Еквадор – подорож до центру Землі

Еквадор – подорож до центру Землі

Я давно мріяв потрапити в Еквадор. Зрештою, під час мандрівки Південною Америкою план був доїхати саме сюди. Але так сталося, що діставшись Перу, нам було уже досить. Тож полетіли відразу в Каліфорнію.

Цього ж разу ми виділили два тижні лише на одну країну. І я можу з впевненістю сказати таке. Якщо у вас є можливість потрапити лише в одну країну Південної Америки, то це повинен бути Еквадор, який став моєю 115 відвіданою країною.

Чому так? Дивіться у відео і читайте у статті. Ось відео з першої частини мандрівки.

 

А це вже друге відео…

 

Далі стаття і безліч фоток з описом всієї мандрівки…

***

Переліт

Незважаючи на те, що Еквадор знаходиться відносно далеко, дістатися туди доволі просто. Лише одна пересадка в Амстердамі і KLM доставляє вас на інший кінець світу.

Особисто ми летіли у класі Econony Comfort, що передбачає більше місця для ніг. Тому весь переліт пройшов непомітно.

До речі, сам факт пересадки в Нідерландах може стати приємним бонусом. Рекомендую переглянути окрему статтю і відео про те, чим зайнятися у Нідерландах, якщо у вас лише одна доба.

Летіти на захід завжди зручніше. Тож після кількох фільмів, невеличкого сну та ще кількох келихів вина ми потрапили на інший континент.

Еквадор є для нас безвізовою державою. Тож миттю пройшли паспортний контроль та сіли у таксі, водій якого нас уже чекав з табличкою – Orest Zub. Перше, що бачимо – класні дороги.

***

Карта

Перед початком розповіді, подаю карту нашого пересування.

***

Кіто (Quito)

Швидше за все ви чули, що Кіто є найвищою столицею у світі, центр якого розкинувся на висоті понад 2000 метрів над рівнем моря. Це відразу відчувається по прибутті в аеропорт.

До слова, найбільше місто Болівії, Ла Пас, знаходиться на 4000 метрів, хоча столицею країни фактично є Сукре. Тому після перельоту варто два-три дні проходити акліматизацію.

 

Історичний Центр (Centro Historico) 

Ми поселилися в колоритному готельчику в історичному центрі міста.

Еквадор, Кіто

 

Вікна з кімнати виходили відразу на одну із центральних площ.

Еквадор, Кіто

Тут же знаходиться один із пересадкових транспортних вузлів. Довжелезні автобуси їздять по виділених смугах і зупиняються на спеціально облаштованих зупинках з контрольованими входом і виходом.

Еквадор, Кіто

Просто чудова альтернатива традиційному метро, хоча перша гілка підземки у Кіто теж будується.

Еквадор, Кіто

 

Центральна частина Кіто входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО. До речі, саме центр Кіто і Кракова стали першими об’єктами, що були внесені до списку ЮНЕСКО ще у 1978 році. Це один із найкраще збережених архітектурних ансамблів у всій Америці.

Еквадор, Кіто

Еквадор, Кіто

Еквадор, Кіто

 

Історичний центр величезний. Тут просто колосальна кількість різноманітних площ, кожна з яких має свою атмосферу. Навіть історичним містам Мексики до цього далеко.

Еквадор, Кіто

Еквадор, Кіто

Еквадор, Кіто

 

Те саме стосується і церков. Як не крути, а іспанські конкістадори знали толк в архітектурі.

Еквадор, Кіто

Еквадор, Кіто

Еквадор, Кіто

А по околицях видніються постійно засніжені вулкани. На один із них ми також поїдемо. Але про це згодом.

 

На особливу увагу заслуговують місцеві ринки та їжа.

Можу з впевненістю сказати, що латиноамериканська їжа гірських народів (Еквадор, Перу, Болівія) є однією з моїх улюблених. Вони чудово поєднують картоплю, кукурудзу, кислуваті спеції, а також морепродукти з Тихого океану, який зовсім неподалік.

 

Окрім власне історичної частини у Кіто є багато на що дивитися. Зокрема, тут нові сучасні багаті райони.

Еквадор, Кіто

Еквадор, Кіто

 

І не зовсім благополучні, що радше нагадують одну велику фавелу. Ну, майже, як у Бразилії.

Еквадор, Кіто

Еквадор, Кіто

Еквадор, Кіто

Але загалом усе норм.

***

Кабельна Дорога (Teleferico) 

Одним із найцікавіших занять є можливість піднятися по кабельній дорозі (!) на пагорб, що височіє над містом. Буквально за 20 хв з 2800 ви опинаєтеся на висоті 4000 метрів.

 

Гондоли оснащені кріпленнями для велосипедів. І це є одна із найкращих точок у світі для даунхілу. Хоча непідготовлені люди тут спортом сильно не позаймаються, адже на такій висоті уже добряче вставляє.

Еквадор, Кіто

 

Мені якраз пригадалося Антіплано в Болівії чи сходження на вулкан Тейде на Канарах. Якщо хочете відчути себе старим і безсилим, можете також спробувати. Тож залишається берегти енергію та сили і просто гойдатися на гойдалці, насолоджуючись навколишніми пейзажами.

Еквадор, Кіто

Еквадор, Кіто

***

Центр Землі (Mitad del Mundo) 

Ще однією атракцією, яку не можна пропустити, є своєрідний центр Землі. Сама назва Еквадор походить від цього. Сам екватор проходить по північній околиці Кіто, де облаштований цілий меморіальний парк.

Еквадор, Кіто

 

Там же в сучасній споруді цілком символічно знаходиться головний офіс співдружності південно-американських держав.

 

Але, якщо бути дуже точним, то лінія екватора проходить за кількасот метрів поряд з цим місцем. Трішки північніше від основної локації є чудовий музей Intinan, на території якого ви, фактично, можете стати однією ногою на північну півкулю, а іншою – на південну.

Еквадор, Кіто

Окрім самої можливості опинитися в такому місці, в музеї пояснюється низка фізичних процесів Земної кулі, проводиться демонстрація того, в якому напрямку закручується воронка води у різних півкулях. Також кожен охочий може спробувати поставити яйце на одну грань таким чином, щоб жодна зі сторін не переважувала.

Детальніше про це все дивіться у першій частині відео про Еквадор.

Додам, що я уже побував свого часу на Екваторі в Уганді. Хоча там все не настільки репрезентативно. Загалом затриматися у Кіто вартує щонайменше на три дні. Як бачите, тут є чим зайнятися. Але треба їхати далі.

***

Вулкан Котопаксі (Cotopaxi)

Більшість країни стоїть на так званому Кільці Вогню. Це сейсмічно активна гірська територія суші навколо Тихого Океану. Саме тому тут безліч вулканів та постійні землетруси. Чого лише вартувало побачити виверження вулкану у Гватемалі.

Тож, звичайно, і в Еквадорі є багато вулканів. Багато з них висотою понад 5000 метрів і деякі добре видно зі столиці. Мабуть, найвідомішим з них є вулкан Котопаксі, оскільки на його території облаштовано національний парк і туди легко дістатися.

Біда лише у тому, що зазвичай з обіду небо затягує хмарами. Тож, аби дістатися на вулкан зранку, ми винайняли авто і переночували в сусідньому до гори містечку Латакунга (Latacunga).

Коли я побачив це з вікна нашого номера, у мене перехопило подих.

 

Ну, що ж. Давайте під’їдемо ближче. Вау…

Еквадор, вулкан Котопаксі

 

Насправді складно передати відчуття, коли бачиш таке диво природи.

Еквадор, вулкан Котопаксі

 

Висота вулкану Котопаксі становить 5897 метрів. Фактично доїхати на авто можна десь до 4400, звідки уже починається складне технічне сходження. Але наше авто і самопочуття почали барахлити на 4200 і довелося спускатися вниз.

Еквадор, вулкан Котопаксі

 

У будь-якому разі візит сюди став одним із найяскравіших вражень на цілу мандрівку.

Еквадор, вулкан Котопаксі

 

По дорозі назад ми ще зустріли ламу…

… та місцеву жіночку, яку ми люб’язно підвезли у місто.

 

Несподіванкою став стукіт у правому колесі, коли ми виїхали на трасу. В результаті почало сильно дригати кермо. Тож довелося заїхати на місцеву СТО.

Еквадор, вулкан Котопаксі

 

Виявилося, що від їзди по гірських дорогах розвалився підшипник. Три години – і ми все поміняли.

А на вечір уже в темряві почали спускатися у напрямку Амазонії.

***

Амазонія

 

Баньйос (Banos) 

Основним перевалочним пунктом і популярною зупинкою на шлях з гірського плато Анд в низини Амазонії є містечко Баньйос. Ось таку картину я побачив з самого рання, прокинувшись у готельчику.

Амазонія, Баньйос

Як і наш Трускавець, Баньйос – відомий місцевий бальнеологічний курорт. Тож сюди приїжджають багато людей поніжитись у різноманітних СПА. Звичайно, і ми не могли відмовити собі у такій втісі.

Амазонія, Баньйос

Амазонія, Баньйос

 

А загалом це самодостатнє приємне містечко, що вартує уваги одного чи двох днів.

Амазонія, Баньйос

Амазонія, Баньйос

Амазонія, Баньйос

 

Поїхали далі. Спускаємося все нижче. Фауна починає змінюватися та з високогірної стає все більше подібною до екваторіальної.

 

Неподалік знаходиться колосальний водоспад, що вражає своїми масштабами. Такий струмінь води бачив хіба на Ніагарі в Канаді. Навіть Ігуасу на кордоні Бразилії та Аргентини не має такого напору.

Амазонія, водоспад

Амазонія, водоспад

 

А ще приємно вразила доступність такого незвичайного місця. Вхід всього 2 долари. Водночас, подібне в Африці коштує десятки.

Амазонія, водоспад

***

Палора (Palora)

Взяли курс на містечко Палора, куди нас запросили знайомі. Тож проклали маршрут і поїхали за рекомендацією навігатора. Дорога потроху ставала все більше та більше провінційною.

Еквадор, Палора

 

Та в результаті ми вперлися у річку, через яку була лише ось так переправа.

 

Найцікавіше те, що maps.me тут показує міст, а google – поромну переправу.

 

Довелося повертатися і в результаті робити гак майже 100 кілометрів. У будь-якому разі це була чудова нагода насолодитися місцевими красотами безкрайньої Амазонії.

Еквадор, Палора

А також подивитися на Анди з низовини.

Еквадор, Палора

 

Уже в темряві дісталися до міста, де зустрілися з сім’єю мого товариша Габріеля, який уже понад 10 років проживає у Львові.

 

Палора є успішним містом. У навколишніх фермах вирощують унікальний фрукт – Пітайя, ще відоме як Драконовий фрукт.

Еквадор, Палора

На відміну від класичних пітайя, що можна побачити у багатьох екзотичних країнах, тутешній плід є напрочуд солодким і користується великим попитом у світі. Місцеві фермери експортують фрукти у США, Китай і Західну Європу. І не одна сім’я зробила на цьому великі статки.

 

Родичі Габріеля також працюють в цьому бізнесі. Його кузен також навчався у Львові та чудово говорить українською мовою. До речі, значно краще за багатьох українців.

 

Окрім ферм, нас повели в чудовий Amuntai лодж, що знаходиться в самісінькому серці джунглів.

Еквадор, Палора

Еквадор, Палора

 

Насправді небагато є таких туристичних місць, що настільки інтегруються з природою. Зокрема, дістатися у лодж можна лише підвісним мостом. Навколо території тече річка, що встигає навіть пройти невеликі пороги, де можна гарно повеселитися і просто чудово провести час.

Еквадор, Палора

Надзвичайне місце.

 

Провівши день з колегами, ми поїхали далі низинною частиною Амазонії у напрямку Кіто. Але так вийшло, що єдину трасу перекрили місцеві індіанці, які протестували проти будівництва у цих краях гідроелектростанції.

Нам нічого не залишалися, як переночувати в сусідньому селі, підкоригувати плани і наступного дня повернутися назад у Кіто тією ж дорогою, якою приїхали. Добре, що ми були на авто і мали розв’язані руки.

***

Узбережжя Тихого Океану (Pacifico)

У зв’язку із блокуванням дороги, довелося підкоригувати плани. Тож вирішили швидше повернути автомобіль та відразу поїхати на узбережжя. Взяли нічний автобус та дісталися містечка Пуерто Лопес (Puerto Lopes), де місцеві рибалки уже привезли вранішній улов.

 

Такого марліна ми також якось вполювали в Пуерто Ескондідо, Мексика.

***

Ісла де ла Плата (Isla de la Plata)

Цей острів ще називають бюджетними Галапагосами, оскільки дістатися можна човном з Пуерто Лопес, а ціла поїздка обійдеться всього лиш у $45. Скажімо, кількаденний візит на Галапагоси включно з перельотом і екскурсіями легко потягне на $1000.

В той же час на Ісла де ла Плата збереглася самобутня природа. Тож ми взяли екскурсію та сіли у човен.

 

Подорож океаном триває майже годину і по дорозі нам пощастило побачити декілька китів, які грайливо вистрибували з води. Це було щось неймовірне.

Еквадор, Ісла де ла Плата

 

Ближче до острова нас зустріли черепахи та безліч рибок, які просто їли у мене з рук капусту.

 

Але справжньою кульмінацією стала віч-на-віч зустріч з блакитноногими олушами.

Еквадор, Ісла де ла Плата

Ареал розселення цих птахів поширюється на деякі прибережні острови Тихого океану. Вони гніздяться просто на землі та живуть парами. А те, як вони ходять заслуговує окремої розповіді. Це просто треба побачити. Дивіться в другому відео про поїздку в Еквадор.

Еквадор, Ісла де ла Плата

Еквадор, Ісла де ла Плата

Ось це так візит. Ніколи не думав, що вдасться пережити подібний досвід.

***

Монтаніта (Montanita)

Останнім часом, плануючи подорожі, я почав виділяти собі декілька останніх днів для простого спокою. А може це старість? У будь-якому разі задум такий, щоб десь впасти перед зворотнім вильотом, заповільнитися та нікуди не спішити.

В Еквадорі ідеальним місцем для цього є серферське містечко Монтаніта, що уже має всю необхідну інфраструктуру та втіхи сучасної цивілізації.

сс

Еквадор, Монтаніта

 

Тут ми знайшли класний хостел якраз у тому стилі, що шукали. І просто зависали собі декілька днів, відповідаючи на мейли і закриваючи ділові справи, на які не зважали впродовж подорожі.

Еквадор, Монтаніта

Еквадор, Монтаніта

 

А ще від’їдалися і ласували різними місцевими смаколиками.

Еквадор, Монтаніта

Десь так і варто закінчувати активну пригодницьку подорож.

***

Гуаякіль (Guayaquil) 

Це найбільше місто країни та основний порт. Оскільки рейс KLM фактично летить по колу Амстердам – Кіто – Гуаякіль – Амстердам, я вирішив, що є сенс повертатися саме звідси і таким чином не треба було повертатися знову у столицю. Тож останню ніч ми провели тут.

Гуаякіль виявився дуже симпатичним сучасним містом з чудово облагородженою набережною.

Еквадор, Гуаякіль

Еквадор, Гуаякіль

Еквадор, Гуаякіль

 

Тут теж є доглянутий історичний центр…

Еквадор, Гуаякіль

 

… але основна цікавинка – колоритний район Лас Пеньяс (Las Penas), що розкинувся на одному пагорбі поряд з центром.

Еквадор, Гуаякіль

Еквадор, Гуаякіль

 

На самій горі знаходиться маяк…

Еквадор, Гуаякіль

… звідки відкривається чудовий вигляд на місто.

Еквадор, Гуаякіль

Саме ця фотографія класно ілюструє Еквадор, який нам вдалося побачити. Ніде у Південній Америці ви не знайдете такого різноманіття на настільки компактній території, як в Еквадорі.

***

РЕЗЮМЕ

Лише тут фактично протягом одного дня можна з узбережжя океану піднятися високого в гори і потім знову спуститися вниз, але уже в долину екваторіальних лісів Амазонії.

А ще це відносно бюджетний напрям. Ось наші витрати за два тижні мандрівки:

$343 – оренда авто, включно з ремонтом поломки
$103 – таксі й громадський транспорт
$246 – проживання
$154 – ресторани
$85 – харчі в магазинах
$57 – інші покупки
$52 – випивка
$145 – екскурсії та вхідні квитки
$15 – інші витрати
Разом = 1 200 USD

А от переліт звичайно кусається. Стандартна ціна на KLM з Києва у Кіто і назад виходить ~1400 $, хоча навіть з того ж самого Берліну чи Амстердаму я бачив ціни також на KLM в районі 500-600 $, що вже цілком норм. Треба дивитися і шукати найкращі варіанти. 

В будь-якому разі щиро рекомендую Еквадор, як чудовий напрям для багатогранної мандрівки. Впевнений, тут кожен знайде для себе чим зайнятися.

Повертаючись назад, ми знову зупинилися на ніч в Нідерландах, і далі уже на рейсі Амстердам-Київ так вийшло, що поряд сидів давній колега Андрій Бас, який також вертався на зі Штатів.

До речі, з Андрієм та ще десятком друзів ми свого часу ішли на круїзі через Атлантику і потім ще два тижні подорожувати Бразилією. Ось це так зустріч. Можливо, наступного разу десь пересічемося саме з вами. Хто зна 🙂

Беліз та приватний острів на Карибах

Беліз та приватний острів на Карибах

Отже, після всіх пригод у Гватемалі, ми дісталися до наступного кордону. Беліз – це малесенька країна у Центральній Америці, що лежить на узбережжі Карибського моря. На противагу Панамі, Нікарагуа, Коста-Риці, Гондурасу і Гватемалі, це єдина англомовна країна Центральної Америки, а контингент місцевого населення тут принципово інший.

Зрештою, незалежність Беліз отримав лише відносно недавно – у 1981 році, а до цього входив до складу Великобританії. Наразі це член Британської співдружності. І тут чітко простежуються мотиви Туманного Альбіону.

Ось відео з тієї мандрівки.

А далі як завжди – текстовий формат статті з фотографіями.

***

Ось як пролягав наш маршрут.

Як бачите, нам знову довелося повернутися у Гватемалу і зачепити клаптик Гондурасу, оскільки звідти вилітав рейс у Маямі. Але про все за чергою.

***

Кордон та візове питання

Беліз є візовою державою для українців. Але, оскільки жодного дипломатичного представництва там у нас немає, то всі відносини ведуться через консульство Великобританії. І, звичайно, спеціально для невеличкого візиту, який наперед за кілька місяців був під питанням, я не став з усім цим морочитися.

Натомість вичитав, що за наявності американської чи британської візи, громадяни України можуть отримати візу в Беліз на кордоні. Клас! Це вже значно краща опція, оскільки я маю однорічну американську візу. Питання вирішено.

 

Після прибуття на кордон нам дали заповнити невеличкі форми і забрали паспорти. Очікуючи понад годину, ми вже було почали переживати.

 

Раптом нас просять зайти в кабінет до начальника зміни. Поважний темношкірий пан розпитав у нас, що ми робимо в такій далечі та поцікавився, хто з нас грає в шахи. Виявилося, що Саша в аплікаційній формі у полі “Інтереси” написав “шахи”.

Це неабияк підкупило прикордонника. Він майже зі сльозами на очах розповів нам, як ледь не став чемпіоном країни, і почав віртуально грати в шахи з Сашком, який протримався всього декілька ходів.

Беліз

В результаті нам видали паспорти і побажали успіхів, не взявши ні копійки за візу. Хоча десь писало, що віза на кордоні коштує $50. Ось це так пригода.

***

Перші враження про Беліз

Відразу за прикордонним пунктом починається місто. Тож ми дісталися до автостанції та сіли на локальний автобус, що їхав у напрямку столиці країни Бельмопан.

Беліз

Беліз

Беліз

 

Тут вже зовсім інша архітектура, ніж в сусідній Гватемалі. Більше нагадує Сент-Кітс або острів Бастіментос у Панамі. Так, це – Кариби.

Беліз

Беліз

Беліз

Беліз

 

Приблизно за дві години ми дісталися до столиці країни – міста Бельмопан.

 

Але тут лише пересіли на інший автобус. Відразу кинулося в очі, наскільки тут багато різних національностей. Як і багато де на задвірках Британської імперії, людей перекидали між континентами, а їхні нащадки продовжують жити уже в новостворених країнах.

 

На вечір ми дісталися до містечка Дандріга та уже в темряві запакувалися у перший же гестхаус і полягали спати.

***

Дангріга (Dangriga)

Прокидаємося зранку, а на ґанку таке.

Беліз, Дандріга

Беліз, Дандріга

 

Це Карибське море. Наша господиня виявилася приємною жіночкою та люб’язно приготувала справжній англійський сніданок.

Беліз, Дандріга

 

Далі ми пішли досліджувати місто. Дангріга є центром культури чорношкірого населення Белізу. Тут цілком приємна і розслаблена атмосфера.

Беліз, Дандріга

Беліз, Дандріга

Беліз, Дандріга

 

Коли ми гуляли вулицями міста, до нас під’їхав один хлопець і запропонував трохи показати, що є навколо. Виявилося, що це співробітник місцевого банку.

 

Чомусь він вирішив повести нас до свого брата, який значно гірше давав собі раду в житті, ніж він. Це нагадало, що навіть в одних і тих же умовах люди інакше організовують свій побут.

Беліз, Дандріга

 

А ще того ж вечора ми пішли у порт і домовилися про трансфер на острів наступного дня з капітаном Горобцем (Captain Sparrow – принаймні так він себе називав).

 

Раптом ми почули неймовірний шум та гучний стукіт барабанів неподалік.

Виявилося, що це якийсь місцевий фестиваль.

 

Тож ми з радістю приєдналися до процесії.

 

А ще навіть вдалося поспілкуватися з Міс міста.

***

Тютюновий острів (Tobaco island)

Як і домовлялися, наступного ранку ми прийшли в порт чи радше невеличку гавань.

Беліз, Тютюновий острів

 

Капітан Горобець уже чекав нас і ми вирушили в море на невеличкому човнику.

Беліз, Тютюновий острів

 

Приблизно через півгодини і ~20 км ходу ми прибули до неймовірної краси малесенького острова.

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

 

У давні часи тут обробляли привезений з континенту тютюн перед тим, як відправляти його через океан в Європу. А зараз це туристичний курорт. Тим не менш, людей практично не було. Ми поселилися в єдиному відкритому на той час готелі.

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

Та в принципі сильно не скаржилися.

Беліз, Тютюновий острів

 

Виявилося, що це низький сезон, і весь острів просто впав у сплячку.

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

 

Окрім нас, тут була лише одна пара туристів, які поїхали того ж вечора, коли прибули ми.

Беліз, Тютюновий острів

 

В результаті можна було відчути, як це – мати весь острів лише для себе.

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

 

Його розміри вражають. Лише 150 на 100 метрів.

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

Повірте: довго у таких умовах висидіти зовсім непросто.

Уже через пару годин починаєш пробувати комунікувати з будь-якими людьми. Зокрема, поспілкувалися з рибалками і придбали у них лангустів на вечерю.

Беліз, Тютюновий острів

Беліз, Тютюновий острів

 

А ще перехилили декілька чарок рому в єдиному колоритному барі.

Беліз, Тютюновий острів

 

Через два дні за нами прибув капітан Горобець та доправив назад на континент.

 

У нього ми також придбали лангустів, які нам приготували в сусідньому барі.

Класна практика. Подібні ласощі я куштував хіба на Кубі.

***

Понта Горда (Ponta Gorda)

З Дандріги ми сіли на автобус і поїхали на сам південь Белізу – у містечко Понта Горда, звідки повинен був ходити човен через затоку в Гватемалу у напрямку на Гондурас.

Беліз, Понта-Горда

 

Там у мене почалося ускладнення по здоров’ю. Річ у тому, що я простудився при сходженні на вулкан у Гватемалі, та продовжував далі подорожувати, не даючи організму відпочити. Таким чином, звичайна простуда переросла в отит середнього вуха. Мене боліло півголови і я просто не міг нічого вдіяти, тому звернувся в лікарню по допомогу.

Беліз, Понта-Горда

Там мені вкололи знеболювальне, дали пігулки з собою і сказали, що лікувати це можуть лише у столиці, яка, звичайно, нам не по дорозі. Тож я вирішив потерпіти декілька днів до прибуття у Маямі. Решта дороги я провів на транквілізаторах.

На цьому частина мандрівки Белізом завершилася. Після проходження еміграційного контролю мені, як завжди, вліпили штамп на новій сторінці. Просто ненавиджу, коли так роблять, і намагаюся завжди показувати пальцем, де хочу мати штамп.

 

Вийшовши на пірс, ми виявили, що нас перевозитиме ніякий не паром, а звичайнісінький маленький човен. Уффф. Ну, нічого. Прорвемося.

Беліз, Понта-Горда

 

Дві години по хвилях і ми знову повернулися у Гватемалу, а саме у портове містечко Пуерто Баріос (Puerto Barriios).

Там же пересіли на маршрутку і вже за якихось півгодини дісталися до кордону з Гондурасом.

***

Гондурас

Гондурас

Гондурас став 68 відвіданою мною країною. Насправді ми планували побути тут хоча б декілька днів, але трохи затрималися у дорозі через мою хворобу. Тож часу практично не залишалося. Хоча я ще добре тримався.

Гондурас

Усім відомо, що Гондурас є однією із найнебезпечніших країн у світі, а його найбільше місто Сан-Педро-Сула – найнебезпечніше у Гондурасі. Вуаляяя.

Гондурас

 

Чесно кажучи, ми були трохи на стрьомі. Тим більше, коли бачиш табличку на вході кожного магазину про те, що вхід зі зброєю заборонений.

Гондурас

 

Тому, щоб не гратися з вогнем в останній день перед вильотом, ми просто відпочили у хостелі. І це було правильне рішення.

Гондурас

Вночі таксист завіз нас в аеропорт. Ми разом з Сашком полетіли у Маямі, звідки мій друг повернувся в Україну. Натомість я відвідав конференцію Content & Commerce Summit в Орландо, де навіть зустрів кількох онлайн-підприємців з України та написав бізнес-висновки з цієї події.

***

РЕЗЮМЕ

Ось така цікава мандрівка видалася, друзі. Я ледь не відкинув копита і радий, що все так завершилося. Хоча на подібні непотрібні подвиги у майбутньому йти не буду. Якщо зі здоров’ям не все гаразд, то треба відпочивати, а не далі тиснути на педаль.

Беліз просто чудовий. Не знаю, чи ще туди колись повернуся, але точно неодноразово згадуватиму ті часи. Майте на увазі, що з американською візою у вас не буде жодних проблем. І гарних вам мандрів.

Гватемала – найцікавіша країна Центральної Америки

Гватемала – найцікавіша країна Центральної Америки

Побувавши уже у понад сотні різних країн, а також у всіх державах Центральної Америки, можу з впевненістю сказати, що Гватемала є найцікавішою в цілому регіоні. Незважаючи на те, що вона у двадцять разів менша, позмагатися може навіть з Мексикою.

Ревучі активні вулкани, містичні древні руїни, стрімкі гори, колоритні історичні міста, самобутня культура, а також сучасне життя. Все це пропонує Гватемала.

Для затравки перегляньте відео з тієї поїздки.

А тепер запрошую до прочитання статті.

***

Як завжди на початку карта відвіданих місць.

***

Гватемала Сіті

Столиця і найбільше місто країни, у якому проживає приблизно п’ять мільйонів осіб. Як і у більшості великих міст Латинської Америки, тут не варто надовго затримуватися, оскільки можна потрапити в таку саму неприємну історію, як я у Мексиці.

Цього разу ми подорожували удвох з Сашком Ружицьким, давнім колєгою з університету. Тим самим, з котрим провели майже півроку в Індії, а ще на тиждень раніше перед Гватемалою розсікали на мустангу в Маямі.

Отже, прибули ми у Гватемалу Сіті вечірнім автобусом із сусіднього не менш кримінального Сальвадору. На автовокзалі нас зустріли давні приятелі з Мексики – Андреа і Фернандо. До речі, я також бачився з цією неймовірною парою у Коста-Ріці, але у межах іншої поїздки.

Гватемала

Вони завели нас поїсти в ресторан, а далі – додому спати, оскільки попередньо домовилися, що рано-вранці поїдемо дивитися на країну.

Прокинувшись та вийшовши на дах будинку, навколо я побачив таке.

Гватемала

Виглядає, наче концтабір. Хоча насправді саме так виглядають багаті райони у Центральній Америці. Через велику злочинність люди по-різному намагаються оберігати свої оселі.

Ми сіли в авто і поїхали у пошуках пригод.

 

Перше, що мене вразило, це співвідношення традиційного місцевого населення до європеоїдної раси. Виявляється, що у Гватемалі 39% становлять прямі нащадки Мая, 41% – метиси (змішана кров європейців та місцевих) і лише 18% білі, тобто нащадки європейців, які прийшли на ці землі багато століть тому.

Гватемала

Гватемала

Більша частка традиційного місцевого населення знаходиться хіба що у Болівії (справжній Тибет Південної Америки), якщо говорити про Латинську Америку.

***

Озеро Атітлан (Atitlan)

За деякий час ми приїхали до неймовірно красивого озера Атітлан, що знаходиться посеред кількох вулканів.

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

 

По берегах озера розкинулися колоритні містечка, де люди притримуються переважно традиційного способу життя.

Гватемала, озера Атітлан

 

Архітектура також неабияк вражає.

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

 

Пересуватися поміж містечками доволі просто на човнах. І це, звичайно, притягує туристів – і місцевих «нових гватемальців», і різних грінго, як ми.

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

 

Кожен знайде тут чим зайнятися, хоча одна із найцікавіших активностей – це похід на пагорб та споглядання світанку. Просто неймовірне видовище.

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

Гватемала, озера Атітлан

 

Саме тут я зробив фото, яке зараз використовую на усіх аватарках.

***

Чічікастенанго (Chichicastenango)

Це один із місцевих культурних центрів регіону, який притягує до себе паломників у пошуках духовного спокою чи відповідей на вічні питання. Ну, і звичайно, у таких місцях виникають галасливі базари, які дуже милують око.

Гватемала, Чічікастенанго

Гватемала, Чічікастенанго

Гватемала, Чічікастенанго

Гватемала, Чічікастенанго

 

Силою насаджений католицизм тісно переплітається з традиційними місцевими віруваннями, що виливається в унікальну культуру. Зрештою, у нашу релігію також прийшло багато «поганських» традицій.

Гватемала, Чічікастенанго

***

Антігуа (Antigua)

Надвечір Франческо та Андреа привезли нас у містечко Антігуа, а самі повернулися у Гватемала Сіті до свого звичного життя.

Гватемала, Антігуа

 

Антігуа є основним туристичним і культурним містом країни. Щось на взірець статусу Львова в Україні. Місто розташоване у неймовірній локації посеред низки вулканів та побудоване у традиційному іспанському стилі того часу. Це була столиця цілої провінції.

Гватемала, Антігуа

Гватемала, Антігуа

Гватемала, Антігуа

Гватемала, Антігуа

Гватемала, Антігуа

Гватемала, Антігуа

 

Погодьтеся, такий вигляд не може не надихати. Тут я позаписував кілька навчально-практичних матеріалів, які досі використовуються у нашому ОМБІЗ Картелі.

 

Але вся ця краса в результаті стала смертю для міста. Через нищівні землетруси та виверження вулканів у XVIII столітті місто зазнало неабияких пошкоджень і столицю перенесли у теперішнє більш безпечне місце. А деякі місця Антігуи і досі стоять в руїнах.

Гватемала, Антігуа

Гватемала, Антігуа

***

Вулкан Акатенанго (Acatenango)

Спостерігаючи з міста на усі ці вулкани, звичайно, виникає думка: «А який же вигляд повинен відкриватися з гори?». Найцікавіше те, що всі ці піки сягають майже 4 кілометрів висоти. Уффф.

У будь-якому разі туди можна дістатися. Знайти компанію, яка організовує тур, доволі легко. Тож ми долучилися до групи.

 

Спочатку автобус везе усіх до підніжжя, а далі починається мальовничий трек.

Гватемала, вулкан

 

Підйом доволі затяжний і при наборі висоти йти стає все складніше.

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

 

Далі почала погіршуватися погода.

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

 

Всіх облило горизонтальним дощем. Температура різко опустилася і довелося таборуватися уже практично в темряві на висоті 3500 метрів. Це було не дуже круто.

 

Десь посеред ночі вітер вщух і почувся шалений рев. Таке враження, наче поряд з-під землі виривається Годзіла. Ми вибігли на вулицю і побачили щось просто неймовірне.

Гватемала, вулкан

Сусідній вулкан Дель Фуего (вогняний) просто палав. Насправді мені складно передати ті відчуття, коли ти перебуваєш всього за 2 кілометри по прямій лінії від одного з наймагічніших природних явищ.

 

На ранок, коли почало сходити сонце, можна було краще роздивитися усе, що відбувається довкола. І, чесно кажучи, це було одне із найкращих видовищ у моєму житті.

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

 

Частина групи пішла на пік нашого вулкану Акатенанго. Але я уже цього не здужав, оскільки неабияк простудився тієї ночі і почав слабнути. Тож, дякую Сашку за фото.

Гватемала, вулкан

Гватемала, вулкан

Усі події відбувалися у вересні і на вершині температура опускалася практично до нуля. Рівень організації був такий собі, а прокатне спорядження дуже базове. Тож, якщо будете робити подібне сходження, переконайтеся, що йдете з добрим оператором. Інакше може бути біда.

У січні наступного року (буквально за 4 місяці після нас) живими з Акатенанго зійшла лише половина групи. Решту знесли рятувальники. З такими горами не варто жартувати. Моя хвороба затягнулася аж до Белізу і я ще добре відкараскався.

***

Спільна подорож у Непал (08-16 жовтня)

До речі, якщо вас так само, як і мене манять гори, тоді запрошую приєднатися до нашої чергової спільної поїздки читачів блогу у Непал.

На відміну від сходження на Акатенанго, у нас все класно організовано, адже усе готують колеги з EascapeWithPro. А ще, окрім власне походу по Гімалаях, у нас запланована активна культурна, розважальна та ділова програма. Всі деталі про подорож читайте ось тут. Велкам.

***

Флорес (Flores)

Трішки відпочивши від сходження, ми взяли курс на північ країни та тривалим автобусним переїздом дісталися колоритного містечка Флорес, яке знаходиться посеред озера.

Тут також зазвичай щось відбувається, хоча більшість мандрівників використовують Флорес у ролі перевалочного пункту до мабуть найбільш захопливого об’єкту цілої країни, і навіть Центральної Америки, древнього міста Майя – Тікаль.

***

Тікаль (Tikal)

У Флорес ми домовилися з таксистом, щоб той завіз нас у Тікаль, почекав, і потім доправив до кордону з Белізом, адже древнє місто знаходиться акурат посеред джунглів, куди не зовсім просто добратися громадським транспортом.

Тікаль є найбільшим знайденим містом культури Майя. Розкручена на Юкатані Чичен-Іца (одне із Семи Сучасних Чудес Світу) просто відпочиває поряд з ним. Тікаль вражає з першого погляду ще на підступі.

Гватемала, Тікаль

Гватемала, Тікаль

 

Лише можна уявити, як по цих сходах котилися голови людей, принесених у жертву богам.

Гватемала, Тікаль

Гватемала, Тікаль

 

Смерть тут і досі підстерігає на кожному кроці, нагадуючи про ті часи.

Гватемала, Тікаль

 

Але найбільше вражає центральна площа міста, у якому багато століть тому могло мешкати майже 100 000 осіб.

Гватемала, Тікаль

Гватемала, Тікаль

Гватемала, Тікаль

Я навіть не знаю, що тут ще можна розповісти. Сюди просто варто потрапити. Гватемала – просто супер.

***

Цілий день ми блукали поміж древніми пірамідами. Таксист дочекався, поки ми справилися і довіз нас до кордону з Белізом, який знаходився за декілька десятків кілометрів звідти. Ми попрощалися з Гватемалою і взяли курс на Беліз, чергову країну на шляху.

***

РЕЗЮМЕ

Якщо ви запитаєте мене, чи можна відвідати лише одну країну Центральної Америки, то я без сумнівів відповім, що це має бути Гватемала. Це зовсім не означає, що Панама, Коста-Ріка, Нікарагуа чи Беліз нецікаві. Просто Гватемала –  надзвичайно крута й різноманітна.

Я й досі частенько згадую про ту мандрівку, хоча не впевнений, чи повернуся. У світі є стільки всього надзвичайного, що хочеться побачити, спробувати, відчути. Одного життя для цього точно замало. Але я буду старатися з усіх сил, щоб гідно пройти свій шлях. Поїхали далі, щоб відвідати усі країни світу.

Карибські острови (Сент-Кітс, Кюрасао, Аруба) на круїзному лайнері

Карибські острови (Сент-Кітс, Кюрасао, Аруба) на круїзному лайнері

Хто не мріє потрапити на Карибські острови? Так ось! Основною фішкою нашого останнього трансатлантичного круїзу були зупинки на різних Карибських островах, оскільки минулого разу ми всі сім днів йшли по відкритому океану. Зараз же на шляху до Панами було заплановано зупинитися у Сент-Мартені, Кюрасао та Арубі.

Але не все пішло за планом! Ураган Марія фактично знищив острів Сент-Мартен. Тому замість нього наш корабель здійснив зупинку на сусідньому Сент-Кітс. Прикро, звичайно, що не вдалося побачити, як здоровезні літаки сідають над самим пляжем. Зате на противагу цьому отримали дещо інше.

Ось відео для затравки. 

А далі про все по порядку…

(більше…)

Коста-Ріка – Швейцарія Центральної Америки (вулкан, серфінг, йога, друзі та інше)

Коста-Ріка – Швейцарія Центральної Америки (вулкан, серфінг, йога, друзі та інше)

Таке враження, що у світі є багато різних Швейцарій. Власне, частково так воно і є. Цим терміном звикли позначати державу, що по всіх параметрах знаходиться далеко попереду своїх сусідів. Зокрема, Швейцарією називають: у Африці – Руанду; в Південній Америці – Уругвай; у Азії – Сінгапур, в Європі є оригінальна Швейцарія; а от у Центральній Америці – це Костра-Ріка.

Для затравки, вже традиційно, ось відео з цілої поїздки!

І говорять так (про Швейцарію) недарма, адже Коста-Ріка є найстабільнішою країною регіону, справжнім раєм для мандрівників. До того ж, тут немає армії, а середня тривалість життя її мешканців є однією з найдовших у світі.

В придачу вона стала моєю ювілейною сотою відвіданою країною.

На відміну від багатьох різних шалених мандрів, свої майже два тижні у Коста-Ріці ми провели у ритмі притаманному цій країні – Pura Vida (Чисте “або спокійне” Життя), що слугує місцевим слоганом та використовується за будь-яких обставин.

Пропоную вам віртуально проїхатися разом з нами країною та оглянути чим же тут можна зайнятися!

(більше…)

Трансатлантичний круїз в Панаму через Кариби

Трансатлантичний круїз в Панаму через Кариби

Це була найбільш очікувана мандрівка року! Хто ж не мріє про те, щоб два тижні провести на люксовому круїзному лайнері, подорожуючи з Європи у Америку та ще й зупиняючись при цьому на різних Карибських островах?

Ще б пак! Ось відео з тієї мандрівки для затравки.

Не зважаючи на неабияку екзотику такого стилю мандрів, це була вже не перша подібна подорож. Рівно два роки тому з групою друзів та клієнтів ми перетинали Атлантику з Канарських островів у Бразилію. Щоб почитати про цю грандіозну переправу просто перейдіть на окрему статтю блогу

Цього ж разу все було значно цікавіше, адже весь круїз тривав аж два тижні і, окрім перебування у відкритому океані, лайнер зупинявся на трьох Карибських островах. Чесно кажучи, я не планував чогось подібного, але, як я вже неодноразово переконувався, мрії стають реальністю.

Річ у тому, що хотілося закрити сто країн до кінця 2017 року, відсвяткувавши тридцятий день народження десь у екзотичній точці. Найреалістичнішими варіантами видалися Панама, Коста-Ріка й Нікарагуа. Отже, зерно ідеї вже було посіяно десь у квітні. І раптом натрапляю на класну пропозицію трансатлантичного круїзу у Панаму! Ціна всього 970$ + 340$ додаткових зборів за каюту з вікном на двох та всім включено (як знаходжу подібні пропозиції, напишу в кінці посту). Питання брати чи ні уже не стояло.

(більше…)

Сальвадор – кримінальна країна за розміром, як Львівська область, з найкращим серфінгом і доброю їжею

Сальвадор – кримінальна країна за розміром, як Львівська область, з найкращим серфінгом і доброю їжею

Нарешті розпочалася давно запланована подорож Центральною Америкою. Зрештою, почалася вона, ще перед прибуттям у Відень та Маямі, а сам відлік sensu stricto варто починати з Сальвадору, адже лише тут ми ступили на центральноамериканську землю.

Всього 2,5 години польоту з Маямі і ми прибуваємо в абсолютно іншу місцевість. Центральна Америка (і Сальвадор зокрема) відомі своєю жорстокою злочинністю, дивовижною природою, колоритною культурою та цікавими людьми.

Якщо говорити про Сальвадор, то це, мабуть, найменш відома країна цього регіону, вона ж найменша. Розмір цілої країни такий же, як у Львівської області. І, якщо запитаєте чим саме в туристичному плані відомий Сальвадор найбільше, то абсолютно всі дадуть однозначну відповідь – СЕРФІНГ!

Серйозно! Як виявилося згодом, тут найкращі хвилі у порівнянні з іншими місцями, де я пробував серфити. А це Балі, Шрі-Ланка і Мексика. Іншими словами, було багато сподівань класно задати ритму цілій подорожі, тому давайте глянемо що собою являє Сальвадор.

Читати далі про Сальвадор (серфінг, смачна їжа, гангстерське місто і сходження на вулкан)

8 уроків, які я отримав, протягом 12 років життя у США

8 уроків, які я отримав, протягом 12 років життя у США

Це гостьовий пост ще одного із моїх учнів/клієнтів. Андрій Бойчук вже 12 років проживає у США і має чим поділитися про життя у цій країні, опираючись на свій досвід. Від себе скажу, що я вже двічі побував у Штатах. Провів порядка тижня у Ньо-Йорку ще два роки тому, місяць зависав у Каліфорнії цієї зими, а також прокотився на авто класичними (Western Style) пейзажами Південного Заходу країни.

Невдовзі під час мандрівки у Центральну Америку двічі проїздом заскочу у Флориду, щоб відвідати Маямі та взяти участь у конференції Content and Commerce Summit в Орландо. Таким чином відвідаю протилежний полюс країни до тих, де вдалося побувати раніше. Загалом скажу, що Штати мені дуже подобаються. От цікаво, що з того приводу думає Андрій.

Далі прямим текстом від автора…

12 років – це багато, а 8 уроків, на перший погляд, не дуже. Але це уроки, які змінюють усе твоє життя. Кожен іммігрант скаже, що життя у чужій країні дуже впливає на тебе: погано чи добре. Щодо мене, то все, чого життя навчило мене після переїзду в Америку, позитивно вплинуло на мене і зробило мене тим, ким я зараз є. 

Lesson #8

Привіт, мене звати Андрій Бойчук, я засновник Immigrant porada – платформи для поширення корисної інформації серед українських іммігрантів. У цій статті я хочу розказати про 8 уроків, яких життя навчило мене в Америці. 

Отже, поїхали…

Висновки і практичні поради від українського емігранта в США (читати далі…)

“Політ у вирій” №4 або Як самостійно організувати 5-місячну зимову подорож Південною Америкою і США та скільки це може коштувати

“Політ у вирій” №4 або Як самостійно організувати 5-місячну зимову подорож Південною Америкою і США та скільки це може коштувати

Вау! Це був вже четвертий “політ у вирій», тобто четвертий рік підряд ми з Мартусею відправляємося у зимову подорож екзотичними країнами на 5 місяців. Також скажу, що ще у далекому 2010 році після закінчення навчання в університеті я поїхав на стажування в Індію, хоча і не рахую це «польотом у вирій», оскільки ще не вів тоді digital nomad життя.  

Зазвичай у вирій ми вилітаємо наприкінці жовтня – початку листопада і повертаємося десь перед Пасхою. Тобто, як правило, виходить порядка 5 місяців безперервного перебування закордоном. Скажу, що вперше за останні чотири роки я побачив падаючий сніг лише 25 квітня 2016, коли ми поїхали до батька Марти на село в Карпатах (зацініть). 

Зиму 2012-2013 рр ми провели у класичній Південно-Східній Азії (Тайланд, Малайзія, Балі etc.); 2013-2014 рр у Мексиці та Кубі; 2014-2015 у країнах Східної частини країн Південно-Східної Азії та у Китаї; ну а 2015-2016 у Південній Америці та на Заході США (переважно Каліфорнія). За лінками зверху детальніше пише про кожну мандрівку. 

Насмілюся сказати, що остання подорож була мабуть найкращою. Чесно кажучи, складно сказати що саме найкращою, але точно найактивнішою і найрізноманітнішою за кількістю різних пригод, вражень, засобів пересування, зустрічей та досвідів. Також у порівнянні з першими поїздками значно підвищився рівень комфорту самої мандрівки та й вагабондом я почуваюся значно більш зрілим. 

Відразу хочеться все розповісти, але давайте по порядку… 

Отже, де ми були, чим займалися і що бачили у Південній Америці та США…

Шукаю компаньйонів для подорожі у Центральну Америку (вересень 2016)

Шукаю компаньйонів для подорожі у Центральну Америку (вересень 2016)

Час від часу мені пишуть читачі блогу з пропозиціями разом кудись махнути або приєднатися до подорожі. Багато з ким перетинаємося. От, наприклад, цілою тусовкою пливли на круізному лайнері у Бразилію. Але у більшості випадків так не виходить, оскільки у кожного свої плани, а крім того мій стиль подорожей не асоціюється для більшості людей з відпочинком.

Тому зараз, поки ще є багато часу і можна все розпланувати заздалегідь, урочисто оголошую, що при вашому бажанні, можемо спробувати разом катнути по Центральній Америці (у вересні).

Увага! Це не фешенабельний тур, посиденьки на пляжах чи типовий бекпекерський маршрут. Мова йде про один із найнебезпечніших регіонів у світі. Цікаво? Не страшно? Інтригуюче? Ну, тоді давайте про все детальніше.

Що, куди і як у Центральній Америці (Ель Сальвадор, Гватемала, Беліз, Гондурас)…