні

В той час я повернувся з Еквадору і написав у посольство України в ОАЕ е-мейл такого змісту:

 

Я громадянин України (паспорт ХХХХХХ)
Проживаю за адресою: Львів, просп. ХХХХХХ
Номер телефону: ХХХХХХХХ
.
А також я Почесний Амбасадор Львова, 
онлайн підприємець, блогер і мандрівник.
.
Ось мій офіційний сайт – https://openmind.com.ua/  
та публічна фб сторінка – https://www.facebook.com/orest.zub/
.
СПРАВА
.
26/09/2019 ваше консульство відмовило у наданні візи моєму гостеві Osman Mahgoub Sulieman Mohamed (паспорт ХХХХХ).
Пан Осман є громадянином Судану, який навчався у Львівському Медичному Університеті у 1970-x рр, а більшість свого життя проживає в ОАЕ. 
В додатку знаходяться його диплом навчання, моє запрошення, аплікаційна анкета на візу і ваша відмова (файли, що починаються на 1).
.
Варто зазначити, що пан Осман уже намагався потрапити в Україну два роки тому, коли подорожував Європою.
Але йому це не вдалося зробити при тому, що він разом із сином побував у Польщі, Чехії, Угорщині та інших країнах Центральної Європи. 
.
Минулого року до мене приїздив його син з дружиною і двома дітьми.
Син, Mohamed Osman Mahgoub Suliman (ХХХХХХХ), зараз навчається у Новій Зеландії. 
.
Його дружина, Ayat Azhari Mohamed Abdelrahman, ХХХХХХ, і двоє дітей отримували візи минулого року у вашому консульстві. Паспорт дружини і наші спільні фото з сином зі Львова додаю.  
.
ПРОХАННЯ
.
Батько і син хочуть ще раз приїхати до Львова на початку цього грудня. Все відповідно до мого запрошення, яке я зробив і надіслав згідно з вимогами законодавства.
Батько уже в похилому віці і це унікальна нагода побачити місто своєї молодості. Будучи інтелігентними людьми, їм дивно опинитися у такій ситуації. І це явно не допомагає нам з вами покращувати імідж України у світі.
.
Будь ласка, прошу посприяти пану Осману в отриманні візи до України. Його син натомість буде подаватися через консульство України у Сіднеї. Зі свого боку гарантую опікуватися моїми гостями тут на місці. 
.Якщо у вас є будь-які додаткові до мене питання, ось мій мобільний ХХХХХ.  Оскільки я часто подорожую, то краще контактувати на what’s app. Також я постійно доступний по мейлу. 
.
Дуже сподіваюся на вирішення цього питання і оперативну відповідь.

 

Наступного ранку до мене особисто зателефонував консул України в ОАЕ (чим я був приємно вражений), пояснивши, що відмову дали у Києві, та запропонував подати апеляцію. 

Тож пан Osman подав апеляцію, але знову отримав відмову з поясненням, що рішення приймається у Києві. 

***

У пошуках правди

На цьому наш герой уже втратив віру, що колись потрапить в Україну. Але, як Почесний Амбасадор Львова, та небайдужий громадянин, я не можу цього так просто лишити, адже мова йде про репутацію нашої країни. З боку це виглядає, наче повний абсурд. 

Тож я звернувся напряму в МЗС із листом подібного змісту, як зверху, та поясненням всієї ситуації. Протягом тижня не було жодної відповіді. Тож я зателефонував у візовий відділ (+380442381749). 

З’ясувалося, що на офіційну пошту cons_vvp@mfa.gov.ua від мене нічого не надходило. Тоді, перебуваючи на лінії, я спробував продублювати лист з інших мейлів. Але це не дало жодного результату. 

Далі співробітниця візового відділу написала мейл мені, який надійшов. Я відписав у відповідь, але у скриньці МЗС нічого не з’явилося. Це якась магія. 

Зрештою мені запропонували надіслати мейл на загальну пошту cons@mfa.gov.ua і зателефонувати на +380442797361. Але там ні слуху ні духу. Виходить патова ситуація. Тож мені нічого не лишалося, як перейти в публічне поле. 

*** 

РЕЗЮМЕ

Я дуже сподіваюся, що це відкрите повідомлення побачить хтось з МЗС чи посадова особа, котра може зрушити описану справу із мертвої точки. Ми говоримо про Ukraine NOW і те, що Україна відкрита до світу. Але по факту живемо в таких от реаліях.

 

Що, на мою думку, варто змінити, аби це виправити: 

 

1) Перш за все надати візу пану Осману та його сину Мохамеду

Поїздка Мохамеда та Османа запланована на початок грудня. З 10 по 27 листопада я перебуватиму в мандрівці Західною Африкою і не зможу займатися цими питаннями. Тож дуже сподіваюся, що нам все ж таки вдасться владнати це непорозуміння до 10 листопада і наші гості врешті зможуть відвідати Україну. 

 

Далі в перспективі:

2) Відмовитися від необхідності пред’являти оригінал запрошення при подачі документів на візу. Нехай вже нотаріус це завіряє, але для чого змушувати людей пересилати папірець через весь світ. 

До слова паралельно з усією цією історією запрошення Мохамеду загубилося по дорозі до Нової Зеландії. Тож мені довелося знову бігати до нотаріуса і надсилати документ кур’єрською експрес-службою. 

Ось скільки коштувала лише ця процедура: 

  • 500 грн – нотаріально завірене перше запрошення
  • 1000 грн – пересилка однією кур’єрською службою (яка загубила запрошення)
  • 500 грн – нотаріально завірене друге запрошення
  • 2500 грн пересилка другою кур’єрською експрес-службою.

Лише це коштувало 5500 грн (220 $)

А ще надіслати документи з Окленду у посольство в Сідней – 80 $. Ну і, звичайно, сплатити візовий збір – 70 $

В результаті українська віза виходить – 380 $. За ці гроші у Новій Зеландії можна придбати тур-пакет на Фіджі. І, власне, багато хто плюне і саме так зробить. 

Михайло Федоров та Дмитро Дубілет, вам привіт. Рекомендую додати до ваших реформ по диджиталізації та зменшенню паперообігу і цей процес теж.

 

3) Визнавати Шенгенські візи і давати можливість громадянам, яким потрібна віза, відвідувати Україну за умови, що у них є Шенгенська віза. 

Це нормальна світова практика. Скажімо, таким чином, маючи американську візу, я потрапив у Беліз, а коли Шенген для нас був ще візовим, то більшість Балканських країн можна було відвідати при наявності Шенгенської візи.

 

4) Створити Міністерство Туризму

На державному рівні туризмом в Україні займається Департамент туризму та курортів, що є незначним органом в структурі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Враховуючи, що на туризм припадає ~10$ світового ВВП, а Україна має значний потенціал у цій сфері, вважаю нам варто мати окреме міністерство, яке займатиметься такими справами. Скільки разів я бував на різних міжнародних туристичних виставках, практично завжди український стенд – один із найскромніших.

Уся країна втрачає купу грошей через те, що не використовує свій туристичний потенціал, хоча туризм може бути однією з найприбутковіших індустрій. Зокрема, Львів довів, що це можливо.

*** 

І на завершення

У такій принизливій ситуації опиняється багато людей, котрі бажають відвідати Україну і в результаті усі ці перепони просто відбивають найменше бажання до нас приїхати, що явно працює не на користь репутації України, яка і так добряче підірвана. 

Наразі пан Осман уже не розраховує потрапити до Львова, але я сподіваюся на співпрацю дипломатичних колег і маю надію, що ця неприємна ситуація вирішиться sensu stricto, а весь лід зрушиться у глобальному плані. 

Ось що написав мені Мохамед в останньому повідомленні у what’s app.

Цитую:

Ну що ж, друже. Сподіваюся з цього буде якийсь результат. Якщо не для нас, то принаймні для інших людей, які хочуть побачити нові місця. Я вважаю, що Україна загалом та Львів зокрема мають великий туристичний потенціал.
.
Боснія пережила жахливу громадянську війну, але зараз це одна із найбільш відвідуваних країн для людей з ОАЕ та інших держав Перської затоки. Так само з Азербайджаном та Грузією.
.
Я думаю, вони витрачають багато коштів на медійне представлення та створюють сприятливі візові умови навіть для іноземних резидентів у країнах Перської затоки, як ми. Наприклад, ми можемо відвідати Грузію без візи, оскільки постійно проживаємо в ОАЕ.
.
Сподіваюся твоя стаття зверне увагу на те, що варто змінити підхід офіційних органів до таких чесних туристів, як ми.

Історичний крок України, який змінив би ВСЕ

Історичний крок України, який змінив би ВСЕ

Переконаний, ви так само, як і багато інших людей, час від часу запитуєте себе чи у всесвіту: “А чому ми пасемо задніх?”. Мова йде про основні статистичні критерії, за якими порівнюють країни у світі. Наприклад: Індекс розвитку людського потенціалу, ВВП на душу населення, Дохід на душу населення etc.

Зазвичай Україна займає останнє місце в Європі та бовтається на рівні з африканськими середнячками. А у списку загального багатства на людину ми взагалі останні у світі. Хоча, не сприймайте все це буквально. Я відвідав багато африканських країн та з впевненістю скажу, що там нема що порівнювати – за винятком ПАР.

Рівнятися варто на Європу. І саме тому на перший погляд така депресивна статистика негативно впливає на емоційне здоров’я населення, а також на репутацію країни у цивілізованій міжнародній спільноті.

Давайте розбиратися. Я зовсім не експерт у цих справах. Та й взагалі вперше пишу статтю такого роду в блозі. Не претендую на об’єктивну думку, але вважаю, що цю тему варто почати копати. Принаймні мені точно цікаво буде. І сподіваюся вам корисно.

Беззаперечно коріння росте з економіки. Одним із найважливіших показників розвитку економіки є ВВП (Валовий внутрішній продукт) – ринкова вартість всіх товарів та послуг. Станом на 2018 рік номінальне ВВП України становить $125 мільярдів. 

За загальним обсягом економіки ми перебуваємо на 57 місці у світі акурат поміж Кувейтом і Марокко. 

Зверніть увагу, що сусідні Угорщина і Словаччина, які ЗНАЧНО менші за Україну, продукують майже стільки ж ВВП, як і ми. 

Не секрет, що левова частина трансакцій України проходить у межах тіньової економіки. За різними підрахунками, частка тіньової економіки в Україні становить від 30 до 45 %, а отже – не відображається у жодній офіційній статистиці. Тож припустімо, що враховуючи ~40% тіньової економіки, загальне ВВП України станом на 2018 рік сягало оптимістичних $175 мільярдів. 

Таким чином, ми б піднялися на декілька сходинок, що у глобальному відношенні в принципі багато не міняє. 

І що це нам говорить?

***

Все пізнається у порівнянні

Відвідавши понад 100 країн, я добре вивчив урок про те, що варто порівнювати з близькими прикладами, якщо хочеш щось краще зрозуміти. Принаймні з точки зору геополітичної перспективи. І тут, на мою скромну думку, найкращим варіантом, від якого варто відштовхуватися є Польща. 

Чому Польща? Найбільш наближена по кількості населення та історичному минулому сусідня держава, яка в принципі мала подібні економічні позиції станом на час розпаду СРСР.

І що ми бачимо? (джерело – classora)

Станом на 1991 рік (проголошення незалежності) рівень величини економіки України фактично дорівнював Польщі, країні, яка також вийшла з комуністичного минулого. При цьому різниця населення була 14 млн осіб. Станом на 1991 рік в Україна проживало 52, а в Польщі 38 млн осіб. 

Зараз же Польща займає 21 позицію у світі (джерело). 

Також зверніть увагу кого вона вже обскакала.

А Україна…

… чи за оптимістичними мірками, враховуючи долю тіньової економіки. 

 

Ось ще тенденція розвитку двох економік, з 1991 по 2014 роки (джерело).

Ви самі знаєте, що трапилося 2014, хоча за останні роки в України спостерігається ріст у ~3% щорічно.

 

Відповідно у більшості людей постане питання…

***

Що в Україні пішло не так?

Можна думати-гадати і називати різні причини. Але реальність полягає у тому, що у світі уже все придумано, і часто достатньо лише пройти по протоптаній стежині. Саме це зробила Польща та інші країни колишнього Східного Блоку. Пригадуєте крихітні Угорщину і Словаччину на фото зверху? 

Для переконливості я ще додам сюди Чехію та Румунію, що у 4 і 2 рази менші відповідно, хоча їхня економіка значно більша за українську. 

У всіх були однакові стартові позиції, хоча біля розбитого корита залишилися лише ми. 

То у чому причина? Україна просто не пішла тим шляхом, що інші вище вказані країни.

***

Де ключ до успіху?

Я уже згадував про те, що не варто винаходити велосипед. Так ось…

Усі ці країни, в які зараз українці їздять на заробітки, з самого початку після розпаду СРСР пішли у напрямку євро- та Північно-Атлантичної інтеграції. В результаті усі вони вступили в ЄС

… і стали членами НАТО.

 

А тепер дивимося, хто цього не зробив, і досі пасе задніх (принаймні у Європі)? 

Індекс розвитку людського потенціалу (джерело)

 

ВВП на душу населення (джерело)

 

Мова йде про балканські країни, що досі не в ЄС і НАТО (і це лише питання часу), а також наших найближчих сусідів, які також лишаються поза вказаними блоками.

Невже це не є очевидно? 😉

***

Відмазки

Хтось скаже: “Так, але у нас інша ситуація. Всі успішні країни, які ти назвав, Оресте, не були безпосередньо у складі СРСР. Окрім того, станом на час проголошення незалежності України, частка російського населення сягала 17%. Тому Великий Брат не пускає“. 

На це легко наведу приклад балтійських держав, які також входили до складу СРСР та були інтегровані у совкову централізовану економіку. А ще, до вашого відома, в Естонії і Латвії навіть зараз чверть населення обох цих держав складають росіяни. В Литві – 6% і ще 6% поляків.

Тим не менше, вони також пішли на Захід, у зв’язку чим усі три країни пережили економічне зростання, що в теорії міжнародної економіки позначилося терміном Балтійські Тигри. Відразу після вступу в ЄС усі три країни росли надзвичайними темпами по 6-11% на рік.

***

Ще не пізно, хоча пройшло багато часу

Я завершу цю публікацію фразою, якою почав: 

“Історичний крок України, який змінив би ВСЕ”…

Сподіваюся, після прочитання цієї статті ви розумієте, що єдиний крок для України, якщо ми хочемо бачити світле майбутнє, це крок в ЄС і НАТО. Важливий момент – ці інституції ідуть пакетом. Інакше тенденція останніх тридцяти років буде продовжуватися. Принаймні на це вказує історія, з якої можна багато чого навчитися. 

Ну, а в найпесимістичнішому плані можна просто втратити свою незалежну державу. Приклади усім нам знайомих подій уже довели, що це не фантастика. І насправді нема нічого гіршого для великої нації, ніж не мати свого клаптика землі у світі. А така доля спіткала курдів (40+ млн), уйгурів (10+ млн), тібетців (6+ млн) та інші нещасні народи.

***

Перспектива (якщо все піде добре)

А тепер найцікавіше, щоб не будувати ілюзій, та все ж таки залишатися оптимістом.

Припустимо, що на початок 2020 року тіньова економіка вийде в біле поле і стартовою позицією ВВП України стане 175 мільярдів $/рік. Нагадую, що у Польщі, з якою у нас були ідентичні стартові позиції у 1991 році, зараз – $586 мільярдів. Це втричі більше. 

Середній ріст ВВП Польщі з 1991 року до сьогодні становить 4,1% на рік. Давайте візьмемо дуже оптимістичну цифру і припустимо, що з початку 2020 року Україна показуватиме стабільний щорічний приріст в середньому на 5%.

Таким чином, ось на що ми можемо розраховувати: 

  • 2021 – $183 млрд 
  • 2022 – $192 млрд 
  • 2023 – $202 млрд 
  • 2024 – $212 млрд 
  • 2025 – $223 млрд 
  • 2026 – $234 млрд 
  • 2027 – $246 млрд 
  • 2028 – $258 млрд 
  • 2029 – $271 млрд 
  • 2030 – $285 млрд 
  • 2031 – $299 млрд 
  • 2032 – $314 млрд 
  • 2033 – $329 млрд 
  • 2034 – $346 млрд 
  • 2035 – $363 млрд 
  • 2036 – $381 млрд 
  • 2037 – $400 млрд 
  • 2038 – $420 млрд 
  • 2039 – $441 млрд 
  • 2040 – $463 млрд 
  • 2041 – $486 млрд 
  • 2042 – $510 млрд 
  • 2043 – $535 млрд 
  • 2044 – $562 млрд 
  • 2045 –  $590 млрд

Тобто, за умови співставлення усіх вищевказаних оптимістичних ознак, ми зможемо досягти теперішнього рівня розвитку Польщі лише у 2045 році, тобто аж через 25 років (це ціла чверть століття). Зрештою, наш західний сусід власне це і робив стільки же часу, щоб бути там, де є зараз.

Справа залишається за нами! Якою стежиною піти чи залишатися тупцювати на місці, що в сучасних глобальних реаліях означає падати вниз. 

Особисто я хочу бути причетним до таких позитивних змін. Саме тому живу і працюю в Україні, хоча маю можливість перебувати будь-де. Я щиро вважаю, що тут є купа цікавої та перспективної роботи, чим власне і займаюся.

І наголошую – не варто намагатися винаходити велосипед. У нас вже є достатньо чітких яскравих прикладів. Завдання полягає лише в тому, щоб адаптувати найкращу практику. Успіхів 🙂

Огляд картки Visa Інша від Uplata або Як отримати швидкий доступ до грошей

Огляд картки Visa Інша від Uplata або Як отримати швидкий доступ до грошей

Навесні цього року сервіс Uplata і міжнародна система Visa запустили новий фінансовий продукт – картку Visa інша формату «card-2-go». Ось я записав для вас відеоогляд, в якому розповім, для чого потрібна нова картка, у чому її переваги та як нею користуватися.

Головний момент: для того, щоб почати користуватися карткою Visa інша, не треба відкривати банківський рахунок. Ця картка дає можливість людям швидко отримати доступ до коштів. Не потрібні бюрократичні процедури – реєструватись, приносити паспорт чи навіть підписувати договори. Замовити картку можна онлайн і відразу користуватись.

Читати далі Огляд картки Visa

Як робити тревел-відео на ютуб, яке насправді будуть дивитися

Як робити тревел-відео на ютуб, яке насправді будуть дивитися

Кожен мріє про те, щоб робити гарні відео. Особливо коли це стосується різноманітних тревел публікацій аби як можна краще передати візуальну частину і красу того регіону чи того місця яке він збирається показати. Але насправді в тревел блогінгу не все так просто. Мільйони, тисячі людей пробують, а вдається лише одиницям.

Якщо говорити про україномовний сегмент, про UA.net, то команда проекту Blog 360 робить це насправді дуже вправно. Вони є хорошим прикладом того, як робити грамотні україномовні відео на YouTube, які справді будуть дивитися.

Тож, буквально недавно, лідери цього проекту, Володимир і Мар’яна зайшли до мене в гості в офіс і я у них детально все розпитав про те, як робити відео на YouTube для UA.net сегменту, яке насправді будуть дивитися.

Цікавого перегляду!

***

(більше…)

Розмова з Віталієм Антоновим, власником ОККО та найбагатшою людиною Львова

Розмова з Віталієм Антоновим, власником ОККО та найбагатшою людиною Львова

Усі ми бачили (а може навіть і заїжджали на) сучасні автозаправки ОККО, які по своєму формату уже вийшли далеко на межі простих АЗС. Це вже своєрідний еталон якості і комфорту, куди просто приємно потрапити. До ОККО Group також входить ряд інших компаній (e.g. Хлібпром, Універсальна Страхова Група, Ваш Дім та інші).

Ключовою особою, яка за цим всім стоїть, є львівський підприємець родом із Стрия – Віталій Антоном, загальновизнаний провідник європейських стандартів у вітчизняний великий бізнес. Вперше я мав нагоду зустрітися з героїм цього посту понад два роки тому на конференції “Від хорошого до великого“, де зафіксував декілька цікавих ідей у статті Нотатки спілкування з українськими мультимільйонерами (власники: Нова Пошта, ОККО, Хортиця).

На тій же конференції виступав Євген Черняк (власних Хортиці), у якого швидше за все і в планах не було починати блогерську діяльність. Але так сталося, що згодом з’явився ютуб канал Big Money, у якому пан Євген відкрито спілкується з китами бізнесу. Одним із його гостей став Віталій Антонов (переглянути інтерв’ю).

У кожному випуску глядачам пропонується взяти участь в конкурсі, задавши питання, і у випадку перемоги вони матимуть шанс особисто зустрітися з відповідним гостем програми дял додаткового “інтерв’ю з народу”. Зазвичай я не беру участі у подібних акціях, але Віталій Антонов все ж таки близька мені по духу особистість, тож я вирішив спробувати.

Моє запитання звучало наступним чином: 

Так вийшло, що пан Віталій обрав саме моє запитання, і невдовзі ми зустрілися особисто. Ось запис нашої розмови.

.

Похвилино говоримо про такі речі:

  • 00:40 – яким чином Віталій Антонов допоміг у розвитку бізнесу Андрієві Худо
  • 03:09 – як бізнесмен підтримує чудову фізичну форму
  • 04:54 – про мультиплікацію та покращення сервіcу на заправках ОККО
  • 09:41 – про синергію компаній OKKO Group
  • 12:15 – на якому етапі знаходиться будівництво гірськолижного комплексу в Славську
  • 15:15 – про динаміку створення і розвиток OKKO Group
  • 17:58 – як здійснюється формування команд для нових проектів
  • 21:37 – яку інвестиційну стратегію використовує Віталій Антонов
  • 25:32 – про розвиток курортної інфраструктури
  • 26:56 – переваги титула Почесного Консула Литовської Республіки
  • 29:30 – Підсумки 18-го конкурсу на Big Money.

***

РЕЗЮМЕ

Ось така історія вийшла, друзі. Хто б міг подумати. Переглянув відео, написав конструктивне запитання і зустрівся з класною людиною. Звичайно цю атмосферу неможливо передати, хоча досвід колосальний. Іноколи достатньо лише трішки проявити ініціативу. Успіхів 🙂

Вільна ніша! Гарячі професії арт-ринку та сфери культури, які стають актуальними.

Вільна ніша! Гарячі професії арт-ринку та сфери культури, які стають актуальними.

Це гостьовий пост моєї коханої дружини Марти Троцюк, яка вже майже два роки вивчає мистецький ринок, відвідує арт-галереї та музеї по всьому світі й активно розвиває проект Gallery 101. Саме він у майбутньому має втілитися у галерею, покликану стати прогресивним майданчиком сучасного мистецтва в Україні.

І навіть якщо ввжаєте, що ви далекі від креативності та всього, що пов’язане зі словом “арт”, я закликаю вас всерівно прочитати цю статтю. Я й сам не знав наскільки широке поле для діяльності собою представляє мистецька ніша, яка, можливо, зацікавить і вас.

Ось найсвіжіша інформаціягучний МАНІФЕСТ проетку!

І далі прямим текстом від симпатичного автора статті.

МАРТА: Пам’ятаєте, як колись вважалося престижним бути юристом, потім факультети економіки кишіли чисельними потоками майбутніх менеджерів, зараз настала черга IT технологій. Та є професії у дуже перспективній ніші, які з кожним роком набувають своєї актуальності. Поступово, і ще трохи невпевнено, виходить на арену сфера культури та мистецтва.

(більше…)

Вернувся із заробітків, придбав комп`ютер і став графічним дизайнером. Віталій Вальков

Вернувся із заробітків, придбав комп`ютер і став графічним дизайнером. Віталій Вальков

Зараз, як ніколи, потрібно подільше показувати ось такі історії. Адже хто, як не ми, будуватимемо своє майбутнє. Знайомтеся, графічний дизайнер Віталій Вальков, засновник студії Логошеф, а також однойменного навчально-практичного проекту для графічних дизайнерів та бажаючих ними стати – Vitali Valkov.

Окрім того, він активний учасник нашої онлайн бізнес-спільноти ОМБІЗ Картель (та вже досягнув непоганих результатів) і навіть виступав у якості спікера на останньому Форумі. Якраз перед форумом Віталік забігав до мене в офіс за розповів свою незвичайну історію. А я просто не міг цього всього не зафіксувати на камеру. Приємного перегляду. Надихайтеся 🙂

***

Таймлайн цього відео (похвилинно):

0:52 – Чим займається Віталік
2:10 – Шлях від податківця до графічного дизайнера
4:04 – Запуск дизайн студії Логошеф
5:02 – Чому саме дизайн?
9:45 – Синергія між клієнтом і дизайнером
10:34 – Переїзд у Київ
13:26 – Як ми познайомились з Віталіком?
14:40 – З якими труднощами стикаються графічні дизайнери або ті хто хоче ними стати
16:31 – ТОП 3 поради як навчитися графічному дизайну з нуля.
19:58 – Он-лайн курс по графічному дизайну.
21:09 – 1000$ за пост у Фейсбуці
22:50 – Як вплинула участь в Картелі на діяльність Віталіка
23:59 – 75 000 грн. на запуску курсу
24:36 – 3 фішки ОМБІЗ Картелю від Віталіка.
28:33 – 2 бонуси від Віталіка (див знизу)

***

Коротко підсумую, але краще дивіться відео 🙂

Наш герой виріс у Тернополі і навчався на податківця. Після закінчення ВУЗу, як багато хто, поїхав у Польщу будувати теплиці, щоб підзаробити грошей. Власне там Віталій зрозумів, що не хоче тяжко фізично працювати.

У його картині світу вимальовувалася картинка щасливої людини, яка з комп’ютером на колінах сидить десь у теплих краях, працюючи віддалено. Мабуть приблизно ось така… (читати стаття про Пхукет).

Вже можна провести паралелі, чи не так? Я теж скоро часу накивав п’ятами із юридичної сфери, коли написав статтю про 10 причин ніколи не йти на роботу 😉

Тому, повернувшись з Польщі, на зароблені кошти Віталій купує комп’ютер і розпочинає свій професійний шлях у графічному дизайні. За його словами це одна із найдоступніших сфер візуальної індустрії, оскільки не потребує надзвичайно дорогої потужної техніки, а також це можна відносно швидко опанувати, якщо є принаймні хоч якесь відчуття прекрасного.

Разом із партнером у Тернополі вони відкрили дизайн-студію Логошеф і почали масово брати замовлення, щоб набити руку, а також розширювати портфоліо. Свою роботу хлопці виконували добросовісно і згодом їх почали рекомендувати інші. Скажімо лише за минулий рік, як сказава Віталій, вони розробили понад 1000 логотипів.

На початку цього року з метою подальшого росту Віталій перебирається у Київ, де він зараз разом проживає з коханою Анею.

Команда Логошефа почала рости і довелося все більше займатися навчанням персоналу. Інші почали зауважувати, що Віталік має неабиякі педагогічні здібності. Таким чином у нашого героя виникла ідея про те, що можна і не обмежуватися лише власною командою, а нести свій меседж у маси, допомагаючи таким чином значно ширшому колу осіб.

Десь і тоді ми випадково пересіклися з Віталіком на Подолі. Мабуть так і повинні були стати планети. Віталік приєднався у Картель, внаслідок чого його справа перейшла на якісно вищий рівень. Все, що відбулося далі, ви можете переглянути у статті про Швидкі Результати у Житті та Бізнесі.

Згідно слів Віталія, три найкорисніші фішки Картелю – це:

  1. Аналіз – перший модуль ОМБІЗ Формули, що допомагає зрозуміти чого насправді потрібно вашим клієнтам;
  2. Упаковка – вся наша внутрішня інфраструктура спільноти добре систематизована і зручна в користуванні;
  3. Монетизація – даються конкретні дієві алгоритми по монетизації діяльності, адже кешфлоу – це артерії бізнесу.

***

РЕЗЮМЕ

Я щиро вдячний долі за те, що звела нас, і маю можливість працювати з такою яскравою людиною і справжнім фахівцем своєї справи з палаючими очима. Виступ на недавньому ОМБІЗ Форумі вкотре підтвердив це і я впевнений, що у Віталія Валькова велике та світле майбутнє.

Друзі, звертайтеся до Віталія, якщо ви:

  • … підприємець чи інша людина, яка потребує якісної грамотної візуальної презентації вашої справи;
    або
  • … бажаєте зробити графічний дизайн своєю професією і заробляти на цьому кошти.

Я більш ніж впевнений, що Віталій Вальков щонайменше у цих двох випадках зможе вам допомогти. Він чудовий професіонал своєї справи, а крім того просто хороша людина.

***

І на кінець – ПОДАРУНКИ 🙂

  1. Безкоштовна консультація по візуальній частині вашого бізнесу чи іншої діяльності;
  2. Майстер клас про те, Як з нуля стати графічний дизайнером і почати заробляти від 20 000 грн/міс.

Щоб взяти участь у цьому розіграші просто, напишіть у коментах:

  1. Чим ви займаєтеся – у першому випадку;
  2. Що саме вас надихає стати графічним дизайнером – у другому випадку.

Переможців буде обрано випадковим чином і повідомлено 10 грудня (понеділок). Успіхів 🙂

Типові помилки сайтів на WordPress у новачків, котрі беруться за їх створення самостійно

Типові помилки сайтів на WordPress у новачків, котрі беруться за їх створення самостійно

Це гостьовий пост В’ячеслава, автора україномовного сайту про Одеську область (blog.od.ua), а також керівника невеличкої веб-студії soandso.biz. В’ячеслав проявив ініціативу розповісти про те, на які граблі найчастіше ступають люди, котрі без досвіду самостійно беруться створювати сайти на WordPress.

Впеврений вам буде цікаво і корисно. Далі прямим текстом від автора публікації…

На блоговому розділі серед статей openmind.com.ua є цікаві пости про те, як варто розпочинати роботу над власним блогом чи взагалі інтернет-ресурсом. Раніше вже було запропоновано читачам загальні моменти, на які слід звернути увагу під час розвитку власного сайту (5 причин чому люди не досягають успіху в блогосфері та онлайн бізнесі загалом), а також були освітлені найпоширеніші принципові помилки, яких припускаються блогери-початківці (Топ-7 помилок блогерів-початківців). Проте, на жаль, також існують помилки, яких припускають власники сайтів технічного характеру. Саме про цей аспект розвитку власного веб ресурсу й йтиметься у даній статті.

(більше…)

Переваги і недоліки викладання та навчання через Skype

Переваги і недоліки викладання та навчання через Skype

Це гостьовий пост нашої побратимки Вероніки, що займається розвитком міжнародного сервісу з вивчення іноземних мов Lingostan. Далі прямими текстом від автора публікації.

Чи замислювались Ніклас Зеннстрем і Янус Фрііс, підприємці зі Швеції та Данії, що їх копітка праця, результатом якої став запуск у 2003 році першої версії програми Skype, стане вже через якихось 5-8 років світовою платформою, в тому числі, і для навчання та викладання іноземних мов?! Впевнена, що вони на це розраховували! Не думаю, що коли-небудь можна буде порахувати кількість людей, які вивчають і викладають іноземні мови онлайн, але впевнено можна сказати, що такий tool, безперечно, допоможе світовій спільноті покращити рівень володіння мовами.

(більше…)